Вирок № 74549008, 08.06.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3604/15-к

Провадження № 1-кп/265/280/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Шиян В.В.,

за участю секретарів Єфремової О.В., Розсоха І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у місті Маріуполі, Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

- Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст.70, 104, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки:

- 30 серпня 2010 року, Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ч.2 ст. 289, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.І ст.70, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 30 квітня 2014 року, умовно-достроково на 2 роки 7 місяців 18 днів;

- 11 вересня 2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі:

проживає без реєстрації в АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора Величко Л.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1, та його захисника адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2М, та його захисника адвоката ОСОБА_4,

потерпілої - ОСОБА_5С,

ВСТАНОВИВ:

На початку листопада 2014 року близько о 01.00 годині, точна дата та час під час досудового провадження не встановлені, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, розподіливши між собою ролі, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, проник на територію приватного домоволодіння №50 по вулиці Нікуліна в Лівобережному ( Орджонікідзевському ) районі міста Маріуполя, перелізши через загорожу, після чого проник до врем'янки будинку № 50 по вулиці Нікуліна, звідки таємно що належить ОСОБА_6М , а саме:

- домашній кінотеатр «Soni» «НТР-3288», вартістю 3000 гривень,

після чого передав зазначене майно, через огорожу ОСОБА_2, який виконуючи відведену йому роль в цей час спостерігав за обстановкою на вулиці з метою попередження про можливу небезпеку, та разом з місця злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

26 січня 2015 року близько о 01.00 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, через пошкоджену ОСОБА_1 плоскогубцями загорожу, проникли на територію приватного домоволодіння №17 по вулиці Павленко в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі міста Маріуполя, та через вікно, яке за допомогою сокири відкрив ОСОБА_2., проникли до будинку № 17 по вулиці Павленко, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_7, а саме:

- телевізор «LG» діагоналлю 22 дюйми, вартістю 3300 гривень;

- мікрохвильову піч «Samsyng» CE1073AR, серійний номер 15917DAZS00392N, вартістю 2800 гривень;

-обігрівач «UFO», вартістю 300 гривень;

- масляний обігрівач «Perfezza», вартістю 1200 гривень;

- медіа конвертер «BDСОМР1004», вартістю 300 гривень;

- wi-fi роутер, вартістю 600 гривень;

-ДВД-плеєр «Ergo», вартістю 350 гривень:

- блендер «Krauf», вартістю 600 гривень:

- тепло вентилятор «Saturn», вартістю 300 гривень,

а всього на загальну суму 10 850 гривень, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму. Після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з місця злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

На початку лютого 2015 року, точна дата та час не встановлені, ОСОБА_1О, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відсунув дерев'яні дошки у загорожі та через простір у ній проник на територію приватного домоволодіння № 90 по вулиці Панфілова в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі міста, після чого ОСОБА_1 шляхом ривку відкрив двері у будинок № 90 по вулиці Панфілова, проник до вказаного будинку, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_5 а саме:

- газову колонку, вартістю 1 100 гривень.

Тим самим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму. З місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

На початку лютого 2015 року, точна дата та час не встановлені під час досудового слідства, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, відсунули дерев'яні дошки у загорожі та через простір у ній проникли на територію приватного домоволодіння № 90 по вулиці Панфілова в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі міста Маріуполя, після чого проникли у будинок № 90 по вулиці Панфілова через раніше відчинені шляхом ривку ОСОБА_1 двері, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_5 а саме:

- одну чавунну батарею із 7 секцій, вартістю 350 гривень;

- дві чавунні батареї із 5 секцій, вартістю 300 гривень кожна,

- п’ять чавунних батарей із 4 секцій, вартістю 200 гривень кожна, а всього - 1000 гривень:

- чавунну ванну, вартістю 3 500 гривень:

а всього на загальну суму 5 450 гривень, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму. З місця вчинення злочину втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

На початку лютого 2015 року, точна дата та час не встановлені. ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужою майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, знаходячись на території гаражного кооперативу «Автолюбитель №3» по вулиці Сєдова, 60а в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі міста Маріуполя, ломом, зламав на гаражі №144, навісний замок, після чого вони разом з ОСОБА_2 проникли до вказаного гаражу, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_8 а саме:

