Рішення № 74559503, 29.05.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/439/18

Справа № 522/7803/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеса в травні 2016р. року звернувся ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 13.04.2007р..

В обґрунтування позову зазначив, що 13.04.2007 року між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №14к-184, згідно пункту 2.1 якого позивач надає відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в розмірі 96 500 дол. США з оплатою по процентній ставці 11,00 % річних. Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором та надав відповідачу відповідні кредитні кошти. Сторони декілька разів погоджували внесення змін в укладений кредитний договір, зокрема: 12.01.2015 року погоджено порядок повернення кредитних коштів. Позичальник зобов’язалась повернути кредитні кошти у строк до 13 квітня 2022 року. У забезпечення виконання кредитних зобов’язань між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №670/07 від 13.04.2007 року, згідно якого остання виступила солідарним боржником за вказаним кредитним договором. Банк посилався на те, що позичальник належним чином умови кредитного договору не виконувала, чим допустила прострочення сплати чергових платежів, у зв’язку з чим у неї виникла прострочена заборгованість. Станом на 13.04.2016 року заборгованість позичальника за кредитним договором склала 2 096 192, 67 грн., з яких:

- 63 217, 46 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 712 257, 55 грн., – сума строкової заборгованості по основному кредиту;

- 3 740, 27 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 101 305, 96 грн., – сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту;

- 634,24 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 17 178, 52 грн., – сума строкової заборгованості по відсоткам;

- 3 144, 52 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 85 169, 95 грн., - сума строкової заборгованості по відсоткам;

- 974, 65 грн. – сума строкової заборгованості по щомісячній комісії;

- 4 873, 25 грн. – сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії;

- 174 432, 79 грн. – пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.

Добровільно свої зобов’язання позичальник не виконує, заборгованість не сплачує, у зв’язку з чим банк звернувся до суду з дійсним позовом.

Ухвалою суду від 20.05.2016 року провадження у справі було відкрито.

Розгляд справи, призначений на 12.07.2016 року, був відкладений за клопотання представника відповідачів на 13.09.2016 року.

Ухвалою суду від 25.10.2016 року за клопотання представника відповідачів було витребувано з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Додаток до Додаткової угоди № 1 від 12.01.2015 р. до Кредитного договору № 14к-184 від 13.04.2007 р. у вигляді Графіку зниження розміру заборгованості та документи (меморіальний валютний ордер, платіжне доручення), які підтверджують надання ОСОБА_2 кредитних коштів згідно вищезазначеного Кредитного договору.

До суду 12.12.2016 року було надано заяву банку разом з актом №8 про виділення до знищення документів, які не підлягають зберіганню за 2007 рік, та зазначено, що запитуванні в ухвалі документи не вбачається можливим надати, так як додаток до додаткової угоди №1 від 12.01.2015 року відсутній, а оригінал заяви на видачу готівки знищений на підставі акту №8.

Розгляд справи, призначений на 13.12.2016 року, був відкладений на 02.02.2017 року.

Ухвалою суду від 02.02.2017 року за клопотанням представника відповідачів було витребувано з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виписку по усім рахунком за кредитним договором №14к-184 від 13.04.2007 року та розгорнутий розрахунок заборгованості.

13 березня 2017 року на виконання ухвали суду від 02.02.2017 року позивачем було надано розгорнутий розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів за період з 13.04.2007 року по 17.02.2017 рік (т.1, а.с.130-250, т.2, а.с.1-66).

Розгляд справи, призначений на 28.03.2017 року, був відкладений за клопотанням сторони відповідача з метою направлення позивачу копії клопотання про призначення у справі експертизи. Розгляд справи, призначений на 04.05.2017 року, був відкладений у зв’язку з відсутністю Інтернет-зв’язку та неможливістю провести засідання в режимі відео конференції.

До суду 13.06.2017 року надійшли письмові пояснення від представника банку, згідно яких зазначили, що 12.01.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, згідно якої: з січня по червень 2015 року була надана відстрочка по сплаті основного боргу, що знайшло своє відображення в наданих суду розрахунках заборгованості (табл.. 1 рядок з 96 по 101), де сума по тілу кредиту встановлена до сплати у розмірі 0,00 дол. США; зазначені додаткові забезпечення по кредитному договорі.

