Ухвала суду № 74559129, 07.06.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 494/618/17

Провадження № 1-кп/504/176/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018 смт. Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді – Барвенка В.К.,

секретаря – Антипової Л.В.,

з участю прокурора – Гасанової О.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1-П.,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_2,

за участі потерпілого ОСОБА_3, -

розглянувши відкритому судовому засіданні, в залі суду № 2, смт. Доброслав, ініційоване судом питання про доцільність продовження обвинуваченому обраного раніше запобіжного заходу, а також клопотання захисника – адвоката ОСОБА_2 про зміну обраного раніше обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Історія:

В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160260000201 від 17.05.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 19.05.2017 року ОСОБА_1 під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в ОСІ УДПтС в Одеській області строком до 15.07.2017 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.07.2017 року ОСОБА_1 було продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 12.09.2017 року включно.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 30.08.2017 року ОСОБА_1 було продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.10.2017 року включно.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.10.2017 року ОСОБА_1 було продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 28.12.2017 року включно.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.12.2017 року ОСОБА_1 було продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 19.02.2018 року включно.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.02.2018 року ОСОБА_1 було продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 15.04.2018 року включно.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.04.2018 року ОСОБА_1 було продовжено строк дії раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 09.06.2018 року включно.

В судовому засіданні судом ініційовано питання доцільності продовження дії обраного обвинуваченого запобіжного заходу.

Прокурор просив суд продовжити дію раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу, послався на те, що ризики не припинили свою дію до теперішнього часу.

В судовому засіданні захисник та сам обвинувачений просили суд змінити обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Аргумент сторони захисту:

На обґрунтування свого клопотання захисник послався на те, що станом на 11.04.2018 року відпала необхідність тримання обвинуваченого під вартою, прокурором не доведено продовження існування ризиків, які передбачені ст. 177-178 КПК України, обвинувачений утримується під вартою з 17.05.2017 року, тобто вже рік, в судовому засіданні не доведена вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

Крім того, захисник послався на дію принципу презумпції невинуватості особи, і тому обвинувачений не може утримуватись під вартою, і йому має бути обраний більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене захисником клопотання, просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, пославшись на те, що він має хвору матір, має неповнолітню дитину, перебуває у шлюбі, позитивно характеризується, має місце реєстрації у Херсонській області, має намір проживати у орендованій квартирі у місті Раухівка Одеської області.

Захисник стверджує, що обвинувачений не має наміру ухилятись від суду

Аргументи сторони обвинувачення:

В судовому засідання прокурор заперечував проти зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу, подав письмове клопотання, яким просив продовжити дію обраного раніше обвинуваченому запобіжного заходу, і пояснив, що ризики не зменшилися, зокрема, існують побоювання, що обвинувачений може впливати на свідків обвинувачення, які ще не всі допитані, може ухилятись від правосуддя, оскільки обвинувачений не має у власності нерухомого майна, хоча і має зареєстроване місце проживання у Херсонській області, проте, обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) на території Одеської області, де не має постійного місця проживання.

Крім того, прокурор пояснив, що обвинувачений не має міцних соціальних зв’язків.

Крім того, прокурор зазначив серед інших ризиків ризик того, що обвинувачений може вчиняти інші злочини, оскільки обвинувачений раніше судимий 10.09.2012 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, 29.02.2016 року умовно –достроково звільнений від відбування покарання, не відбута частина якого складає 2 року.

ОСОБА_1 В-П. обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення в період не відбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Херсона.

Потерпілий у судовому засіданні підтримав позицію прокурора, просив у задоволенні клопотання захисника відмовити, а обраний обвинуваченому запобіжний захід залишити без змін.

Висновки суду:

Право:

В силу ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положення ст. 5 Конвенції з захисту прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Кожен, кого заарештовано або затримано згідно із положенням підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, які закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитись на судове засідання.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументами «за» і «проти» звільнення (з - під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинно оцінюватись абстрактно, але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватись виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватись з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (рішення «Бекчієв проти Молдови»).

Твердження суду:

Приймаючи до уваги кожний із доводів захисника, суд, однак, співставляє їх із цілями та завданнями кримінального провадження.

У своєму зверненні до суду щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 В-П. (а.с. 170- 173) орган досудового розслідування зазначив, що досудовим розслідування встановлено, що обвинувачений в 1995, 1997, 1998, 1999, 2005, 2006, 2012 роках судимий за вчинення злочинів майнової та насильницької спрямованості, за які останньому визначали міру покарання лише у вигляді позбавлення волі, у зв’язку із чим обвинувачений не маючи постійного місця проживання, заробітку, будь- яких зв’язків, зважаючи на попередні судимості, він може вчиняти інше кримінальне правопорушення майнової та насильницької спрямованості для задоволення власних корисливих цілей.

