Ухвала суду № 74555240, 08.06.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4278/17

Провадження № 1-кс/461/3624/18

УХВАЛА

іменем України

08.06.2018 року м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є.,

при секретарі - Сидорак М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Галицького районного суду м.Львова Лялюка Є.Д. від участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівської області, -

В С Т А Н О В И В:

Автоматизованою системою документообігу суду судді Радченку В.Є. розподілена для розгляду заява ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Галицького районного суду м.Львова Лялюка Є.Д. від участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівської області. Мотивуючи її тим, що впровадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває скарга ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про злочин ,вчинений слідчим прокуратури Львівської області ОСОБА_2

Заявниця наполягає на тому ,що суддя Галицького районного суду м.Львова Лялюк Є.Д. не може брати участь у розгляді скарги і підлягає відводу, зважаючи на факт зверхнього упередженого ставлення до зацікавленої особи, що підтверджено зумисними діями щодо ігнорування її як учасника судового процесу у списку справ призначених для розгляду суддею Лялюк Є.Д. на 16.05.2018 рік, розміщеному на Інформаційному стенді Суду.

В свою чергу, скаржниця вважає, що належними і допустимими доказами підтвердженого є те, що суддя Галицького районного суду м.Львова Лялюк Є.Д. обізнаний про судове рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29.01.2018 року (Справа 464/5567/15к, Головуючий суддя - Лєсной С.Є.), яке набрало силу Закону, що підтверджує факт зумисного багаторічного переслідування родини прокуратурою Львівської області, зокрема прокурором прокуратури Львівської області ОСОБА_2, з метою отримання значних грошових коштів за перепоховання в Україні члена її родини - громадянки ОСОБА_3 Республіки. Зумисними процесуальними порушеннями, вчиненням провокаційних дій, скерованих на приниження зацікавленої особи, суддею Лялюк Є.Д. переслідується намір приховати тотальну корупцію в органах прокуратури, яка ставить під загрозу існування Державного устрою в Україні.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання, яке було призначено на 08.06.2018 р. о 11 год. 45 хв. не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку SMS – повідомлення.

Прокурор Львівської області у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням.

Розглянувши заяву про відвід суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом ( ст.ст.126,129 Конституції України).

Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення судді і відповідно до цього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ в судових інстанціях, перевіркою справ в апеляційному і касаційному порядку, звернення рішення до виконання, тощо) можуть оскаржуватися в чинному в даний час порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції. Таке оскарження порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішенні справ належним судом.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

З суті заяви про відвід вбачається незгода скаржника ОСОБА_1 з процесуальними діями слідчого судді Лялюка Є.Д. при здійсненні правосуддя щодо розгляду скарги ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівської області. Оскільки, як зазначає заявник, слідчий суддя Лялюк Є.Д. зверхньо та упереджено ставиться до зацікавленої особи, так як, суддя Лялюк Є.Д. обізнаний про судове рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29.01.2018 року (Справа 464/5567/15к, Головуючий суддя - Лєсной С.Є.). Зумисними процесуальними порушеннями, вчиненням провокаційних дій, скерованих на приниження зацікавленої особи, суддею Лялюком Є.Д. переслідується намір приховати тотальну корупцію в органах прокуратури, яка ставить під загрозу існування Державного устрою в Україні.

КПК України передбачає порядок перевірки законності процесуальних дій судді. До компетенції судді суду першої інстанції не відноситься вирішення питання щодо законності процесуальних дій іншого судді тієї ж судової інстанції.

Тому суддя Галицького районного суду міста Львова, який розглядає заяву про відвід, не має повноважень вирішувати законність процесуальних дій слідчого судді Лялюка Є.Д. при розгляді ним скарги.

Посилання заявника ОСОБА_1 на те, що слідчий суддя Лялюк Є.Д. зверхньо та упереджено ставиться до зацікавленої особи, оскільки суддя Лялюк Є.Д. обізнаний про судове рішення Сихівського районного суду м.Львова від 29.01.2018 року (Справа 464/5567/15к, Головуючий суддя - Лєсной С.Є.) - не свідчить про упередженість слідчого судді Лялюка Є.Д.

Доводи заявника ОСОБА_1 про те, що зумисними процесуальними порушеннями, вчиненням провокаційних дій, скерованих на приниження зацікавленої особи, суддею Лялюком Є.Д. переслідується намір приховати тотальну корупцію в органах прокуратури, яка ставить під загрозу існування Державного устрою в Україні, - є необґрунтованими, голослівними та не підтвердженими жодними доказами.

Приписами статті 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов’язані заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК України).

Серед цих підстав для відводу (самовідводу) судді відсутні зазначені в заяві підстави.

Таким чином, слідчим суддею Лялюком Є.Д. не допускались порушення чи зловживання при розгляді справи, які б могли свідчити про очевидність майбутнього судового рішення, про його упередженість.

Заява про відвід слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Лялюка Є.Д. не містить передбачених ст.ст. 75,76 КПК України правових підстав для відводу і тому не підлягає задоволенню.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості слідчого судді Лялюка Є.Д., не виявлено.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 77, 81 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Галицького районного суду м.Львова Лялюка Є.Д. від участі в розгляді скарги ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність уповноважених осіб прокуратури Львівської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Радченко В.Є.