Ухвала суду № 74557822, 04.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/7305/14-к Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 11-кп/783/1288/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої Гончарук Л.Я.

суддів Белени А.В.,Макойди З.М.

при секретарі Щербаю В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12014140050001465 від 20 квітня 2014 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого вантажником ПП «Дизайн Полідрук», судимого 12.07.2012 Шевченківським районним судом м.Львова за ч.І ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 1020 грн., проживаючого без реєстрації за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Чишки, вул.Т.Шевченка, 122

за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю прокурора Данилів О.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 13 листопада 2017 року, -

встановила:

вироком Галицького районного суду м. Львова від 13 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України та призначено покарання - 11 /одинадцять/ років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання з 20.04.2014 року.

В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зараховано строк попереднього ув'язнення в такі періоди: з 20.04.2014 року по 12.11.2015 року; з 23.09.2016 року по 13.12.2016 року; та з 23.12.2016 року до вступу вироку в законну силу включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до положень ч. 5 ст.72 КК України.

Вирок Шевченківського райсуду м. Львова від 12.07.2012 р., яким ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 1020 грн. виконувати самостійно.

Запобіжний захід – тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_2, 20 квітня 2014 року приблизно о 00 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, вчинив умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 з особливою жорстокістю, що виразилось у наступному. Керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на вчинення вбивства ОСОБА_5, який виник на ґрунті ревнощів до ОСОБА_6, ОСОБА_2, на протязі тривалого часу (з 00.30 по 02.45 годин), в коридорі навпроти входу у кухню, з особливою жорстокістю почав завдавати множинні удари руками в ділянку голови потерпілого, в результаті чого потерпілий впав на підлогу. Схопивши ОСОБА_5 за верхній одяг, ОСОБА_2 затягнув його у кухню, де, долаючи опір потерпілого, мікрохвильовою пічкою, яку взяв з холодильника, завдав удар в голову ОСОБА_5 Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_5, бажаючи завдати потерпілому особливих страждань шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, ОСОБА_2, використовуючи предмети, які знаходились у кухні, під час побиття, а саме: крісло, кухонний молоток, якими почергово завдавав множинні удари по голові потерпілого, та, утримуючи голову потерпілого, бив нею об радіатор опалення. Продовжуючи побиття, ОСОБА_2 виштовхав ОСОБА_5 з кухні у коридор квартири, де продовжив завдавати численні удари руками по голові та тулубу потерпілого, після чого, взявши у коридорі в руки журнальний столик зі скляною робочою поверхнею, кинув ним у ОСОБА_5, влучивши у ділянку голови. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_5 впав на підлогу; згодом, підвівшись, намагався вийти з квартири. Однак, ОСОБА_2, схопивши ОСОБА_5 під руки, вивів на площадку сходового маршу між першим та другим поверхами, де бачачи, що потерпілий від отриманих ушкоджень хрипить, усвідомлюючи, що завдає потерпілому нестерпного болю, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_5 з особливою жорстокістю, завдавав йому численні удари ногами по різних ділянках тіла, доки ОСОБА_5 не перестав подавати ознак життя, після чого штовхнув ногою тіло ОСОБА_5, яке скотилось сходовим маршем на площадку першого поверху. Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_5 внутрішньочерепну травму у вигляді множинних ран, синців і саден, перелому зовнішньої кісткової пластинки тім'яної кістки зліва на голові, крововиливів в м'які тканини вискових ділянок, а також крововиливів під м'які мозкові оболонки і речовину головного мозку, що призвело до набряку головного мозку, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи за № 355/2014 від 26.05.2014, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, були небезпечним для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті потерпілого. Крім цього, згідно з висновком судово-медичної експертизи за № 355/2014 від 26.05.2014, ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_5 наступні ушкодження: три забійні рани в тім'яній ділянці, забійну рану на чолі справа з переходом на верхню повіку правого ока, синець в правій очній ділянці, садно на чолі зліва, садно в ділянці хвостовика лівої брови і поверхнева, забійну рану на його тлі, забійну рану на нижній повіці лівого ока, забійну рану в ділянці внутрішнього кута лівого ока, по одному синцю на вушних мушлях, різану наскрізну, поперечно розташовану рану на лівому вусі, забійну рану на верхній губі зліва, забійну рану під нижньою губою і синець довкола неї, синець на слизовій оболонці верхньої губи, синець і рану на слизовій оболонці нижньої губи, садно на правій щоці, садно в ділянці кута нижньої щелепи справа, синець на спинці носа, вогнищеві крововиливи в склеру очей, синець в ділянці підборіддя справа, синець в надключичній ділянці справа, три синці в ділянці щитовидного хряща по передньо-боковій поверхні шиї (два синці справа від серединної лінії, один синець зліва), синець в підключичній ділянці зліва, садно і синець по передній поверхні грудної клітки зліва, синець в ділянці підборіддя зліва, синець на грудній клітці справа, садно на грудній клітці справа, по одному синцю по тильній поверхні кистей рук, садно по тильній поверхні лівої кисті, два садна на правому коліні, садно на лівому коліні з синцем довкола нього, синець по передній поверхні верхньої треті лівої гомілки і садно на його тлі, синець по передньо-зовнішній поверхні нижньої треті правої гомілки, дві подряпини в поперековій ділянці по середині, садно в поперековій ділянці по середині, крововиливи в м'яких тканинах лобної і вискових ділянок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; переломи під'язикової кістки і хрящі гортані, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров'я.