- чотири металеві каністри, об'ємом 20 літрів кожна, вартістю 200 гривень за одну одиницю, а всього на загальну суму 1000 гривень,

- в яких було 80 літрів бензину А-92 вартістю 16, 40 гривень за 1 літр, на загальну суму 1312 гривень,

спричинив тим самим потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2312,0 гривень. З місця злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

На початку лютого 2015 року, точна дата та час не встановлені, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, знаходячись на території гаражного кооперативу «Автолюбитель №3» по вулиці Сєдова 60а, в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі міста Маріуполя, ломом, зламав на гаражі № 149, навісний замок, після чого вони разом з ОСОБА_2 проникли до вказаного гаражу, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_9, а саме:

- чотири колеса «Premsorre» R 14*175*65, вартістю 500 гривень за одну одиницю, а всього вартістю 2000 гривень.

спричинив тим самим потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму, з викраденим з місця вчинення злочину втекли.

09 березня 2015 року, близько о 23.30 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2М, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мсту таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, знаходячись біля приватного домоволодіння № 129а по вулиці Різдвяній (Лазо) в Лівобережному (Орджонікідзевському) районі міста Маріуполя, перехилився через калитку вказаного домоволодіння, відкрив її та вони разом з ОСОБА_2 проникли на територію вказаного приватного домоволодіння. Після чого, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли у будинок №129а по вулиці Різдвяній ( Лазо), звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_10, а саме:

- газову колонку «Roda JSD 20-А1» в комплекті із газовим шлангом, вартістю 1800 гривень;

- холодильник «Zanussi», вартістю 10 000 гривень;

- тв-тюнер для супутникової антени, вартістю 380 гривень,

а всього на загальну суму 12180 гривень, спричинив тим самим потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму. З викраденим, з місця вчинення злочину зникли.

10 березня 2015 року, близько о 00.30 годин ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник через раніше пошкодженні 09 березня 2015 року, вхідні двері у будинок №129а по вулиці Лазо, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_10, а саме:

- металеву гирю, вагою 24 кілограми, вартістю 300 гривень;

- дві металеві гантелі по 10 кілограм, вартістю 200 гривень;

- плиту чавунну, вартістю 550 гривень,

а всього на загальну суму 1050 гривень, спричинив тим самим потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму. З викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В середині червня 2015 року близько о 14 годині ОСОБА_2, знаходячись на території парка «Веселка» в районі кінотеатру «Союз» про проспекту Перемоги в Лівобережному ( Орджонікідзевському) районі міста Маріуполя, діючи умисно, з метою незаконного придбання, носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу бойових припасів, незаконно отримав ( придбав) від невстановленої в ході досудового розслідування особи, корпус бойової наступально-осколкової ручної гранати РГД-5 та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ - 2), після чого діючи умисно, усвідомлюючи, що вказані предмети є бойовим припасом і на право їх зберігання потрібен передбачений законом дозвіл, незаконно переніс бойову наступально-осколкову ручну гранату РГД-5 та уніфікований запал дистанційної дії УЗРІ'М (УЗРГМ - 2) до місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, де у дворі став незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу. В ході огляду двору будинку № 20 по вулиці Павленко в Лівобережному районі міста Маріуполя працівниками поліції, було виявлено та вилучено бойову наступально-осколкову ручну гранату РГД-5 та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ - 2), які безперешкодно з'єднуються між собою та утворюють вибуховий пристрій, що відноситься до боєприпасів, які ОСОБА_2. діючи умисно, незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів при встановлених судом обставинах визнає повністю. Пояснив що крадіжки вчиняв разом з ОСОБА_2 саме так, як зазначено в обвинувальному акті. Викрадене майно продавали, або здавали на металобрухт. Гроші витрачали на власні потреби. Цивільні позови визнає частково. Суми матеріальної шкоди визнає в межах визначених обвинувальним актом, а суми моральної шкоди, заявленої потерпілими взагалі не визнає. Просить суд строго його не наказувати.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів при встановлених судом обставинах визнає повністю. Підтвердив, що крадіжки вчиняв разом з ОСОБА_1О, саме таким способом, як зазначено в обвинувальному акті. Викрадене майно продавали, або здавали на металобрухт. Гроші витрачали на власні потреби. Цивільні позови визнає частково. Суми матеріальної шкоди в межах визначених обвинувальним актом, а визначення сум моральної шкоди, заявленої потерпілими, покладає на розсуд суду. Також зазначив, що потерпілій ОСОБА_11Г, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди виплатив 10000 гривень. Просить суд строго його не наказувати та призначити покарання не пов’язане з позбавлення волі.

На підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_5 допитана в судовому засіданні пояснила, що вона повністю підтримує свій цивільний позов, навидь просить збільшити суму матеріальної шкоди до 10 000 гривень. При цьому пояснила, що збільшення суми матеріальної шкоди відбувається у зв’язку з підвищенням цін. Підтвердити документально збільшену матеріальну шкоду не може. Просить змінений цивільний позов задовольнити в повному обсязі. Призначення покарання покладає на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву с проханням розглядати справу у його відсутність. Визначення міри покарання обвинуваченим покладає на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву с проханням розглядати справу у її відсутність. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має.

Потерпілі ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, які неодноразово викликалися, в судові засідання не з’явилися. Причин своєї неявки суду не повідомили.

Також фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 крадіжок підтверджені письмовими доказами.

За заявою ОСОБА_11 від 30 січня 2015 року, про вчинення крадіжки з будинку 17 по вулиці Павленко в місті Маріуполі, 31 січня 2015 року було внесено відомості в ЄРДР за № 12015050790000297 про вчинення групою осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 крадіжки з проникненням у житло.

За заявою ОСОБА_5 про вчинення крадіжки з будинку 90 по вулиці Панфілова в місті Маріуполі, а також за матеріалами правоохоронних органів, 9 лютого 2015 року та 9 квітня 2015 року відповідно, було внесено відомості в ЄРДР за № 12015050790000297 про вчинення групою осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 крадіжки з проникненням у житло.

За заявою ОСОБА_12 про вчинення крадіжки з будинку 129 а по вулиці Лазо в місті Маріуполі, 10 березня 2015 року було внесено відомості в ЄРДР за № 12015050790000297 про вчинення групою осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 крадіжки з проникненням у житло.

За заявою ОСОБА_10 про вчинення крадіжки з будинку 129 а по вулиці Лазо в місті Маріуполі, 20 березня 2015 року було внесено відомості в ЄРДР за № 12015050790000297 про вчинення ОСОБА_1 крадіжки з проникненням у житло.

За заявою ОСОБА_6 про вчинення крадіжки з будинку 50 по вулиці Нікуліна в місті Маріуполі, 28 березня 2015 року було внесено відомості в ЄРДР за № 12015050790000297 про вчинення групою осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 крадіжки з проникненням у житло.

За заявою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про вчинення крадіжки з гаражного кооперативу «Автомотолюбітель – 3 » по вулиці Сєдова, 60А, в місті Маріуполі, 6 квітня 2015 року було внесено відомості в ЄРДР за № 12015050790000297 про вчинення групою осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 крадіжки з проникненням у сховище.

За матеріалами правоохоронних органів, 2 липня 2015 року було внесено відомості в ЄРДР за № 12015050790001855 про виявлення у дворі будинку 20 по вулиці Павленко в місті Маріуполі ручної осколкової гранати «РГД-5», 1981 року випуску та металевого детонатора зазначеного бойового припасу, які ОСОБА_2 зберігав за місцем проживання.

Постановою прокурора прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя від 27 квітня 2017 року, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015050790000297 від 31.01.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, № 12015050790000380 від 09.02.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, № 12015050790000687 від 10.03.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, № 12015050790000793 від 20.03.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, № 12015050790000865 від 28.03.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, № 12015050790000968 від 06.04.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, № 12015050790000969 від 06.04.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та за № 12015050790000995 від 09.04.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України було об'єднані в одне провадження за № 12015050790000297.

