Рішення № 74553760, 07.06.2018, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/249/18

Номер провадження 2/540/181/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2018 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Машівський районний ВДВС ГТУЮ у Полтавській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

у квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Машівського районного суду зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 01.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, яким з нього, ОСОБА_1, стягнуто на користь ПАТ «Приватбанк» грошові кошти на підставі кредитного договору б/н від 28.08.2006 року загальною сумою 59 462,86 грн. Позивач уважає, що нотаріус не дотримався вимог законодавства, яким врегульовано порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах: виконавчий напис вчинений з порушенням трирічного строку позовної давності, дана заборгованість є спірною, незаконно збільшено заборгованість, відсутність будь-яких доказів, що позивачем 28.08.2006 р. у ПАТ «Приватбанк» було взято кредит. У зв’язку з наведеним, позивач просить визнати виконавчий напис вчинений 01.12.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №23062 таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 704,80 грн.

22.05.2018 р. від відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на позовну заяву (а.с.42-67) в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що позивач не обґрунтовує відсутності заборгованості або наявності боргу в меншому розмірі, тобто ніяк не спростовує розмір заборгованості вказаний у виконавчому написі, а тому предметом спору є не дійсний розмір його боргу або відсутність такого, а дотримання нотаріусом діючого законодавства при вчиненні виконавчого напису, а такі порушення, якби були допущені, не можуть бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Банком були надані всі необхідні документи, які необхідні для видачі виконавчого напису – оригінал кредитного договору та засвідчена виписка з рахунку позивача із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, а отже нотаріусу були надані всі документи, що підтверджують безспірність заборгованості на час вчинення виконавчого напису та нотаріус діяв у межах норм чинного законодавства. В даному випадку, в кредитному договорі не передбачений строк його дії, а тому сторони мають здійснити свої права та обов’язки за даним договором у будь-який час. Крім того, позивачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження відсутності порушення зобов’язання за кредитним договором чи наявності спору щодо заборгованості, не доведено відсутність підстав для вчинення спірного виконавчого напису, доказів оплати грошових коштів і наявність заборгованості не спростована.

01.06.2018 р. від позивача надійшли заперечення на відзив (а.с.71-78), в якому позивач зазначає, що він жодних документів про нарахування відсотків та штрафних санкцій не підписував, лише підписував анкету-заяву, яка не містила жодних санкцій та умов, його метою було отримати кредитну картку для можливості здійснення безготівкових розрахунків. Підписання анкети-заяви свідчить про бажання на отримання кредиту в майбутньому, що не може вважатися досягнутою згодою між сторонами на укладення кредитного договору, також зазначив, що при укладенні договору основне значення мають істотні умови, але жодного узгодження істотних умов кредитного договору між ним та банком не було проведено. Посилання відповідача на те, що порушено строк позовної давності неспроможні, але навіть якби й були порушення, то вони б не мали бути підставою для визнання виконавчого напису недійсним. Щодо посилання відповідача на дотримання науково-практичних висновків Інституту держави і права ім. Корецького В.М., то вони не є джерелом права, а отже не можуть бути застосовані при регулюванні прав та обов’язків суб’єкта права, вони є лише точкою зору науки та ті чи інші правовідносини.

У судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити (а.с.80).

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, натомість у відзиві на позовну заяву зазначив, що просить розгляд справи здійснити без участі представника відповідача (а.с.42-67).

Треті особи в судове засідання не з’явилася, направили заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.25,79).

Суд, дослідивши надані письмові докази, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що 01.12.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №23062 було видано виконавчий напис відповідно до якого запропоновано стягнути заборгованість на підставі даного виконавчого напису на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_1 несплачену в строк з 28.08.2006 по 30.09.2017 року за кредитним договором № б/н від 28.08.2006 р. суму в розмірі 59462,86 грн., витрати на вчинення виконавчого напису в розмірі 1800 грн. та зазначено, що виконавчий напис набирає чинності з дня його вчинення, тобто з 01.12.2017 р. (а.с.10).

19.03.2018 р. відповідно до постанови старшого державного виконавця Машівського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_3 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, з якої вбачається, що було встановлено, що боржник отримує дохід у ДУ «Машівська ВК №9» та вирішено звернути стягнення з боржника ОСОБА_1 з усіх видів його заробітку (доходу), що належить до виплати, після відрахування податків, проводити утримання у повному розмірі на погашення боргу у розмірі 61262,86 грн., витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 125,00 грн, виконавчого збору в розмірі 6126,28 грн., всього 67514,14 грн, у розмірі 20% від отриманого доходу (а.с.8,9).

Згідно ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, становлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Статтями 87, 88 вищевказаного Закону визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у

відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно Розділу 2 глави 16 п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р. передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, можна зробити висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (пункт 286 Інструкції).

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

За повідомленням відповідача, приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису на підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_4 було подано оригінал кредитного договору, засвідчена виписка з рахунку боржника із зазначенням сум заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Водночас, слід заначити, що згідно статтей 257 та 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ураховуючи вищенаведене та оскільки при зверненні банку до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в розмір повної суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором включено період з 28.08.2006 року по 30.09.2017 року і розмір пені за указаний період, тобто вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, а тому суд уважає що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Машівський районний ВДВС ГТУЮ у Полтавській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений 01.12.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за №23062 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_1, 14.02.1983 р.н, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання (згідно паспортних даних): с. Новий Тагамлик Машівського району Полтавської області, паспорт громадянина України серія КН №913682 виданий Машівським РВ УМВС України в Полтавській області 21.05.1999 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Суддя С.М.Косик