Постанова № 745594, 20.06.2007, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "20" червня 2007 р. Справа № 2/149а

09 год. 28 хв.

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова

14038, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141

до : приватного підприємства “Буран”

м. Чернігів, вул. Чернишевського, 12, кв. 4

про стягнення 170 грн.

Суддя Михайлюк С.І

Секретар Польська А.І.

Представники сторін:

Від позивача: Лущай Р.О.

Від відповідача: не з'явився

Заявлено позов про стягнення з відповідача 170 грн. боргу зі сплати штрафної санкції.

За підписом засновника до суду надійшли заперечення стосовно позову, які мотивовані невідповідністю аргументацій позову вимогам Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. У запереченнях також зазначається, що ПП „Буран” з 01.01.1998р. не здійснювало господарської діяльності, не мало найманих працівників, з 1998 року не мало поточних рахунків в банках, підприємство не є страхувальником, суб'єктом солідарної системи пенсійного забезпечення, не є платником страхових внесків.

Засновник підприємства просить розглянути справу без його участі у зв'язку з відсутністю повноважної особи фактично не діючого підприємства.

Дослідивши матеріали, суд,

в с т а н о в и в:

За повідомленням державного реєстратора виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05.06.2007р. № 365 приватне підприємство „Буран” зареєстровано розпорядженням міського голови № 340 від 09.07.1998р. за адресою: м. Чернігів, вул. Чернишевського, б. 12, кв. 4, інформація про зміну місцезнаходження підприємства або його ліквідацію до реєстраційної палати не надходила.

Рішенням від 30.04.2002р. № 6 позивач застосував до відповідача штраф у розмірі 170 грн. на підставі підпункту 17.1.1. пункту 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за неподання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. В 2002 році цей Закон установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені і штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, визначав процедуру оскарження дій органів стягнення. Статтею 14 Закону України „Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування віднесений до загальнодержавних податків і зборів. Тобто у відносинах між платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування органом пенсійного фонду з наведених питань в 2002 році необхідно було керуватися Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі Закон 2181).

Рішення від 30.04.2002р. № 6 одержане відповідачем 04.05.2002р., не оскаржене, зобов'язання є узгодженим (підпункти 5.2.2., 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону 2181).

Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” набув чинності з 01.01.2004р.

Страхувальниками відповідно до п.1 ч.1 ст.14 цього Закону-1058 є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону 1058 територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом; у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

18.05.2006р. відповідач одержав вимогу від 06.05.2006р. № Ю-256 про сплату 170 грн. штрафу.

Згідно з ч. 14 ст. 106 Закону 1058 суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідач оскаржив зазначену вимогу.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі від 01.06.2006р. заява страхувальника про узгодження вимоги про сплату недоїмки залишена без задоволення, а вимога № Ю-256 від 06.05.2006р. без змін.

Рішенням головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області від 15.06.2006р. скарга повернута без розгляду.

Рішенням Пенсійного фонду України від 17.07.2006р. скарга повернута без розгляду.

Відповідач не подав доказів оскарження вимоги № Ю-256 від 06.05.2006р. у судовому порядку.

Вимога є узгодженою.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону 1058 15. Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

За таких обставин позов підлягає задоволення повінстю.

Враховуючи викладене, а також ст.ст. 71, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства “Буран” (м. Чернігів, вул. Чернишевського, 12, кв. 4, код 14237941) на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, п/р 25605303011155 в ОПЕРВ Чернігівського обласного управління Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) 170 грн. штрафу.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 КАСУ. Постанова може бути оскаржена до

Київського апеляційного господарського суду в порядку і строки, що передбачені ст. 186 КАСУ.

У повному обсязі постанова виготовлена 20.06.2007р.

Суддя С.І. Михайлюк