Свідком ОСОБА_13, було добровільно видано домашній кінотеатр «Sonу» «НТР-3288», у корпусі стального кольору, який він придбав у ОСОБА_2 за 200,00 грн., який в подальшому було оглянуто, згідно протоколу огляду предмету від 02 квітня 2015 року з фототаблицею, та визнано речовими доказами.

Рахунком № 38606 від 31 грудня 2005 року на придбання телевізора «Sonу» та домашнього кінотеатру «Sonу» «НТР-3288», який було оглянуто відповідно до протоколу огляду предмету від 2 квітня 2015 року, та в подальшому визнано речовими доказами.

Довідкою ТОВ «Техно-Маг» було підтверджено вартість викраденого домашнього кінотеатру «Sonу» «НТР-3288» в розмірі 3000 гривень. Із визначеною сумою обвинувачені та їх захисники в судовому засіданні погодилися.

Обвинуваченим ОСОБА_1 відповідно до письмової заяви, було добровільно видано металеву каністру, об’ємом 20 літрів, яку було оглянуто відповідно до протоколу огляду предмету від 8 квітня 2015 року з фото таблицею, та відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 8 квітня 2015 року, визнано речовим доказом.

Довідкою СП «Привоз» було підтверджено вартість металевої каністри об’ємом 20 літрів, яка складає 250 гривень. Із визначеною сумою обвинувачені та їх захисники в судовому засіданні погодилися.

З дозволу потерпілого ОСОБА_10 в будинку 129 а по вулиці Лазо ( Різдвяній) в Лівобережному районі міста Маріуполя, було проведено слідчий експеримент з ОСОБА_1, Обставини проведення, було зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2015 року, з фото таблицею, в ході якого ОСОБА_1 детально, на місцевості, описав обставини вчинення крадіжки у потерпілого ОСОБА_10

В той же день, 28 квітня 2015 року, за адресою: місто Маріуполь вулиця Лазо (Різдвяна), будинок 129а, було проведено слідчий експеримент за участю ОСОБА_2, який зафіксовано протоколом проведення слідчого експерименту з фото таблицею, під час проведення якого ОСОБА_2 детально, на місцевості описав обставини вчинення крадіжки у потерпілого, а також підтвердив покази ОСОБА_1 які були надані ним під час проведення слідчого експерименту.

В гаражному кооперативі розташованому по вулиці Сєдова 60а, в Лівобережному районі міста Маріуполя, було проведено слідчі експерименти за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2М, що було відображено в протоколах проведення слідчих експериментів від 28 квітня 2018 року. Під час проведення слідчих експериментів, обвинуваченими ОСОБА_1О, та ОСОБА_2 було детально описано обстави вчинення ними крадіжки з гаражів № 144 та № 149.

Під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території домоволодіння № 50 по вулиці Нікуліна в Лівобережному районі міста Маріуполя, які було відображено в протоколах проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2015 року, з фото таблицею, обвинуваченими на місцевості було детально описано механізм проникнення ОСОБА_1 на територію домоволодіння, та визначено місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_2, який в той час стежив за обстановкою. Також обвинуваченими було зазначено яке саме майно було викрадено, та куди вони його поділи.

Під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території домоволодіння № 90 по вулиці Панфілова в Лівобережному районі міста Маріуполя, які було відображено в протоколах проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2015 року, з фото таблицею, обвинуваченими на місцевості було детально описано механізм проникнення ОСОБА_1 на територію домоволодіння. Також ОСОБА_1О, було визнано той факт, що до будинку 90 по вулиці Панфілова в місті Маріуполі, він проникав двічі. Один раз - самостійно, із зазначенням механізму проникнення на територію домоволодіння ( шляхом відриву штакетника), а другий раз з ОСОБА_2 – тим самим шляхом. Також обвинуваченими було зазначено яке саме майно було викрадено, та куди вони його поділи.

Під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території домоволодіння № 17 по вулиці Павленко в Лівобережному районі міста Маріуполя, які було відображено в протоколах проведення слідчого експерименту від 28 квітня 2015 року, з фото таблицею, обвинуваченими на місцевості було детально описано механізм проникнення їх на територію домоволодіння (шляхом розрізання плоскогубцями металевої сітки) Також обвинуваченими було зазначено яке саме майно було викрадено, та куди вони його поділи.

