Рішення № 74556476, 01.06.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2061/18

пр.№ 2-о/464/39/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2018 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Чорна С.З.

при секретарі судового засідання Довгун Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в :

заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою в порядку окремого провадження в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що правовстановлюючий документ - Свідоцтво про право власності на квартиру №208703 видане 5 вересня 1996 року, де одними із співвласників на квартиру по вул. Скорини, 28/65 вказано: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. В обґрунтування заяви покликається на те, що 05.09.1996 на підставі положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» її сім’я приватизувала квартиру, що розташована за адресою: м.Львів, вул.Скорини, 38/65. Внаслідок приватизації квартири власниками стали її батько - ОСОБА_5, її мати - ОСОБА_6, її сестра - ОСОБА_7, вона - ОСОБА_1 та її донька - ОСОБА_8. Відділом приватизації житла Львівської міської адміністрації було видано Свідоцтво №208703 про право власності на квартиру від 05.09.1996. Згідно свідоцтва про народження та паспортних даних прізвище її рідних - «Василюшко». Однак у свідоцтві була допущена помилка і замість «Василюшко» в графі співвласників було вказано «Василашко». Довший час дану обставину не зауважили та після смерті батька при оформленні спадщини виявили помилку. Однак, на сьогодні у неї постало питання щодо оформлення спадщини батька, проте як повідомили їй в нотаріаті, у зв’язку із невірними даними в свідоцтві про право власності на квартиру, жодного правочину із цим майном укласти не дається можливим. З даного приводу вона вирішила звернутись до Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», де їй було повідомлено, що змінити прізвища вони здійснити не можуть, а тому їй слід звернутись з даного приводу до суду.

Ухвалою судді Сихівського районного суду м.Львова від 23.04.2018 дану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, проте подала до суду заяву за змістом якої заяву про встановлення факту підтримала та просить таку задоволити, а розгляд справи здійснювати у її відсутності.

Від заінтересованої особи - КУ «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» надійшли пояснення на заяву ОСОБА_1 згідно яких повідомляють, що КУ «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» не є правонаступником районних відділів приватизації державного житлового фонду м.Львова, а новостворена установа, яка виконує свої повноваження з 01.04.2016 та не є органом приватизації державного житлового фонду м.Львова. Звертають увагу, що відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, тільки суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. За наведених обставин, просять суд ухвалити рішення, яким вимоги заявника задовольнити повністю. При цьому представник КУ «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, а тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності представника установи на підставі наявних у справі доказів.

У зв’язку з неявкою сторін та з врахуванням поданого заявником клопотання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

З’ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 05.09.1996 в силу положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі розпорядження від 05.09.1996 №621 Відділом приватизації житла Львівської міської адміністрації було видано Свідоцтво №208703 про право власності на квартиру від 05.09.1996 (запис в реєстровій книзі №20179), яким посвідчено право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: м.Львів, вул.Скорини, 28/65 за власниками: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_8.

Згідно довідки з місця проживання про склад сім’ї і прописки, виданої ЛКП «Бондарівка» від 26.06.2017 за №2391, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, 27.06.1979р.н. (співвласник), ОСОБА_9, 19.09.1994р.н. (співвласник, дочка), ОСОБА_10, 24.07.2007р.н. (син), ОСОБА_11, 28.11.2016р.н. (внучка), ОСОБА_12, 16.01.1975р.н. (чоловік). Крім того у даній довідці зазначено, що ОСОБА_6, 14.10.1952р.н. проживала і була зареєстрована за даною адресою з 25.04.1994; знята з реєстрації 15.08.2002.; ОСОБА_13, 02.05.1985р.н. проживала і була зареєстрована за даною адресою з 25.04.1994; знята з реєстрації 22.11.1996.

Встановлено, що при складанні згаданого Свідоцтва №208703 про право власності на квартиру від 05.09.1996 була допущена помилки щодо запису особистих даних співвласників квартири, а саме в графі співвласників в частині запису прізвища співвласників, замість «Василюшко» було помилково вказано «Василашко».

Невідповідність зазначених особистих даних співвласників у свідоцтві про право власності на квартиру підтверджується, зокрема, копією паспорта громадянина України серії КА №820987 виданого на ім’я ОСОБА_6, 14.10.1952р.н.; свідоцтвом про народження серії ІІІ-СГ №496549 від 01.06.1985, яким посвідчено народження 02.05.1985р. ОСОБА_7; свідоцтвом про смерть серії І-СГ № 021935 від 01.10.2005, яким посвідчено смерть ОСОБА_5 30.09.2005.

Водночас, згідно із розпорядженням в.о. голови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №616 від 29.12.2017 «Про внесення змін до розпорядження Франківської районної адміністрації від 04.09.1996 №1052 «Про передачу квартир у власність громадян», затвердженого розпорядженням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 05.09.1996 №621», у зв’язку з помилкою, допущеною при написані прізвищ співвласників, внесено зміни в п.66 додатку до розпорядження районної адміністрації від 04.09.1996 №1052, а саме: замінено слова «ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4» словами «ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7».

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановленнях фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 визначено, що при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК України від 1963 року факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені та по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

З узагальнення судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення Верховного Суду України вбачається, що «коли установи, які видати ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим».

Так, на час видачі вищевказаного свідоцтва про право власності на квартиру, організація, яка завідувала питаннями приватизації у м.Львові мала назву: Відділ приватизації житла Львівської міської адміністрації. На теперішній час їх функції виконує Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», яка у листі (поясненнях) № 11/05-18-06 від 11.05.2018 повідомила, що така не є правонаступником районних відділів приватизації державного житлового фонду м.Львова, а являється новоствореною установою, яка виконує свої повноваження з 01.04.2016 та не є органом приватизації державного житлового фонду м.Львова.

Таким чином, з огляду на вищевстановлені обставини, заявниця ОСОБА_1 фактично позбавлена можливості вчиняти будь-які юридичні дії щодо оформлення документів на свої майнові та немайнові права, та належного прийняття спадщини після смерті її батька.

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі; прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт належності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 правовстановлюючого документу, підтверджуючого належність їм квартири АДРЕСА_2 підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відтак, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що Свідоцтво про право власності на квартиру №208703 виданого 05.09.1996, дійсно належать ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, оскільки їхні анкетні дані повністю збігаються із даними зазначеними у вказаному правовстановлюючому документі, за виключенням розбіжностей в одній букві прізвища, однак, зазначені розбіжності є незначними та не викликають сумніву в тому, що вказаний правовстановлюючий документ дійсно належить згаданим особам, а при складені такого була допущена технічна помилка, що в свою чергу стало наслідком видачі свідоцтва про право власності з невірними даними співвласників.

З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що заява є підставною, в зв’язку з чим підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 76-81, 89, 247, 258-259, 263-265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд –

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт приналежності ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 правовстановлюючого документу - Свідоцтва про право власності на квартиру №208703 виданого 5 вересня 1996 року Виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів, яким посвідчено право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: м.Львів, вул.Скорини, 28/65 за власниками: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 належить (запис в реєстровій книзі №20179).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення суду складено 01.06.2018 року.

Суддя Чорна С.З.