Постанова № 74548425, 05.06.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 365/133/15-ц Головуючий у І інстанції Денисенко Н. О.Провадження № 22-ц/780/1852/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 05.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - ОСОБА_1,

суддів: Лівінського С.В., Сержанюка А.С.,

при секретарі Немудрій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 23 лютого 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 щодо прийняття постанов про повернення виконавчого документа стягувачу, заінтересована особа - ОСОБА_4, -

в с т а н о в и л а :

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого(території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 щодо прийняття постанов про повернення виконавчого документа стягувачу.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Згурівського районного суду Київської області від 05 червня 2015 року в справі за його позовом із ОСОБА_4 було стягнуто борг у розмірі 96026 грн. 86 коп.

05.06.2015 року видано виконавчий лист.

Постановою ВДВС Згурівського районного управління юстиції в Київській області від 12.08.2015 року було відкрито виконавче провадження №484414004 і 19.08.2015 року накладено арешт на все майно боржника.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 01.04.2016 року в справі за його позовом з ОСОБА_4 було стягнуто борг в розмірі 28812 грн. 70 коп. і 20.04.2016 року видано виконавчий лист.

Постановою ВДВС Згурівського районного управління юстиції в Київській області від 04.10.2016 року відкрито виконавче провадження за №525666964. Постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження йому не надіслано. 11.10.2016 року вищезазначені виконавчі провадження були об’єднані до зведеного виконавчого провадження №53015252. Загальна сума стягнення склала 124839 грн. 29 грн.

У зв’язку із поданням ним великої кількості скарг державний виконавець провів ряд виконавчих дій, які позитивних результатів не дали. Крім того, державний виконавець не зробив повторно запитів на боржника щодо відкритих рахунків, місця роботи, відрахувань із заробітної плати та сплачених податків від ведення підприємницької діяльності. Інформація щодо обов’язкових щорічних декларацій також не отримана. Стягнень на боржника за невиконання рішень суду не накладено і не порушено клопотань перед судом про кримінальну відповідальність. Також не арештована належна ОСОБА_4 частина земельної ділянки. За весь час виконання державний виконавець не здійснив реального виходу за адресою боржника та не провів опису майна, мотивуючи це відсутністю транспорту та коштів на пальне, незважаючи на те, що він готовий був компенсувати поїздку, про що письмово повідомив виконавця.

Відповідно до ОСОБА_1 і Виписки з ЄДР юридичних та фізичних осіб значиться, що боржник вела підприємницьку діяльність, а саме «Оптова торгівля напоями», «Діяльність ресторанів». Її дохід відповідно до поданих нею декларацій за 2014 рік становив 635000 грн., за 2015 рік - 112 500 грн. Проте, вважав ці декларації підробленими задля отримання боржником кредиту.

На початок проведення виконавчих дій боржник мала прибутки. Однак протягом більше 2,5 років державний виконавець не вжив жодної примусової дії щодо стягнення зазначеної суми заборгованості. Станом на 26.01.2018 року рішення не виконані.

27.12.2017 року державний виконавець виніс дві постанови про повернення йому оригіналів виконавчих листів відповідно №365/133/15-ц та 365/74/16-ц, а тому просив визнати дії державного виконавця щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів стягувачу протиправними та скасувати їх.

У письмових запереченнях на скаргу начальник Згурівського РВ ДВС посилався на те, що на виконанні у відділі перебувало зведене виконавче провадження ЗВП №53015252 щодо виконання виконавчого листа №365/133/15-ц, виданого Згурівським районним судом 16.06.2015 року, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 96 026 грн. 59 коп. (ВП №48414004) та виконавчого листа №365/74/16-ц від 20.04.2016 року, виданого Згурівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 28712 грн. 70 коп.

12.08.2015 державний виконавець Чижик Є.В. на підставі виконавчого листа №365/133/15-ц та заяви стягувача відкрив виконавче провадження про стягнення 91111 грн. 59 коп.

19.08.2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 20.08.2015 року направлено запити у державні установи щодо наявності майна у боржника. У результаті зазначених дій у боржника не було виявлено майна та джерел отримання доходу.

20.11.2015 року внесено зміни до постанови про розмір стягнення боргу 96026 грн. 59 коп. та накладено арешт на майно боржника у зазначеному розмірі.

16.02.2016 року державний виконавець здійснив виїзд за місцем реєстрації боржника, де встановив, що вона там не проживає та майна не має, про що було складено акт від 16.02.2016 року.

