Постанова № 74549036, 07.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2397/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (місце складання м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2017 року позивач - ГУ ДФС у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг перед бюджетом в сумі 1562013,70 грн. Разом із тим, враховуючи, що вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а вжиті ГУ ДФС у Вінницькій області заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника позитивного результату не дали, позивач вимушений звернутись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року позов задоволено частково. Надано Головному управлінню ДФС у Вінницькій області дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 472046,27 грн. за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал", яке перебуває у податковій заставі згідно Акту опису майна №11 від 22.05.2017. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи просили скасувати оскаржуване рішення. Так, позивач вказує в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні частини позовних вимог щодо можливості надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 1089967,43 грн. за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі та просив задовольнити позовні вимоги в цій частині, натомість як відповідач у своїй апеляційній скарзі наполягав на передчасності висновків суду першої інстанції та вказав на необхідність відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

17 квітня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача та просив залишити рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог без змін.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

З урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, ТОВ "Кристал" зареєстроване як юридична особа 03.06.1999, перебуває на обліку в Жмеринській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області та являється платником податків і зборів передбачених ПК України.

Як слідує із матеріалів справи, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 в адміністративній справі №802/900/17-а задоволено позовні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з ТОВ "Кристал" податкового боргу в сумі 472046,27 грн.

З метою погашення існуючої за товариством заборгованості та виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 20.06.2017, ГУ ДФС у Вінницькій області зверталось до банків, обслуговуючих відповідача з інкасовими дорученнями щодо списання коштів з рахунків боржника. Однак, інкасові доручення №21, №22, №24, №25 від 08.08.2017, №32, №33, №34, №37, №42 від 01.09.2017 були повернені без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках платника ТОВ "Кристал", що зумовило неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків на його рахунках.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ "Кристал", що перебуває в податковій заставі.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.06.2017 в адміністративній справі №802/900/17-а задоволено позовні вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про стягнення з ТОВ "Кристал" податкового боргу в сумі 472046,27 грн. При цьому, позивачем не надано рішення суду, яке набрало законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 1089967,43 грн., що вказує на відсутність підстав для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Положеннями п. 89.8 ст. 89 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

З матеріалів справи слідує, що 09.03.2017 заст. начальника ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято рішення №48 про опис майна у податкову заставу (а.с. 27). Податковим керуючим відповідно до акту опису майна №11 від 22.05.2017 було описано майно відповідача. Описане майно зареєстровано у державному реєстрі обтяжень рухомого майна 24.05.2017, номер запису про обтяження: 16281516, про що свідчить ОСОБА_2 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 52353765 (а.с. 19-20).

За приписами п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 472046,27 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі, з огляду на дотримання податковим органом законодавчо встановленого порядку реалізації свого права на звернення до суду з таким позовом у відповідності до п. 95.3 ст. 95 ПК України.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ТОВ "Кристал" що, судом першої інстанції не з'ясовано, які саме суми виставлялися до стягнення з рахунків у банках - зазначені в рішенні суду у справі № 802/900/17 чи у даній позовній заяві, враховуючи, що наявні в матеріалах справи інкасові доручення №21, №22, №24, №25 від 08.08.2017 виставлялися на суму 472046,27 грн., що відповідає вимогам судового рішення саме по справі № 802/900/17.

Крім того, інкасовані доручення №32, №33, №34, №37, №42 від 01.09.2017 виставлялись на суму 451886,27 грн., що не відповідає сумі, яка заявлена у позові по даній справі.

Колегія суддів також зауважує, що відповідно до листів Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ"Фінансова ініціатива" платіжні вимоги щодо перерахування 472046,27 грн., а в подальшому і 451886,27 грн. з розрахункового рахунку ТОВ "Кристал" направлялись саме на виконання постанови від 20.06.2017 по справі № 802/900/17, однак залишені без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача (а.с. 11, 15).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги ТОВ "Кристал" спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що вказує на їх необґрунтованість.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача стосовно наявності підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 1089967,43 грн., за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, суд апеляційної інстанції вказує на наступне.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами п. 95.3. цієї ж статті визачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та, лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

В той же час, доводи апеляційної скарги позивача не містять посилання на рішення суду, яке набрало законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 1089967,43 грн., що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вжиття позивачем заходів щодо погашення податкового боргу платника податків в розмірі 1089967,43 грн., шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції цілком обґрунтовано відмовлено у задоволенні вказаної частини позовних вимог, в той час як доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Вінницькій області не спростовують вказаної позиції суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційних скарг щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справ, то колегія суддів вважає, що підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області та товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_2