Ухвала суду № 74556046, 07.06.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5775/18

Провадження № 1-кс/638/2152/18

УХВАЛА

іменем України

07 червня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді – Штих Т.В.,

при секретарі – Вакулі І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,-

встановив:

До Дзержинського районного суду м. Харкова «01» червня 2018 року надійшла скарга адвоката ОСОБА_1, подана в порядку ст. 303 КПК України, в якій він просить зобов’язати начальника Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо усунення порушень вимог законодавства допущених слідчим Ніколаєнко П.О., та вчинити всі необхідні дії і організувати повернення ОСОБА_2 майна, вилученого під час огляду місця події від 28.04.2018 р., проведеного в приміщеннях адміністративних будівель Харківського державного зоологічного парку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35.

В обґрунтування зазначених вимог скаржником зазначено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.05.2018 року по справі № 638/5775/18 було задоволено скаргу адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та зобов’язано слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3, який здійснює досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 12018220480001713 від 28.04.2018 року негайно повернути ОСОБА_2 майно вилучене, під час огляду місця події від 28.04.2018 р., проведеного в приміщеннях адміністративних будівель Харківського державного зоологічного парку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35. Однак, слідчий СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, від виконання ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова ухиляється, а майно вилучене під час проведення огляду місця події від 28.04.2018 р., особі, у якої воно було вилучено – не повертає.

Представник скаржника в судове засідання не з’явився, до суду подав заяву, в якій просив розглянути скаргу без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив; жодних заяв, клопотань, заперечень або пояснень до суду не надавав. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, слідчим суддею встановлено наступне.

Шевченківським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220480001713 від 28.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.

«28» квітня 2018 року, в період часу з 13 год. 00 хв., до 15 год. 00 хв., слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції ОСОБА_3, проведено огляд місця події, під час якого в приміщеннях адміністративної будівлі Харківського державного зоологічного парку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35, були вилучені інструкції по охороні праці на 58 арк., журнал реєстрації інструктажів за 2017-2018 роки на 47 арк., журнал виходу на роботу співробітників на 33 арк., журнал інструктажів з питань охорони праці за 2004-2018 роки на 98 арк.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

При огляді слідчий має право вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій ст. 167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частиною 1 ст. 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України; 4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2018 р., до канцелярії Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області на адресу слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4, було подано клопотання про повернення тимчасово вилученого майна під час огляду місця події від 28.04.2018 р. Слідчим клопотання розглянуто не було, а майно не повернуто.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.05.2018 р., по справі № 638/5775/18 було задоволено скаргу адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна та зобов’язано слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3, який здійснює досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 12018220480001713 від 28.04.2018 р., негайно повернути ОСОБА_2, майно вилучене, під час огляду місця події від 28.04.2018 р., проведеного в приміщеннях адміністративних будівель Харківського державного зоологічного парку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35.

24.05.2018 р., до канцелярії Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області на адресу слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4, було вдруге подано клопотання про повернення тимчасово вилученого майна під час огляду місця події від 28.04.2018 р., на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.05.2018 р.

Відомостей щодо розгляду цього клопотання, повернення тимчасово вилученого майна та виконання ухвали слідчого судді матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України.

Враховуючи, що скаржником та її представником були вчинені всі можливі дії, спрямовані на повернення тимчасово вилученого майна, однак, слідчим таке майно не повернуто, а ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили з моменту її оголошення, слідчим не виконана, слідчий суддя при розгляді вказаної скарги вважає за необхідне керуватися приписами частини шостої статті 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 КПК України.

Згідно з п. 1, 2, 14, 17 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права; законність; доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. При цьому, кожен учасник кримінального провадження має право розраховувати на дотримання цих засад та забезпечення їх дії.

Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Одним з елементів цього засадничого принципу є доступ до правосуддя, забезпечений незалежними та неупередженими судами. Також, відповідно до вимог ч. 1, 5 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З встановлених судом обставин, а саме наявності ухвали слідчого судді про зобов’язання слідчого повернути тимчасово вилучене майно, яка слідчим не виконана, слідчий суддя приходить до висновку, що зобов’язання слідчого вчинити певну дію не є ефективним засобом юридичного захисту в розумінні ст. 13 Конвенції.

Критеріями ефективності засобу захисту ЄСПЛ визначає достатню юридичну визначеність «ефективність за законом» і реальну можливість захисту порушеного права «ефективність на практиці».

В п. 56 рішення по справі «Меріт проти України» зазначено, що Суд вважає, що національне законодавство забезпечує судовий контроль за діями органів слідства. Проте необхідно з'ясувати, чи цей контроль міг бути ефективно здійснений у справі відразу і чи був він доступним, а не просто теоретичним чи ілюзорним на момент подання заяви. Зокрема, необхідно встановити, чи ці засоби правового захисту надали обґрунтовані перспективи успіху стосовно скарги заявника на підставі Конвенції щодо необґрунтованої тривалості провадження.

Ефективність засобу захисту за законом означає, що відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод всі учасники договору зобов’язані законодавчо забезпечити права і свободи, гарантовані цією міжнародною угодою. Ефективність засобу захисту «на практиці» означає реальну можливість відновити порушене право та отримати справедливу сатисфакцію.

В п. 59 рішення по справі «Меріт проти України» визначено, що засіб правового захисту є «ефективним», якщо його можна використати для того, щоб або прискорити винесення рішення судом, який розглядає справу, або забезпечити позивача адекватним відшкодуванням за затримку, яка вже допущена (рішення у справі «Кудла проти ОСОБА_3» № 30210/96, п.157-159; ухвала щодо прийнятності у справі «Міфсуд проти Франції» № 57220/00, п. 17).

Водночас, затримка з поверненням тимчасово вилученого майна, особі в якої воно було вилучено, допущена слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3, не є пропорційним заходом втручання з боку національних органів в право власності, а засоби, спрямовані на повернення майна скаржником не призвели до відновлення порушеного права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. Керівник органу досудового розслідування уповноважений вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим.

З аналізу вказаних вище норм права та практики ЄСПЛ вбачається, що кожна особа має право на ефективний засіб юридичного захисту і саме на керівника органу досудового розслідування покладено обов’язок усувати порушення вимог законодавства, у випадку їх допущення слідчим.

В свою чергу відповідно до вимог п. 18 ст. 3 КПК України, слідчий суддя – це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Тобто, за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 7 КПК України передбачено змагальність сторін у кримінальному провадженні та свобода у поданні ними до суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, керуючись ст. 6, 13 Конвенції, принципом змагальності сторін (стаття 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, враховуючи, що органом досудового розслідування не надано суду доказів усунення порушень прав особи в якої було вилучено майно, а саме доказів повернення такого майна та виконання ухвали слідчого судді, слідчий суддя приходить до висновку, що бездіяльність, яка полягає в неповерненні слідчим тимчасово вилученого під час огляду місця події майна є незаконною, а скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов’язання вчинити певну дію.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 9, 21, 22, 24, 168, 169, 171, 173, 236, 303, 305-307, 309, 372, 376, 532 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Скаргу адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна – задовольнити.

Зобов’язати начальника Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області вжити заходів щодо усунення порушень вимог законодавства допущених слідчим Ніколаєнко П.О., та вчинити всі необхідні дії і організувати повернення ОСОБА_2 майна, вилученого під час огляду місця події від 28.04.2018 р., проведеного в приміщеннях адміністративних будівель Харківського державного зоологічного парку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Штих Т.В.