На вирок суду захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 118 КК України та призначити покарання відповідно до санкції статті.

В обґрунтування вказує, що в судовому засіданні обвинувачений пояснив суду, що він не заперечує факт суперечки та бійки із померлим, разом з тим ніякого умислу спричинити смерть з особливою жорстокістю у нього ніколи не було. Свої дії пояснив захистом від ОСОБА_5, який йому погрожував ножем. Також пояснив, що кидав в сторону ОСОБА_5 різні предмети, щоб померлий не завдав йому ушкоджень ножем.Крім цього, в своїх поясненнях наголошував, що у 2011 році у нього було ножове поранення і коли ОСОБА_5 направив в його сторону ніж, то його охопив страх за своє життя і можливість повторення ситуації. Саме це і стало причиною того, що ОСОБА_2 намагаючись всіляко відвернути від себе загрозу, кидав у ОСОБА_5 усе підряд, що попадало під руки. Наявність такого ножового поранення підтверджується Випискою-епікриз із медичної карти № 2198/11 стаціонарного хворого ОСОБА_2.

Наголошує, що висновок судово-медичної експертизи № 355/2014 від 26.05.2014 року дає чітке переконання в тому, що причиною смерті ОСОБА_5 була внутрішньо-черепна травма, яка утворилась через перелом зовнішньої кісткової пластини тьмяної кістки зліва на голові.

Зазначає, що обвинувачуваний на досудовому та в судових засіданнях пояснював, що побачивши ніж в руках ОСОБА_5 взяв в руки перше що попалось - це мікрохвильова піч, яка знаходилась на кухні та кинув в померлого, при цьому попавши в ліву частину голови. Аналогічні покази вбачаються із протоколу слідчого експерименту наявного в матеріалах справи.

Стверджує, що причиною смерті ОСОБА_5 була саме перша рана, яка була нанесена ОСОБА_2 з метою захисту свого життя та здоров’я після того як він побачив у руках ОСОБА_5 ніж направлений у його сторону і яку сприйняв як реальну загрозу своєму життю.

Звертає увагу суду, що будь яких очевидців сутички між обвинувачуваним та померлим в судовому засіданні не було встановлено, а усі викладені покази ОСОБА_2 відповідають іншим матеріалам справи є чіткими та послідовними, підтверджені сукупністю наведених у вироку і належно оцінених судом доказів.

Підкреслює, що при кваліфікації дій ОСОБА_2 судом було неправильно застосовано кримінальний закон.

Наполягає, що обґрунтовуючи наявність у засудженого умислу на вбивство ОСОБА_7, суд першої інстанції послався на кількість і локалізацію заподіяних йому тілесних ушкоджень, однак судом не було враховано, що як на досудовому слідстві, так і в суді при попередньому слуханні, обвинувачуваний незмінно та послідовно зазначав, що умислу на вбивство не мав, він не заперечує факт суперечки та бійки із померлим, разом з тим ніякого умислу спричинити смерть з особливою жорстокістю у нього ніколи не було. Свої дії пояснив захистом від ОСОБА_5, який йому погрожував ножем. Також пояснив, що кидав в сторону ОСОБА_5 різні предмети, щоб померлий не завдав йому ушкоджень ножем.

