Постанова № 74548939, 05.06.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/162/18

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 червня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Загороднюка А.Г. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: не з'явився,

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та просив суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.04.2016 року позивачу видана довідка Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії, відповідно до якої йому встановлено ІІІ групу інвалідності, із зазначенням причини інвалідності - захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року у справі №822/1627/17 визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) висновку щодо виплати ОСОБА_4 грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви. Зобов'язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_4 III групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII від 20.12.1990 року, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

На підставі зазначеної постанови, ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області матеріали разом з заявою ОСОБА_4 про призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції направлено для прийняття рішення до МВС України.

ОСОБА_5 фінансово-облікової політики МВС України від 29.12.2017 року №15/2-5034 матеріали на призначення одноразової грошової допомоги старшому сержанту поліції ОСОБА_4 повернуто. Зазначено, що старший сержант поліції ОСОБА_4 звільнений з посади поліцейського роти ДПС ГУНП в Хмельницькій області, тому призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, здійснюється за останнім місцем служби поліцейського. Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги повинні здійснюватися відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та положеннями Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року №4.

Ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області направлено позивачу лист від 11.01.2018 №26/121/29/05-2018, в якому повідомлено про повернення його матеріалів разом із заявою про призначення одноразової грошової допомоги без права на її виплату. До зазначеного листа додана копія листа ОСОБА_5 фінансово-облікової політики МВС України від 29.12.2017 №15/2-5034.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно частини 6 ст.23 Закону №565-ХІІ передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання ст.23 Закону №565-ХІІ, Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 №850 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), який є чинним на момент вирішення даного спору судом.

Згідно п.2 Порядку №850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк висновок щодо виплати грошової допомоги.

Згідно п.9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у п.8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З наведеної норми вбачається те, що МВС приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п.14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги. Тобто, підстави для відмови у виплаті грошової допомоги перераховані у п.14 Порядку №850, згідно якого, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Крім вищенаведених, підстав щодо відмови у виплаті грошової допомоги у п.14 Порядку №850 не передбачено.

Згідно листа №15/2-5034 від 29.12.2017, МВС України відмовило у виплаті грошової допомоги посилаючись на те, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 повинні здійснюватися Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 за рахунок асигнувань, передбачених у державному бюджеті на зазначені цілі.

Відповідно до ч.1 ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З врахуванням наведеного вище, та враховуючи те, що відповідачем не враховано правову позицію, викладену в рішенні суду по справі №822/1627/17, яке набрало законної сили, при наданні відмови у прийнятті рішення позивачу №15/2-5034 від 29.12.2017, суд вважає таку відмову протиправною.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з огляду на наявність відмови відповідача в затвердженні висновку щодо нарахування і виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності позивач не має можливості реалізувати своє право на отримання такої одноразової грошової допомоги.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 червня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7