Постанова № 74555508, 07.06.2018, Апеляційний суд Рівненської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Рівне

справа № 572/619/15-ц

провадження № 22-ц/787/910/2018

Апеляційний суд Рівненської області в складі колегії суддів: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретар судового засідання: Тхоревський С.О.

учасники справи:

стягувач - ОСОБА_3

боржник - ОСОБА_4

особа дії якої оскаржуються - Сарненський районний відділ ДВС ГТУЮ у

Рівненській області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області в складі судді Рижого О.А. від 26 березня 2018 року, постановлену в 15год. 30 хв. в м. Сарни,

в с т а н о в и в :

26.02.2018року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Сарненського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області - ОСОБА_5 щодо винесення ним постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 9.02.2018р. по виконавчому провадженню №49435399.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 25.05.2015 року Сарненським районним судом видано виконавчий лист №572/619/15-ц на виконання рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13.05.2015 року про витребування у ОСОБА_4 та передачі йому сівалки марки С3-3,6, вартістю 1918 грн. в робочому стані.

9.02.2018 року головним державним виконавцем Болкуневичем І.В. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.4 ч.1 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження", коли стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій.

8.02.2018 року державним виконавцем був складений акт про те, що скаржник відмовився від отримання сівалки в робочому стані в присутності свідків, яких запросив боржник, хоча підставою для повернення виконавчого листа, як зазначено в постанові, є перешкоджання ним проведення виконавчих дій.

Скаржнику не зрозуміло в чому полягає перешкоджання ним у проведенні виконавчих дій. Він відмовився отримувати не ту сівалку, яка значиться в рішенні суду.

Вказав, що йому була запропонована сівалка в неробочому стані, розкомплектована, про що свідчили свіжі сліди деформування, був відсутній циліндр, замінений дишель, зняті щитки, замінені бункера та інше. Він звертав увагу виконавця на те, що сівалка є розкомплектована в неробочому стані, однак останній склав акт про те, що скаржник відмовився отримувати сівалку в робочому стані, в присутності свідків, яких запросив боржник.

Підставою для повернення виконавчого листа державний виконавець зазначив перешкоджання ОСОБА_3 проведення виконавчих дій. Державний виконавець Болкуневич І.В. не вжив своєчасно та в повному обсязі всіх можливих заходів, передбачених ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" для виконання рішення суду.

Просить визнати дії державного виконавця Болкуневича І.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 9.02.2018р. по виконавчому провадженню №49435399 незаконними, скасувати постанову про повернення виконавчого документа та повернути виконавчий лист у Сарненський районний відділ державної виконавчої служби для подальшого виконання.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 26.03.2018 року, в задоволені скарги ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_5 – відмовлено.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця не суперечать вимогам закону, оскільки скаржник у своїй скарзі не навів, які саме дії, передбачені ст.ст. 10, 18 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не виконані.

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що суд необґрунтовано визнав факт, що сівалка С3-3,6 в робочому стані, оскільки даний факт не підтверджений відповідними доказами.

Заперечує, що запропонована державним виконавцем сівалка перебуває в робочому стані та звертає увагу, що особи, які були запрошені в якості понятих при складанні акту, не були фахівцями в сільськогосподарській техніці.

Наголошує, що не відмовляється від отримання сівалки, проте такої, яка визначена виконавчим документом, а саме: в робочому стані. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу начальник Сарненського районного відділу ДВС зазначає, що дії державного виконавця вчинені у відповідності до Закону та в межах своїх повноважень. Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд Рівненської області та утворено Рівненський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Рівненську область, з місцезнаходженням у місті Рівному.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Рівненської області.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвала Сарненського районного суду Рівненської області від 26 березня 2018 року, постановлена з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та це встановлено судом, що 20.11.2015року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Сарненського районного суду від 13.05.2015року, відповідно до якого витребувано у куліша І.С. та передано ОСОБА_3 сівалку СЗ- 3,6 вартістю 1918грн.

В ході проведення виконавчих дій актом державного виконавця від 7.04.2016 року встановлено, що за адресою боржника знаходиться дві сівалки С3-3,6, одна з яких перебувала в неробочому стані. Враховуючи факт відсутності на сівалках С3-3,6 ідентифікуючих ознак, державним виконавцем прийнято рішення про звернення до Сарненського районного суду Рівненської області із заявою про роз’яснення рішення №572/619/15-ц від 25.05.2015року.