23.02.2016 року сформовано інформаційну довідку про відсутність у боржника речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 24.02.2016 року за №365/133/15-ц відмовлено державному виконавцю у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України у зв’язку з необізнаністю боржника про наявність відкритого виконавчого провадження. Ухвалою суду від 14.06.2016 року боржницю тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України.

08.04.2016 року отримано відповідь про відсутність у боржниці транспортних засобів. 04.10.2016 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №365/74/16-ц про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 28812 грн. 70 коп. Постановою від 11.10.2016 року зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного.

На запити від 17.03.2017 року отримано відповіді про те, що боржник на обліку як ФОП не перебуває, відкритих рахунків не має, ніде не працює та пенсії не отримує. 20.02.2017 року та 17.05.2017 року за місцем реєстрації боржника в черговий раз встановлено, що вона там не проживає.

06.06.2017 року ухвалою суду оголошено розшук ОСОБА_4 29.05.2017 року до Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. 09.11.2017 року Згурівське ВП повідомило про виявлення місця проживання боржниці. 10.11.2017 року боржниця пояснила, що вона не має доходів, майна, підприємницькою діяльністю не займається і проживає за рахунок пенсії матері. Також вона надала декларацію про доходи та майно боржника. Відповідно до акту від 10.11.2017 року по місцю проживання боржника її майна не виявлено.

06.03.2018 року отримано відповідь про реєстрацію повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та про направлення матеріалів до Згурівського відділення поліції. Таким чином, державними виконавцями відділу неодноразово в повному обсязі було перевірено майновий стан боржника, проте ні місця отримання доходу, ні майна не виявлено. У зв’язку зі змінами у законодавстві натепер затвердження постанов про повернення виконавчих документів стягувачеві не вимагається.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 23 лютого 2018 року визнано дії державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 щодо винесення постанови від 29.12.2017 року за №4487 про повернення виконавчого документа стягувачу - оригіналу виконавчого листа за №365/133/15-ц від 05.06.2015 року, виданого Згурівським районним судом Кииївської області 16.06.2015 у виконавчому провадженні №48414004 про стягнення з ОСОБА_4 суми грошових коштів у розмірі 96026 грн. 86 коп., яке було об’єднано до зведеного виконавчого провадження за №53015252, неправомірними.

Визнано дії державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 щодо винесення постанови від 29.12.2017 року за №4493 про повернення виконавчого документа стягувачу - оригіналу виконавчого листа за №365/74/16-ц від 20.04.2016 року, виданого Згурівським районним судом Кииївської області 20.04.2016 року у виконавчому провадженні №52566964 про стягнення з боржника ОСОБА_4 суми грошових коштів у розмірі 28812 грн. 70 коп., яке було об’єднано до зведеного виконавчого провадження за №53015252, неправомірними.

Скасовано постанову державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 від 29.12.2017 року №4487 про повернення виконавчого документа стягувачу - оригінала виконавчого листа за №365/133/15-ц від 05.06.2015 року, виданого Згурівським районним судом Кииївської області 16.06.2015 року у виконавчому провадженні №48414004 про стягнення з ОСОБА_4 суми грошових коштів у розмірі 96026 грн. 86 коп., яке було об’єднано до зведеного виконавчого провадження за №53015252.

Скасовано постанову державного виконавця Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 від 29.12.2017 року №4493 про повернення виконавчого документа стягувачу - оригінала виконавчого листа за №365/74/16-ц від 20.04.2016 року, виданого Згурівським районним судом Кииївської області 20.04.2016 року у виконавчому провадженні №52566964 про стягнення з боржника ОСОБА_4 суми грошових коштів у розмірі 28812 грн. 70 коп., яке було об’єднано до зведеного виконавчого провадження за №53015252.

У апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції в частині винесення постанов про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.12.2017 року у виконавчих провадженнях ВП №48414004 та ВП №52566964 та про скасування цих постанов.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні доведено, що дії державного виконавця є неправомірними, оскільки при виконанні судових рішень державним виконавцем не виконано всіх дій, передбачених ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо розшуку майна боржника.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої в разі звернення стягнення на грошові кошти чи інше майно боржника виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Судом встановлено, що 29 грудня 2017 року державний виконавець Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» винесла дві постанови про повернення виконавчих документів стягувачу по виконанню виконавчих листів №365/133/15-ц та №365/74/16-ц про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 сум боргу, відповідно в розмірі 96026 грн. 59 коп. та 28812 грн. 70 коп., у зв’язку з відсутністю у боржника майна.

