Рішення № 74571388, 04.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 р. Справа№805/2256/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю: від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3; від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування зобов'язань з орендної плати за землю від 8 січня 2016 року № 136097-1301 на 16609,03 грн., № 136102-1301 на 20744,68 грн., № 136099-1301 на 29727,13 грн., № 136098-1301 на 17944,84 грн., № 136101-1301 на 23573,50 грн., № 1366100-1301 в частині нарахування 15 377,28 грн.

В обґрунтування вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими донараховані зобов'язання з орендної плати за землю за 2014-2016 роки, позивач зазначив незастосування відповідачем під час їх прийняття положень статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VI (далі за текстом рішення Закон № 1669-VI), якою передбачалося звільнення суб'єктів господарювання, які здійснювали діяльність на території проведення антитерористичної операції від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період проведення антитерористичної операції. Позивач зазначив, що із врахуванням змін до статті 6 Закону України № 1669-VI, внесених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» № 1365 від 17.05.2016, суб'єктів господарювання звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах на території проведення антитерористичної операції, в період з 14.04.2014 по 08.06.2016.

Таким чином, позивача звільнено від нарахування плати за землю за квітень 2014 року - червень 2016 року на період проведення антитерористичної операції, а тому збільшення органом доходів та зборів зобов'язань з плати за землю на суму зобов'язань за наведені періоди не відповідає положенням Закону України № 1669-VI.

Крім цього, позивач зазначив, що із врахуванням наявної станом на 01.01.2014 року переплати в сумі 11327,06 грн., сплати зобов'язань в розмірі 2250,00 грн., заборгованість з орендної плати за земельні ділянки за період з 01.01.2014 року по 13.04.2014 року є сплаченою, через що підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення зобов'язань з орендної плати за землю за зазначений період відсутні.

Окремо в позові визначено безпідставність нарахування зобов'язань з орендної плати за 2016 рік за земельну ділянку, на якій розміщено магазин. Так, позивач вважає, що при здійсненні такого нарахування відповідач мав керуватися не положеннями договору оренди землі від 23.11.2012 року, яким передбачено внесення орендарем орендної плати в розмірі 5 відсотків грошової оцінки землі, а рішенням Слов'янської міської ради від 27.05.2015 року № 6-LXXVIII-6, що було розміщено на офіційному сайті Слов'янської міської ради та передбачало сплати орендної плати, яким затверджено орендної плати за земельної ділянки на території Слов'янської міської ради у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Також у наданому позові позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень послався на статтю 3 Конституції України та частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в якій закріплений принцип верховенства права, положення пункту 4.1.4 Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності рішень платника податків та пункту 56.21. статті 56 Податкового кодексу України, в якій закріплений принцип вирішення конфлікту інтересів.

У наданих поясненнях від 04.06.2018 року представник позивача додатково зауважила на можливості застосування до позивача статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

В судовому засіданні позивач та представник позивача надали пояснення аналогічні викладеним в позові та відповіді на відзив, просили суд задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив у наданому суду відзиві на позов.

У наданому відзиві відповідач, посилаючись на пункту 38.7. статті 38 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII), якою передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та території населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення в період з 14.04.2014 року по 31 грудня року, в якому буде завершено антитерористичну операцію, зауважив на відсутності підстав звільнення позивача від сплати орендної плати за землю. Посилання позивача на Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відповідач вважає необґрунтованими, оскільки позивач не є суб'єктом господарювання, а томи приписи статті 6 цього закону на нього не поширюються.

У наданих додаткових поясненнях відповідач надав розрахунок зайво нарахованих зобов'язань з орендної плати за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначивши при цьому, що відповідні коригування в обліковій картці позивача вже здійснені на підставі акту інвентаризації наявної заборгованості.

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні викладеним у відзиві, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 2 квітня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження, судове засідання призначено на 17 квітня 2018 року. Судове засідання у справі відкладалися на 4 травня 2018 року, 24 травня 2018 року та 1 червня 2018 року. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 04 червня 2018 року.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ОСОБА_2, зареєстрована за адресою 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Бульварна 5/57, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. Позивач мала статус суб'єкта підприємницької діяльності з 24 грудня 1997 року. 15 вересня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесений запис № 22770060003022024 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача.

Як платник податків позивач обліковується в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, що є відповідачем в цій справі.

Позивач є користувачем земельних ділянок площею 0,0528 га та 0,1000 га на підставі укладених договорів від 23.11.2012 (т. 1 арк. справи 17-21) та від 18.01.2014 (т. 1 арк. справи 23-26).

Згідно умов договору оренди землі від 23 листопада 2012 року, укладеного між позивачем та Слов'янською міською радою, позивач (орендар) отримав в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та комерційної забудови, що використовуються в комерційних цілях, яка знаходиться у м. Слов'янську, по вул. Ясна, 8. За умовами пунктів 2, 3 договору в оренду передано земельну ділянку НОМЕР_2 загальною площею 0,0528, на земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс - магазин 41. Згідно пункту 5 договору оренди нормативна грошова оцінка землі становить 105693,77 грн. (200,18 грн. за кв. м). Пунктом 9 договору оренди землі від 23.11.2012 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 5% від грошової оцінки землі, що становить на рік 5284,69 грн.

Згідно умов договору оренди землі від 18 січня 2014 року, укладеного між позивачем та Слов'янською міською радою, позивач (орендар) отримав в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та комерційної забудови, що використовуються в комерційних цілях, яка знаходиться у АДРЕСА_2 За умовами пунктів 2,3 договору в оренду передано земельну ділянку АДРЕСА_1 загальною площею 0,1000, земельна ділянка вільна від забудови. Згідно пункту 5 договору оренди нормативна грошова оцінка землі становить 200177,60 грн. (200,18 грн. за кв. м). Пунктом 9 договору оренди землі від 23.11.2012 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3% від грошової оцінки землі, що становить на рік 6005,33 грн.

Згідно листа Держгеокадастру № 368/116-18 від 27.02.2018 року (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 0,0528 га у 2014 році становить 319 102,08 грн., у 2015 році - 398 558,50 грн., у 2016 році - 571 134,33 грн., нормативно-грошова оцінка земельної ділянки розташованої у м. Слов'янськ , вул. Ясна, буд. 8-а (кадастровий номер 1414100000:01: 015:0244) площею 0,1000 га у 2004 році становить 604360,00 грн., 2015 році - 745845,64 грн., 2016 році - 1 081 693,80 грн. (арк. справи 84).

18 січня 2016 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки. З наданих представниками відповідача пояснень щодо періоду нарахування та визначення земельної ділянки, за які має сплачуватися орендна плата, судом встановлено, що:

податковим повідомленням-рішенням № 136097-1301 від 18 січня 2016 року визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2 (договір оренди від 23.11.2012) в сумі 16 609,03 грн. за 2014 рік;

податковим повідомленням-рішенням № 136102-1301 від 18 січня 2016 року визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2 (договір оренди від 23.11.2012) в сумі 20744,68 грн. за 2015 рік;

податковим повідомленням-рішенням № 136099-1301 від 18 січня 2016 року визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2 (договір оренди від 23.11.2012) в сумі 29727,13 грн. за 2016 рік;

податковим повідомленням-рішенням № 136098-1301 від 18 січня 2016 року визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2 а (договір оренди від 18.01.2014) в сумі 17994,84 грн. за 2014 рік;

податковим повідомленням-рішенням №136101-1301 від 18 січня 2016 року визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2 а (договір оренди від 18.01.2014 року) в сумі 23573,50 грн. за 2015 рік;

податковим повідомленням-рішенням № 136100-1301 від 18 січня 2016 року визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_2 а (договір оренди від 18.01.2014) в сумі 33780,83 грн. за 2016 рік.

Правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень та наявність в позивача обов'язку нарахування та сплати орендної плати за землю за орендовані земельні ділянки протягом 2014-2016 років є спірною обставиною у межах цієї справи.

