Ухвала суду № 74551890, 05.06.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15870/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання – Гайданці Г.В.,

з участю представника заявника – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву приватного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про зміну способу виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2015 року у цивільній справі № 308/15870/13-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд із заявою про зміну способу виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2015 року у цивільній справі № 308/15870/13-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування заяви представник банку посилається на те, що Ужгородським міськрайонним суд Закарпатської області 21.10.2015 року було ухвалено рішення за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно з яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МКМОGА00000031 від 11.04.2008 року звернуто стягнення на будинок загальною площею 148,10 кв.м., житловою площею 25,80 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Гагаріна, буд. 35, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № mkmoga00000031 від 11.04.2008 року) ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних, установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Зазначає, що на даний момент ПАТ КБ «Приватбанк» позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду, причиною чого є відсутність необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутність попиту покупців, відсутність у банка вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду.

Заявник вказує, що вищевказані факти роблять неможливим виконання рішення суду зазначеним способом виконання.

З посиланням на норми ч. ч. 1-3, 7 ст. 435 ЦПК України заявник зауважує, що чинним законодавством не передбачено чіткого та вичерпного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення. Однак, до обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення процесуальне законодавство відносить наступні: хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), але відповідно ці обставини не є вичерпними.

Вважає, що обставини, на які посилається банк є суттєвими та такими, що позбавляють позивача виконати рішення, що набрало законної сили, в передбачений спосіб.

На підставі наведеного заявник просить суд встановити наступний спосіб виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2015 року в справі № 308/15870/13-ц: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором МКМОGА00000031 від 11.04.2008 року, що укладений між ОСОБА_7 та ПАТ КБ «Приватбанк» звернути стягнення на будинок загальною площею 148,10 кв.м., житловою площею 25,80 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Гагаріна, буд. 35, шляхом реалізації вказаного предмету іпотеки з проведенням прилюдних торгів; інші положення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської область від 21.10.2015 року у справі № 308/15870/13-ц залишити без змін.

Представник заявника ПАТ КБ «Приватбанк» – ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву про зміну способу виконання рішення підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ній, та просив суд вимоги заяви задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з’явилися, причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородський міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2015 року в цивільній справі № 308/15870/13-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено частково. Звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № mkmoga00000031 від 11.04.2008 року, в розмірі 88409,64 дол. США (з яких станом на 03.09.2013 року 71361,68 дол. США – заборгованість за кредитом; 7282,35 дол. США – заборгованість за відсотками; 478,51 дол. США – заборгованість з комісії за користування кредитом; 5047,32 дол. США – заборгованість з пені; 31,29 дол. США – штраф (фіксована частина); 4208,49 грн. – штраф (процентна складова), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.09.2013 року складає 706393,04 грн. на предмети іпотеки, а саме: будинок загальною площею 148,10 кв.м., житловою площею 25,80 кв.м., який розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район., с. Сторожниця, вул. Гагаріна, буд. 35, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № mkmoga00000031 від 11.04.2008 року) ПАТ КБ «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій необхідних для продажу предмету іпотеки. У позовній вимозі про виселення відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район., с. Сторожниця, вул. Гагаріна, буд. 35, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку – відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з кожного судовий збір в розмірі 860,25 грн. Зупинено виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Як на підставу зміни способу виконання рішення суду від 21.10.2015 року в цивільній справі № 308/15870/13-ц заявник посилається на відсутність необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутність попиту покупців, відсутність у банка вільного доступу до предмету іпотеки, який необхідний для проведення реалізації предмету іпотеки на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

При цьому, під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв’язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. Зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Спосіб виконання рішення суду регламентується ст. 16 ЦК України.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства суд вважає, що спосіб виконання рішення суду у даній цивільній справі чітко визначений в рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2015 року в цивільній справі № 308/15870/13-ц, а тому зміна способу його виконання призведе до зміни суті самого рішення суду, яким вже встановлений спосіб його виконання, і, як наслідок, зміни обраного позивачем способу захисту своїх порушених прав.

Відтак, звертаючись із даною заявою про зміну способу виконання рішення суду заявник фактично просить змінити зміст резолютивної частини рішення суду, що є неприпустимим.

Між тим, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2015 року в цивільній справі № 308/15870/13-ц ухвалено зупинити виконання рішення суду на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року

07.06.2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», за пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов’язання (п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України).

Отже, мораторій є відстроченням виконання зобов’язання, а не звільненням від його виконання. Тому установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) в разі невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).

За змістом ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

Підставою для прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» стала втрата значних коштів громадянами України внаслідок різких курсових коливань на валютному ринку України, знецінення національної валюти. У пояснювальній записці до проекту зазначеного закону вказувалося, що через знецінення національної валюти десятки тисяч людей не мають можливості обслуговувати кредитні зобов'язання за споживчими кредитами в іноземній валюті. Банки та інші фінансові установи звертають стягнення і примусово вилучають у таких боржників рухоме і нерухоме майно, викликає гостре незадоволення у людей і напруження у суспільстві.

Отже, зазначений Закон було прийнято з метою підтримки громадян України, які мають невиконані зобов’язання за договорами споживчого кредиту іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними з фінансовими установами банками України, шляхом становлення порядку і умов конвертації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України та пропонувалося мінімізувати негативні наслідки інфляції національної валюти для громадян України та убезпечити зазначених громадян виникнення скрутної фінансової ситуації.

Таким чином, з вищенаведених правових норм слідує висновок, що рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені як до, так і після прийняття Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого пунктом 3 цього Закону.

З огляду на ст. 3 вказаного Закону він носить тимчасовий характер і втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України у постановах від 27 травня 2015 року при розгляді справи № 6-58цс15, від 11 листопада 2015 року при розгляді справи № 6-9цс15 та від 20 січня 2016 року при розгляді справи № 6-482цс15.

З урахуванням вищевикладеного суд констатує, що рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2015 року в цивільній справі № 308/15870/13-ц у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню, а відтак, заява ПАТ КБ «Приватбанк» про зміну способу виконання рішення є передчасною.

Крім того, суд зауважує, що ст. 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Отже, з набранням чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» кожен зобов’язаний неухильно його додержуватися.

Враховуючи наведені обставини справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви банка про зміну способу виконання рішення суду.

У судовому засіданні 05.06.2018 року на підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст якої складено 08.06.2018 року.

Керуючись ст. ст. 258-261, 353, 435 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про зміну способу виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.10.2015 року у цивільній справі № 308/15870/13-ц за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст ухвали буде складено 08 червня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик