Постанова № 74549020, 07.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3615/17

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

07 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_3 органами соціального захисту населення безоплатно видано у користування автомобіль марки ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): Y6D110308B0140839, державний реєстраційний номер: ВХ4274ВС, з правом передачі керування позивачу, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

ОСОБА_3 помер 08.12.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії І-БВ №290962 від 08.12.2016.

Від позивача 22.06.2017 до Департаменту надійшли документи стосовно перереєстрації автомобіля марки ЗАЗ модель 110308-44 2010 року випуску, номер шасі (кузова, рами): Y6D110308B0140839, державний реєстраційний номер: ВХ4274ВС, що перебував у користуванні ОСОБА_3 на позивача за умови сплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля.

Листом №04.03-6640 від 24.06.2017 позивачу відмовлено, в зв'язку з тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення з заявою, тому у Департаменту відсутні підстави для його переоформлення на ім'я позивача.

Не погодившись з такою відмовою Департаменту, позивач оскаржив її до суду.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем був пропущений шестимісячний строк для викупу автомобіля.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами у справі щодо умов та порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, спеціального автотранспорту інвалідів, регулюються правовими нормами Закону України "Про реабілітацію інвалідів в України" від 06.10.2005 р. №2961-IV (далі - Закон №2961), постанови "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" від 19.07.2006 р. №999 (далі - Порядок №999).

Статтею 1 Закону №2961 передбачено, що особа з інвалідністю - особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до ст. 26 Закону №2961 держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Частиною 9 статті 26 Закону України №2961-IV встановлено, що перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII, після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів її сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (далі - Порядок).

Згідно абз. 6 п. 16 Порядку, іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Відповідно до абзаців сьомого та восьмого пункту 16 Порядку визначено, що розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики. В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Згідно з положеннями абзацу дванадцятого пункту 41 Порядку, повернутий автомобіль структурний підрозділ соціального захисту населення здає підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видає в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.

Посилання апелянта на те, що відповідач повинен був запропонувати позивачеві скористатись належним йому правом переоформити автомобіль та у визначений законом строк надати довідку-розрахунок для сплати коштів є безпідставними. Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу відповідача, відомості про смерть вищезазначених осіб до Департаменту не надходять, працівники Департаменту не знали і не могли знати про смерть особи з інвалідністю, а відтак, підстав вчиняти будь-яких дій щодо автомобіля, яким був забезпечений інвалід, зокрема, видавати довідку-рахунок членам немає.

Так, члени сім'ї особисто звертаються до структурного підрозділу з питань соціального захисту за місцем проживання із заявами про розгляд питання стосовно залишення автомобіля у власності сім'ї після смерті особи з інвалідністю.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не був зобов'язаний направляти позивачу будь-які пропозиції та видавати довідки за відсутністю відповідного звернення (заяви).

Відтак, позивачем пропущено строк сплати вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом, оскільки інвалід, ОСОБА_4, який був забезпечений автомобілем помер 08.12.2016, а позивач звернувся до відповідача про переоформлення автомобіля лише 22.06.2017.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач правомірно відмовив у наданні дозволу на викуп та переоформлення автомобіля.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації із заявою про поновлення строку щодо надання дозволу на перереєстрацію вищезазначеного автомобіля на своє ім'я.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6