Позивач звернувся до суду у межах терміну звернення, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України, з огляду на що суд вважає строки звернення до суду позивачем не порушено.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно положень Земельного кодексу України землекористування в Україні є платним.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1. статті 147 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Як визначено пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

На підставі підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 286.5. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену

Пунктом 287.5. статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Положеннями статті 288 Податкового кодексу передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

15.10.2014 набув чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VІІ від 02.09.2014, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 6 Закону України N 1669-VII від 02.09.2014 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) в редакції, чинній до 08.06.2016 року, суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до статі 1 Закону № 1669, період проведення антитерористичної операції є часом між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В додатку до розпорядження розділі 1 пункті 23 зазначений м. Слов'янськ (Слов'янськ міська рада):. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В додатку до розпорядження розділі 1 пункті 23 зазначений м. Слов'янськ (Слов'янськ міська рада).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування від 17 травня 2016 року № 1365-VIII тексти статей 6 та 7 Закону України № 1669 викладено в наступній редакції: "Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону";"Скасувати суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону". Закон України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII набрав чинності 8 червня 2016 року.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Положеннями статей 286, 287 Податкового кодексу України встановлені порядок нарахування та сплати плати за землю окремо для платників плати за землю фізичних осіб та для всіх інших платників.

Сума орендної плати за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі, як то встановлено положеннями Податкового кодексу України та визначається умовами договору оренди земельної ділянки.

Виходячи із наявних в матеріалах справи відомостей про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться за адресою: вул. Ясна, 8 та Ясна, 8-а за період 2014-2016 роки плата за землю мала бути здійсненою позивачем в наступному обсязі:

1) за умовами договору оренди земельної ділянки від 23 листопада 2012 року:

за 2014 рік в сумі 15 955,10 грн. (319 102,08 грн. *5%);

за 2015 рік в сумі 19 927,93 грн. (398 558,50 грн. *5%);

за 2016 рік в сумі 28 556,72грн. (571 134,33 грн. *5%)

2) за умовами договору оренди земельної ділянки від 18 січня 2014 року :

за 2014 рік в сумі та 17286,35 грн. (604 360,003%:365*348*);

за 2015 рік в сумі 22645,67 грн. (754 845,64*3%);

за 2016 рік в сумі 32 450,81 грн. (1 081 693,80*3%).

Враховуючи суму збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю визначену в оскаржуваних позивачем податкових повідомленнях-рішеннях, відповідачем безпідставно завищено суми грошових зобов'язань у податкових повідомленнях рішенням в наступному розмірі:

за податковим повідомленням-рішенням № 136097-1301 від 18 січня 2016 року на 653,93 грн. (16609,03 - 15955,10)

за податковим повідомленням-рішенням № 136102-1301 від 18 січня 2016 року на 816,75 грн. (20744,68-19927,93);

за податковим повідомленням-рішенням № 136099-1301 від 18 січня 2016 року на 1170,41 грн. (29727,13 - 28556,72);

податковим повідомленням-рішенням № 136098-1301 від 18 січня 2016 року на 708,49 грн. (17994,84 -17286,35);

за податковим повідомленням-рішенням №136101-1301 від 18 січня 2016 року на 927,83 грн. (23573,50 - 22645,67);

за податковим повідомленням-рішенням № 136100-1301 від 18 січня 2016 року на 1330,02 грн. ( 33780,83 -32450,81).

Суд не приймає доводи відповідача про те, що в обліковій картці здійсненні відповідні зменшення, оскільки внесення відповідних коригувань до облікової картки не може свідчити про правомірність визначення таких грошових зобов'язань у податкових повідомленнях-рішеннях.

Стосовно доводів позивача про його звільнення від сплати за користування земельними ділянками за період з 14квітня 2014 року по 08 червня 2016 року суд зазначає наступне.

В статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в редакціях, що діяла д до 08.06.2016 року та після внесення змін до цієї статті, йдеться про звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності суб'єктів господарювання.

Визначення терміну суб'єкта господарювання міститься в статті 55 Господарського кодексу України. За змістом цієї статті суб'єктом господарювання є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як вбачається з відомостей реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, громадських формувань, 15.09.2014 року до реєстру внесений запис про припинення підприємницької діяльності позивача.