Натомість захисник стверджує, що обвинувачений не винен у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, послався на те, що потерпілий не надав суду показів прямо на обвинуваченого, і показав, що обличчя не бачив.

Суд, приймає до уваги принцип невинуватості особи, враховуючи повагу до особистої свободи і недоторканості особи, однак зважує ці принципи у сукупності із цілями і завданнями кримінального провадження, якими у відповідності до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального правопорушення, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Суд враховує, що обвинувачений раніше судимий 10.09.2012 року Дніпровським районним судом м. Херсона за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, 29.02.2016 року умовно –достроково звільнений від відбування покарання, не відбута частина якого складає 2 року.

ОСОБА_1 В-П. обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення в період не відбутої частини покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Херсона.

Посилання захисту на те, що вина його підзахисного не доведена відповідно до показів, наданих суду потерпілим ОСОБА_3, судом не приймаються, оскільки цей доказ має бути оцінений судом в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного судового рішення по справі.

Отже, існує ризик того, що обвинувачений може вчиняти інше кримінальне правопорушення, і цей ризик не спростований стороною захисту з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і не зменшився у теперішній час.

Посилання сторони захисту на тривалість утримання під вартою, і як на підставу обрання обвинуваченому більш м’якого запобіжного заходу, із посиланням на практику Євросуду з прав людини, суд, на теперішній час, є слушними, оскільки суд, у кожній конкретній справі має оцінити факти стосовно необхідності застосування такого запобіжного заходу (Харченко проти України).

Тобто, сама по собі тривалість тримання під вартою не може бути беззаперечною підставою для зміни обраного запобіжного заходу на більш м’який.

Судом вжито заходів приводу свідків, яких орган поліції періодично, при виявленні свідків, доставляє до судового засідання.

Аргумент захисту щодо реєстрації обвинуваченого у Херсонській області як на обставину відсутності у обвинуваченого наміру ухилятись від суду, не приймаються судом до уваги, оскільки, як вказано органом досудового розслідування, інкриміноване йому правопорушення обвинувачений вчинив на території Одеської області, де він не має ані реєстрації, ані постійного місця проживання.

Більш того, стороною захисту не надано суду доказів наявності у обвинуваченого належного йому на праві власності (особистої, спільної сумісної) житла.

Не надано доказів про наявність важких захворювань у обвинуваченого, та неможливості надання йому медичної допомоги в умовах установи виконання покарань.

Більш того, матеріали справи містять медичний висновок про задовільний стан здоров’я обвинуваченого.

Не надано доказів наявності у обвинуваченого утриманців, які б залежали саме від надання обвинуваченим такого утримання, іншої допомоги.

Визначені прокурором ризики на теперішній час не зменшились, і не перестали існувати.

Вказане превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого.

Разом із тим, суд однак звертає увагу на те, що свідки обвинувачення фактично допитані, свідок ОСОБА_4 вже четвертий місяць не може знайти орган поліції, суд виходячи з часу утримання обвинуваченого під вартою, вважає, що альтернативний запобіжний захід все ж можливий.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину тяжкості, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує двадцять чи вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи особу обвинуваченого, характеризуючі данні на нього, поганий стан хвороби його матері, що підтверджується епікризом від 22.07.2017 року, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в межах передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України.

Разом із тим, суд вважає, що розмір застави, визначений п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України у максимальному розмірі не здатний запобігти ризикам, які встановлені судом.

Суд вважає, що розмір застави має бути у розмірі 150 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 264300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень).

На переконання суду, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом; не відлучатися із району, в якому знаходиться населений пункт, в якому він фактично проживає (Березівський р-н), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183-184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОСІ-21 УДПтС України в Одеській області із можливістю внесення застави у розмірі 150 (ста п’ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 264 300 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі триста гривень (150х1762 грн.)).

Строк дії ухвали розпочинається з 07.06.2018 року.

У разі внесення застави, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37317035005435; МФО (код банку) 820172; ЄДРПОУ: 26302945; Банк одержувача: ДКС України, отримувач ТУ ДСА в Одеській області (призначення платежу вказувати хто і за що платить № справи, суд що виносить рішення), покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на строк до 05 серпня 2018 року обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожним їхнім викликом;

не відлучатися із району, в якому знаходиться населений пункт, в якому він фактично проживає (Березівський р-н), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та / або місця роботи;

утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками;

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали - до 05 серпня 2018 року.

Ухвалу для організації її виконання направити до ОСІ-21 УДПтС України в Одеській області, та до Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області для здійснення належного контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Барвенко