Постанова № 74550901, 31.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

іменем України

31 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 389/1088/17

провадження № 22-ц/781/558/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Чельник О.І.

суддів: Кіселика С.А., Черненка В.В.

секретаря: Федоренко Т.О.

за участі ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року у складі судді Ткаченко Б.Б. у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА страхування» (далі по тексту ПрАТ «СК «АХА страхування») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначило, що 21 грудня 2015 року між ПрАТ «СК «АХА страхування» та ТОВ «КЦ АЙКО Сервіс», в особі директора ОСОБА_3, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №25291а5уа, за умовами якого застраховано транспортний засіб Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1.

26 лютого 2016 о 10.30 год. на перехресті вулиць Шевченка та Червоногрвадійської в м. Кіровоград сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та автомобіля Fiat Albea, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Suzuki Grand Vitara, який застрахований у ПрАТ «СК «АХА страхування».

Відповідно до постанови Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2016 року дорожньо-транспортна пригода трапилась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Вказав, що відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2021440 від 28 березня 2016 року та умов договору страхування №25291а5уа від 21 грудня 2015 року, розмір страхового відшкодування склав 130 957,32 грн., який ПрАТ «СК «АХА страхування» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, майну третіх осіб була застрахована у ТДВ «СК»Кредо», згідно з полісом №АІ/8772277.

04.07.2016 позивач звернувся до ТДВ «СК» Кредо» із заявою про виплату страхового відшкодування, яку було задоволено та сплачено на користь позивача 50 000 грн. як ліміт страхового відшкодування згідно з полісом №АІ/8772277. Решта коштів у сумі 80 957,32 грн. підлягає стягненню з відповідача.

З метою досудового врегулювання спору 04 липня 2016 року позивач направив на адресу відповідача претензію, яку останній отримав 09 липня 2016 року, однак жодних дій для відшкодування збитків до цього часу не вчинив. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на його користь шкоду в розмірі 80 957,32 грн.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року позов задоволено

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АХА страхування» кошти в сумі 80957 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача на адресу Апеляційного суду Кіровоградської області не надійшов.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 21 грудня 2015 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «КЦ АЙКО Сервіс» в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №25291а5уа, відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов’язання відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті ДТП, інших подій або викрадення транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.27-33).

26 лютого 2016 о 10.30 год. на перехресті вулиць Шевченка та Червоногрвадійської в м. Кіровоград сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Fiat Albea, д.н.з ВА0238ВР під керуванням ОСОБА_1, в результаті якої було пошкоджено застрахований автомобіль НОМЕР_3 (а.с.10).

Постановою Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 квітня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та у зв’язку з малозначністю звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (а.с.9).

Згідно з п.25.2.2 договору страхування від 21 грудня 2015 року, укладеного між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ТОВ «КЦ АЙКО Сервіс», до страхових ризиків відносяться у тому числі збитки внаслідок ДТП, а саме будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (а.с.28).

Відповідно до страхового акту від 28 березня 2016 року №АХА2021440 та розрахунку страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля НОМЕР_3, проведеного ФОП ОСОБА_4, становить 130957,32 грн. (а.с.11,12)

Судом встановлено, що 29 березня 2016 року позивачем було виплачено ФОП ОСОБА_4, який здійснив відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_3 130957,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №232441 (а.с.8).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як водія автомобіля Fiat Albea, державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована на момент вчинення ДТП у ТДВ «СК «Кредо», що підтверджується полісом №АІ/8772277, ліміт відповідальності за шкоду майну відповідно до полісу становить 50 000,00 грн. (а.с.36).

04 липня 2016 позивач звернувся до ТДВ «СК «Кредо» із заявою про виплату страхового відшкодування, яку було задоволено та сплачено на користь позивача 50 000 грн. як ліміт страхового відшкодування згідно з полісом №АІ/8772277 (а.с.36, 37).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що різниця між виплаченою між ПрАТ «СК «АХА Страхування» сумою страхового відшкодування та сумою страхового відшкодування, відшкодованою на користь позивача ТДВ «СК «Кредо» згідно з полісом №АІ/8772277 становить 80 957,32 грн. (130 957,32 грн. - 50 000 грн. = 80 957,32 грн.), виходячи з такого.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України до шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч.1 ст.1191 ЦК України особа, що відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положенням ст.1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки позивач відшкодував матеріальну шкоду у розмірі 130 957,32 грн., заподіяну ТОВ «КЦ АЙКО Сервіс» внаслідок ДТП, він отримав право зворотної вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і виплаченим ТДВ «СК «Кредо» страховим відшкодуванням.

Слід зазначити, що відповідно до звіту №72 про оцінку автотранспортного засобу Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 станом на 29.02.2016 року, виконаного ФОП ОСОБА_5 24.03.2016 року, вартість матеріального збитку власнику зазначеного автомобіля становить 69734,97 грн., вартість відновлювального ремонту - 149325,73 грн. (а.с.17-26).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на завищене страхове відшкодування позивачем на суму 61222,35 грн. та того, що не було взято до уваги експертну оцінку інженера-механіка ОСОБА_5 про вартість матеріального збитку власнику зазначеного автомобіля, яка становить 69734,97 грн., є безпідставним, оскільки письмові докази по справі свідчать про те, що на момент звернення до суду з позовом пошкоджений автомобіль НОМЕР_3 було відновлено, вартість ремонту на суму 130957,32 грн. підтверджується ремонтною калькуляцією від 25.03.2016 року (а.с.14-15) та є нижчою, ніж визначена ФОП ОСОБА_5Г у звіті №72 про оцінку автотранспортного засобу Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 (вартість відновлювального ремонту складає 149325,73 грн.) (а.с.21).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За положеннями ст.29 зазначеного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, обчислені в порядку, передбаченому законодавством.

З аналізу зазначених норм вбачається, що відшкодуванню підлягають саме витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, а не вартість завданого матеріального збитку.

За таких обставин, оцінюючи надані докази та встановлені судом обставини, суд дійшов правильного висновку про те, що вимога позивача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, знайшла своє підтвердження. Потерпілий внаслідок ДТП відновив свій автомобіль та вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля НОМЕР_3 становить 130 957,32 грн., а також надав відповідні документи на підтвердження зазначених обставин, які зокрема були перевірені страховою компанією. Інших доказів щодо можливості відновлювального ремонту за менші кошти або іншого розрахунку відновлювального ремонту відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, і дійшов обґрунтованого висновку про задоволенні позову у зв’язку з доведеністю позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, носять формальний характер, не підтверджені відповідними доказами та висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 08 червня 2018 року.

Головуючий суддя: О.І. Чельник

Судді: С.А. Кіселик

ОСОБА_6