Рішення № 74553089, 16.01.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1130/17

Номер провадження №2/318/13/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. м. Кам"янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Комишньої Н.І.,

при секретарі Борисенко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам’янка-Дніпровська цивільну справу:

за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним, застосування до удаваного правочину дарування правил договору купівлі-продажу та розподіл спільного нажитого майна,

за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою приватною власністю майна, набутого до шлюбу, визнання договору удаваним та поділ спільного майна подружжя-

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з первісним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним, застосування до удаваного правочину дарування правил договору купівлі-продажу та розподіл спільного нажитого майна. Зазначає, що 23.01.1993 року уклала вперше шлюб з відповідачем. 11.06.1996 р. шлюб між подружжям було розірвано. Незважаючи на офіційне розірвання шлюбу, сторони по справі і далі мешкали разом. 22.06.1998 року сторони вдруге уклади шлюб. Від шлюбу мають трьох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3. Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду від 06.06.2014 року шлюб між подружжям розірвано. Зазначає, що за час спільного проживання та за спільні кошти подружжя набуло наступне майно: земельна ділянка №9 розміром 0,175 га, що знаходиться на території м. Кам’янка-Дніпровська, по вул. Садовій ( нині — Південна), яка була набута на підставі договору купівлі-продажу 12.11.1997 р., житловий будинок №9 по вул. Південна в м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області який зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.07.2007 року,земельна ділянка площею 0,09 га по вул. Южна, ділянка 20, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, укладеного між ним та ОСОБА_7 28.08.2004 року. За придбання даної ділянки подружжям було сплачено грошові кошти, але з невідомих позивачці причин її набуття оформлено за договором дарування. Владнати питання з відповідачем стосовно розподілу майна, набутого за час шлюбу та за спільні кошти не вбачається за можливе. При подальшому розгляді справи представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд здійснити поділ спільного нажитого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом визнання за кожним права спільної часткової власності в рівних частках, тобто по 1/2 частці кожному, а саме, на земельну ділянку під №9 розміром 0,175 га, що знаходиться на території м. Кам’янка-Дніпровська, по вул. Садовій (нині Південна), житловий будинок №9 по вул. Південна у м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області з господарськими будівлями та спорудами, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 4479,66 грн.. Від іншої частини позовний вимог позивач відмовилася.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого до шлюбу, визнання договору удаваним та поділ спільного майна подружжя. При подальшому розгляді справи позивач уточнив свої позовні вимоги, посилаючись на наступні обставини. Позивач за зустрічним позовом вказав, що перебував з ОСОБА_1 у двох шлюбах з 23.01.1993 року до 11.06.1996 р., та з 22.06.1998 р. до 06.06.2014 року. Вцих шлюбах народилися діти: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка на теперішній час повнолітня та має власну родину); ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. В першому шлюбі з відповідачкою з 23.01.1993 року до 11.06.1996 р.. сторонами не було придбано у спільну власність об'єктів нерухомого майна. Після розірвання першого шлюбу з відповідачкою, у 1997 році ним придбано за власні грошові кошти для особистого підсобного господарства земельну ділянку розміром 0,175 га, що знаходиться по вул. Південній (колишній Садовій) №9 у м. Кам’яна-Дніпровська Запорізької області. Право власності на зазначену ділянку перейшло до нього за Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12.11.1997 р.. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки на його ім’я 03.04.1998 р. видано Державний акт на право приватної власності на землю. Вважає, що земельна ділянка по вул. Південній №9 у м. Кам’янка-Дніпровська є його приватною власністю, та не є спільним майном подружжя. Враховуючи, позов ОСОБА_1 щодо розподілу спільного майна подружжя в перелік якого включено і майно придбане до шлюбу, просить суд визнати його особистою власністю земельну ділянку розміром 0,09 га, що знаходиться по вул. Південній ( колишній Садовій) №9 у м. Кам’яна-Дніпровська Запорізької області. У той же час, в період коли сторони не перебували у шлюбі ним розпочато будівництво на земельній ділянці по вул. Південній 9. 22.06.1998 року сторони вдруге вступили у шлюб та розпочали вести спільне господарство, добудували житловий будинок по вул. Південній, 9. Право власності на житловий будинок по вул. Південна, 9 у м. Кам’янка-Дніпровська виникло у нього на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Житловий будинок по вул. Південна, 9 у м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, з вищезазначених підстав вважає спільною сумісною власністю з відповідачкою, оскільки його будівництво та введення в експлуатацію здійснювалось в період шлюбу та за спільні кошти, тому просить суд визначивши ідеальні частки подружжя (по 1/2 частки) в цьому майні без його реального поділу і залишити майно у нашій спільній частковій власності. В період шлюбу, а саме у 2004 року йому подаровано ОСОБА_3 земельну ділянку №20 по вул. Південній у м. Кам’янка-Дніпроська. Вважає, що зазначений договір було укладено без жодного примусу, він містить усі суттєві умови визначені законодавством для договору дарування, ніким із сторін договору не оскаржувався. Договір було укладено безоплатно. Відповідачка знала про зазначений правочин з моменту його укладення з 28.08.2004 року, проте звернулася у 2017 році до суду з позовною заявою про визнання правочину удаваним. Оскільки ОСОБА_1 не визнає його одноособове право власності на спірну земельну ділянку, тому просить суд визнати його особистою власністю земельну ділянку №20 по вул. Південній у м. Кам’янка-Дніпроська, Запорізької області, кадастровий номер 2322410100:01:011:0260, на підставі Договору дарування земельної ділянки Бажав також розділити з ОСОБА_1 спільно нажите майно, а саме житловий будинок №22, що розташований по вул. Зеленій (колишня Леніна) в м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області, який належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування житлового будинку посвідченого. Фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладався договір купівлі-продажу, оскільки за його нами було сплачено грошові кошти подружжя, про що свідчить Угода про аванс від 14.08.2003 р.. 05.12.2017 року представником ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_9Є подано уточнену позовну заяву в якій він просить суд визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,09 га, кадастровий номер 2322410100:01:011:0260, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження якої: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, 20, та отриманої в дар на підставі Договору дарування земельної ділянки посвідченого 28.08.2004 р. приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_10 що зареєстрований в реєстрі за №1856, право власності на яку зареєстровано 31.05.2017 р. та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2017 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1265053523224, номер запису про право власності:20728092. Здійснити поділ спільного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визначивши ідеальні частки подружжя (по 1/2 частки) в цьому майні без його реального поділу і залишити майно у нашій спільній частковій власності: визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровький р., м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, буд. 9, та право приватної власності на 1/2 частини земельної ділянки, що розташована за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровький р., м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, 9. Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровький р., м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, буд. 9, та право приватної власності на 1/2 частини земельної ділянки, що розташована за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровький р., м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, 9. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені у зв’язку із сплатою судового збору у розмірі 2560,00 грн.

