Постанова № 74548589, 07.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 638/17828/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.01.2018, (прийняте суддю Семіряд І.В.) по справі № 638/17828/17

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про визнання рішення неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії за вислугою років згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 р. та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 01.09.2017 р. (протокол № 22) про відсутність підстав для призначення йому пенсії; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за вислугою років з 29.08.2017 р. із розрахунку 90 % від середнього розміру щомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці згідно довідки прокуратури Харківської області про заробітну плату № 18-361 від 29.08.2017 р. без обмеження її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 у редакції Закону України № 2663-111 від 12.07.2001 р.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.01.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.01.2018 р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося та справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 29.08.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 01.09.2017 р. (протокол № 22) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки набрав чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ, згідно з яким, у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються на підставі Закону України “Про прокуратуру”. В період до 01.05.2016 р. будь – які нормативні акти, в яких би були викладені умови та порядок призначення пенсій працівникам прокуратури, з 01.05.2016 р. скасовані законодавчі норми щодо призначення спеціальних пенсій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України “Про прокуратуру” є неправомірними, а рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 01.09.2017 (протокол № 22) підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Закону України “Про прокуратуру”№ 1697-VІІ від 14.10.2014 р., який набрав чинності 15.07.2015 р., прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців.

Пунктом 5 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про статус народного депутата”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про судову експертизу”, “Про ОСОБА_2 України”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про дипломатичну службу”, Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

До 01.06.2015 р. не прийнято закону, що стосувався б усіх видів пенсійного забезпечення осіб, у тому числі спеціальних пенсій.

Положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ стосуються порядку призначення пенсії прокурорам, слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.

Конкретна сфера суспільних відносин не можу бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі суспільні відносини.

Закон України “Про прокуратуру” №1697-VІІ прийнятий 14.10.2014 р. ОСОБА_3 України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” №213-VІІІ прийнято 02.03.2015 р.

ОСОБА_3 України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” № 213-VІІІ не скасовано, його положення (у частині, що стосуються спірних правовідносин) не визнано неконституційним, а до 01.06.2015 р. Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до ОСОБА_3 України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 р. № 1697-VІІ.

В тексті Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” №213-VІІІ чітко визначено, що з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України “Про прокуратуру”.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії після 01.06.2015 р., у зв’язку з чим відмова Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в призначенні йому пенсії за вислугу років є правомірною та прийнята з дотриманням вимог Закону України “Про прокуратуру”.

Одночасно суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ від 14.10.2014 р., який набрав чинності 15.07.2015 р., прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01.10.2016 р. по 30.09.2017 р. - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років, а судом встановлено, що станом на 29.08.2017 р., вислуга років ОСОБА_1 фактично складала лише 21 роки 9 місяців 15 днів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова при прийнятті рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за його заявою від 29.08.2017 р. діяло у межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України і не порушувало права та законні інтереси позивача, то у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції скасовує рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.01.2018 р. та приймає нову постанову, якою відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 229, 243, 308, 315, 317, 322 , 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.01.2018 р. по справі № 638/17828/17 скасувати.

Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню .

Головуючий суддя ОСОБА_4 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6