Свідком ОСОБА_14, було добровільно видано документи на мікрохвильову піч «Самсунг», гарантійний талон електричного конвектора «УФО», пам’ятку користувача wi-fi роутер, на побутову техніку та медіа конвертор «BD COMP 1004», які згідно протоколу огляду від 2 квітня 2015 року було оглянуто, та відповідно до постанови про визнання речових доказів від 2 квітня 2015 року було визнано речовими доказами.

Згідно письмової заяви, обвинуваченим ОСОБА_1 видано масляний обігрівач «Perfezza», який було оглянуто відповідно до протоколу огляду предмету від 24 квітня 2015 року з фото таблицею, та постановою про визнання речовим доказом від 24 квітня 2015 року, визнано речовим доказом.

Довідкою СПБ «Марухненко» було підтверджено вартість масляного обігрівача «Perfezza», яка складає 1200 гривень. Із визначеною сумою обвинувачені та їх захисники в судовому засіданні погодилися.

Обвинуваченим ОСОБА_2 відповідно до письмової заяви, було добровільно видано металеву монтировку, за допомогою якою з пояснень ОСОБА_2 вони вчиняли злочини, яку було оглянуто відповідно до протоколу огляду предмету від 24 квітня 2015 року з фото таблицею, та відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 8 квітня 2015 року, визнано речовим доказом та передано на зберігання в Лівобережний ВП ЦВП ГУНП в місті Маріуполі Донецької області.

Обвинуваченим ОСОБА_2 відповідно до письмової заяви, було добровільно видано металеву тачку, за допомогою якою з пояснень ОСОБА_2 вони разом з ОСОБА_1О, перевозили викрадене майно, яку було оглянуто відповідно до протоколу огляду предмету від 24 квітня 2015 року з фото таблицею, та визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 8 квітня 2015 року.

З дозволу потерпілої ОСОБА_5 в будинку 90 по вулиці Панфілова в Лівобережному районі міста Маріуполя, було проведено слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_5 Обставини проведення, було зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 9 лютого 2015 року, з фото таблицею, під час проведення якого було встановлено місце вчинення злочину та перелік викраденого майна.

Під час огляду подвір’я будинку 20 по вулиці Павленко в місті Маріуполі, проведеного з дозволу ОСОБА_2 було виявлено та вилучено бойову наступально-осколкову ручну гранату РГД-5 та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ - 2), що було зафіксовано протоколом огляду від 2 липня 2015 року з фото таблицею та підтверджено висновками експертизи №891 від 6 липня 2015 року.

З письмового дозволу ОСОБА_2 на подвір’ї будинку 20 по вулиці Павленко в місті Маріуполі, було проведено слідчий експеримент за участю ОСОБА_2 , під час якого він на місцевості показав де зберігав ручну гранату, що було зафіксовано в протоколі проведення слідчого експерименту від 28 липня 2015 року з фото таблицею.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом

Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини:

ОСОБА_1 у вчиненні умисного, повторного за попередньою змовою групою осіб, вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло або інше приміщення, тобто вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

ОСОБА_2:

- у вчиненні умисного, повторного за попередньою змовою групою осіб, вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло або інше приміщення, тобто вчинення злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.;

- у незаконному придбанні, носінні, зберіганні боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчинененні злочину передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.

Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2М, вид та міру покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації – покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Обвинувачений ОСОБА_2М беззастережно визнав свою провину, під час досудового та судового слідства надавав послідовні пояснення, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утримання малолітню дитину – ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9, до затримання працював в ТОВ «Тех МашБуд» - 2012», де характеризується досить позитивно. Відшкодував частково матеріальну шкоду потерпілій, перебуває на обліку у лікаря – психіатра, що суд визнає як пом’якшуючи провину обставини.

