Постанова № 74567829, 07.06.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/14248/17 Провадження № 22-ц/795/624/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Вінгаль В. М.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

голови судового засідання - судді ВІНГАЛЬ В.М.,

суддів: ГУБАР В.С., КУЗЮРИ Л.В.,

позивач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_3,

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

прізвище судді: Коверзнев В.О.; час і місце ухвалення рішення: 17 год. 02 хв.; м. Чернігів;

дата складання повного тексту рішення: 30 березня 2018 року,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з останньої 4018,56 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 вересня 2017 року, близько 07 год., за адресою: м. Чернігів, вул. Грибоєдова, 14, собака, що належала ОСОБА_3, спричинила ОСОБА_2 тілесні ушкодження та пошкодила речі шляхом укусу. Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2017 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.154 КУпАП України. Позивач вказував, що в результаті укусу собаки було пошкоджено його одяг та телефон на загальну суму 3100 грн. та завдано моральної шкоди, яку останній оцінив у розмірі 10000 грн. Крім того, позивач змушений був неодноразово приїздити з м. Києва до м. Чернігова для спілкування з ОСОБА_3, дільничним інспектором та адвокатом, в результаті чого позивач поніс витрати у розмірі 918,56 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 (м. Чернігів, вул. Грибоєдова, буд. 14/2; РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) 1759 грн 28 коп. у відшкодування майнової шкоди та 10000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданих укусом собаки, а також 3640 грн у відшкодування судових витрат, а всього 15399 грн 28 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 (м. Чернігів, вул. Грибоєдова, буд. 14/2; РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у сумі 640 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин та недоведеність обставин, що мають значення для справи.

За доводами апеляційної скарги, обставини, викладені в позовній заяві недоведені; до травмпункту Чернігівської міської лікарні №2 позивач звернувся через півтори години; під час інциденту позивач тримав на руках власну собаку (в області живота), яка мала можливість заподіяти позивачу ушкодження; жодними доказами не підтверджено пошкодження телефону позивача від укусу собаки; у прохальній частині позову ОСОБА_2 просить стягнути грошові кошти з ОСОБА_3, яка не була стороною у справі.

Скаржник вважає недоведеними вимоги позивача відшкодувати йому витрати на проїзд з м. Києва до м. Чернігова та критично оцінює, що позивачу завдана моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Скаржник наголошує на тому, що позовні вимоги задоволено частково, але суд незаконно стягнув з відповідача 100% сплаченого, при зверненні до суду, судового збору у розмірі 640 грн. та 3000 грн. витрат на правову допомогу, які в порушення вимог ст.137 ЦПК України є неспівмірними, необґрунтованими та недоведеними, а також протизаконно стягнуто з відповідача на користь держави 640 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача – ОСОБА_4 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_3 і залишити рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2018 року без змін.

Заслухавши голову судового засідання, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали адміністративної справи №750/10633/17 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.2 ст.154 КУпАП, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідача позивачу було завдано як майнову, так і моральну шкоду.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає зібраним по справі доказам і нормам чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.09.2017 року, близько 7 години ранку, за адресою: м. Чернігів, вул. Грибоєдова, 14, собака, що належала відповідачу, спричинила тілесні ушкодження позивачу, у вигляді лінійної рани живота.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2017 року відповідача визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 154 КУпАП (порушення правил тримання собаки, що спричинило заподіяння шкоди здоров’ю) і притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування майнової та моральної шкоди на користь позивача у зв’язку із завданням йому тілесних ушкоджень, суд обґрунтовано виходив з положень ст. 82 ЦПК України, 1166, 1167 ЦК України. Завдання тілесних ушкоджень позивачу саме собакою відповідача підтверджена матеріалами цивільної та адміністративної справи, у тому числі медичними довідками, необхідністю проходження позивачем щеплення від сказу вакциною «Індіраб», яка має побічні ускладнення здоров’я. Під час нападу собаки було пошкоджено екран належного позивачу смартфону марки iPhone-5, на заміну якого позивач витратив 1300 грн. Крім того, на проїзд маршрутним автобусом з м. Києва до м. Чернігова і в зворотному напрямку 22 і 24 вересня та 4 і 5 листопада 2017 року, позивач витратив суму 459 грн. 28 коп. /114.82 х 4/, що підтверджується копіями квитків (а.с.7, 8), а тому доводи апеляційної скарги про недоведеність таких вимог є хибними.

Відтак, доводи скаржника про те, що обставини, викладені в позовній заяві є недоведеними спростовуються вище встановленими обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що долучені до позовної заяви додатки не можуть визнаватися письмовими чи іншими доказами, так як вони не відповідають вимогам ст.95 ЦПК України не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно протоколу судового засідання Деснянського районного суду м. Чернігова від 31.01.2018 року суд встановив, що копії документів наявних на а.с.6-16 (додатки до позовної заяви) відповідають оригіналам.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що ОСОБА_2 просив стягнути грошові кошти з ОСОБА_3, яка не була стороною у справі зважаючи на те, що згідно протоколу Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.03.2018 року представник позивача ОСОБА_4 до початку судового засідання уточнила позов та районним судом було задоволено зазначене клопотання, визнано належним позивачем ОСОБА_3

Пошкодження телефону позивача від нападу собаки підтверджується матеріалами адміністративної справи, а тому доводи апеляційної скарги про недоведеність таких обставин є помилковими.

Не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції посилання скаржника на те, що позивач звернувся до травмпункту Чернігівської міської лікарні №2 через півтори години після завданої шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що власна собака позивача, яку він тримав на руках (в області живота) під час інциденту могла заподіяти йому ушкодження є припущенням.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо завдання позивачу моральної шкоди у розмірі 10000 грн., оскільки такий висновок відповідає характеру правопорушення, глибині та тривалості завданих позивачеві душевних і фізичних страждань з вини відповідача. Незгода скаржника з розміром моральної шкоди зазначених висновків не спростовує.

Проте заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неправильного розподілу судом судових витрат між сторонами з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом ОСОБА_2 повинен був сплатили 1280 грн. за вимогу немайнового характеру (стягнення моральної шкоди) та вимогу майнового характеру (стягнення матеріальної шкоди). Позивач сплатив тільки 640 грн. судового збору (а.с.1). Таким чином, недоплата судового збору становить 640 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково на 83,88%, тому з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню 536,83 грн. судового збору (83,88% від сплаченої позивачем суми 640 грн.). Недоплачена позивачем сума судового збору у розмірі 640 грн. підлягає розподілу між сторонами пропорційно до задоволених вимог, а саме: з ОСОБА_3 на користь держави належить стягнути 536,83 грн. (640 грн. х 83,88%), а 103,17 грн. належить стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Згідно із п.1 ч.2 ст.133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За матеріалами справи, правнича допомога ОСОБА_2 надавалась адвокатом ОСОБА_4 відповідно до умов укладеного між сторонами договору про надання юридичної допомоги від 05.11.2017 року (а.с.53), за надання якої на підставі квитанції №831573 від 31.01.2018 року та рахунку-фактурі №1 від 31.01.2018 року було сплачено 3 000 грн. (а.с.29,30). Крім того, на а.с.31, 32 мається калькуляція гонорару за договором про надання юридичної допомоги від 05.11.2017 року та акт виконаних робіт №1 до договору, який апеляційний суд вважає обґрунтованим, а наведені витрати співмірними із складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих послуг і виконаних робіт.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, у матеріалах справи наявні належні докази понесення позивачем у суді першої інстанції витрат на правничу допомогу, відповідно, з урахуванням розміру задоволених вимог, слід змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу зменшивши суму її стягнення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з 3000 грн. до 2516,40 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2018 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_3 (м. Чернігів, вул. Грибоєдова, буд. 14/2; РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) відшкодування судових витрат та загальної суми стягнення, зменшивши суму стягнення судових витрат з 3640 грн. до 3053 грн. 23 коп., загальну суму стягнення з 15399 грн. 28 коп. до 14812 грн. 51 коп.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 березня 2018 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_3 (м. Чернігів, вул. Грибоєдова, буд. 14/2; РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави судового збору, зменшивши суму судового збору з 640 грн. до 536 грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) на користь держави 103 грн. 17 коп. судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 07 червня 2018 року.

Голова судового засідання:Судді: