Ухвала суду № 74563075, 29.05.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7670/18

У Х В А Л А

"29" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва колегіально судом у складі трьох суддів:

головуючого судді Бірси О.В.

суддів Козачук О.М., Сазонової М.Г.,

секретаря судових засідань Ліпітюк К.С.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Миколаєнка А.О.,

захисника Козацького А.О.

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2018 за № 12018100040001123 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 307 ККУкраїни,

в с т а н о в и в :

У провадження суду надійшов даний обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні з огляду на, що, у ньому, було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

Сторони кримінального провадження з боку обвинувачення та захисту вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Щодо клопотання захисника Козацького А.О. про тимчасовий доступ до речей і документів, то у його задоволенні слід відмовити, з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів.

З урахуванням того, що таке витребування здійснюється у порядку Глави 15. Тимчасовий доступ до речей і документів КПК України.

У цьому випадку, сторони кримінального провадження мають право звернутися до під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

У клопотанні зазначаються: …5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів … (ст. 160 КПК України).

Згідно ст. 163 КПК України, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні...

Перелік обставин, які підлягають доказуванню регламентований ст. 91 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

У цій ситуації, суд проаналізувавши заявлене заявником клопотання та відображені у ньому дані щодо необхідності надання тимчасового доступу до документів у ракурсі значення цих документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можливості використання як доказів відомостей, що містяться в документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за їх допомогою, на цій стадії процесу, у силу їх специфіки та відомостей, які підлягають з'ясуванню в цей період, не може «поза розумним сумнівом», у даний час, погодитися з тим, що ці документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, у ракурсі норм ст. 91 КПК України.

При цьому, слід указати, що відхилення клопотання не позбавляє права завляти це ж клопотання протягом усього судового слідства надалі.

Щодо клопотання захисника Козацького А.О. про скасування арешту з майна, то у його задоволенні також слід відмовити, у світлі такого.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Марченко М.В. від 02.02.2018 у справі № 755/1660/18 накладено арешт на майно, а саме на: автомобіль марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, ключ від автомобіля, металевий кейс та ваги електронні у кількості 2 штуки, що мають значення речових доказів та були вилучені при проведенні обшуку 30.01.2018 року, за адресою: АДРЕСА_1.

Даний арешт було накладено слідчим суддею з огляду на те, що було встановлено, що 30.01.2018 за адресою: АДРЕСА_1, був проведений обшук, під час якого було виявлено та вилучено: автомобіль марки «Шевроле Авео», державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузову НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, ключ від автомобіля, металевий кейс та ваги електронні у кількості 2 штуки, які містять на собі сліди кримінального правопорушення та мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, та таке майно арештовано з підстави визначеної п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Тобто, є установленим факт того, що володільцем майна - ТЗ є ОСОБА_4, яка має у справі статус третьої особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, згідно ст. 64-2 КПК України, однак заявник, подаючи дане звернення не надав суду документів, які б підтверджували його право представництва останньої.

Адже, згідно ч. 5 ст. 64-2 КПК України повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; 2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 3) довіреністю - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.

Підстав для повернення клопотання суд не знаходить з огляду на те, що у кримінальному провадженні захисник обвинуваченого має право заявляти клопотання того чи іншого роду, а тому відсутні передумови для його повернення, чи не розгляду по суті.

На думку суду, у таких випадку, є вірним відмовляти у задоволенні таких звернень по суті, адже КПК не обмежує захисника переліком клопотань з якими він має право звертатися до суду на етапі судового провадження, а тільки покладає обов'язок на суд, власне, вирішити це клопотання по суті на підставі наданих доказів.

Адже, суд саме з цих передумов, не даючи оцінку тому, чи є у цей час потреба у вказаному арешті, або ж чи взагалі він був накладений обґрунтовано, чи ні, уважає за доречне у задоволенні цього клопотання відмовити з передумови не дотримання вимог ст. 64-2 КПК України.

Розглядаючи ж клопотання прокурора Миколаєнка А.О. про обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з такого.

Дане клопотання прокурором умотивоване наявністю у справі передумов визначених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 в їх системному зв'язку.

Сторона захисту просила суд відмовити у задоволенні цього клопотання прокурора посилаючи на недотримання самої процедури звернення визначеної КПК України.

Також захист указує, що обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України відсутні, у цей період, а передумови передбачені ст. 199 того ж Кодексу, узагалі не наведені.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 307 КК України, яке кваліфіковано, як незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах.

В ході обговорення питання доцільності обрання запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту та клопотання про обрання запобіжного заходу встановлено такі відомості: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров'я, має типові соціальні зв'язки для особи його віку та статусу, прийнятну репутацію.

У справі прокурором указано 7 свідків.

На цей час, свідки в даному кримінальному провадженні не допитані, обвинувачений обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено позбавлення волі, докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов'язаних з характером вказаної особи, їх моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, у поєднанні з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених, у цій справі, доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені, самі по собі, навіть, при їх дійсній наявності, не можуть бути такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 зазначеного Кодексу, у цій ситуації, так як є доведеною наявність обставин визначених ст. 177 КПК України.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 315 КПК України.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 315 КПК України, клопотання прокурора задовольнити, та обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строків визначених КПК України.

Також, суд задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 352 400 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Серед іншого, зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.

При визначенні строку проведення судового розгляду суд враховує положення ст. 28 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2018 за № 12018100040001123 за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 307 ККУкраїни, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 40 на 08.06.2018 о 13:00 год.

У задоволенні клопотання захисника Козацького А.О. про тимчасовий доступ до речей і документів, відмовити.

У задоволенні клопотання захисника Козацького А.О. про скасування арешту з майна, відмовити.

Клопотання прокурора Миколаєнка А.О. про обрання (застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.07.2018.

Визначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 352 400 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - ТУДСАУ у місті Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, розрахунковий рахунок - № 37318005112089), із зобов'язанням обвинуваченого у разі такого внесення застави прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням протягом 2 місячного терміну дії обов'язків, у разі внесення застави, з дня її внесення:

? прибувати до суду із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Києва без дозволу суду;

? повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

? здати при наявності на зберігання до вдіповдіних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження (ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:55 год. 04.06.2018.

Головуючий суддя: О.В. Бірса

Суддя: О.М. Козачук

Суддя: М.Г. Сазонова