В судовому засідання позивач зазначила, що на сьогоднішній день в приміщенні магазину № 41, що знаходиться за адресою: м. Слов'янськ, вул. Ясна, 8, здійснюється господарська діяльність іншою особою, приміщення передано нею в оренду як фізичною особою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначене статтею 6 Закону № 1669 звільнення від сплати орендної плати за орендовані земельні ділянки може бути застосовано до позивача в період з 14 квітня 2014 року по 15 вересня 2014 року. Після 15 вересня 2014 року, підстави для звільнення позивача від сплати орендної плати відсутні, оскільки після цієї дати до Єдиного реєстру внесений запис про припинення підприємницької діяльності позивача фактичне здійснення господарської діяльності заперечив позивач в судовому засіданні.

Із врахуванням викладеного вище, сума безпідставно визначеного зобов'язання з орендної плати за землю за період з 14 квітня 2014 року по 15 вересня 2014 року із порушенням статті 6 Закону України № 1669 становить:

за податковим повідомленням-рішенням № 136097-1301 від 18 січня 2016 року -6775,45 грн. (15955,10/365*155)

за податковим повідомленням-рішенням № 136098-1301 від 18 січня 2016 року - 7699,38 грн. (17286,35/348*155).

Суд не приймає доводи позивача про те, що стаття 6 Закону України № 1669 допускає множинне тлумачення в частині суб'єктів, на яких поширюється її дія, оскільки зазначеною статтею прямо передбачено коло суб'єктів, на яких розповсюджується її дія - суб'єктів господарювання. Визначення в преамбулі Закону України № 1669 фізичних осіб, як таких, на яких поширюється дія закону не змінює положень статті 6 цього закону. Положення, які поширюються на фізичних осіб містяться в інших статтях Закону № 1669.

Суд вважає також безпідставними посилання позивача на завищення відповідачем зобов'язань з орендної плати за орендовані земельні ділянки позивачем за 2016 рік внаслідок незастосування рішення Слов'янської міської ради № 6-LXXVSSS-6 від 27 травня 2015 року, оскільки згідно статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. В судовому засіданні позивач зазначила, що до Слов'янської міської ради із вимогою щодо зміни умов укладених нею договорів оренди не зверталася. Водночас, застосований в договорі розмір орендної плати не є більшим максимально допустимого розміру, що визначений підпунктами 288.5.-288.6 статті 288 Податкового кодексу України.

В даному випадку відсутні підстави для застосування приписів пункту 56.21. статті 56 Податкового кодексу України, оскільки в даному випадку в статті 6 Законом України № 1669 йдеться про звільнення від сплати орендної плати суб'єктами господарювання, в підпункті 38.7 йдеться про звільнення від сплати одної плати за змелені ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території або на лінії зіткнення. У переліках населених пунктів, що знаходяться на окупованій території та населених пунктів на лінії зіткнення, затверджених Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014 року м. Слов'янськ не зазначено. Множинність тлумачень цих норм відсутня.

Враховуючи викладене вище, оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню в частині зайво визначених грошових зобов'язань а зобов'язань, визначених за період з 14 квітня 2014 року по 15 вересня 2014 року. Податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2016 року підлягають скасуванню в частині визначення грошових зобов'язань в наступному розмірі: № 136097-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 7429,38 грн., № 136102-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 816,75 грн., № 136099-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1170,41 грн., № 136098-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 8407,87 грн., №136101-1301 в частині визначення грошового зобов'язання 927,83 грн. ; № 136100-1301 в частині визначення грошового зобов'язання в сумі 1330,02 грн.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 1143,09 грн. за квитанцією від 29.03.2018 № 18 (арк. справи 3). Із врахуванням часткового задоволення вимог присудженню на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 301,23 грн.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись статтями 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 8 січня 2016 року про донарахування зобов'язань з орендної плати за землю № 136097-1301 на 16609,03 грн., № 136102-1301 на 20744,68 грн., № 136099-1301 на 29727,13 грн., № 136098-1301 на 17944,84 грн., № 136101-1301 на 23573,50гн., № 1366100-1301 на 33780,83 грн. в частині нарахування 15 377,28 грн., - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 136097-1301 від 08 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 7429,38 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 136102-1301 від 08 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 816,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 136099-1301 від 08 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 1170,41 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 136098-1301 від 08 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 8407,87 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 136101-1301 від 08 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 927,83 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № 1366100-1301від 08 січня 2016 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю на 1330,02 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути зі Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 301 (триста одна) гривня 23 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено та підписано 8 червня 2018 року.

Суддя Михайлик А.С.