Постанова № 74566102, 06.06.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12898/17Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/789/548/18 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін - представника ПАТ "НАСК "Оранта" - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/12898/17 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2017 року, ухваленого суддею Братасюк В.М., за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про стягнення частини страхового відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (далі — ПАТ “НАСК “Оранта”) в його користь 30858,84 грн — недоплаченого страхового відшкодування, 2500,00 грн — витрат на експертне товарознавче дослідження, а також 673,60 грн — сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 грудня 2016 року близько 10 год. 20 хв. по вул. Л. Українки в м. Тернополі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_4, водія транспортного засобу марки Volkswagen T4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована Полісом №АЕ/9253891 обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів у ПАТ “НАСК “Оранта” зі строком дії з 4.09.2016 року по 3.09.2017 року, ліміт відповідальності на одного потерпілого - 100000,00 грн за шкоду заподіяну майну. Внаслідок даного ДТП було пошкоджено належний мені на праві власності транспортний засіб марки Volkswagen Passat.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Тернопільської області від від 3 квітня 2017 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Представником відповідача було проведено оцінку вартості завданого матеріального збитку у розмірі 21844,91 грн, яка виплачена у липні 2017 року.

Ураховуючи, що згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку №787/17 від 23.05.2017 року, виготовленого на його запит судовим експертом ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, склала 52703,75 грн, а тому просив стягнути з ПАТ “НАСК “Оранта” суму невиплаченого страхового відшкодування та витрати на оплату послуг експерта.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ “НАСК “Оранта” на користь ОСОБА_2 30858,84 грн недоплаченого страхового відшкодування, 2500,00 грн. витрат на експертне товарознавче дослідження та 640,00 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактична вартість ремонту пошкодженого в ДТП автомобіля позивача становить 52703,75 грн, що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку №787/17 від 23.05.2017 року, ПАТ “НАСК “Оранта” виплатило 21844,91 грн, а тому з останнього підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування. Стягуючи з ПАТ “НАСК “Оранта” в користь позивача 2500,00 грн витрат на експертне товарознавче дослідження, суд першої інстанції виходив з того, що такі витрати підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера 787/17 від 23.05.2017 року, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 26 березня 2018 року відмовлено ПАТ “НАСК “Оранта” в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі ПАТ “НАСК “Оранта” просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Вказує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, судом порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки не надано оцінки листу від 22.06.2017 року вих. №09-02-12/6092, у змісті якого зазначались обставини за яких ПАТ “НАСК “Оранта” відмовило ОСОБА_2 у перегляді розміру страхового відшкодування, зокрема. невідповідність висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку №787/17 від 23.05.2017 року положенням ОСОБА_6 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №1335/1159 від 24.07.2009 року. Так, у висновку експертного автотоварознавчого дослідження не відображені деталі та необхідні відновлювальні роботи, які зазначені у калькуляції “Аудатекс” до даного висновку?, взяті до розрахунку роботи по фарбуванню, а також заміна деталей, пошкодження яких не були зафіксовані та відношення до ДТП не мають. ПАТ “НАСК “Оранта” у передбачений законом строк вжито усіх необхідних заходів, пов'язаних із встановленням і оглядом пошкодження майна, а відтак вимога про стягнення 2500,00 грн витрат на експертне автотоварознавче дослідження не підлягала задоволенню. Також судом невірно зазначено, що учасниками ДТП було складено Європротокол, так як дана обставина спростовується доданими до позовної заяви постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2017 року та постановою апеляційного суду Тернопільської області від від 3 квітня 2017 року. Крім того, судом безпідставно відмовлено у перегляді заочного рішення, оскільки відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду додано докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема: протокол (акт) огляду транспортного засобу від 23.12.2016 року, ремонтна калькуляція №ВО5757АР від 29.12.2016 року, розрахунок розміру страхового відшкодування від 30.05.2017 року.

У своєму відзиві ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу ПАТ “НАСК “Оранта” залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін. Вказує, що протокол (акт) від 23.12.2016 року, складений аварійним комісаром ПАТ “НАСК “Оранта” на підставі зовнішнього огляду, тоді як висновок №787/17 від 23.05.2017 року складений судовим експертом ОСОБА_5 на підставі дослідження, яке здійснювалось із демонтажем ушкоджених частин автомобіля, на підйомнику автосервісу та в присутності аварійного комісара відповідача, який ніяких зауважень чи пропозицій щодо невірного проведення експертизи не заявляв. Наведені судом обставини щодо складення учасниками ДТП Європротоколу є формальною опискою та не впливає на ухвалене судом рішення.

Заслухавши пояснення представника ПАТ “НАСК “Оранта” - ОСОБА_1, який доводи апеляційної скарги підтримав, ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та вважають рішення суду законним та обґрунтованим, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами викладені в позові обставини, й в даному випадку має місце порушення відповідачем прав ОСОБА_2, які підлягають захисту шляхом стягнення з ПАТ “НАСК ОСОБА_7” на його користь 30858,84 грн. недоплаченої страхової суми, що не перевищує ліміту суми страхового відшкодування згідно договору.

Згідно ст. 374 ч.1 ЦПК України — суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стягуючи з ПАТ “НАСК ОСОБА_7” на користь ОСОБА_2 2500 грн. суд першої інстанції виходив з того, що витрати пов'язані із залучення експерта та проведення експертизи належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, а тому у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

З таким висновком суду погоджується колегія.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що 22 грудня 2016р. близько 10 години 20 хвилин по вул. Л. Українки в м. Тернополі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_4 водія транспортного засобу марки "Volkswagen Т4" державний номерний знак НОМЕР_1, який перед поворотом ліворуч, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та при перестроюванні не перекон6ався, що це буде безпечно, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі руху, на яку він перестроювався, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки "Volkswagen Passat 1.8" реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7 В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

23 грудня 2016 року ОСОБА_2 повідомив ПАТ“НАСК ОСОБА_7” повідомив про вчинення ДТП і в цей же день представником компанії ОСОБА_8 складено протокол (акт) огляду транспортного засобу пошкодженого автомобіля, в якому виявлено 28 пошкоджень.(а.с.69).

29 грудня 2016 року ПАТ“НАСК ОСОБА_7” складено ремонтну калькуляцію в якій вартість ремонтних робіт становить 49523,61 грн.(а.с.71-74).

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 лютого 2017р., ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави. (а.с.6).

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 03 квітня 2017р., апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4Я, адвоката ОСОБА_9, залишено без задоволення, а постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 лютого 2017 року щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП - без змін. (а.с.7,8).

Між ОСОБА_4 та ПАТ “НАСК ОСОБА_7”, укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/9253891. Забезпеченим транспортним засобом згідно вказаного ОСОБА_9 є автомобіль "Volkswagen Т4", державний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона(страховик) зобов'язується у разі настання певної події(страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначені у договорі, грошову суму(страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

19.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ “НАСК “Оранта” відносно ДТП, що сталась 22 грудня 2016р. по вул. Л. Українки в м. Тернополі за участю забезпеченого транспортного засобу, що знаходився під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Volkswagen Т4", державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився під його керуванням.

ПАТ “НАСК ОСОБА_7” 30 травня 2017 року було проведено оцінку вартості матеріального збитку завданого ОСОБА_2 внаслідок пошкодження його автомобіля та визначено суму страхового відшкодування у розмірі 21 844, 91 грн, які отримав 11.10.2017 р. (а.с.30).

Не погодившись із даною сумою, позивач 22 лютого 2017 року звернувся до судового експерта ОСОБА_5 із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження належного йому автомобіля з метою визначення матеріального збитку внаслідок ДТП, яка відбулась 22.12.2016 року.

Відповідно до експертного висновку №787/17 від 23.05.2017 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat 1.8 р.н.з. ВО 5757 АР, після ДТП яка мала місце 22.12.2016 року становить 52 703.75 грн.

В день отримання висновку ОСОБА_2 було сплачено експерту 2500 грн. за виконання дослідження, що підтверджується квитанцією.

23.05.2017 року позивач звернувся із заявою до голови правління ПАТ “НАСК “Оранта” з проханням прийняти до уваги висновок незалежного експерта та переглянути розмір страхового відшкодування.

Проте, листом від 22.06.2017 року за № 09-02-12/6092 директора департаменту врегулювання збитків ПАТ “НАСК “Оранта”, у якому вказує на відсутність підстав для перегляду розміру завданого матеріального збитку.

Згідно полісу № АЕ/9253891, яким застрахована цивільна відповідальність винної у ДТП особи — ОСОБА_4, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 100 000 грн.(а.с.29).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно вимог ст. 6 цього Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, та/або майну потерпілого.

Позивачем з дотриманням вимог Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” було повідомлено відповідача та надано йому усі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, завданого джерелом підвищеної небезпеки, однак ПАТ “НАСК “Оранта” виплатила позивачу страхове відшкодування, яке не в повному обсязі компенсувало завдану майнову шкоду, тому суд першої інстанції вірно стягнув різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та розміром заподіяної йому майнової шкоди внаслідок ДТП.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що у висновку експертного автотоварознавчого дослідження №787/17 від 23.05.2017 року не відображені деталі та необхідні відновлювальні роботи, які зазначені у калькуляції “Аудатекс” до даного висновку?, взяті до розрахунку роботи по фарбуванню, а також заміна деталей, пошкодження яких не були зафіксовані та відношення до ДТП не мають є безпідставними, оскільки під час огляду автомобіля виявлено ряд внутрішніх пошкоджень та зафіксовано у висновку експертного товарознавчого дослідження №787/17 від 23 травня 2017 року та у наданому відповідачем протоколі (акті) огляду транспортного засобу від 23 грудня 2016 року, які за своїми характеристиками, механізмом утворення, відповідають обставинам зіткнення транспортних засобів у ДТП 22 грудня 2016 року.

Беручи до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження №787/17 від 23.05.2017 року, колегія суддів враховує те, що дане дослідження проведене експертом ОСОБА_5, який має вищу технічну освіту та діє на підставі свідоцтва №304 від 14.12.2012 року, виданого рішенням ЦЕКК при Міністерстві юстиції України, дослідження проводилось із демонтажем ушкоджених частин автомобіля, на підйомнику, що підтверджується Додатком №2 до даного висновку, а також у присутності аварійного комісара ПАТ “НАСК “Оранта” ОСОБА_8, який не заявив жодного зауваження щодо невірного проведення експертизи, тоді як протокол (акт) огляду транспортного засобу від 23 грудня 2016 року складено на підставі зовнішнього огляду транспортного засобу, що підтверджується приміткою 1 даного протоколу і також в присутності аварійного комісара ОСОБА_8М.(а.с. 69). Крім того, не заслуговують на увагу посилання заявника про те, що в експертне дослідження включено деталі: крило п.л., зимова шина, з'єднуюча тяга п. пр., які не були пошкодженні під час ДТП, оскільки спростовуються протоколом огляду транспортного засобу від 22.12.2016 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно зазначено, що учасниками ДТП було складено Європротокол є опискою та на правильність висновків суду не впливають.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно стягнуто 2500 грн. вартості оплати експертного дослідження з оцінки транспортного засобу, так як транспортний засіб Volkswagen Passat 1.8 було вчасно оглянуто аварійним комісаром ПАТ “НАСК “Оранта” та складено відповідні документи, колегія суддів оцінює критично, виходячи з таких мотивів.

Дії ОСОБА_2 після настання ДТП відповідали встановленим Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” вимогам, в тому числі ним було надано відповідачу всі необхідні документи для виплати страхового відшкодування, однак таке відшкодування не було йому виплачено.

Пунктом 34.4 статті 34 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для визначення розміру збитків потерпілому надано право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

ОСОБА_2 не погодившись з встановленим відповідачем розміром збитків, скористався цим правом та залучив експерта ОСОБА_6

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертиз.

Оплата позивачем 2500,00 грн. спеціалісту ОСОБА_6 документально підтверджується наявною у справі квитанцією до прибуткового касового ордера №787/17 від 23 травня 2017 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За таких обставин суд вірно стягнув понесені позивачем витрати по оплаті послуг експерта ОСОБА_6

У зв'язку із наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги бе задоволення, а судового рішення без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”— залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2017 року — залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 червня 2018 року.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи