Рішення № 74563448, 07.06.2018, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/816/18Провадження № 2-а/724/31/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року

Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

при секретарі: Корпан М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 213845 від 17.05.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 213845 від 17.05.2018 року.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що 17 травня 2018 року приблизно о 10 год. 20 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по дорозі Житомир-Чернівці в напрямку м.Камянець-Подільського в районі повороту до села Довжок він був зупинений співробітниками поліції, які перебували на посту дорожньої поліції.

Вказує, що співробітник поліції, котрий підійшов до нього, відразу ж почав вимагати від нього, щоб він надав йому можливість оглянути салон автомобіля і перевірити що він везе. На його запитання що він порушив і яка взагалі причина зупинки, працівник поліції сказав, що він зупинив автомобіль для перевірки проходження ним технічного огляду автомобіля. Він пред'явив йому документ про реєстрацію автомобіля і пояснив, що автомобілі категорії В не потребують періодичного технічного огляду. Довгий час працівники поліції між собою радились і в кінці все ж таки вирішили виносити постанову про накладення на нього стягнення про адміністративне правопорушення. Коли працівник поліції вже почав заповнювати бланк постанови він передзвонив по телефону «Гарячої лінії» керівництва департаменту патрульної поліції і йому пояснили, що працівники поліції вчиняють неправомірні дії. Почувши це працівник поліції ОСОБА_2 продовжив заповнювати бланк постанови і дав йому на підпис. Поки він читав оскаржувану постанову поліцейський сфотографував його на свій мобільний телефон. Він запитав навіщо той фотографує і поліцейський пояснив, що це робиться для того щоб задокументувати ніби він керував автомобілем не користуючись ременем безпеки. На його здивування, саме це правопорушення і було вказано в оскаржуваній постанові. Його заперечення та пояснення того, що під час керування автомобілем він був пристебнутий паском безпеки, а відстебнув його вже під час стоянки та розмови з ним, працівник поліції до уваги не взяв.

Зазначив, що дії інспектора поліції не відповідають вимогам законодавчих актів, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі підлягає скасуванню. Своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП він не визнає. Він відстебнув пасок безпеки в той час, коли припинив рух так-як спілкування з працівниками поліції зайняло багато часу і сидіти на місці пристебнутим було не зручно та й не було в цьому ніякої потреби. Його пояснення інспектор поліції до уваги не взяв, своїх доказів не надав тому вважає, що постанова винесена незаконно та бездоказово.

Вказав, що так-як незаконні дії працівників поліції зайняли у нього багато часу і він поніс значні збитки для отримання правової допомоги, вважає за необхідне стягнути з відповідачів на його користь понесені ним витрати в сумі 1 900 гривень.

Просить суд: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 213845 від 17.05.2018 р.- скасувати. Стягнути з відповідачів на його користь понесені судові витрати в сумі 1 900 гривень.

06.06.2018 року на адресу суду від представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_3 надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 213845 від 17.05.2018 року. Посилається на те, що 17 травня 2018 року інспектором, під час виконання своїх службових обов'язків, здійснюючи відпрацювання згідно Доручення ДПП було виявлено та в подальшому встановлено, як позивач (водій) близько 11 гол. 55 хв. на а/д Н-03 Житомир-Чернівці 288 км. керував транспортним засобом марки Форд Транзит д.н.з. НОМЕР_2, обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 в) Правил дорожнього руху України затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306. Відтак інспектор, встановивши всі фактичні обставини справи, вбачаючи у діях гр. ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, притягнув водія до адміністративної відповідальності, застосувавши до останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. в межах санкції відповідної статті.

Вказує, що в даному випадку інспектор рапортом повідомив по факту нестандартної ситуації та результат її вирішення. З рапорту інспектора вбачається, що 17 травня 2018 року поліцейські, діючи згідно Доручення ДПП зупинили ТЗ під керуванням Позивача, він при цьому був не пристебнутий паском безпеки, який в свою чергу був застебнутий поза водійське сидіння. В рапорті зазначено, що правопорушення зафіксовано на фотокамеру телефону та додається до нього. З наявного фотознімка чітко видно, що пасок безпеки застібнутий поза водійське сидіння, при цьому натягнутий. Таким чином, в повній мірі підтверджується факт порушення водієм п.2.3в ПДР України, а відтак інспектор, встановивши всі фактичні обставини справи, будучи свідком скоєного правопорушення, зафіксувавши при цьому його, правомірно притягнув Позивача до адміністративної відповідальності.

Зазначає, що вчинення позивачем правопорушення підтверджується також відеозаписом з його мобільного телефону, який він надіслав стороні відповідача разом із позовною заявою. З наявного відео чітко вбачається, що протягом всього періоду спілкування з Інспектором водій не відстибав пасок безпеки, як то він зазначає в 2-му абзаці позовної заяви, оскільки ці дії були б зафіксовані на камеру. На відображення водія у склі його бокових дверей чітко видно, що позивач сидить за кермом автомобіля будучи не пристебнутим ременем безпеки. Щодо тверджень зазначених в 6-му абзаці позовної заяви то водій не знав і не міг знати скільки часу займе спілкування з поліцейськими, а з перших хвилин відеозапису чітко видно, що він квапиться. Таким чином, будучи пристебнутим ременем безпеки та поспішаючи, водій без необхідності його б не відстебнув.

Крім цього вказує, що згідно наданих доказів вбачається, що позивач поніс витрати в сумі 1900 грн., які є абсолютно не співмірними з сумою накладеного стягнення (51 грн.) та перевищують її більше аніж в 37 раз. При цьому позивачем додано до позовної заяви лише витяг з Угоди про надання правової допомоги, зі змісту якого неможливо встановити обсяг наданих послуг та механізм обрахунку їхньої вартості.

Просить повністю відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, але від ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання в якому він просить справу розглянути у його з позивачем відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження по справі закрити у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача ОСОБА_3 - в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, але у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову та справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою серії ВР № 213845 від 17.05.2018 року інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області, лейтенантом поліції ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн., де зазначено, що він 17.05.2018 року о 11.55 год. на автодорозі Житомир-Чернівці, 288 км. керував автомобілем обладнаним засобом пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 (в) ПДР України.

Відповідно до п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даному випадку для підтвердження порушення позивачем пункту 2.3.в Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, надав, фото фіксацію події.

Проте, як встановлено судом із фото доказу наданого відповідачем не можливо встановити хто зображений на фото, в якому автомобілі перебуває, коли і де зроблено фото. Відповідно до відеозапису наданого позивачем, тривалістю понад 30 хв., відеозапис подій, які відбулися 17.05.2018 року під час зупинки позивача працівниками поліції, починається коли транспортний засіб не здійснював рух, а відбувається спілкування водія з працівником поліції. П. 2.3. (в) ПДР України стосується обов’язків водія під час дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Посилання представника відповідача у відзиві на рапорт та те, що правопорушення зафіксоване на фотокамеру телефону працівником поліції не є належними та допустимими доказами, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Так, згідно відеозапису ОСОБА_2 дійсно здійснював фотографування на свій телефон після складання оскаржуваної постанови та складав рапорт т.в.о. Начальника УПП у Хмельницькій області ДПП теж після складання постанови.

Таким чином, фотографія, рапорт та відеозапис позивача, які відповідач отримав з копією позову, не були досліджені до складання постанови та не були доказами в справі про адміністративне правопорушення при її розгляді.

Крім того, представником відповідача не надано доказів, що фотографія стосується справи про адміністративне правопорушення у якій винесена оскаржувана постанова і даний факт не визнаний позивачем, а тому відповідач не звільнений, в порядку ст. 78 КАС України, від доказування даної обставини.

Згідно ч. 3 п. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку, що постанову серії ВР № 213845 від 17.05.2018 року слід скасувати.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 121 КУпАП, прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не добуто, вини в судовому засіданні не встановлено, крім того суду не надано достатньо доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП – тому провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В орієнтовному розрахунку витрат не зазначено скільки часу витрачено адвокатом на консультацію клієнта, узгодження правової позиції, вивчення матеріалів справи. Враховуючи наявний обсяг додатків до позову, складність справи, суд вважає, що співмірним є вартість витрат за консультацію клієнта, узгодження правової позиції, вивчення матеріалів справи разом – 200 грн., а враховуючи ч. 5 ст. 134 КАС України спів мірною є вартість витрат за складання адміністративного позову в розмірі 500 грн.

Крім того згідно ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи клопотання представника відповідача згідно ч. 6 ст. 134 КАС України, позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань документально підтверджені, співмірні судові витрати у розмірі 700 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 77, 134, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286, п.п.10 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 213845 від 17.05.2018 року, винесену інспектором роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 5 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3, судові витрати у розмірі 700 (сімсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України). Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: О. Г. Єфтеньєв