Ухвала суду № 74559147, 09.06.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2004/18

Провадження № 1-кс/504/677/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2018 смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Слідчого судді Барвенко В.К.,

секретаря – Антипової Л.В.,

за участі прокурора – Ковальчук С.С.,

захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного – ОСОБА_2,

слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області - ОСОБА_3, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, клопотання слідчого відділу Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 від 08 червня 2018 року, погодженого Прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2,

українцю за національністю,

громадянину України, офіційно не працевлаштованому, не одруженому,

проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3

зареєстрований за адресою:

Одеська область Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Говорова, 7,

раніше неодноразово засуджений:

- 03.07.2003 Київським районним судом м. Одеси за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185,

ч.3 ст. 186, 70 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. 13.09.2005 року;

- Малиновським районним судом м. Одеси змінено більш м’яким покаранням у виді 1 року 4 місяців 10 днів обмеження волі;

- 26.11.2008 Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 162, ст.15, ч.3 ст.185, ст.. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

- 13.05.2009 Малиновським районним судом м. Одеси за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 162, ст.. 70 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.. 71 КК України приєднано покарання 6 місяців позбавлення волі невідбутних за вироку Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2008 року та до відбуття рахувати 4 роки позбавлення волі.

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення,

передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2018 року слідчий СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3, подав до Комінтернівського районного суду Одеської області клопотання, яке в порядку ст. 199 ч. 1 КПК України погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 в умовах ОСІ УДПтС України в Одеській області строком на шістдесят діб.

В судовому засіданні слідчий та прокурор подане клопотання підтримали, просили його задовольнити, пославшись на те, що ОСОБА_2, будучи 13.05.2009 засудженим Малиновським районним судом м. Одеси за ч.3 ст.185, ч.1 ст. 162, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі в виправно-трудовій колонії, судимість у якого не знята та не погашена в установленому законом порядку, належних висновків не зробив, знову вчинив умисний майновий злочин за наступних обставин.

Так, 06 червня 2018 року, біля 14.00 години, ОСОБА_2 перебував на вул. Садовій в с. Ілічанка Лиманського району Одеської області, де проходячи повз будинку №8, побачив, що металопластикове вікно квартири №2 знаходиться у напіввідчиненому стані, тобто у режимі провітрювання, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на проникнення до вказаного житла та таємне викрадення майна, яке у ньому знаходиться.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 шляхом вільного доступу зайшов на подвір’я земельної ділянки, підійшов до напіввідчиненого вікна, зняв москітну сітку та шляхом віджиму стулки проник до приміщення будинку за вищевказаною адресою, де в ході подальшого огляду заволодів ноутбуком марки «Acer», чорного кольору, барсеткою, чорного кольору із особистими речами потерпілого, які не представляють для нього майнової цінності, та золотим перстнем з камінцем «аметистом», які належали ОСОБА_5

Надалі, він, тим же шляхом, а саме - через відчинене вікно намагався покинути місце пригоди, але спустившись з підвіконня був помічений тещею ОСОБА_5 – ОСОБА_6, яка в цей час повернулася додому.

ОСОБА_2, побачивши останню, усвідомлюючи, що його злочинні дії виявлені іншою особою, не реагуючи на її вимогу зупинитися, тримаючи в руках ноутбук марки «Acer», чорного кольору, барсетку, чорного кольору, та маючи при собі в кишені золотий перстень з камінцем, намагався покинути територію подвір’я з викраденим.

Проте, ОСОБА_6 не залишила спроб зупинити вчинення злочину та вирвала з рук ОСОБА_2 вищевказані ноутбук та барсетку, а останньому вдалося покинути місце пригоди разом із викраденим перснем з камінцем «аметистом», вагою 10 грам, вартістю 20 000 гривень.

Тим самим, своїми незаконними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 20 000 гривень.

07.06.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч.3 ст.186 КК України.

07.06.2018 року о 18.20 год ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Прокурор та слідчий вважали, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань по вказаним кримінальним провадженням, проведення досудового розслідування у розумні строки, необхідно застосування запобіжного заходу, передбаченого п. 1 ч. 5 ст. 176, ст. 183 КПК України, – тримання під вартою, не застосування якого, дасть можливість підозрюваному: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор та слідчий наполягали на тому, що у підозрюваного ОСОБА_2 відсутні стійкі соціальні зв’язки, він не одружений, у нього відсутня родина, неповнолітні і недієздатні утриманці, він не працює, у нього відсутнє місце навчання, зареєстрований та проживає у населених пунктах, які знаходяться поза межами територіальної підслідності органу досудового розслідування, який здійснює слідство у вказаному кримінальному провадженні, за межами місця скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення, що свідчить про можливість переховування від органів досудового розслідування та суду.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Його захисник- адвокат ОСОБА_1 просив суд обрати запобіжний захід з можливістю внесення застави або домашній арешт.

Заслухавши думки слідчого, прокурора, підозрюваного та його адвоката, уважно вивчивши матеріали що додані до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положення ст. 5 Конвенції з захисту прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Кожен, кого заарештовано або затримано згідно із положенням підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитись на судове засідання.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументами «за» і «проти» звільнення (з - під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинно оцінюватись абстрактно, але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватись виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватись з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (рішення «Бекчієв проти Молдови»).

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Відповідно до ст. 183 ч. 2 п. 4 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Як встановлено в судовому засіданні з наявних матеріалів справи, підозрюваний – ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Обгрунтованість підозри підтверджує досліджений слідчим суддею:

- протоколом прийняття від ОСОБА_5 заяви про вчинене відносно нього кримінального правопорушення;

- протоколом огляду місця події від 06.06.2018;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 07.06.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.06.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.06.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.06.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.06.2018;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 07.06.2018;

- протоколом впізнання ОСОБА_2 за фотознімками ОСОБА_6 від 08.06.2018 та іншими доказами у їх сукупності, які зібрані у ході досудового розслідування.

Разом із тим, судом відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Приймаючи до уваги кожний із доводів захисника, слідчий суддя, однак, співставляє їх із цілями та завданнями кримінального провадження.

У своєму зверненні до суду щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 орган досудового розслідування зазначив, що існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ці ризики повністю підтверджуються вищевказаними доказами, які досліджені в судовому засіданні. Доводи сторони захисту їх не усувають і не спростовують.

Між тим, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Обрання альтернативного запобіжного заходу є можливим, оскільки злочин підозрюваним ОСОБА_2 вчинений без застосування насильства до потерпілої особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує двадцять чи вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу підозрюваного, його сімейний стан, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в межах передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70480 грн.

На переконання слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом; не відлучатися із району, в якому знаходиться населений пункт, в якому він фактично проживає (м. Одеса), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183-184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області, строком на шістдесят діб, із можливістю внесення застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) грн.

Строк тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 18 години 20 хвилини 07 червня 2018 року.

У разі внесення застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37317035005435; МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ: 26302945; Банк одержувача: ДКС України, отримувач ТУ ДСА в Одеській області (призначення платежу вказувати хто і за що платить № справи, суд що виносить рішення), покласти на ОСОБА_2, на строк до 18 години 20 хвилин 05 серпня 2018 року обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із району, в якому знаходиться населений пункт, в якому він фактично проживає (м. Одеса), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали - до 18 години 20 хвилин 05 серпня 2018 року.

Ухвалу для організації її виконання направити до ОСІ-21 УДПтС України в Одеській області, та до Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області для здійснення належного контролю.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.К. Барвенко