Рішення № 74551200, 08.06.2018, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року м. Кремінна

Справа № 414/629/18

Провадження № 2/414/228/2018

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Кремінської міської ради Луганської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову вона зазначила, що 27.09.2008 помер її батько ОСОБА_4, після смерті якого залишилася спадщина, що складається з житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Харківська (Інтернаціональна). Спадкоємицею після смерті батька була матір позивача ОСОБА_5, яка також померла 20.04.2016. Таким чином, позивач є спадкоємцем за законом першої черги. Крім позивача є також спадкоємець другої черги за законом – ОСОБА_3

У встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої було відкрито спадкову справу № 37/2016.

Також 22.02.2018 позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Приватний нотаріус Кремінського районного нотаріального округу ОСОБА_6 відмовив позивачу ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у позивача були відсутні правовстановлюючі документи на вищезазначений житловий будинок, а саме свідоцтво про право власності. Отримати дублікат вказаного документа не вбачається можливим у зв’язку зі смертю ОСОБА_4 та ОСОБА_5

У зв’язку з цим позивач просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Харківська (Інтернаціональна), 169.

В судове засідання позивач не з’явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, а також вказала, що позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій також зазначила, що позовні вимоги визнає.

Представник відповідача – Кремінської міської ради Луганської області, кремінський міський голова ОСОБА_7 надав суду заяву про розгляд справи за відсутності повноважного представника Кремінської міської ради, в якій також зазначив, що остання визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, суд розглядав цивільну справу за наявними у справі матеріалами та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5) Фаіна Загітовна народилася 06 квітня 1962 року у м. Кремінна Луганської області та є рідною донькою ОСОБА_4, який помер 27 вересня 2008 року у віці 72 років у м. Кремінна Луганської області, та ОСОБА_5, яка померла 20 квітня 2016 року у віці 77 років. 05 січня 1985 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_8, після реєстрації якого взяла собі прізвище чоловіка. Зазначені обставини підтверджуються паспортом, свідоцтвами про народження та одруження позивача, а також свідоцтвами про смерть її батьків (а.с. 5-6, 7, 8, 10, 11).

У листі Комунального підприємства «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації» № 63 від 19.02.2018 зазначається, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи станом на 01 січня 2013 року об’єкт нерухомого майна "житловий будинок з будівлями та спорудами", розташований у м. Кремінна Луганської області по вул. Харківська (Інтернаціональна), 169 (колишній № 167), зареєстрований у КП "Кремінське РБТІ" в реєстровій книзі 36 за номером 6542 на праві власності за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння, виданого Кремінським міськвиконкомом 05.09.1974 (а.с. 15).

Відповідно до вимог ст. 25 ч. 4 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи (ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 прийняла спадщину шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса 29 серпня 2016 року, крім того, позивач станом на 20.04.2016 була зареєстрована разом з матір’ю. Інші спадкоємці за законом чи заповітом відсутні. Зазначені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні документами спадкової справи № 37/2016, заведеної після смерті ОСОБА_5 (а.с. 34-70).

З постанови приватного нотаріуса Кремінського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6 № 643/02/-14-37/2016 від 22.02.2018 про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що під час розгляду заяви ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок для оформлення свідоцтва про право власності на спадщину на житловий будинок з будівлями та спорудами № 169, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Харківська (минула назва – Інтернаціональна), 169, який залишився після смерті ОСОБА_5, яка померла 20.04.2016, було відмовлено у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 не надано документи, що підтверджують право власності на вищезазначений житловий будинок, а саме – свідоцтво про право приватної власності на будинок (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно.

Судом встановлено, що перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачу, який своєю постановою відмовив у вчиненні відповідної нотаріальної дії, є відсутність у позивача документів, які підтверджують право власності померлої ОСОБА_5 на житловий будинок, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Харківська (минула назва – Інтернаціональна), 169.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п.п. 3.1, 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, зокрема, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що відповідачі надали суду письмові заяви, в яких безумовно визнали позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому судом враховано, що у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачами позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я позивача не може бути проведена на загальних підставах, які зазначені у Законі України «Про нотаріат», враховуючи визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_5, а саме на житловий будинок, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Харківська (минула назва – Інтернаціональна), 169.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 206, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Першотравнева, 108) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2; місце проживання: 92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Первомайська, 42), Кремінської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 21757011; місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, пр. Дружби, 13) про визнання права власності на спадкове майно–задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5, яка померла 20 квітня 2016 року, а саме на житловий будинок, що розташований за адресою: Луганська область, м. Кремінна, вул. Харківська (минула назва – Інтернаціональна), 169.

Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Луганської області через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Безкровний