Постанова № 74549204, 04.06.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/162/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"04" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Черемісової С.О.,

позивача та представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

суддя в 1-й інстанції - Нагірняк М.Ф.,

час ухвалення рішення - 10 год. 03 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Житомир ,

дата складання повного тексту рішення - 19.02.2018 р.-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 14.11.2017 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем 05.10.2017 року з пропущенням встановленого місячного строку було проведено перевірку щодо несвоєчасного подання податкової звітності за 2015 та 2016 роки, за результатами якої було прийнято податкове повідомлення - рішення, яким застосовано фінансові санкції у розмірі 340 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на порушення відповідачем строків, встановлених для проведення камеральної перевірки. Зазначає, що Положення про ДФС у Житомирській області не зареєстровано у Міністерстві юстиції України, тому відповідач не мав повноважень приймати оскаржуване рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не порушено строки проведення камеральної перевірки, в ході якої були виявлені порушення податкового законодавства, що стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 17.04.2001 року був зареєстрований фізичною особою - підприємцем, а 25.08.2015 року ним було зареєстровано припинення державної реєстрації підприємницької діяльності. 22.06.2016 року була повторно здійснена державна реєстрація підприємницької діяльності ОСОБА_2 як фізичної особи - підприємця і з 07.07.2016 року державна реєстрація припинена, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.31-40).

05.10.2017 року відповідачем була проведена камеральна перевірка своєчасності подання ОСОБА_2 податкової звітності.

Згідно акту перевірки від 05.10.2017 року № 1470/06-30-13-02/276716356 ОСОБА_2 несвоєчасно подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2015 рік та неподана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2016 рік (а.с.6).

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2017 року № НОМЕР_1, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 340 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0005681302 від 14.11.2017 р., яким до ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн., прийнято на підставі вимог Податкового кодексу України, в межах повноважень, а тому відмовив у задоволенні позову.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, що були чинними на день виникнення правовідносиню

Відповідно до п.п.16.1.3 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітності та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Пунктом 177.11 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Згідно п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки можуть бути як дані, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, так і своєчасність подання таких податкових декларацій (розрахунків).

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено ст. 76 Податкового кодексу України.

Згідно п.76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 76.2. ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до вимог 76.3.ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_2 протягом 2015-2016 років двічі проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, а саме :25.08.2015 року та 07.07.2016 року.

При цьому, податкова декларація про майновий стан та доходи за 2015 рік подана із порушенням строків на 150 днів (гранічний термін подання-09.02.2016 р.), а податкова декларація про майновий стан та доходи за 2016 рік не подана, чим порушено вимоги п.177.11 ст.177,п.49.18.5 ст. 49 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту від 05.10.2017 № 1470/06-30-13-02/НОМЕР_2 відповідачем проведена камеральна перевірка, в ході якої встановлено несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік. Тобто, предметом камеральної перевірки було своєчасність подання податкових декларацій, а тому перевірка проводилася з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (1095 днів).

Саме несвоєчасне подання позивачем декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та неподання за 2016 рік стало підставою для накладення штрафу в розмірі 340 грн.

При цьому, обгрунтованими є доводи позивача про порушення відповідачем встановлених законом строків для проведення камеральної перевірки, проте це не є підставою для звільнення платника податків від відповідальності за порушення приписів закону щодо строків подання податкової декларації.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутності підстав для задоволення позову.

Твердження відповідача щодо неврахування податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення відсутності у позивача доходів від підприємницької діяльності, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Отже, відсутність доходів від підприємницької діяльності у звітному періоді, не звільняє позивача від своєчасного подання декларації про майновий стан і доходи за такий період.

Також є помилковими твердження позивача, що відповідач не мав права проводити перевірку та застосовувати штрафні санкції, оскільки Положення про ДФС у Житомирській області не зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Так, згідно п.2 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади ", на який посилається позивач, Міністерство юстиції України здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю .

Таким чином, Положення про ДФС у Житомирській області не є нормативно - правовим актом, який підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції України.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "12" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "08" червня 2018 р.