Вирок № 74565317, 23.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2018 Справа №607/10365/17

Провадження №1-кп/607/73/2018

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Кісіль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12017210010001952 від 09 червня 2017 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, непрацюючої, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимої

-16 січня 2017 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 186 КК України до 120 годин громадських робіт,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Хоми І.А., захисника ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

У обвинуваченої ОСОБА_1 01 квітня 2017 року близько 23:00 год., яка перебувала в спальній кімнаті, приміщення квартири №212, що по вул. Корольова 5 в місті Тернополі, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 01 квітня 2017 року близько 23:00 год., ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні квартири 212, по вул. Корольова 5, що в м. Тернополі, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно, з корисливих мотивів, зі столу вказаної кімнати викрала мобільний телефон торгової марки «Lenovo А-6010», вартістю 1332,5 грн., який належить ОСОБА_3, в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 25 грн. Із викраденим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втекла, таким чином остання завдала ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1357,5 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, підтвердивши зазначені в обвинувальному акті обставини та показала, що 01 квітня 2017 року перебуваючи у приміщенні квартири 212, по вул. Корольова 5, що в м. Тернополі вона вчинила крадіжку мобільного телефону ОСОБА_3 та втекла з місця вчинення злочину. У вчиненому обвинувачена ОСОБА_1 щиро розкаюється, просить її суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти.

Крім власного визнання вини, обвинувачена ОСОБА_1 повністю погодилася зі всіма доказами, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували її винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З’ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність розуміння обвинуваченою зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності її позиції, а також роз’яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового розслідування її дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, ставлення обвинуваченої до нього та поведінку після його вчинення, особу винної, зокрема те, що вона раніше судима, обставини, які пом’якшують покарання – визнання нею своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої немає. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_1, їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.

Також суд враховує те, що обвинувачена ОСОБА_1 16 січня 2017 року засуджена Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.186 КК України, до 120 годин громадських робіт, які ОСОБА_1 не відбуто.

А тому, згідно ст.71 КК України, до призначеного покарання за даним вироком, ОСОБА_1 слід повністю приєднати невідбуту частину покарання у виді громадських робіт за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 січня 2017 року.

Беручи до уваги вимоги п.п. г п.1 ч.1 ст.72 КК України, згідно якого одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт, ОСОБА_1 слід визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк, оскільки виправлення останньої можливе без відбування покарання.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням їй іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачена повністю визнала свою вину, щиро розкаялась у вчиненому, відшкодувала завдану шкоду, із врахуванням її характеризуючих даних, ступеню тяжкості вчиненого злочину.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на неї слід покласти обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Питання речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення товарознавчої експертизи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Згідно ст.71 КК України, ОСОБА_1 до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 січня 2017 року, у виді 120 громадських робіт, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, та визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 2 (двох) років 15 (п’ятнадцяти) днів позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов’язати ОСОБА_1, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази, а саме – мобільний телефон марки «Леново А-6010» у спец. упакуванні НДЕКЦ №2337856, який переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області – повернути потерпілому ОСОБА_3 після надрання вироку законної сили; коробку з-під мобільного телефону «Леново А-6010», яка повернута потерпілому ОСОБА_3 – залишити у його розпорядженні після набрання вироку законної сили.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 395,48 грн.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_4