Ухвала суду № 74567294, 04.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19624/18

Провадження № 1-кс/761/13341/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Світлицька В.М., за участю секретаря Савенко О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ «АІС Столиця Трейд» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №120131100000043 від 16.10.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ «АІС Столиця Трейд» звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 р. у кримінальному провадженні №120131100000043 від 16.10.2013 року в частині накладення арешту на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Житомир, пр. Незалежності (вул. Ватутіна), буд. 100.В обгрунтування клопотання зазначено , що державними реєстраторами за ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018p. в інтересах Головного управління Національної поліції у м. Києві накладено обтяження на об'єкти нерухомості, що на праві приватної власності належать ТОВ «Аіс СТОЛИЦЯ ТРЕЙД». З офіційного сайту судової влади ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» стало відомо про те, що Голосіївським судом м. Києва було призначено до розгляду порядка 20-25 клопотань Головного управління Національної поліції у м. Києві, які станом на сьогодні вже розглянуті. Однак, жодна інформація на адресу ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» не надходила, як і не надходила ухвала про накладення арешту майна скаржника. Разом з тим, заявник зазначає, що арешт, накладений на нерухоме майно, що належить ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» , є необґрунтованим і на даний час у застосуванні такого заходу потреби немає, оскільки ані товариство, ані арештоване нерухоме майно не мають жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, арештоване нерухоме майно було набуто товариством правомірним шляхом та не є речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України. Враховуючи викладене, в клопотанні також порушується питання щодо скасування передачі арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.

Адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ «АІС Столиця Трейд» у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, пояснив , що в межах кримінального провадження було накладено арешт за відсутності належних та законних підстав для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду був повідомлений завчасно та належним чином, однак його неявка в силу положень ч. 2 ст. 174 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання про скасування арешту майна, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні дані для прийняття рішення по суті.

Слідчий суддя, вислухавши учасників розгляду, вивчивши матеріали клопотання, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п.16-1 ч.1 ст.3 КПК України до сторін кримінального провадження віднесено осіб, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування,- особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Враховуючи вимоги даної статті, ТОВ «АІС Столиця Трейд» є особою, яка наділена статусом учасника кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів, СУ ГУНП в м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120131100000043 від 16.10.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.4 ст.190, ч.1 ст.205, ч.1 ст.358, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 України.

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 р. накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, розпорядження та користування, що належать на праві власності ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39145234, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20), а саме: будівля магазину непродовольчих товарів літ. А, загальною площею 286,0 кв.м, реєсіраційний номер об'єкта нерухомого майна 279810018101, розташовану за адресою: м. Житомир, пр. Незалежності (вул. Ватутіна), буд. 100. Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна слідчий суддя виходив з того, що вилучене майно має ознаки речових доказів.

Частиною 1 статті 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження- судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного , обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст.174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотримання вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обгрунтованість підстав для скасування арешту.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження, та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребовування інформації у Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається за наявності наступних правових підстав: з метою збереження речових доказів; з метою спеціальної конфіскації; з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Застосований ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018p. арешт майна ТОВ «АІС Столиця Трейд» було накладено з метою збереження речових доказів.

Згідно вимог п.п. 1, 2, 5 та 6 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт, так само при вирішенні питання про його скасування, слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для третіх осіб.

Частиною 3 ст.170 КПК України визначено, що арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, з метою забезпечення збереження речових доказів, може бути накладено лише за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначених у ст.98 КПК України (речові докази).

Слідчим суддею встановлено, що арештоване майно не відповідають зазначеним критеріям речового доказу у вказаному кримінальному провадженні, оскільки не є об'єктом посягання у даному випадку .

Так, в матеріалах відсутні відомості щодо наявності в діях службових осіб ТОВ «АІС Столиця Трейд» обов'язкового елементу складу кримінального правопорушення передбаченого ст.ст 190, 205, 358 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману.

З матеріалів провадження про арешт майна накладеного у кримінальному провадженні №120131100000043, вбачається , що досудове розслідування здійснюється за фактами заволодіння шляхом обману грошовими коштами АТ «УкрСиббанк» в особливо великому розмірі, фіктивного підприємництва, підроблення документів та їх використання. Тобто, одним з об'єктів кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні є заволодіння грошовими коштами АТ «УкрСиббанк». В той же час, Корпорація «АІС» від АТ «УкрСиббанк» грошових коштів не отримувала, та об'єктивно не могла заволодіти грошовими коштами АТ «УкрСиббанк».