Однак ОСОБА_2 вчинив ряд корисних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає обставинами, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Також при призначенні покарання суд враховує, і той факт, обвинувачений хоча і працював, та отримував заробітну плату, мав родину та малолітню доньку, всі ці обставини, не стали йому на заваді у вчинені цих кримінальних правопорушень. За таких данних про особу обвинуваченого, обставин скоєного злочину, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як не находить підстав для застосування вимог ст. 69, 75,76 КК України. При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд вважає необхідним застосувати принцип часткового складання призначених покарань за окремі злочини.

Також суд звертає увагу що запобіжний захід відносно ОСОБА_2М, за даним кримінальним провадженням не обирався.

Обвинувачений ОСОБА_1О, будучи раніше судимим за корисні злочини, вчинив знов корисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів. Відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає обставинами, що обтяжують покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, та рецидив злочину.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку в міських диспансерах не перебуває, беззастережно визнав свою провину, під час досудового та судового слідства надавав послідовні пояснення, за місцем проживання характеризується посередньо, що суд визнає як пом’якшуючи провину обставини.

Також при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений не працював, а відтак відсутність коштів стала причиною вчинення корисливих злочинів. За таких даних про особу обвинуваченого, обставин скоєного злочину, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1О, необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, так як не находить підстав для застосування вимог ст. 69, 75,76 КК України. При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 вересня 2014 року, ОСОБА_1 був засуджений за ст. 186 ч.3 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Покарання за зазначеним вироком не відбув.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив злочини які розглядаються судом не відбув покарання за попереднім вироком, суд на підставі ст. 71 ч.1 КК України до наново призначеного покарання за теперішнім вироком, вважає за необхідне, частково у вигляді 1 року 10 місяців 10 днів позбавлення волі приєднати не відбуту частину покарання призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 вересня 2014 року.

Також суд застосовує положення ч.5 ст. 72 КК України щодо зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а тому строк попереднього ув'язнення для обвинуваченого ОСОБА_16 з 2 жовтня 2015 року, (тоб то з моменту прибуття до Маріупольського слідчого ізолятора) по день винесення вироку а саме по 7 червня 2018 року включно, підлягає зарахуванню до строку покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Таким чином на момент винесення даного вироку, ОСОБА_16 відбув 2 роки 8 місяців 5 днів що з урахуванням вимог ст. 72 ч.5 КК України, складає 5 років 4 місяці 10 днів.

Крім того, в рамках кримінального провадження, потерпілими було заявлено цивільні позови.

Потерпілою ОСОБА_11 було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_17 та ОСОБА_2 солідарно матеріальної шкоди в розмірі 22 600,0 гривень та моральної шкоди в сумі 20 000 гривень.

В подальшому, потерпілою ОСОБА_11 була надана розписка від 08 травня 2015 року про отримання нею від ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином 10 000,00 гривень.

Розглядаючи зазначене питання суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.. 257 ч.1 п.2 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадків якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з’явлення не перешкоджає розгляду справи .

Потерпіла ОСОБА_11Г, в судові засідання не з’явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, таким чином заявлений цивільний позов підтримувати не забажала, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне залишити позовні вимоги ОСОБА_11Г, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди без розгляду, тим самим не позбавляючи потерпілої сторони права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про стягнення в солідарному порядку матеріальної шкоди в сумі 5450,00 гривень та моральної шкоди в розмірі 5000,00 гривень.

В подальшому потерпілою ОСОБА_5 було збільшено позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди до 10000,00 гривень. Документального підтвердження збільшення завдання шкоди , потерпілою ОСОБА_5, суду надано не було.

Відповідно до ст. 128 КПК України, шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатом розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.І ст.128 КПК України, ч.1 ст. 1177, ч.1 ст. 1166 ЦК України, враховуючи вимоги ст. 1190 ЦК України, а саме той факт, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 10 000,0 гривень, підлягають задоволенню частково, в межах визначених та доведених обвинувальним актом, в розмірі 5450,00 гривень, і підлягають стягненню в солідарному порядку з підсудних ОСОБА_1, та ОСОБА_2.

У задоволенні інших позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, суд вважає необхідним – відмовити у зв’язку з недоведеністю.