Вважає, що відсутні будь-які належні докази того, що обвинувачений вчинив дії, які підпадають під кваліфікацію ч. 2 ст. 115 КК України.

Апелянт звертає увагу суду, що органом досудового слідства не розглядались будь які інші версії по факту смерті ОСОБА_5, а дане кримінальне провадження обґрунтовується виключно показами обвинувачуваного, який не заперечує тай факт, що він був у квартирі та мав конфлікт з померлим, в результаті якого спричинив йому тілесні ушкодження, але виключно з метою усунення загрози яку сприймав із сторони ОСОБА_5, а тому такі дій підпадають під кваліфікацію статті 118 КК України.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 118 КК України та призначити покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що вирок суду суперечить показам свідка ОСОБА_6, яка була допитана в судовому засіданні 3.07.2015 року, оскільки остання пояснила, що бачила як потерпілий взяв на кухні в руки ніж і наставив погрожуючи в його сторону, подальших подій вона не бачила, злякавшись втекла в кімнату.

Наголошує, що ніж в руках потерпілого він сприймав як загрозу своєму життю і здоров’ю, вказує, що у нього раніше було ножове поранення і його охопив страх за своє життя і можливість повернення ситуації, взяв перше, що попало під руку, мікрохвильову піч та кинув її у потерпілого, не передбачав та не міг передбачити характер нанесеного при цьому тілесного ушкодження.

Підкреслює, що висновок судово-медичної експертизи № 355/2014 від 26.05.2014 року дає чітке переконання в тому, що причиною смерті ОСОБА_5 була внутрішньо-черепна травма, яка утворилась через перелом зовнішньої кісткової пластини тьмяної кістки зліва на голові. При цьому, зазначає, що не було допитано експерта у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Стосовно перебування в стані алкогольного сп’яніння наголошує, що під час подій пов’язаних з потерпілим був тверезим, випив пляшку коньяку в райвідділі поліції, після цього його повезли на експертизу і встановили, що він перебуває в стані алкогольного сп’яніння, коньяк йому принесла в поліцію ОСОБА_8, власниця квартири, яку він винаймав.

Звертає увагу, що в момент конфлікту з потерпілим останній перебував в стані алкогольного сп’яніння, крім цього був міцнішої тілобудови за нього.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого та адвоката, які підтримали подані апеляційні скарги, прокурора , який заперечив апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та обвинуваченого не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та пояснив, що він захищався від потерпілого, який мав ніж та наносив йому удари і він перелякався за своє життя.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто, умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_5 з особливою жорстокістю, при обставинах викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та досліджених у судовому засіданні доказах.

Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується покладеними в основу вироку показами свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні в суді першої інстанції зазначила, що у 2014 році проживала ІНФОРМАЦІЯ_4, де орендували квартиру разом зі своєю сестрою. Це була 4 кімнатна квартира на 2 поверсі. У власниці було багато друзів, які часто приходили у цю квартиру. Найближчим другом був спочатку ОСОБА_2, який до березня 2014 року проживав у цій квартирі, а пізніше загиблий ОСОБА_5, якого вона бачила у квартирі 3-4 рази. Того дня, на Паску сестри не було вдома. Коли вона прийшла додому ніхто на кухні не випивав, ОСОБА_5 та власниця уже відпочивали. Близько 22-23 год. вона лягла спати. Приблизно о 3 год. прокинулась від шуму. На той час ОСОБА_2 бив ОСОБА_5, при цьому вона чула звуки ударів, щось переверталось, стільці та техніка падали. Розмов між ними не було. У квартирі було темно. Через 10 хвилин відчинились вхідні двері і ОСОБА_2 виштовхав тіло у коридор. Після цього покликав її з кімнати. Він був п’яний та збуджений, було чути характерний запах перегару, побиті руки. При цьому він сказав, що попереджав що так буде. На сходах вона побачила кров. У прольоті між поверхами лежав голий ОСОБА_5, ще дихав та хропів. ОСОБА_2 звинуватив її в тому, що вона не розповіла йому про те, що до власниці ходять гості. Після цього копнув ОСОБА_5 кілька разів. Крім цього, у коридорі скакав по потерпілому. Жодної допомоги при цьому вона потерпілому не надавала, так як ОСОБА_2 сказав їй зайти у квартиру та її ключами зачинив двері та після цього заховав ключі у себе. При цьому він категорично заборонив їй викликати швидку та міліцію. Власниця у цей час спала. ОСОБА_2 також заснув. У квартирі було брудно та багато уламків від меблів. За 30-40 хвилин приїхали міліція. До 6 -ої год. ранку вони не могли зайти у квартиру, оскільки двері були закриті. Пізніше приїхала пожежна машина і тоді вони по драбині через вікно залізли у квартиру.

Показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні в суді першої інстанції зазначила, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5. На той час вона підтримувала близькі та дружні відносини із обвинуваченим, який проживав у с Чишки. Окрім цього, у неї на квартирі один день на прохання друзів проживав ОСОБА_5 та дівчата- одеситки. 19.04.2014 р. ОСОБА_5 разом із знайомим в квартирі розпивали спиртні напої; близько 21:00 год., їхній друг покинув помешкання, вона пішла спати, а ОСОБА_5 залишився на кухні. Через сон вона чула грохіт крики і падіння предметів на кухні та побачила ліхтарі міліції. Від працівників міліції вона дізналась, що ОСОБА_5 вбитий лежить на сходовій клітині. У квартирі усе було порозкидане, побиті вазонки, стіл, мікрохвильовка, крісла.

Показами свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні в суді першої інстанції показала, що є сусідкою ОСОБА_6 та проживає на третьому поверсі по вул. Л.Українки 7 у м.Львові. ОСОБА_2 знає, як сусіда та характеризує такого з позитивної сторони. В цей вечір з їхньої квартири лунали крики на що ОСОБА_10 викликала працівників міліції. Після приїзду міліції, вони не змогли потрапити до квартири та викликали працівників МНС, для того щоб зайти в квартиру ОСОБА_6

Поками свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні в суді першої інстанції зазначив, що 19.04.2014 о 17 год. разом з міліціонерами патрульної служби 2-ї роти ОСОБА_12, Бабієм заступили на чергування по охороні громадського порядку у Галицькому районі м.Львова. 20.04.2014 приблизно о 2год.45хв. отримав інформацію про виклик міліції на АДРЕСА_2 з приводу порушення тиші та вказівку чергового прибути за вказаною адресою. Вони одразу прослідували на вказану адресу, увійшли у під'їзд будинку на вул. Л.Українки 7. На першому поверсі на площадці біля сходового маршу помітив тіло невідомого чоловіка, як в подальшому стало відомо ОСОБА_5, без ознак життя. Однак зі спливом часу не може пригадати усіх деталей того вечора.

Показами свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що пройшло багато часу, однак вказав, що в 2014 році працював у Галицькому РВ у м.Львові. Виїхав за викликом 102 по адресі м.Львів, вул.Л.Українки у вечірній період доби та прибувши на місце побачив тіло невідомого оголенного чоловіка без ознак життя.

Показами свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні в суді першої інстанціїпоказав, що вночі 20.04.2014р. знаходився в квартирі і почув стукіт і шум на сходовій клітині підїзду. Підійшовши до домофону в якому влаштована камера, який біля вхідних дверей квартири, почув стогін людини, відтак, вирішив викликати міліцію. В монітор домофону він спостерігав, як з сусідньої квартири вийшов ОСОБА_2, дивився вниз на сходовий марш і виражався нецензурною лайкою. Стогін людини продовжувався, тому він викликав і швидку. Тоді обвинувачений почав спускатись по сходах до лежачого чоловіка, і він почув, що потерпілому ОСОБА_2 наносить удари, а потім почувся звук характерний для скочування тіла по сходах. Підсудний продовжував нецензурно виражатись, погрожував всіх повбивати; кричав, що він «вбив його», тобто, свідок зрозумів, що вбито людину, яка лежала на сходовій клітці і якій ОСОБА_2 наносив удари по тілу, а також скакав зверху по лежачому потерпілому.

Крім вище наведеного, вина ОСОБА_2 доведена, дослідженими та перевіреними судом першої інстанціївисновком судово-медичної експертизи № 355/2014 від 26.05.2014, згідно якого ОСОБА_5 спричинено внутрішньочерепну травму у вигляді множинних ран, синців і саден, перелому зовнішньої кісткової пластинки тім'яної кістки зліва на голові, крововиливів в м'які тканини вискових ділянок, а також крововиливів під м'які мозкові оболонки і речовину головного мозку, що призвело до набряку головного мозку, які, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, були небезпечним для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті потерпілого.

Протоколом впізнання від 02.05.2014р. /а.с.202, т.1/, згідно якого потерпілий ОСОБА_14 в моргу опізнав труп свого пасинка ОСОБА_5

Протоколом огляду місця події від 20.04.2014р., згідно якого, в приміщенні під’їзду будинку №7 по вул. Л.Українки в м. Львові, на підлозі біля парадної сходинки виявлено тіло невідомого окровавленого чоловіка. У квартирі АДРЕСА_3 виявлено, обстановка порушена та вилучено речі та предмети із слідами РБК, зокрема, мікрохвильову піч, кухонний молоток, змиви РБК, сліди низу взуття, килимок, одяг ОСОБА_5 Дерев’яне ліжко в спальні пошкоджене, на його корпусі є бризки, плями та помарки РБК. Під лівою тумбочкою на підлозі знаходяться джинси чоловічі та спортивні штани синього кольору, мешти, шкарпетки. Під цим одягом на підлозі є група бризок та плям РБК. /а.с.12-28,т.1/.

Висновком експерта №525\2014 від 30.04.2014р., згідно якого, в слідах на килимку, вилученому з місця події виявлена кров людини і антиген В, що не виключає можливість походження виявленої крові від будь-якої особи з групою крові В з ізогемаглютиніном анти - А за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і від потепілого ОСОБА_5 /а.с.65,т.2/.

Висновком експерта №522\2014 від 28.04.2014р., згідно якого у слідах на куртці та на штанах ОСОБА_2 виявлено кров ОСОБА_5 О.М.\а.с.89,т.2\.

Висновком експерта №5\582 від 12.06.2014р., згідно якого один слід низу взуття, вилучений по факту вбивства ОСОБА_5 по вул. Л.Українки, 7\12 в м.Львові, придатний для встановлення групової приналежності слідоутворюючої поверхні та залишений взуттям на ліву ногу; даний слід залишений таким же візерунком взуття, як і візерунок взуття вилученого у ОСОБА_2 /а.с.160-162,т.2/.

Висновком експерта №720\2014 від 16.06.2014р., згідно якого на мікрохвильовій печі, вилученій з квартири ОСОБА_15 виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 /а.с.184-189,т.2/

Висновком експерта №169\2014 від 30.05.2014р.\а.с.221-223,т.2\, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи клаптя шкіри від трупа невідомого чоловіка у відділенні судово-медичної криміналістики на клапті шкіри з тімяної ділянки було виявлено одну забійну рану, яка утворилась від дії твердого тупого предмету з обмеженою поверхнею, можливо прямокутної форми і могла утворитись від дії грані біля одного з кутів мікрохвильової пічки наданої на експертизу.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 29.04.2014р. /а.с.130-149, т.1/ згідно якого вбачається, що ОСОБА_2 добровільно розповів та показав про обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_5, зокрема, як наносив удари потерпілому по обличчю, на кухні - мікрохвильовою пічкою в голову, журнальним столиком, кріслом; також показав, як витягнув останнього з квартири на сходову клітину.

Протоколом слідчого експерименту від 07.05.2014р.\а.с.156-164,т.1\ згідно якого вбачається, що свідок ОСОБА_13 показав місце на сходовому марші, де побачив ОСОБА_2, який вийшов з кв.№12, та спускався по сходах, наносив удари лежачій людині.

Протоколом слідчого експерименту від 07.05.2014р.\а.с.171-184,т.1\ згідно якого вбачається, що ОСОБА_6 показала, де саме знаходилась, коли в квартиру зайшов ОСОБА_2, де він заснув.

Протоколом слідчого експерименту від 07.05.2014р.\а.с.185-194,т.1\ згідно якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 показала місце де на площадці між першим та другим поверхом лежав потерпілий ОСОБА_5; показала також як ОСОБА_2 штовхнув ногою лежачого ОСОБА_5 і останній скотився вниз по сходах.

Висновком акту судово-психіатричного експерта №73 від 28.05.2015р. згідно якого ОСОБА_2 притаманна екзальтація поведінки, тобто, різко виражена мінливість емоцій, яка посилюється побутовим пияцтвом. Також через тривале побутове пияцтво йому властиві легковажність та поверхневість суджень. На поведінку ОСОБА_2 під час інкримінованих йому дій вплинув насамперед стан сп’яніння. У нього не має таких індивідуально - психологічних особливостей, що суттєво могли би вплинути на характер його показань у справі. Він здатний правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати щодо них правдиві показання. Під час інкримінованих йому дій ОСОБА_2 не перебував у стані фізіологічного афекту та не перебував у будь-якому іншому стані як психологічній підставі сильного душевного хвилювання\а.с.110-113.т1\

Висновком судово-медичної психіатричної експертизи №17 від 28.01.2015р., згідно якого ОСОБА_2 хронічними психічними захворюваннями, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждає, виявляє ознаки розладу адаптації у виді депресивної реакції, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому діянь він також хронічними психічними захворюваннями, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Актом медичного огляду ОСОБА_2 від 20.04.2014 на стан алкогольного сп’яніння № 0013372, згідно якого на ньому ушкоджень не виявлено, він збуджений, свідомість збережена, координація з порушеннями, з рота різкий запах алкоголю, проведено алкотест, тому діагноз: алкогольне сп’яніння (а.с.36 т.3).

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції належним чином перевірив усі докази по справі, взявши до уваги їх як правдиві та такі, що відповідають дійсним обставинам справи, є послідовними і такими, що узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі та надав належну оцінку усім зібраним та перевіреним по справі об’єктивним доказам, які з достовірністю стверджують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Доводи наведені в апеляційних скаргах про те, що причиною смерті ОСОБА_5 була саме перша рана, яка була нанесена ОСОБА_2 з метою захисту свого життя та здоров’я після того як він побачив в руках ОСОБА_5 ніж направлений у його сторону і яку сприйняв як реальну загрозу своєму життю, колегія суддів оцінює, як неправдиві та такі спростовуються вищенаведеним, враховуючи характер дій обвинуваченого, які свідчать про особливу жорстокість, безжалісність, так як нанісши удар мікрохвильовою піччю в голову, від чого потерпілий впав, продовжив наносити удари кріслом, молотком та іншими предметами в голову, заподіюючи йому численних страждань, бив головою потерпілого об радіатор опалення, кинув в нього журнальний стіл влучивши в голову, продовжив бити потерпілого і на сходовій площадці, бачачи, що потерпілий хрипить з особливою жорстокістю завдав йому численні удари ногами після того, як потерпілий перестав подавати ознаки життя, штовхнув його ногою і тіло потерпілого скотилось сходовим маршем на площадку першого поверху.

Такі діяння обвинуваченого ОСОБА_2 були надмірними і не спрямовані на захист свого життя, як покликається ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, тілесних ушкоджень в останнього виявлено не було.

Отже, доводи апелянтів щодо недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_2 призначено покарання за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України у межах, встановлених санкцією даної статті, із урахуванням Загальних засад призначення покарання, регламентованих чинним КК України, а також норм ст.ст. 373, 374 КПК України та належним чином мотивовано прийняте рішення.

Призначене районним судом покарання обвинуваченому ОСОБА_2 на переконання колегії суддів, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При перевірці справи колегія суддів не виявила допущених істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які тягнули б за собою скасування вироку.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг правильних висновків суду не спростовують, а відтак підстав для зміни чи скасування прийнятого судом рішення колегією суддів не встановлено.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

постановила :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Галицького районного суду м. Львова від 13 листопада 2017 року відносно ОСОБА_1 – без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з часу отримання копії рішення суду

Судді:

ОСОБА_16 ОСОБА_17 ОСОБА_18