Як слідує із доданих до клопотання документів повернення кредитів АТ «УкрСиббанком» було також забезпечено рядом об'єктів нерухомого майна, серед яких належний скаржнику об'єкт нерухомого майно, розташований за адресою: м. Житомир, пр. Незалежності (вул. Ватутіна), 100 відсутній. При цьому , належне скаржнику нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Житомир, пр. Незалежності (вул. Ватутіна), 100 ніколи не передавалось в іпотеку АТ «УкрСиббанк» і на нього не може бути звернуто стягнення для погашення заборгованості перед АТ «УкрСиббанк». Вказане свідчить про те, що арештоване майно скаржника не є і не може бути речовий доказом у кримінальному провадженні №120131100000043.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обгрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, грунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення та обмеження права власності.

Крім того, однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позиції, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, тоді як сторона обвинувачення не представила слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема ні слідчий ні прокурор в судове засідання для розгляду клопотання не з`явились.

Згідно з ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. На момент вирішення клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею не встановлено жодних відомостей, які б вказували на існування зазначених ризиків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна слідчому судді не надано належних, допустимих доказів на підтвердження того, що арештоване майно отримано ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» злочинним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди. Крім того, арештоване майно не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли та не містять слідів або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ в кримінальному провадженні, не були набуті ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» протиправним шляхом чи отримані ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому не можуть бути визнані речовими доказами.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень,володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Відповідно до ч.8 ст.214 КПК України заходи кримінально-правового характеру відносно юридичної особи, в тому числі щодо її майна, можуть застосовуватись лише після повідомлення про підозру службовій особі цієї юридичної особи.

Під час судового розгляду встановлено, що незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №120131100000043 від 16.10.2013 року тривало з 16 жовня 2013 року та на час розгляду клопотання не завершено, в межах якого нікому з службових осіб ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» не повідомлено про підозру, а також не надано достатніх вагомих даних, з урахуванням тривалості строку досудового розслідування, в підтвердження факту події злочину. Посилання органу досудового розслідування про те, що майно, зазначене в ухвалі про арешт майна, є предметом, доказом злочину, засобом та знаряддям його вчинення, об'єктом кримінально протиправних дій, набуто кримінально протиправним шляхом або отримано юридичною особою внаслідок кримінального правопорушення, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст.86 КПК України доказами.Також, слідчим суддею встановлено, що в межах кримінального провадження не було повідомлено про підозру службовій особі ТОВ «АІС Столиця Трейд». Відповідно відсутні відомості про те, що відносно ТОВ «АІС Столиця Трейд»можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру в порядку притягнення юридичної особи до кримінальної відповідальності.

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання та представником власника майна у судовому засіданні, тоді як слідчим, прокурором не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, юридичної особи ,в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності .

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» належним їм майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018 року, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання представника ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» - адвоката ОСОБА_1 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Разом з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Як вбачається з матеріалів клопотання, арештоване майно скаржник одержав внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 08.09.2016р. В діях посадових осіб Корпорація «АІС» щодо відчуження майна, яким наразі володіє скаржник немає і не могло бути складом кримінального правопорушення . За таких обставин, майно, одержане скаржником не внаслідок вчинення злочину. Також, предметом злочину у кримінальному провадженні №120131100000043 є грошові коштів АТ «УкрСиббанк» що виключає можливість спеціальної конфіскації нерухомого майна скаржника, тобто відсутні правові підстави можливості застосування спеціальної конфіскації до майна скаржника.

Викладені заявником доводи та додані до клопотання матеріали, які в силу відсутності заявника під час вирішення клопотання слідчого не були предметом вивчення слідчим суддею, переконують в необґрунтованості накладеного арешту. Крім того, надані заявником матеріали свідчать про те, що арешт було накладено на майно, яке було передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.

Отже, враховуючи вимоги розумності та співрозмірності обмеженого права та наслідки застосованого заходу з фабулою кримінального правопорушення, яке розслідується, слід дійти до висновку про необхідність скасування застосованого заходу.

Керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ «АІС Столиця Трейд» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №120131100000043 від 16.10.2013 року - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, що належить ТОВ «АІС СТОЛИЦЯ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39145234, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20), а саме на : будівля магазину непродовольчих товарів літ. А, загальною площею 286,0 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 279810018101, що розташована за адресою: м. Житомир,пр. Незалежності (вул. Ватутіна), буд. 100, який накладений ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.04.2018p.

Скасувати передачу арештованого майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів управління ними з метою забезпечення їх збереження та збереження їхньої економічної вартості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Світлицька В.М.