Щодо відшкодування моральної шкоди заявленої потерпілою ОСОБА_5 в розмірі 5000 гривень, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 от, 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини

фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації , ступеня вини особи яка завдала моральної , якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне

значення. При визначенні розміру відшкодування також враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно роз’яснень, наведених у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року, “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно характеру та обсягу страждань (фізичних; душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні тля відновлення переднього стану. При цьому суд мас виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином виходячи з принципу розумності, зваженості і справедливості, суд вважає, що заявлений позов про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 4000 гривень, цей розмір відшкодування, як вважає суд, відповідає, заподіяній потерпілій моральній шкоді і підлягає солідарному стягненню з підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь держави витрати за проведення судової експертизи в розмірі 768,00 гривень.

Речові докази:

- документи на домашній кінотеатр «НТР-3288», домашній кінотеатр «Sony», який складається з 3 динаміків (колонок), сабвуфера, ресиверу - необхідно залишити потерпілій ОСОБА_6М, як належне їй майно;

- гарантійний талон на мікрохвильову піч «Samsung» CE1073AR, гарантійний талон електричного конвектору «UFO» іонізатор, пам'ятку користувача до «WI - FI» роутеру TP-Link, документи на побутову техніку та медіа конвертер «ВD СОМР1004», масляний обігрівач «Perfezza» - необхідно залишити ОСОБА_11, як належне їй майно.

- чек про придбання газової колонки «Roda JSD 20-A1», холодильник «Zanussi», металеву гирю блакитного кольору вагою 24 кг., дві гантелі, вагою по 10 кг. кожна – необхідно залишити ОСОБА_10 як належне йому майно,

- металеву каністру, об'ємом 20 літрів – необхідно залишити ОСОБА_1, як належне йому майно.

- металевий лом – необхідно знищити як приладдя злочину ,

- металеву тачку, передану на зберігання ОСОБА_2М, - необхідно залишити в його користуванні, як належне йому майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 місяців.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, до наново призначеного покарання частково у вигляді 1 рік 10 місяців 10 днів позбавлення волі, приєднати не відбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2014 року та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п’ять) років 4 місяці 10 днів.

Строк відбування покарання рахувати з 8 червня 2018 року .

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання попереднє ув'язнення з 2 жовтня 2015 року по 7 червня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 з під варти в залі суду у зв’язку з повним відбуттям призначеного судом за даним вироком покарання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.3, ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 1 ст. 263КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три ) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з 8 червня 2018 року.

У зв’язку з не обранням запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 за даним кримінальним провадження – запобіжний захід не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_11, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_12, на користь держави судові витрати у сумі 768,00 гривен за залучення експертів Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_11, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_13, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_15 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 5450,00 гривень, та в рахунок відшкодування моральної шкоди 4000 гривень, а всього 9450,00 гривень.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 22600 гривень та моральної шкоди в розмірі 20000 гривень – залишити без розгляду.

Роз’яснити потерпілій ОСОБА_11 що вона може звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок злочину, в порядку цивільного судочинства.

Речові докази:

- документи на домашній кінотеатр «НТР-3288», домашній кінотеатр «Sony», який складається з 3 динаміків (колонок), сабвуфера, ресиверу – залишити потерпілій ОСОБА_6М, як належне їй майно;

- гарантійний талону на мікрохвильову піч «Samsung» CE1073AR, гарантійний талон електричного конвектору «UFO» іонізатор, пам'ятку користувача до «WI - FI» роутеру TP-Link, документи на побутову техніку та медіа конвертер «ВD СОМР1004», масляний обігрівач «Perfezza» - залишити ОСОБА_11, як належне їй майно.

- чек про придбання газової колонки «Roda JSD 20-A1», холодильник «Zanussi», металеву гирю блакитного кольору вагою 24 кг., дві гантелі, вагою по 10 кг. кожна –залишити ОСОБА_10 як належне йому майно,

- металеву каністру, об'ємом 20 літрів – залишити ОСОБА_1, як належне йому майно.

- металевий лом – необхідно знищити як приладдя злочину ,

- металеву тачку, передану на зберігання ОСОБА_2М, - залишити в його користуванні, як належне йому майно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженому, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя :