Рішення № 74560283, 07.06.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова О.

Справа № 644/430/18

Провадження № 2/644/891/18

07.06.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2018 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Попової В.О.

секретаря судового засідання - Дашкової К.С.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, вказавши, що 28.11.2007 року між ПриватБанком та відповідачем було укладено Договір про надання банківських послуг на підставі якого ОСОБА_2 отримав кредит у виді кредитного ліміту на картковий рахунок в сумі 5000 гривень, зі сплатою процентів за користування кредитом. Однак відповідач свої зобов’язання за договором не виконує, своєчасно суми щомісячної виплати по кредиту та процентах не вносить, внаслідок чого станом на 17.12.2017 року існує заборгованість за кредитним договором у сумі 18287,79 гривень, з яких заборгованість за кредитом 1185,36 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом 12360,37 гривень, пеня 3633,12 гривень та штрафи у сумі 250 гривень (фіксована частина) та 858,94 гривень (процентна складова), яку позивач просив стягнути на свою користь із ОСОБА_2

Представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, в судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву про розгляд справи в її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Вважав, що підписана відповідачем ОСОБА_4 про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, не може вважатися договором. Звертав увагу суду на те, що ОСОБА_2 не підписував «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», працівники позивача не ознайомили ОСОБА_2 з ними, а тому вважав, що вони не є складовою частиною договору.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

З пояснень представника відповідачав судовому засіданні вбачається, що він не оспорював факт підписання ОСОБА_2 Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 28.11.2007 року та одержання платіжної картки ПАТ КБ «Приватбанк».

Своїм підписом в Анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, відповідач погодився з тим, що Пам’ятка клієнта, Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку та анкета-заява складають договір про надання банківських послуг. Крім того своїм підписом в Анкеті-заяві ОСОБА_2 підтвердив, що ознайомився і згоден із Тарифами банку і Умовами та правилами надання банківських послуг, які були надані йому у письмовому вигляді.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні та необхідні для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотні умови договору про надання банківських послуг передбачені Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, а отже, підписавши анкету - заяву, відповідач підтвердив укладення договору про надання банківських послуг в належній (письмовій) формі та досягнення згоди з усіх істотних його умов.

Вказані обставини спростовують доводи представника відповідача про те, що він кредитний договір з ПриватБанком не укладав та не був ознайомлений з тарифами та умовами надання кредиту.

Згідно з положеннями ст. 634, 638 ЦК України, відповідач, підписавши анкету-заяву, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору згідно з умовами та правилами надання банківських послуг на умовах, викладених у зазначеній анкеті-заяві.

Оскільки зміст укладеного між сторонами договору від 28.11.2007 року зафіксовано в окремих документах, то з огляду на приписи статей: 207, 634, 639, 642 ЦК України, суд приходить до висновку, що письмова форма правочину укладеного між сторонами дотримана.

Твердження представника відповідача відносно того, що між сторонами укладено договір у неналежній формі, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони не узгоджуються з приписами статті 634 ЦК України («Договір приєднання»), за змістом якої, - Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стосовно виконання банком своїх зобов’язань за укладеним між сторонами спору договором, то матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов’язання за договором виконав, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до розрахунку позивача, відповідач ОСОБА_2 систематично користувався кредитною карткою ПриватБанк та вносив кошти в рахунок погашення заборгованості за договором.

Докази належного виконання відповідачем умов договору у справі відсутні.

За таких обставини, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 28.11.2007 було укладено Договір про надання банківських послуг, умови якого щодо погашення заборгованості за кредитом та процентами ОСОБА_2 належним чином не виконані.

Станом на 17.12.2017 року існує заборгованість за кредитним договором у сумі 18287,79 гривень, з яких заборгованість за кредитом 1185,36 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитом 12360,37 гривень.

Щодо стягнення пені та штрафу за порушення умов договору, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у виді пені у розмірі 3633,12 грн. та штрафу в розмірі 250 грн. (фіксована частина) та 858,94 грн. (процентна складова).

Відповідно до положень статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи зазначене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення прострочення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у Постановах від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15) та від 11.10.2017 (справа №347/1910/15-ц).

За таких обставин не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_2 штрафів в сумі 250 грн. (фіксована частина) та 858,94 грн. (процентна складова) за прострочення виконання позичальником своїх зобов’язань за договором від 28.11.2007 року.

Щодо застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено трирічний строк загальної позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалась або мала довідатись про порушення свого права.

За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ЦК України).

До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік (п.1 ч.2 ст.258 ЦК).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1 ст. 264 ЦК).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, відповідач протягом 2015 – 2017 років здійснював погашення заборгованості. Останній платіж здійснено 07.12.2017 року. До суду ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_2 звернулося 24.01.2018 року.

Тому суд приходить до висновку, що позивачем за заявленими вимогами не порушено строку позовної давності .

Таким чином позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,12-13,81,89,141,263-266,273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором від 28.11.2007 року, що виникла станом на 17.12.2017 року у сумі 17 178 (сімнадцять тисяч сто сімдесят вісім) гривень 85 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом 1 185 (одна тисяча сто вісімдесят п’ять) гривень, 36 копійки, за процентами по користуванню кредитом 12 360 (дванадцять тисяч триста шістдесят) гривень 37 копійки, пені 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривень 12 копійок, а також судовий збір в сумі 1654 (одна тисяча шістсот п’ятдесят чотири ) гривні 52 копійки, а усього 18 833 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять три) гривні 37 копійок.

В іншій частин позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Попова В.О.

Повний текст рішення складено 07.06.2018 року.

Головуючий суддя Попова В.О.