Ухвала суду № 74555500, 08.06.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5330/16-к

Провадження № 1-кс/442/766/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 року слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Кучаковський Ю .С.,

за участю прокурора – Федишина В.Б.,

підозрюваної – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання – Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі у кримінальному проваджені № 12016140110000708 від 23.03.2016 клопотання слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів невеликої та середньої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, – працюючої директором ТзОВ „Будорг”, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, –

в с т а н о в и в:

Слідчий 2-го відділення (з розслідування злочинів невеликої та середньої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_4 звернулась до суду в рамках кримінального провадження № 12016140110000708, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на 60 діб.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, будучи засновником та працюючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю „Будорг” (далі – ТзОВ „Будорг”), ЄРДПОУ 39482313, яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи службовою особою, уповноваженою відповідно до п. 15.4.3 ст. 15 Статуту ТзОВ „Будорг”), який затверджений рішенням № 1 від 06.11.2014, зареєстрований у Дрогобицькому міськрайонному управлінні юстиції 07.11.2014 за № 1414102000003286, здійснювати прийом та звільнення персоналу товариства, на яку покладено виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, умисно не виконала рішення суду, що набрало законної сили. 28.04.2015 ОСОБА_6 була працевлаштована за направленням центру зайнятості в ТзОВ „Будорг” на посаду бухгалтера, про що було видано відповідний наказ № 4 від 28.04.2015. В подальшому, в червні 2015 року директор ТзОВ „Будорг” ОСОБА_1, склала акти від 02.06.2015, 03.06.2015 та 04.06.2015 про відсутність без поважних причин ОСОБА_6 на робочому місці та в подальшому видала наказ ТзОВ „Будорг” від 05.06.2015 № 5, яким звільнила ОСОБА_6 з 05.06.2015 за прогули згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України. 08.10.2015 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі № 442/5198/15-ц ухвалено рішення, яким визнано незаконним та скасовано наказ, виданий директором ТзОВ „Будорг” ОСОБА_1 від 05.06.2015 № 5, яким ОСОБА_6 звільнено з 05.06.2015 за прогули згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України та зобов’язано поновити ОСОБА_6 на роботі, на посаді бухгалтера ТзОВ „Будорг”. ОСОБА_6 цього, вказаним рішенням зобов’язано стягнути з ТзОВ „Будорг” в користь ОСОБА_6 902,78 грн невиплаченої заробітної плати, 4 527,18 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі, 5 962,32 грн, у зв’язку з вагітністю та пологами, які мають бути виплачені у передбаченому законом порядку, та 1 500 грн моральної шкоди. 02.03.2016 колегією суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.10.2015 залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення. 08.10.2015 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Івасівкою А.П. видано виконавчий лист по справі № 442/5198/15-ц, на підставі якого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції 12.10.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої були направлені сторонам, а саме ТзОВ „Будорг” в особі директора ОСОБА_1, – та надано строк для самостійного виконання рішення суду. ОСОБА_6 цього, 20.10.2015 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Івасівкою А.П. видано виконавчий лист по справі № 442/5198/15-ц, на підставі якого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції 24.11.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої були направлені сторонам, а саме ТзОВ „Будорг” в особі директора ОСОБА_1 та надано строк для самостійного виконання рішення суду. Вказує, що в подальшому, у зв’язку з невиконанням ТзОВ „Будорг” в особі директора ОСОБА_1 вказаних рішень суду 16.10.2015 та 21.10.2015 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 170 та 340 грн за невиконання рішення суду, які останньою сплачено не було. Вказує, що ОСОБА_1, достовірно знаючи про наявність рішення суду від 08.10.2015, згідно якого визнано незаконним та скасовано наказ, виданий товариством з обмеженою відповідальністю „Будорг” від 05.06.2015 № 5, яким ОСОБА_6 звільнено з 05.06.2015 за прогули згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України та зобов’язано поновити ОСОБА_6 на роботі, на посаді бухгалтера в ТзОВ „Будорг”, та зобов’язано стягнути з ТзОВ „Будорг” в користь ОСОБА_6 902,78 грн невиплаченої заробітної плати, 4 527, 18 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі, 5 962,32 грн, у зв’язку з вагітністю та пологами, та 1 500 грн моральної шкоди, умисно не виконала судове рішення, хоча повинна була і мала реальну можливість його виконати. А тому зазначає, що своїми умисними діями, які виразилися в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, вчинені службовою особою, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. Наголошує, що 24.05.2018 в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_1, в зв’язку з її відсутністю по місцю проживання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, було оголошено в розшук. Зазначає, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: заявою потерпілої ОСОБА_6, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6, наказом № 4 від 28.04.2015, наказом № 5 від 05.06.2015, протоколом допиту свідка ОСОБА_7, актом державного виконавця від 21.10.2015, актом державного виконавця від 13.10.2015, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 02.03.2016, довідкою Дрогобицького об’єднаного управління пенсійного фонду України № 4471/11-82 від 29.06.2016, довідкою № 87/10/13-09-08-00-17 від 11.04.2018 Дрогобицької об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Львівській області, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 442/5198/15-ц від 08.10.2015, виконавчим листом від 08.10.2015, постановою про відкриття виконавчого провадження № 48980177 від 12.10.2015, постановою про закінчення виконавчого провадження № 48980177 від 25.12.2015, поданням відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області № 09-20-7/2901 від 25.12.2015. ОСОБА_6 того зазначає, що підозрювана ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення та, дізнавшись про те, що її викликають до слідчого для повідомлення про підозру, стала переховуватись від органів слідства та суду, звертатись з заявами про вчинення щодо неї зі сторони слідчого кримінальних правопорушень, з метою чинення психологічного тиску на слідчого та втручання в роботу працівника правоохоронного органу, відсутня за місцем проживання та у своїх заявах особисто вказує, що знаходиться поза межами м. Дрогобич, не вказуючи місця свого знаходження, що підтверджується відповідними рапортами працівників Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області. Беручи до уваги вищевказане, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується та може продовжувати переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або одержавши відомості про звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу до початку розгляду клопотання в суді може не прибути до суду за судовим викликом, оскільки на виклики слідчого не з’являлась, також незаконно впливати на потерпілих та свідків, так як знає їх особисто, та неодноразово зверталась з заявою відносно потерпілої, що саме вона підробила наказ про нібито її звільнення, яка свого підтвердження не знайшла, та те, що підозрювана може вчинити інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, слідчий просить у клопотанні застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор Федишин В.Б. просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Вказав, що застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для перешкоджання ризикам, визначеним п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрювана ОСОБА_1 просила у задоволенні клопотання відмовити.

Захисники просили у задоволенні клопотання відмовити.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140110000708 від 23.03.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Як вбачається з викликів, ОСОБА_1 направлялися повідомлення про підозру та виклики у Дрогобицький ВП ГУ НП у Львівській області.

В матеріалах справи наявне письмове повідомлення ОСОБА_1 від 01.05.2018 про те, що вона прибути на виклик до слідчого 02.05.2018 не може в зв’язку з відрядженням. Проте доказів такого відрядження слідчому подано не було.

Згідно постанови старшого слідчого СВ Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_8 від 24.05.2018 ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Згідно ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.05.2018 у справі № 442/5330/16-к, провадження № 1-кс/442/676/2018 дозволено затримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою. Виконання ухвали суду доручено Дрогобицькому ВП ГУНП України у Львівській області. Про затримання ОСОБА_1, повідомити прокурора Дрогобицької місцевої прокуратури.

Згідно ч. 1 ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.

07.06.2018 о 11 год. 36 хв. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України. При цьому з наданих слідчим та прокурором матеріалів слідчий суддя вбачає як обґрунтованість підозри, так і наявність ризиків у кримінальному провадженні. ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків щодо підозрюваної слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, що оцінені в тому числі в сукупності з даними про особу підозрюваної, про що викладено вище.

Ризики про те, що підозрювана може незаконно впливати на потерпілих та свідків та чинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає недоведеними.

В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, зазначені у п.п. 1-3 цієї частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Загальне правило в практиці ЄСПЛ – особа, обвинувачена в правопорушенні, завжди має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе „відповідних і достатніх” підстав для тримання цієї особи під вартою. Тобто саме держава в особі слідчого чи прокурора, які звертаються з клопотанням до суду, має довести необхідність тримання під вартою конкретної особи. Натомість суд вирішує питання про те, чи є достатні підстави тримати особу під вартою на основі принципу змагальності, та повинен обов’язково виходити з презумпції на користь свободи.

Будь-яке позбавлення волі має узгоджуватися з метою захисту особи від свавілля (рішення в справі „ОСОБА_9 проти Польщі”). У практиці ЄСПЛ поняття „свавілля” для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції має більш широке значення, ніж просто недотримання національного законодавства. ЄСПЛ зауважує, що позбавлення волі може бути законним з точки зору внутрішнього права, проте свавільним у розумінні Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення в справах „Креанге проти Румунії”, „А. та інші проти Сполученого Королівства”).

З урахуванням викладеного вище в сукупності, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобіганню встановленим слідчим суддею ризикам, про що зазначено вище, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваної ОСОБА_1 на час досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання у даному випадку буде достатнім.

За ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов’язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов’язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов’язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 177 цього Кодексу визначео, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків.

Слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання та покласти ряд обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 309, 372 КПК України, слідчий суддя –

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого 2-го відділення (з розслідування злочинів невеликої та середньої тяжкості) слідчого відділу Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_1.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 04.08.2018 включно та покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов’язки:

– не відлучатися за межі м. Дрогобич Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

– прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду;

– здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в’їзд в Україну.

Підозрюваній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, письмово під розпис повідомляються покладені на неї обов’язки та роз’яснюється, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання визначити до 04.08.2018 включно.

На ухвалу прокурором, підозрюваною, її захисником протягом п’яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області.

Слідчий суддя Ю.С. Кучаковський