Постанова № 74556858, 04.06.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-а/641/42/2018 Справа №641/7611/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 року

Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:

Головуючого судді - Чайка І.В.,

за участю секретаря – Дрокіної С.О.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 641/7611/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

09.11.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова , в якому просить:

- Визнати протиправним дії відповідача, щодо не нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком;

- Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок підвищеної пенсії позивачу ч.1 ст.6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» за період з 20.06.2013 року та виплатити недоотримані кошти.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має статус «дитина війна». Листом відповідача по справі від 07.08.2017 року позивачу було роз’яснено розрахунок його пенсії, згідно якого позивач дізнався, що отримує у меншому розмірі , ніж це встановлено законодавством. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» , в розмірі 30% від мінімальної пенсії, однак листом відповідача від 02.10.2017 року позивачу було відмовлено в цьому, у зв’язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом. Обґрунтовуючи своєї позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції, чинній на момент прийняття вказаного Закону; далі - Закон №2195-IV) було встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), положення ч.1 ст.6 Закону №2195-IV було викладено в новій редакції, а саме було встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Однак, посилаючись на положення ст.22 Конституції України , якою визначено, що не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, позивач просить визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови у перерахунку пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зовобов»язати здійснити такі дії.

Ухвалою суду від 13 листопада 2017 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 21 грудня 2017 року вищевказану справу передано до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, передано на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Автоматизованою системою документообігу суду справа розподілена судді Чайка І.В.

Ухвалою суду від 21.03.2018 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та просив позов задовольнити.

Представником відповідача в судове засідання не з»явився.

В матеріалах справи мається відзив представника відповідача, в якому він просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. В своєму відзиві представник також просив розглянути справу за його відсутністю та за наявними у справі доказами.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що народився позивач народився 10.12.1943 року, отримує пенсію за віком та має статус «дитина війна».

Позивач звернувся до ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова із заявою про перерахунок та виплату пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за весь період та з часу прийняття вказаного Закону.

ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 07.08.2017 року позивачу повідомлено, що розрахунок його пенсії проведено згідно діючого законодавства та роз’яснено що таке підвищення до пенсії йому здійснюється в розмірі 66,43 грн.

Отже, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями) встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 1 січня 2015 року) - дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість неї, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 34 Розділу І Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, який набув чинності з 01 січня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме: у частині першій статті 6 цього Закону слова «у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» замінено словами «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, з 1 січня 2015 року дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового тримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У висновках п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 рокузазначено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «;Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28 грудня 2011 року (в редакції від 24 квітня 2014 року), дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадиться у розмірі 66,43 грн.

Редакція цієї статті є діючою на час звернення позивача з адміністративним позовом та неконституційною не визнавалась. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» також не було встановлено змін щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Тобто, якщо положеннями попередньої редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначались одні правила та розмір, що підлягає застосуванню при підвищенні доплати - виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, то згодом, безпосередньо станом за спірний період, встановлений зовсім інший порядок та розмір, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Провівши системний аналіз норм права, суд вважає, що відповідач, здійснюючи нарахування та виплати у визначеному Кабінетом Міністрів Україні розмірі, діяв з урахуванням вимог законодавства, та він не міг застосовувати не існуючої норми. Питання щодо розміру доплат є питанням та прерогативою самої держави, як і її відповідальності. Законодавцем визначено, що саме Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати порядок та розмір виплат дітям війни. Відповідач не є особою, яка сама встановлює та визначає правове регулювання цих питань, пенсійний орган є суб'єктом владних повноважень, який є виконавцем в межах цих відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач при виплаті позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, діяв на підставі, у межах повноважень та згідно з чинним законодавством України, а тому не порушив права та законні інтереси позивача. Відповідач не мав правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, чинній на час його прийняття, норми яких на теперішній час існують та діють в іншій редакції закону, та у інший спосіб регулюють спірні правовідносини.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки відповідачем не понесено судових витрат, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - ОСОБА_2, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_1.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльності № 989 , видане КДКА Полтавської області-24.06.2011 р., адреса місця здійснення діяльності : м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 3 , РНОКПП- в матеріалах справи відсутній.

Відповідач - Слобожанське об’єднане Управління Пенсійного фонду України м.Харкова, місце знаходження : м. Харків, вул.Гольдбергівська, 15, Код ЄДРПОУ- 41247824.

Повний текст рішення складено 08 червня 2018 року .

Суддя - ОСОБА_4