Постанова № 74557370, 23.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 447/2288/17 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.

Провадження № 22-ц/783/454/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1В.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.

за участі секретаря: Куцика І.Б.

з участю: представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10 січня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Енергобанк» (код ЄДРПОУ 193357762, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56) звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 14 жовтня 2013 року між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_2 укладено Договір № 13-002387-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA, однак, в порушення пп. 3.3.1, 4.4. та п.5.4 Договору кредиту, відповідач не сплачує кредит, відсотки за користування кредитом, штрафні санкції у встановлені договором строки.

У зв’язку з наведеним, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 952 488, 52 (дев’ятсот п’ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 52 копійки, з яких 165 583,81 грн. – заборгованість за кредитом; 350 940,39 грн. – заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості; 141 192,20 грн. – заборгованість за виникнення прострочених відсотків за кредитом; 137 720,20 грн. – заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт); 5 250,00 грн. – заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості; 151 801, 92 – заборгованість за нарахованими відсотками.

Оскаржуваним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 10 січня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (код ЄДРПОУ 193357762, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56) заборгованість за кредитом у розмірі 165 583 (сто шістдесят п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят три) гривні 81 коп. та заборгованість за нарахованими відсотками у розмірі 151 801 (сто п’ятдесят одну тисячу вісімсот одну) грн. 92 коп., а всього разом 317 385 (триста сімнадцять тисяч триста вісімдесят п’ять) грн. 73 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» (код ЄДРПОУ 193357762, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56) судовий збір у розмірі 4 760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 78 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 та його представник – ОСОБА_3

В апеляційній скарзі посилається на те, що сторони погодили, що розмір Кредитного ліміту становить 100 000, 00 грн., позивач мав надати кредит у межах 100 000,00 грн., а у разі виникнення у відповідача простроченої заборгованості – припинити здійснення розрахунків, тобто припинити надання кредиту.

Вказує, що строк дії кредитної лінії тривав з 14 жовтня 2013 року до 14 жовтня 2014 року і цей строк не був продовжений з причин наявної у відповідача простроченої заборгованості.

Також, зазначає, що позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитом за період з 14 жовтня 2013 року по 14 жовтня 2014 року у розмірі 35% річних, а відповідач повинен був сплачувати їх.

Стверджує, що в період 14 жовтня 2013 року по 14 жовтня 2014 року відповідач мав щомісяця, тобто не пізніше останнього банківського дня календарного місяця сплачувати банку мінімальний платіж - по 9 996, 00 грн. (з яких 8 333,33 грн. кредит та 1 662, 97 грн. винагороди/ 100 000, 00 грн. : 12 міс. = 8 333, 33 грн.; 9 996, 00 грн. – 8 333, 33грн. = 1 662, 97 грн.) та до 14.10.2014 р. – сплатити усю заборгованість.

Просить рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10 січня 2018 року скасувати у частині задоволених позовних вимог, у цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Також рішення суду оскаржив ПАТ «Енергобанк».

Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ПАТ «Енергобанк» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме представити документ, що підтверджує сплату судового збору або докази про звільнення від такого.

Ухвалою судді Апеляційного суду від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Енергобанк» визнано неподаною та повернуто апелянту, оскільки вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк не виконані, недоліки скарги не усунуті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції 14.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Енергобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № 13-002387-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA. 21.10.2013 року позивач і відповідач уклали та підписали додаткову угоду №1 до договору кредиту.

Згідно договору кредиту банк відкриває держателю картковий рахунок № 26255512127501 в гривнях та випускає кредитну картку типу Visa Platinum, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки. Банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії. Кредит надається в межах кредитного ліміту за винятком випадків передбачених цим договором, а держатель зобов’язується повернути суму отриманого кредиту на умовах, в строки та в порядку, що передбачені цим договором. Розмір кредитного ліміту складає 100 000 гривень 00 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, не повернув отриманий кредит, не виконав взятих за договорами зобов'язань, суд дійшов вірного висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, оскільки сума заборгованості за штрафами є значно більша, а ніж сама заборгованість по кредиту. Окрім того строк позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить один рік, однак згідно доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що така нараховувалася протягом усього періоду заборгованості, у зв’язку з чим з відповідача в користь позивача підлягає стягненню лише заборгованість за кредитними договорами та нарахованими процентами.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 165 583 (сто шістдесят п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят три) грн.. 81 коп. заборгованості за кредитом та 151 801 (сто п’ятдесят одну тисячу вісімсот одну) грн.. 92 коп. заборгованості за нарахованими відсотками, що разом становить 317 385 (триста сімнадцять тисяч триста вісімдесят п’ять) грн.. 73 коп.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника – ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10 січня 2018 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 07 червня 2018 року.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

ОСОБА_5