Відповідно до ухвали №572/619/15-ц від 29.04.2016року Сарненського районного суду Рівненської області роз’яснено, що необхідно витребувати у ОСОБА_4 та передати ОСОБА_3 сівалку С3-3,6 в робочому стані.

5.05.2016 року державним виконавцем здійснено виїзд за місцем проживання боржника та складено відповідний акт. Згідно зазначеного акту встановлено, що за адресою боржника знаходиться дві сівалки С3-3,6, зокрема, одна в робочому, інша в неробочому стані. В присутності боржника та понятих, стягувач ОСОБА_3 відмовився від отримання жодної із сівалок С3-3,6.

10.05.2016 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п.4, ч.І, ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області по справі №572/619/15-ц від 09.08.2016року скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 10.05.2016.

25.08.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до акту державного виконавця від 26.05.2017 року, за адресою боржника знаходиться дві сівалки С3-3,6. Згідно пояснень ОСОБА_4 та понятого ОСОБА_6, одна із сівалок С3-3,6 перебуває в робочому стані, інша в неробочому, стягувачем висловлено відмову від отримання будь-якої сівалки С3-3,6.

7.02.2018 державним виконавцем на адресу боржника та стягувача направлено повідомлення про здійснення виїзду за місцем проживання боржника з метою встановлення факту знаходження сівалки С3-3,6 та подальшого проведення виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення Сарненського районного суду Рівненської області №572/619/15-ц від 25.05.2015року.

Актом державного виконавця від 8.02.2018 року, в присутності сторін виконавчого провадження та понятих, встановлено факт знаходження за адресою боржника сівалки С3-3,6 в робочому стані.

Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника від 8.02 2018 року описано та накладено арешт на сівалку С3-3,6 в робочому стані, відповідальним зберігачем призначено боржника ОСОБА_4

Відповідно до акту державного виконавця від 8.02.2018 року стягувачу запропоновано виконати рішення суду №572/619/15-ц від 25.05.2015, в частині прийняття сівалки С3-3,6 в робочому стані на свою користь. В свою чергу, в присутності сторін виконавчого провадження та понятих, стягувач ОСОБА_3 відмовився від отримання сівалки С3-3,6 в робочому стані.

9.02.2018 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п.4, 4.1, ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.ст.447-451 ЦПК України предметом дослідження суду за скаргою сторони виконавчого провадження є дії чи бездіяльність, рішення державного виконавця під час виконання судового рішення та їх відповідність вимогам закону.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідно до ч. З зазначеної статті виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Встановлено, що державний виконавець прийняв спірну постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку із тим, що останній відмовився отримувати сівалку СЗ-3,6 в робочому стані. При цьому, підставою для такого повернення зазначено - чинення перешкод з боку стягувача провадженню виконавчих дій.

Апеляційний суд вважає, що вказані дії стягувача не можуть вважатися перешкодою провадженню виконавчих дій, оскільки дії ОСОБА_3 направлені на виконання виконавчого документу у відповідності до постановленого судового рішення.

Вбачається, що в ході проведення виконавчих дій по передачі майна стягувачу, останній оспорював його стан, а саме справність сівалки СЗ-3,6, що знаходиться у ОСОБА_4

Частиною першою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів).

Матеріали справи не містять доказів того, що державним виконавцем проводились відповідні дії на встановлення того, що майно, яке підлягає передачі ОСОБА_3 перебуває у справному стані, а тому вищезазначені дії стягувача не можна розцінювати як чинення перешкод з боку стягувача провадженню виконавчих дій.

За наведеного, вимоги скарги ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 9.02.2018року є обґрунтованими.

Щодо її вимог в частині повернення виконавчого листа для подальшого виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону відновлення виконавчого провадження, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Аналіз наведеного доводить, що скасування у судовому порядку постанови про повернення виконавчого провадження обумовлює обов'язок виконавця відновити виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення, щодо виконання в примусовому порядку виконавчого листа та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.

За таких обставин, вимоги скарги у цій частині також є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи.

За таких обставин, ухвала Сарненського районного суду від 26 березня 2018 року підлягає скасуванню, з постановленням нового - про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 26 березня 2018 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Сарненського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 9.02.2018р. незаконними.

Постанову головного державного виконавця Сарненського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області про повернення виконавчого документу стягувачеві від 9.02.2018р. по виконавчому провадженню №49435399 скасувати.

У іншій частині вимог скарги відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 8 червня 2018року.

Судді: Бондаренко Н.В.

ОСОБА_1

ОСОБА_2