Посилалися на те, що в іншій частині умови кредитного договору продовжують діяти в редакції, яку сторони погодили в момент його укладення, а саме:

- процентна ставка за користування кредитними коштами 11% річних передбачена п.2.1 кредитного договору, що зазначено в розрахунку заборгованості (табл.. 2, колонка 6 – відсоткова ставка);

- ануїтетний платіж складає 1097 дол. США та встановлений в п.3.2 кредитного договору, в позовній заяві внаслідок технічної помилки було помилково зазначено, що платіж становить 1097 дол. США, а тому позивач просив суд врахувати вказану обставину та прийняти розмір платежу, зазначений ними у даних поясненнях:

- ануїтетний платіж 1097,00 дол. США знайшов своє відображення і в розрахунках заборгованості.

Також зазначили, що за період з 19.01.2015 року по 15.09.2015 року Відповідач ОСОБА_2 дійсно вносила кошти, але не на рахунок для погашення позичкової заборгованості, а на поточний і рахунок 26200142623302, який був відкритий згідно з договором № 142912 від 10.10.2008 року. Мета внесення коштів - купівля банком іноземної валюти на міжбанківському ринку по спеціальному курсу, згідно з пропозицією, яка діяла до 17 вересня 2015 року (дата введення тимчасової адміністрації).

19.01.2015 року Відповідач ОСОБА_2 внесла кошти в розмірі 20 500.00 гри. на поточний рахунок 26200142623302. Сума врахована в розрахунку заборгованості, як погашення кредитної заборгованості 21.01.2015 року (а не 19.01.2015 року, так як купівля іноземної валюти здійснюється на банківському ринку): Таблиця 2 (розрахунок заборгованості по сплаті %%) рядок 185: колонка 10 - сума фактичного погашення по % 808,88 доларів США; колонка 9 - дата фактичного погашення 21.01.2015р.. Таблиця 1 (розрахунок заборгованості по тілу кредиту) рядок 96: колонка 7 - сума фактичного погашення тіла кредиту - 476,12 доларів США колонка 6 - дата фактичного погашення 21.01.2015.

24.03.2015 року Відповідач ОСОБА_2 внесла кошти в розмірі 11 350,00 грн.. Сума врахована в розрахунку заборгованості, як погашення кредитної заборгованості 27.03.2015 року (Таблиця 2 (розрахунок заборгованості по сплаті %%) рядок 189: колонка 10 - сума фактичного погашення по % 578,00 доларів США; колонка 9 - дата фактичного погашення 24.03.2015 р.).

19.05.2015 року відповідачка ОСОБА_2 внесла кошти в розмірі 12375,07 грн.. Сума врахована в розрахунку заборгованості, як погашення кредитної заборгованості 20.05.2015 року (Таблиця 2 (розрахунок заборгованості по сплаті %%) рядок 191: колонка 10 - сума фактичного погашення по % 578,00 доларів США; колонка 9 - дата фактичного погашення 20.05.2015 р.).

15.06.2015 року відповідачка ОСОБА_2 внесла кошти в розмірі 11225,21 грн.. Сума врахована в розрахунку заборгованості, як погашення кредитної заборгованості 16.06.2015 року (таблиця 2 (розрахунок заборгованості по сплаті %%) рядок 192: колонка 10 - сума фактичного погашення по % 638,98 доларів США; колонка 9 - дата фактичного погашення 16.06.2015 р.).

16.07.2015 року відповідачка внесла кошти в розмірі 12811,00 грн.. Сума врахована в розрахунку заборгованості, як погашення кредитної заборгованості 17.06.2015 року (Таблиця 2 (розрахунок заборгованості по сплаті %%) рядок 193 колонка 10 - сума фактичного погашення по % 616,24 доларів США; с:тонка 9 - дата фактичного погашення 17.06.2015 року; Таблиця 1 (розрахунок заборгованості по сплаті тіла кредиту) рядок 102: колонка 7 - сума фактичного погашення 22,76 доларів США; колонка 6 – дата фактичного погашення 17.076.2015 року).

13.08.2015 року Відповідач ОСОБА_2 внесла кошти в розмірі 11582,63,00 грн.. Сума врахована в розрахунку заборгованості, як погашення кредитної заборгованості 14.08.2016 року (Таблиця 2 (розрахунок заборгованості по сплаті %%) рядок 195 колонка 10 - сума фактичного погашення по % 634,35 доларів США; колонка 9 - дата фактичного погашення 14.08.2015 р.; Таблиця 1 (розрахунок заборгованості по сплаті тіла кредиту) рядок 103: колонка 7 - сума фактичного погашення 0,11 доларів США; колонка 6 - дата фактичного погашення 14.08.2015 р.).

15.09.2015 року Відповідач ОСОБА_2 внесла кошти в розмірі 12097,23 грн.. Сума врахована в розрахунку заборгованості, як погашення кредитної заборгованості 16.09.2015 року (Таблиця 2 (розрахунок заборгованості по сплаті %%) рядок 197: колонка 10 - сума фактичного погашення по % 620,00 доларів США; колонка 9 - дата фактичного погашення 16.09.2015 р..).

Ухвалою суду від 19.07.2017 року за клопотанням сторони відповідача по справі було призначено у цивільній справі за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості судову економічну експертизу, на вирішення якої експерту поставити наступні питання:

1.Чи відповідає розрахунок заборгованості за кредитним договором №14к-184 від 13.04.2007 року складений за період з 13.04.2007 року по 02.03.2016 року наданий банком до матеріалів справ, умовам кредитного договору?;

2.Визначити розмір фактичної заборгованості за кредитним договором №14к-184 від 13.04.2007 року(з додатковою угодою №1 від 12.01.2015 року) по основному кредиту, по процентам та пені на прострочені платежі по основному кредиту і простроченим процентам станом на 02.03.2016 року. При цьому розмір пені визначити за 12 місяців до звернення до суду, тобто з 17.03.2015 року до 02.03.2016 року.

На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

14.11.2017 року матеріали цивільної справи були повернуті разом з повідомленням судового експерта від 14.11.2017 року №17-3725/3726 про неможливість проведення експертного дослідження через не сплату рахунку за проведення експертизи (т.2, а.с.129).

Ухвалою суду від 15.11.2017 року провадження у справі було відновлено та розгляд справи призначено на 15.01.2018 року.

У судове засідання 15.01.2018 року сторони не з’явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Розгляд справи був відкладений на 22.02.2018 року.

До суду 10.01.2018 року надійшла заява від представника банку, згідно якої просив справу розглянути за його відсутності та підтримав подане ними клопотання про заміну позивача у справі.

Ухвалою суду від 22.02.2018 року було здійснено заміну сторони позивача – з Публічного акціонерного товариства «Банк» Фінанси та кредит» на правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО». Розгляд справи було відкладено на 11.04.2018 року.

У судове засідання, призначене на 11.04.2018 року, сторони не з’явились, розгляд справи був відкладений на 29.05.2018 року. Заяв про відмову від позову не надходило.

У судове засідання 29.05.2018 року сторони не з’явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Поштова кореспонденція, направлялась відповідачем на адресу їх реєстрації, проте була повернута до суду із відмітками «про закінчення строків зберігання».

Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно до п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов’язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Заяв про зміну місця проживання від відповідачів не надходило, тому суд надсилав судові повістки на адреси, які були раніше відомі суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням викладеного, зважаючи на предмет спору та тривалі строки розгляду справи (з 2016 року), а також обізнаність відповідачів про існування даного позову банку до них, зважаючи, що представник відповідача протягом тривалого періоду часу регулярно приймав участь у судових засіданнях по даній справі, суд вважає за можливе вирішити спір по суті за відсутності сторін, сповіщених належним чином.

У зв’язку з викладеним та на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв’язку з цим, датою складення цього судового рішення є 07 червня 2018 року.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, доводи сторін, викладені ними у клопотаннях та поясненнях по справі, вважає даний позов є таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.04.2007 року між Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №14к-184, згідно пункту 2.1 якого позивач надає відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в розмірі 96 500 дол. США з оплатою по процентній ставці 11,00 % річних.

Згідно п.3.2 кредитного договору позичальник зобов’язувався повністю повернути кредитні ресурси, отримані за Договором, до 13 квітня 2022 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок.

Позичальник зобов’язувався щомісяця в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за цим договором становить 1097 дол. США.

Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором та надав позичальнику відповідні кредитні кошти, що не спростовано відповідачкою.

Згідно п.6.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Сторони погоджували внесення змін в укладений кредитний договір, зокрема: 12.01.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №14к-184 від 13.04.2007 року.

Згідно даної угоди, сторонами було погоджено новий порядок повернення кредитних коштів. Позичальник зобов’язалась повернути кредитні кошти у строк до 13 квітня 2022 року.

Також, на протязі перших 6-ти місяців з моменту підписання цієї угоди, а саме з січня 2015 р. по червень 2015 року надається відстрочка по сплаті основного боргу за кредитом відповідно до Графіку зниження розміру заборгованості.

