Ухвала суду № 74570682, 11.06.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"11" червня 2018 р. Справа № 922/4476/16

Суддя -доповідач Пуль О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Провід Групп" (вх.№1082Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.05.2018 у справі №922/4476/16 (суддя Савченко А.А.)

за заявою ТОВ «Вента-Суми», м.Харків,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.05.2018 відмовлено представнику ліквідатора Беспалій Т.С. у задоволенні клопотання про витребування доказів (вх.№11682) та клопотання про відкладення розгляду справи. Провадження у справі 922/4476/16 зупинено до прийняття рішення по кримінальному провадженню №32017220000000156 від 18.09.2017.

ТОВ «Провід Групп» з ухвалою місцевого господарського суду у частині зупинення провадження у справі не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм чинного законодавства, просить ухвалу суду першої інстанції від 04.05.2018 скасувати та поновити провадження у справі.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

У клопотанні заявник зазначає, що про ухвалу господарського суду Харківської області від 04.05.2018 у даній справі ТОВ «Провід Групп» стало відомо 21.05.2018, при цьому заявник стверджує, що кредитор не отримував оскаржуваної ухвали суду, про її існування стало відомо випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень. Більше того, ніхто не отримував жодних повісток про виклик до суду, коли відбувався розгляд справи. Посилаючись на конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного провадження, заявник зазначає, якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлено тим, що заявнику не надіслано протягом строку на апеляційне оскарження копію повного тексту ухвали суду першої інстанції, і ця обставина може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.

Заявник апеляційної скарги вважає, що, оскільки він не був сповіщений про розгляд справи у суді першої інстанції, та не отримував ухвалу господарського суду Харківської області від 04.05.2018, пропущення строку на апеляційне оскарження відбулося з дуже поважних причин.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин 2, 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Водночас статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п.п.51 і 52, ECHR 2003-X) (п.46 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Як убачається з матеріалів справи, судом першої інстанції надсилалися копії усіх судових актів учасникам провадження про банкрутство, у тому числі і ТОВ «Провід Групп» за належною адресою: 61019, м.Харків, вул.Михайлівська, буд.27, яка зазначена заявником в апеляційній скарзі та міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак не отримані ТОВ «Провід Групп», копії ухвал повернулися до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16.

10.04.2018 ТОВ «Провід Групп» звернулося до господарського суду Харківської області з клопотанням про проведення почеркознавчої експертизи (а.с.19-20, том 6), отже, принаймні з 10.04.2018, ТОВ «Провід Групп» було обізнане про наявність провадження у справі про банкрутство ТОВ «Вента-Суми» та у відповідності до ст.42 Господарського процесуального кодексу України не було позбавлене права ознайомитись з матеріалами справи.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» Єдиний державний реєстр судових рішень створено для вільного доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для цілодобового загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

ТОВ «Провід Групп» не виявило належної зацікавленості щодо розгляду справи про банкрутство ТОВ «Вента-Суми», провадження якої порушено ще 03.02.2017, оскільки усі судові акти розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури офіційно оприлюднено 15.02.2017 на сайті Вищого господарського суду України.

Як свідчать матеріали справи, господарським судом Харківської області направлені учасникам справи, у тому числі і ТОВ «Провід Групп» копія ухвали господарського суду Харківської області від 22.03.2018 про оголошення перерви до 04.05.2018 до 10:00 год. (ліквідатору, кредиторам, банкруту 26.03.2018) та копія оскаржуваної ухвали господарського суду від 04.05.2018 (ліквідатору, кредиторам, банкруту 07.05.2018), що підтверджується відбитком вихідної кореспонденції господарського суду Харківської області та повернулись до господарського суду Харківської області з відмітками УДППЗ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання» та «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с.254-255, том 5, а.с.13-16, 39-42, 72-76, том 6).

Отже, ТОВ «Провід Групп» було належним чином повідомлене про час та місце судового засідання 04.05.2018, однак ухилилося від отримання поштової кореспонденції, що підтверджується матеріалами справи, а відтак не скористалося своїм правом бути присутнім у судових засіданнях при розгляді справи про банкрутство ТОВ «Вента-Суми».

Законодавець не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк був порушений скаржником, та чи підлягає відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З огляду на те, що апелянтом як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду від 04.05.2018 зазначено не повідомлення його судом першої інстанції, що спростовується матеріалами справи, а інших підстав того, що про оскаржувану ухвалу він дізнався лише 21.05.2018, заявник не наводить, суд визнає неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що заявником не наведено правового обґрунтування порушення його прав оскаржуваною ухвалою та звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 3 ст.260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору з апеляційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн (підпункт 7 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

До апеляційної скарги заявником не надано доказів сплати судового збору.

Спеціалістами Харківського апеляційного господарського суду складено акт №13-42/362 від 04.06.2018, в якому зазначено, що при розкриванні поштового відправлення апеляційної скарги ТОВ «Провід Групп» у справі №922/4476/16 встановлено факт відсутності квитанції про сплату судового збору, вказаної у додатках до апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не виконано вимоги пункту 2 частини 3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно частини 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи, що вказані заявником в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на подання апеляційної скарги визнані судом неповажними, відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Провід Групп» (вх.№1082Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.05.2018 у справі №922/4476/16 залишити без руху.

2.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Провід Групп» десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя - доповідач О.А.Пуль