Рішення № 74558092, 01.06.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/367/18

Провадження № 2/487/1027/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01.06.2018 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Гречаної А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

23.01.2018 Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 101716,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуванні тим, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву № б/н від 05.04.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 30 вересня 2017 року має заборгованість по кредиту в розмірі 101716,49 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. Також просив стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн.

До судового засідання представник позивача не з’явився, суду надав заяву, в якій просить суд справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав заяву № б/н від 05.04.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку». які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідач був ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг.

Позивач свої зобов’язання за вказаним договором б/н від 05 квітня 2012 року виконав у повному обсязі, а саме: надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконав, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв’язку з чим станом на 30 вересня 2017 року має заборгованість по кредиту в розмірі 101716,49 грн., а саме: 2995,46 грн. заборгованість за кредитом; 93541,03 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 5180,00 грн. заборгованість за пенею та комісією.

Згідно Тарифами банку, які були чинними на момент укладання договору, передбачена базова ставка 30,00 % річних, розмір комісії за кредитне обслуговування не встановлено.

На час виникнення спірних правовідносин між сторонами була чинною інша редакція Умов та правил надання банковських послуг, отже суд бере до уваги тарифи та умови, зазначені в самій заяві, так інших документів, які були б підписані обома сторонами кредитного договору під час його укладання - суду не надано.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з Умовами і тарифами складає між ним і банком кредитний договір, отже, відповідач був ознайомлений з указаними Умовами, банк надав повну інформацію про умови кредитування, що підтверджується підписом відповідача в заяві ( і з подальшими змінами - також зобов’язується ознайомлюватися самостійно).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України 23 вересня 2015 року при розгляді справи № 6-37цс15, яка є обов'язковою для застосування судами України при розгляді справ у подібних правовідносинах.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання заяви позичальника, у якій указано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами кредитний договір. Пунктом цих Умов передбачено, що позичальник зобовязується погасити заборгованість за кредитом у повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом проценти, та комісії на умовах цього Договору.

Пунктом 1.1.3.2.3 передбачено право банку змінювати самостійно Тарифи банку, при цьому банк зобов’язаний за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, а саме в виписці по картрахунку. Про збільшення кредитного ліміту банк приймає рішення в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта.

Натомість зазначені Умови не містять підпису відповідача. При цьому суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов’язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов’язання з повернення кредиту, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року та Постанові від 22 березня 2017 року № 6-2320цс16.

Отже, з умов укладеного між сторонами договору не вбачається нарахування відсотків на заборгованість у розмірі 34,80 % з 01.09.2014 року та 43,20 % річних з 01.04.2015 року, оскільки тарифами Банку, чинними на момент укладення договору ( адже змін істотних умов договору в установленому законом порядку позивачем не надано і на таке відсутнє посилання в позові), передбачена базова ставка 30,00 % річних.

Останній платіж у розмірі 250,00 грн. на погашення тіла кредиту позичальник здійснив 26.11.2012 року.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Якщо в зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк(термін).

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії вчинено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності

За такого, суд приходить до висновку про те, що загальний трирічний строку позовної давності позивачем не пропущено.

Таким чином, заборгованість по процентам становить 2695,91 грн. (виходячи з 30,00% річних на суму заборгованості за кредитом 2995,46 грн. х 3 роки).

За такого, суд доходить обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом, пенею та комісією.

Таким чином, загальний розмір заборгованості становить 10871,37 грн.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 554,6 11, 612, 615, 625, 1049, 1050, 1054, ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за договорами, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265, 284 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором в сумі 10871,37 грн., з якої: заборгованість за кредитом 2996,46 грн., заборгованість по процентам 2695,91 грн., заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_2 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, яка вступила в дію з 15.12.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.О. Гаврасієнко