В судове засідання позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_11 не з’явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, підтримали заявлений уточнений позов та визнали зустрічний уточнений позов.

В судове засідання позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник не з’явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, підтримали уточнений зустрічний позов та визнали уточнений первісний позов, заявлений ОСОБА_1

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає основний позов ОСОБА_1 підлягаючим задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 також підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.01.1993 року до 11.06.1996 р., та з 22.06.1998 р. до 06.06.2014 року.

На підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого 12.11.1997 р. приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_10 і зареєстровано в реєстрі за №2040. ОСОБА_2 придбано для особистого підсобного господарства земельну ділянку розміром 0,175 га, що знаходиться по вул. Південній (колишній Садовій) №9 у м. Кам’яна-Дніпровська Запорізької області (а.с. 16). На підставі зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки на ім’я ОСОБА_2 03.04.1998 р. видано Кам’янсько-Дніпровською міською радою Державний акт на право приватної власності на землю І-ЗП №010795 (а.с.17).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із ч. 1 Прикінцевих положень СК України цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 р.

Спірне майно - земельну ділянку розміром 0,175 га, що знаходиться по вул. Південній (колишній Садовій) №9 у м. Кам’яна-Дніпровська Запорізької області, придбано ОСОБА_2 до набрання чинності Сімейним кодексом України, а тому при вирішенні справи суд застосовує положення КпШС України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування відповідно до ст. 24 КпШС України є власністю кожного з них (роздільним майном).

Згідно зі ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки є рівними. Аналогічну норму закріплено й у ст. 70 СК України.

Ураховуючи зазначене вище та зазначені фактичні обставини, земельна ділянка по вул. Південній №9 у м. Кам’янка-Дніпровська на теперішній час є приватною власністю позивача, та не є спільним майном подружжя.

За час шлюбу на зазначеній земельній ділянці був побудований житловий будинок №9 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по вул. Південній, 9 у м. Кам’янка-Дніпровська, який було зареєстровано на ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ №549108 видане 31.07.2007 року, та зареєстровано за ним в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.08.2007 року за реєстраційним номером №19758497 (а.с. 18-19).

В ході судового розгляду сторони визнали той факт, що вищевказане майно побудовано ними в період шлюбу та є їх спільною сумісною власністю.

В силу вимог ст.60 СК України кожна річ, набута подружжям в період шлюбу є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно дост.70 СК Україниу разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Також підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання об’єктом спільної сумісної власності земельної ділянки та її розподілу, розташованої за адресою: Південна 9, на якій розташований будинок, виходячи із наступного.

У зв’язку із тим, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31.07.2007 р. житлового будинку, розташований за адресою: вул. Південна, буд. 9, м. Кам’янка-Дніпровська, Запорізької області, були оформлені на одного із подружжя ОСОБА_2, суд, враховуючи положення зазначених статей СК України, вважав за можливе в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку, за ОСОБА_1 1/2 житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Південна, буд. 9, м. Кам’янка-Дніпровська, Запорізької області.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 03.04.1998року, серія І-ЗП010795, відповідно до якого ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2039 від 12.11.1997, належить земельна ділянка площею 0,175 га, розташована в м. Кам’янка-Дніпровська по вул. Південна під №9. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого підсобного господарства.

У п. 18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз’яснено, що, якщо на земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

Згідно ч.1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Враховуючи перехід права власності на житловий будинок за адресою: вул. Південна, буд. 9, м. Кам’янка-Дніпровська, до подружжя в рівних частках, то суд вважає, за можливе земельну ділянку 0,175 га, на якій він розміщений розділити між ними по 1/2 частини кожному, на що погодилися сторони визнавши позовні вимоги один одного.

Судом встановлено, що 28.08.2004 ОСОБА_2 було подаровано ОСОБА_7 земельну ділянку №20 по вул. Південній у м. Кам’янка-Дніпровська. Договір дарування земельної ділянки посвідчено 28.08.2004 року приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_10 і зареєстровано в реєстрі за №1856 (а.с. 33).

Згідно п.1.1. договору дарувальник ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_2 прийняв у дар приватизовану земельну ділянку розміром 0,09 га, що знаходиться в м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області вулиця Південна (Южна) №20, передану у власність для присадибної ділянки.

Зазначений договір містить усі суттєві умови визначені законодавством для договору дарування, ніким із сторін договору не оскаржувався. Договір було укладено безоплатно.

На об’єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК виникає з дня державної реєстрації (ст. 182 ЦК), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін.

Для набуття набувачем права власності на майно і з іншого боку припинення права власності на цей об’єкт у відчужувача майна необхідна наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 ЦК випадках – нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках – державна реєстрація.

Право власності на земельну ділянку №20 по вул. Південній у м. Кам’янка-Дніпроська, було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2017 року на підставі Договору дарування земельної ділянки посвідченого 28.08.2014 року приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_10, номер №1856, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний №88697253 від 02.06.2017 року (130).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Згідно з нормою статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У частині другій цієї статті визначається перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками:1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Первісним позовом ОСОБА_1 не визнавала право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку, тому враховуючи вимоги статті 57 СК України. Заявою від 05.12.2017 року ОСОБА_1 визнала позовні вимоги за зустрічним позовом, а тому суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2, щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку що знаходиться в м. Кам’янка-Дніпровська Запорізької області вулиця Південна (Южна) №20, кадастровий номер 2322410100:01:011:0260, яка набута ним на підставі Договору дарування земельної ділянки посвідченого 28.08.2014 року приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_10 і зареєстровано в реєстрі за №1856, право власності на яку виникло та зареєстровано 31.05.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 20728092.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, що вміщують інформацію про обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Положеннями ч. 1 ст. 62 СК України встановлено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду обєктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України між сторонами підлягають розподілу судові витрати.

На підставі ст.ст.ст.57, 60, 62, 69, 70, 72 СК України та керуючись ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ст. 81, 89, 141, 263, 265 ЦПК України, , -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - задовольнити.

В порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код №2764111724, місце народження: селище Чарвак Бостанмекського району Ташкенської області Російської Федерації, місце реєстрації: 71304, Запорізька обл., м.Кам’яка-Дніпровська, вул. Південна, буд.9) право приватної власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровький р., м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, буд. 9, та право приватної власності на 1/2 частини земельної ділянки, що розташована за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровький р., м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, 9.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце народження: м.Джезказган Карагандинської області Республіки Казахстан, місце реєстрації: 71304, Запорізька обл., м.Кам’яка-Дніпровська, вул. Південна, буд.9) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код №2764111724, місце народження: селище Чарвак Бостанмекського району Ташкенської області Російської Федерації, місце реєстрації: 71304, Запорізька обл., м.Кам’яка-Дніпровська, вул. Південна, буд.9)судові витрати понесені у зв’язку із сплатою судового збору у розмірі 3189,65 грн.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визнання особистою приватною власністю майна, набутого у шлюбі, поділ майна подружжя, - задовольнити.

В порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце народження: м. Джезказган Карагандинської області Республіки Казахстан, місце реєстрації: 71304, Запорізька обл., м.Кам’яка-Дніпровська, вул. Південна, буд.9) право приватної власності на 1/2 частини житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровький р., м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, буд. 9, та право приватної власності на 1/2 частини земельної ділянки, що розташована за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровький р., м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, 9.

Визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце народження: м. Джезказган Карагандинської області Республіки Казахстан, місце реєстрації: 71304, Запорізька обл., м.Кам’яка-Дніпровська, вул. Південна, буд.9) земельну ділянку площею 0,09 га, кадастровий номер 2322410100:01:011:0260, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місцезнаходження якої: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, м. Кам’янка-Дніпровська, вул. Південна, 20, та отримана мною в дар на підставі Договору дарування земельної ділянки посвідченого 28.08.2004 р. приватним нотаріусом Кам’янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_10 що зареєстрований в реєстрі за №1856, право власності на яку зареєстровано 31.05.2017 р. та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2017 року, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 1265053523224, номер запису про право власності:20728092 .

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код №2764111724, місце народження: селище Чарвак Бостанмекського району Ташкенської області Російської Федерації, місце реєстрації: 71304, Запорізька обл., м.Кам’яка-Дніпровська, вул. Південна, буд.9) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце народження: м.Джезказган Карагандинської області Республіки Казахстан, місце реєстрації: 71304, Запорізька обл., м.Кам’яка-Дніпровська, вул. Південна, буд.9) судові витрати понесені у зв’язку із сплатою судового збору у розмірі 2560,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя:ОСОБА_12