У забезпечення виконання кредитних зобов’язань між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №670/07 від 13.04.2007 року, згідно якого остання виступила солідарним боржником за вказаним кредитним договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитор (Банк) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором, у позичальника виникла прострочена заборгованість. Станом на 13.04.2016 року заборгованість позичальника за кредитним договором склала 2 096 192, 67 грн., з яких:

- 63 217, 46 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 712 257, 55 грн., – сума строкової заборгованості по основному кредиту;

- 3 740, 27 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 101 305, 96 грн., – сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту;

- 634,24 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 17 178, 52 грн., – сума строкової заборгованості по відсоткам;

- 3 144, 52 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 85 169, 95 грн., - сума строкової заборгованості по відсоткам;

- 974, 65 грн. – сума строкової заборгованості по щомісячній комісії;

- 4 873, 25 грн. – сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії;

- 174 432, 79 грн. – пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.

Зазначений розрахунок боргу наявний у матеріалах справи (т.1, а.с.130-250, т.2, а.с.1-66).

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідачі суду не надали.

Позичальнику та поручителя 18 квітня 2016 року направлялись банком досудові вимоги, згідно яких банк просив достроково погасити заборгованість за кредитним договором, проте останні залишились без виконання.

Таким чином, на момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати комісій, відсотків, пені, штрафу, інфляційних збитків у суду не має.

Судом встановлено, що 19.05.2017 року між ПАТ «Банк» Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО» (код ЄДРПОУ 39761587 ) укладено у м.Києві договір відступлення прав вимоги, нотаріально посвідчений, за який новий кредитор набув усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов’язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, процентів. сплати штрафних санкцій у розмірах, викладених у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов’язань, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказані в Додатку №1. Права кредитора за основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку боржника, що надане Банку відповідне до умов Основних договорів.

Суду також надано копію Додатка №1 Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, за яким також зазначені боржник ОСОБА_2, заставодавець та поручитель ОСОБА_1 за кредитним договором №14к-184 від 13.04.2007р.(а.а.115-117).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 553 Цивільного Кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання Боржником свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 Цивільного Кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено Договором поруки.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно цивільного процесуального законодавства, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

За змістом наведених правових норм доказування - це діяльність, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів.

Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. Матеріально-правовий зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалась заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Зазначена правова позиція висловлена ВСУ у постанові від 23.05.2018 року по справі № 192/2761/14.

Суд вбачає, що відповідачі не скористались своїм процесуальним правом та не виконували свої процесуальні обов’язки належним чином (призначену за їх клопотання експертизу вони не сплатили та у подальшому до судових засідань не з’являлись). Останні не спростували належними та допустимими доказами існуючу у них заборгованість та її розмір.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО» та задовольняє їх у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачами умов кредитного договору, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 442, 89 гривень, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №13829 від 15.04.2016 року, на зазначену суму.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 553-554, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України; ст.ст. 2, 4, 12, 13, 43, 49, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, ч.1,3 ст. 223, ч.2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО» (код ЄДРПОУ 39761587 , місцезнаходження: 01054, м. Київ. вул. Ярославів вал, 13/2 літ. Б) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО» (код ЄДРПОУ 39761587 , місцезнаходження: 01054, м. Київ. вул. Ярославів вал, 13/2 літ. Б) заборгованість за кредитним договором № 14к-184 від 13.04.2007 року у розмірі 2 096 192, 67 (два мільйони дев’яносто шість тисяч сто дев’яносто дві гривень 67 копійок) грн., з яких:

- 63 217, 46 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 712 257, 55 грн., – сума строкової заборгованості по основному кредиту;

- 3 740, 27 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 101 305, 96 грн., – сума простроченої заборгованості по основному боргу кредиту;

- 634,24 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 17 178, 52 грн., – сума строкової заборгованості по відсоткам;

- 3 144, 52 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 85 169, 95 грн., - сума строкової заборгованості по відсоткам;

- 974, 65 грн. – сума строкової заборгованості по щомісячній комісії;

- 4 873, 25 грн. – сума простроченої заборгованості по щомісячній комісії;

- 174 432, 79 грн. – пеня за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО» (код ЄДРПОУ 39761587 , місцезнаходження: 01054, м. Київ. вул. Ярославів вал, 13/2 літ. Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 721 (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять одну) гривень 45 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, місце реєстрації АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ІНВЕСТ КРЕДО» (код ЄДРПОУ 39761587 , місцезнаходження: 01054, м. Київ. вул. Ярославів вал, 13/2 літ. Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 15 721 (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять одну) гривень 45 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст.354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 07.06.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.