На виконанні у Згурівському ВДВС перебували: виконавчий лист №365/133/15-ц, виданий Згурівським районним судом 16.06.2015 року, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 96026 грн. 59 коп. (ВП №48414004) та виконавчий лист №365/74/16-ц від 20.04.2016 року, виданий Згурівським районним судом, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 28712 грн. 70 коп.

21.05.2015 року (до набрання рішенням законної сили, до видачі виконавчого листа та до відкриття виконавчого провадження) державний виконавець Чижик Є.В. у ВП №48414004 направив запити у державні установи щодо наявності майна у боржника.

12.08.2015 року цей державний виконавець на підставі виконавчого листа №365/133/15-ц та заяви стягувача відкрив виконавче провадження про стягнення 91111 грн. 59 коп. 19.08.2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 20.08.2015 року направлено запити у державні установи щодо наявності майна у боржника.

20.11.2015 року внесено зміни до постанови про розмір стягнення боргу 96026 грн. 59 коп. та накладено арешт на майно боржника у зазначеному розмірі. 16.02.2016 року державний виконавець здійснив виїзд за місцем реєстрації боржника і встановив, що вона там не проживає та майна не має, про що було складено акт від 16.02.2016 року. 23.02.2016 року сформовано інформаційну довідку про відсутність у боржника речових прав на нерухоме майно.

Постановою від 04.03.2016 року доручено проведення виконавчих дій, а саме, перевірку наявності проживання та майна ОСОБА_4 по вулиці 40-річчя Жовтня, 19 кв.36 у місті Києві.

Ухвалою суду від 24.02.2016 року №365/133/15-ц відмовлено державному виконавцю у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України у зв’язку з необізнаністю боржника про наявність відкритого виконавчого провадження. Ухвалою суду від 14.06.2016 року боржницю тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України.

08.04.2016 року отримано відповідь про відсутність у боржниці транспортних засобів.

25.03.2016 року державний виконавець ВДВС Голосіївського РУЮ встановив, що ОСОБА_4 по вулиці 40-річчя Жовтня, 19 кв.36 в місті Києві не проживає.

13.07.2016 року до бази даних Державної прикордонної служби «Відомості про осіб, який тимчасово обмежено у праві виїзду з України» введено дані про ОСОБА_4

04.10.2016 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №365/74/16-ц про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 боргу в розмірі 28812 грн. 70 коп. Постановою від 11.10.2016 року зазначене виконавче провадження приєднано до зведеного.

На запити від 17.03.2017 року отримано відповіді про те, що боржник на обліку як ФОП не перебуває, відкритих рахунків не має, ніде не працює та пенсії не отримує. 20.02.2017 року та 17.05.2017 року за місцем реєстрації боржника в черговий раз встановлено, що вона там не проживає.

На підставі постанови Голосіївського РВ ДВС міста Києва від 20.10.2015 року накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_4

06.06.2017 ухвалою суду оголошено розшук ОСОБА_4 29.05.2017 року до Дніпровського УП ГУ НП в місті Києві направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. 09.11.2017 року Згурівське ВП повідомило про виявлення місця проживання боржниці. 10.11.2017 року боржниця пояснила, що вона не має доходів, майна, підприємницькою діяльністю не займається та проживає за рахунок пенсії матері. Також вона надала декларацію про доходи та майно боржника. Відповідно до акту від 10.11.2017 по місцю проживання боржника її майна не виявлено.

На запити від 08.11.2017 року та від 20.11.2017 року отримано відповіді про те, що боржник на обліку як ФОП не перебуває, відкритих рахунків не має, ніде не працює та пенсії не отримує.

Станом на 27.11.2017 року в Згурівському РЦЗ на обліку не перебуває і допомоги по безробіттю не отримує. Станом на 28.11.2017 року за нею транспортні засоби не зареєстровані.

Станом на 04.12 2017 року Державні акти на право власності на земельну ділянку не обліковуються та станом на 30.09.2017 року пакетами акцій емітентів не володіє.

06.02.2018 року отримано відповідь про реєстрацію повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та про направлення матеріалів до Згурівського відділення поліції.

Із наданих ДВС копій матеріалів виконавчих проваджень вбачається, що при здійсненні виконавчих дій було встановлено, що майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, державним виконавцем не було відшукано.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення скарги, оскільки в судовому засіданні доведено, що дії державного виконавця є неправомірними, так як при виконанні судових рішень державним виконавцем не виконано всіх дій, передбачених ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» по розшуку майна боржника.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про порушення судом процесуального права.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374, 375, 381 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Згурівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 23 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: