Рішення № 74553978, 06.06.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/334/18

Провадження № 2/324/332/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Таран Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, який на виконання ухвали Пологівського районного суду Запорізької області від 03.03.2018 року уточнила та зазначила, що 27.10.2015 року помер її батько ОСОБА_2, заповіту по собі він не залишив, хоча мав спадкове майно у вигляді земельної ділянки (паю) в межах Пологівської сільської ради. Право приватної власності батька позивача на земельну ділянку було посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №040824. ОСОБА_3 те, що написання батькового прізвища у вказаному державному акті та в інших його документах було різним, позивач у судовому порядку була вимушена визнавати факт належності державного акта саме її батькові. Після смерті батька позивач звернулася до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини. Її сестри та брат звернулися до нотаріуса з нотаріально-посвідченими заявами про відмову від прийняття спадщини. У зв’язку з тим, що позивач не мала оригінала державного акта на право приватної власності на землю, який було видано батькові, а також через різне написання прізвища батька у різних правовстановлюючих документах нотаріус 30.10.2017 року постановою № 1665/02-31 відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала померлому батьку. Тому позивач просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після померлого 27.10.2015 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,43 га, вартістю 75500,00 грн., що розташована за адресою: Запорізька область, Пологівський район, Пологівська сільська рада.

У дане судове засідання позивач не з’явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій вона заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

У дане судове засідання відповідач свого уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника, рішення просив прийняти відповідно до вимог чинного законодавства.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за їх відсутності без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Зі змісту ст.4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер 27.10.2015 року, є донькою та батьком, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією повторного свідоцтва про народження серії І-ЖС №349219 від 20.10.2017 року, копією свідоцтва про одруження серії І-ФП №000681 від 01.10.1999 року, копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ЖС №149806 від 27.11.2003 року, копією свідоцтва про одруження серії 1-ЖС №111781 від 02.03.2004 року.

27.10.2015 року помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС №337086 від 27.10.2015 року, актовий запис №49, виданого виконавчим комітетом Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки (паю) площею 5,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пологівської сільської ради.

Право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку було посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №040824, копія якого долучена до матеріалів справи.

Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями за законом є його діти – позивач ОСОБА_1 та її сестри і брат – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

ОСОБА_3 різне написання батькового прізвища у державному акті на право приватної власності на землю та в інших документах позивач у судовому порядку встановлювала факт належності державного акта на право приватної власності на землю саме її батькові.

Так, рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 26.01.2018 року, яке набрало законної сили 27.02.2018 року, встановлено факт належності ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №040824, виданого 28.03.2001 року Пологівською сільською Радою народних депутатів на підставі рішення Пологівської сільської Ради народних депутатів №25 від 12.03.2001 року, про право власності на земельну ділянку площею 5,43 га, розташовану на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, цільове призначення якої – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається із копії заяви ОСОБА_1 від 14.04.2016 року, долученої до матеріалів спадкової справи №60/2016, відкритої після смерті ОСОБА_2, позивач ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини за законом на земельну ділянку площею 5,43 га, яка розташована за адресою: Запорізька область, Пологівський район, Пологівська сільська рада, та яка належала померлому ОСОБА_2 Але постановою від 30.10.2017 року № 1665/02-31, копія якої міститься у матеріалах справи, нотаріус відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,43 га через відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку та через різне написання прізвища «Отрішко» та «Отришко» у наданій копії державного акта на право приватної власності на землю та у свідоцтві про смерть спадкодавця.

Інші діти померлого ОСОБА_2 – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, подали приватному нотаріусу Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області заяви від 01.04.2016 року про відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, у ОСОБА_2 немає і заповіту він не залишив, що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області від 24.03.2017 року №419, копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.04.2016 року № 43591015, копією ОСОБА_3 про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 14.04.2016 року № 43591631 та копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 14.04.2016 року № 43591798.

Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2324285000:04:013:0002, площа вказаної земельної ділянки складає 5,4301 га, а її місце розташування – Запорізька обл., Пологівський район, Пологівська сільська рада. Земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_4, а документом, що посвідчує право, вказано Державний акт від 28.03.2001 року серії ІІ-ЗП № 040824.

У матеріалах справи також міститься копія звіту №230218-2 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 5,4301 га, кадастровий номер 2324285000:04:013:0002, що розташована за адресою: Запорізька область, Пологівський район, Пологівська сільська рада, з якого вбачається, що ринкова вартість земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4, вцілому без ПДВ складає 75500,00 грн.

Як вбачається із ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Позивач згідно зі ст. 1261 ЦК України, як дочка померлого, є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2, і є такою, що прийняла спадщину, оскільки у встановлений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно із ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Згідно із ч. 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 5,4301 га і з кадастровим номером 2324285000:04:013:0002 набула властивостей об’єкта цивільних прав, а тому право власності на неї може передаватися у спадок.

Законність підстав і сам факт набуття у власність спірної земельної ділянки спадкодавцем ОСОБА_2 сторонами не оспорюється.

Згідно із п.23 і п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. При розгляді справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його прав власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, у визначений законом строк вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але постановою нотаріуса від 30.10.2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 5,43 га через відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно і у зв’язку з цим вона позбавлена можливості отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями ст.ст. 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну ділянку (пай) у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 5,43 га, кадастровий номер 2324285000:04:013:0002, яка розташована за адресою: Запорізька область, Пологівський район, Пологівська сільська рада, та яка належала ОСОБА_2, який помер 27.10.2015 року, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №040824, виданого 28.03.2001 року Пологівською сільською Радою народних депутатів на підставі рішення Пологівської сільської Ради народних депутатів №25 від 12.03.2001 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: