Ухвала суду № 74551302, 08.06.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/695/18 Провадження № 2/304/297/2018

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 червня 2018 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши позовну заяву адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Тур'я-Реметівської сільської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради, в якому просить визнати за позивачем право власності на спадкове майно за законом на житловий будинок за померлими батьками. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 05 вересня 2001 року померла мати позивача ОСОБА_4, а 14 квітня 2004 року – його батько ОСОБА_5. Після смерті батьків відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з прибудовами і присадибною ділянкою, що знаходиться за адресою: с. Т.Ремета, вул. Толстого, № 2 Перечинського району. У зв’язку із смертю батьків у позивача настала необхідність у оформленні спадкових документів, однак у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на належне спадкове майно нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії і запропоновано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок. Як видно з рішення ОСОБА_3 сільської ради № 34 «Про оформлення права власності на будинки, які знаходяться в селищі Т.Ремети Перечинського району» від 16 липня 1973 року виконком ОСОБА_3 селищної Ради, розглянувши подані матеріали складені Ужгородським міжміським бюро технічної інвентаризації на підставі погосподарських книг колишньої сільської Ради депутатів трудящих вирішив оформити права власності на будинки, які розташовані в селищі Т.Ремети, видати свідоцтво про права власності та провести реєстрацію права особистої власності. Однак подальші дії по оформленню та реєстрації правовстановлюючих документів на належне спадкове майно позивачем не вчинялися. На підставі наведеного просить позов задовольнити.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст. ст. 175, 177 ЦПК України. Так, позовна заява не відповідає даним вимогам, а саме не містить:

- повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (якщо такі відомості позивачу відомі) відповідача;

- зазначення ціни позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначення щодо наявності у позивачів або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, у позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач (його представник) обґрунтовує свої вимоги, а саме не зазначено та не додано доказів того, що: позивач є сином покійних ОСОБА_5 та ОСОБА_4, при тому що позивачем зазначено ОСОБА_2; яким чином позивач прийняв спадщину за спадкодавцями (батьками); хто із спадкодавців був забудовником (головою домогосподарства) № 2 по вул. Толстого в с. Т.Ремета Перечинського району, а також не додано обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У свою чергу, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначено ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з’ясувати предмет спору та межі доказування.

Що стосується клопотання адвоката ОСОБА_1 про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору чи зменшення розміру такого, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Розширена норма аналогічного змісту міститься і у ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), згідно якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається із заяви адвоката ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору, такий обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на норми цивільно-процесуального законодавства у редакції, що на момент звернення до суду припинила свою дію, та зазначає про те, що не маючи коштів на здійснення спадкової процедури, заявник звернувся до Ужгородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також додає копію посвідчення учасника бойових дій (згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору у справах пов’язаних з порушенням їхніх прав) на прізвище ОСОБА_7.

Разом з цим, жодної із зазначених у ст. 8 Закону умов для звільнення заявника від сплати судового збору при зверненні до суду із позовною заявою адвокатом ОСОБА_1 не наведено, жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан заявника перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі не надано.

Таким чином, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволено бути не може.

Відтак, відповідно до розмірів ставок згідно п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється в розмірі 1 % ціни позову, але на менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 810 грн.), позивачу, як зазначалося вище, необхідно визначити ціну позову та з її врахуванням сплатити судовий збір за наступними реквізитами:

р/р 31219206700195

код ЄДРПОУ 37916557,

МФО 812016

Банк одержувача: ГУДКСУ у Закарпатській області

Одержувач: УДК у Перечинському районі 22030001.

Крім того, адвокатом ОСОБА_1 до позовної заяви додано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Перечинську державну нотаріальну контору, тоді як у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз’яснено, що у справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 цього Кодексу якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Тому, керуючись ст. ст. 7, 10, 259 – 261, 185 ЦПК України, ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

позовну заяву адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Тур'я-Реметівської сільської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування – залишити без руху і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали та роз’яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_8