Постанова № 74548420, 07.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6851/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Кравченко К.В. , Вербицька Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2018р. по справі № 815/6851/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/0000130/2 від 18.08.2017 р.; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00853 від 18.08.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 липня 2017 р. між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та фірмою FRUTOPOLIS S.A. (Греція) був укладений зовнішньоекономічний контракт №341/17, відповідно до умов якого фірма FRUTOPOLIS S.A. зобов'язалася поставляти, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у специфікаціях.

Відповідно до специфікації №47 від 17.08.2017 р. до контракту та інвойсу №104 від 14.08.2017 р., фірма FRUTOPOLIS S.A. на умовах поставки FСA-Скідра поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» наступний товар: персики свіжі класу А у пластикових ящиках -1410 шт., на 17 дерев’яних піддонах, врожай 2017 р., країна виробництва - Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 14239 кг., вага «нетто» - 13279 кг. на загальну суму: 4913,23 євро, де 0,37 євро за 1 кг. без транспортних витрат.

На підставі договору про надання послуг між позивачем та ТОВ «Брокерська Експедиційна Компанія «Атаман-Груп» декларантом ОСОБА_1 з метою митного оформлення товару ТОВ «Дунайська імпортна компанія» для підтвердження його митної вартості до митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UA500060/2017/014622, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту № 341/17 від 05.07.2017 р.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт; специфікація до контракту про постачання товару; інвойс; прайс-листи виробника; пакувальний лист; сертифікат походження товару; митна декларація країни відправлення; документи, які підтверджують транспортні витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспортні витрати, книжка МДП), тобто усі документи, обумовлені ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей.

18.08.2017 р. митним органом було ухвалено рішення № UA500060/2017/0000130/2 про коригування митної вартості товарів, де вказано, що надані декларантом документи містять розбіжності, у зв'язку з чим митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом.

26 січня 2018 року за вх. №2263/18 через канцелярію суду від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви, у яких посилаючись на ті ж самі обставини, що і у позовній заяві просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000130/2 від 18.08.2017 р.; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00853 від 18.08.2017 р.

Відповідач заявлені вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Для підтвердження митної вартості товару до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA500060/2017/014622 від 18.08.2017 року уповноваженою особою декларанта (ТОВ «Брокерсько-експедиційна компанія «Атаман-Груп») подані зовнішньоекономічний контракт від 05.07.2017 №341/17, прайс-лист та інші документи. Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UА500060/2017/014622 від 18.08.2017 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв’язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UА500060/2017/014622 від 18.08.2017 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: для митного оформлення товару № 1 персики класу А подана декларація № UА500060/2017/014622 від 18.08.2017 року.

Проте, в експортній митній декларації країни відправлення № 17GREX410100056514 клас товару не визначений, що не давало можливості перевірити числове значення вартості товару.

У зв’язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500060/2017/000130/2 від 18.08.2017 року.

Враховуючи викладені причини та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500060/2017/00853 від 18.08.2017 та роз’яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року позов ТОВ «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000130/2 від 18.08.2017 року.

Визнано протиправним та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00853 від 18.08.2017 року.

Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь ТОВ «Дунайська імпортна компанія» судовий збір у розмірі 3524,00 грн., сплачений згідно платіжних доручень №813 та №814 від 11 грудня 2017 року, №979 та №980 від 21 грудня 2017 року.

На вказане рішення Одеською митницю ДФС подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 року та ухвалити нове рішення,яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Дунайська імпортна компанія».

Апелянт вважає, що у рішенні про коригуванні митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Також у рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи, у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій – митна декларація від 15.08.2017 № UA102150/2017/203826.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

05.07.2017 року між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» (Покупець) та компанією «FRUTOPOLIS S.A.» (Продавець) було укладено контракт на поставку № 341/17, за умовами якого компанія «FRUTOPOLIS S.A.» поставила ТОВ «Дунайська імпортна компанія» партію товару.

З метою митного оформлення товару ТОВ «Дунайська імпортна компанія» для підтвердження його митної вартості до митного поста «Одеса-Порт» Одеської митниці ДФС була подана електронна митна декларація № UA500060/2017/014622 від 18.08.2017 року, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом – за ціною зовнішньоекономічного контракту № 341/17 від 05.07.2017 року.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 341/17 від 05.07.2017 року; специфікацію № 47 від 14.08.2017 року; договір про надання послуг по декларуванню товарів №211/16 від 01.03.2016 року; контракт №343/17 від 11.08.2017 року, за умовами якого перевізник «IRLUX-TRANS» S.R.L. приймає на себе зобов’язання здійснити перевезення товару, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» зобов’язується оплатити вартість перевезення; договір №14/03/17-MD від 14.03.2017 року, укладений між «IRLUX-TRANS» S.R.L. (замовник) та S.R.L. «Tintoreto-Trans» (перевізник), предметом якого є організація перевізником міжнародних та внутрішніх автомобільних перевезень вантажів, здійснення їх транспортно-експедиційного обслуговування за дорученням замовника; договір-заявку №25-GR від 14.08.2017 року до контракту №343/17 від 11.08.2017 року; інвойс № 104 від 14.08.2017 року; прайс-лист від 13.08.2017 року; пакувальний лист №104 від 14.08.2017 року; сертифікат походження товару форми EUR.1 № А771290; митну декларацію країни відправлення № 17GREX410100056514 від 14.08.2017 року; документи, які підтверджують транспорті витрати (контракти з перевізниками, рахунок-фактура, автотранспортна накладна, договір-заявка, довідка про транспорті витрати, книжка МДП).

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500060/2017/014622 від 18.08.2017 року було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Судом встановлено, що ТОВ «Дунайська імпортна компанія» зверталась до Одеської митниці ДФС з листом вих. №1808-2 від 18.08.2017 року (а.с.70, 134), у якому надані пояснення: щодо визначення класу товарів у експортній ВМД ТОВ «Дунайська імпортна компанія» надано пакувальний лист №104 від 14.08.2017 року, де зазначено кожен клас товару.

18 серпня 2017 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500060/2017/000130/2, у зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500060/2017/00853.

У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що для митною оформлення подана декларація № 500060/2017/014622 з товаром: персики класу А. Однак ЕК МД 17GREX410100056514 клас товару не визначений. Не можливо перевірити вартість товару по експортній митній декларації, оскільки не вказана вартість за клас А. Декларанту було запропоновано, відповідно до п.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

19.08.2017 декларантом підприємства ТОВ «Брокерсько-Експедиційна Компанія «АТАМАН-ГРУП» ОСОБА_2, діючим на підставі договору про надання послуг з декларування товарів від 01.03.2016 №211/16, було надіслане повідомлення, де не надано вагомих роз’яснень стосовно усіх виявлених розбіжностей у поданих документах та додатково повідомив, що додаткові документи відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надаватися не будуть.

За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості по товару №1, було обрано другорядний метод визначення митної вартості резервний метод.

Відповідно до п.1 ст. 64 МК України у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58, 63 МК України, митна вартість товару буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і с сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом.

Було проведено аналіз баз даних ЄАІС, встановлено, що рівень митної вартості товару №1 є більшим (МД від 15.08.2017 № UA102150/2017/203826), та становить 0.55 дол. США/кг.нетто, ніж заявлено декларантом – 0,539 дол. США/кг.нетто.

04.10.2017 року ТОВ «Дунайська імпортна компанія» подала скаргу до Одеської митниці ДФС та додаткові документи, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару, а саме: копію інвойсу № 104 від 14.08.2017 року, завірену печаткою митного органу Греції; копію експортної митної декларації, завірену печаткою митного органу Греції; копію довідки з ТПП Греції; калькуляцію вартості товарів зазначених в інвойсі № 104 від 14.08.2017 року; бухгалтерську довідку.

Одеською митницею ДФС 09.10.2017 року було винесено рішення №3927/10/15-70-61 «Щодо надання інформації», в якому зазначено, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

ОСОБА_3 ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Згідно ст. 49 МК України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до положень ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вимоги вищевказаних норм дають можливість відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: наявність розбіжностей між окремими документами; наявність ознак підробки певних документів; відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Колегією суддів встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст.ст. 58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Вирішуючи справу суд першої інстанції прийшов до висновку, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару.

Колегія судів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Експортна декларація ЕХ-1 – це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу, законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер. Відповідно до умов Інкотермс 2010 експортну декларацію може оформляти продавець чи покупець продукції.

Експортна декларація №17GREX410100056514 була оформлена постачальником товару компанією FRUTOPOLIS S.A., про що зазначено у графі 1 декларації згідно з правилами оформлення такого документу в країні відправлення. У графі 31 експортної декларації вказано товар без уточнення його класу.

Проте, у графі 44 декларації міститься посилання на інвойс 380/104, де « 380» - це назва документа (код) - інвойс, а « 104» - номер інвойсу.

В свою чергу в інвойсі № 104 зазначені наступні данні: номер та дата контракту, за яким був поставлений товар (№341/17 від 05.07.2017 року), найменування постачальника та покупця товару (FRUTOPOLIS S.A. та ТОВ «Дунайська імпортна компанія»), найменування товару (персики), розділ товару по класам (клас А), код товару (НОМЕР_1), тощо.

Крім того, до митного оформлення був наданий пакувальний лист від 14.08.2017 року, де також зазначені товари, розділенні по класам.

Зазначені обставини свідчать про те, що у апелянта були наявні документи, які надавали йому можливість визначити митну вартість товару, що не було прийнято митницею до уваги.

Судом першої інстанції було вірно визначено, що відсутність у експортній декларації №17GREX410100056514 класифікації товару (А,В) та наявність такої у митній декларації №UA500060/2017/014622 не може бути підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки не є розбіжністю у вказаних документах.

Крім того, в Україні діє спеціальний класифікатор продукції та послуг, затверджений наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 року № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів».

Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП) – систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації.

ДКПП згармонізовано зі Statistical classification of Products by Activity (CPA) (Статистичною класифікацією продукції та послуг за видами діяльності) редакції 2008 року до рівня підкатегорій, а також з PRODucts of the European COMmunity (PRODCOM) (Переліком промислової продукції Європейського Союзу) редакції 2008 року на рівні позицій; узгоджено з ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності». У ДКПП продукція/послуга - це результат окремого виду економічної діяльності відповідно до КВЕД, тобто кожному угрупованню видів економічної діяльності за КВЕД на ієрархічних рівнях «секція – клас» відповідає угруповання (одне чи кілька) продукції, яка є результатом його виконання; пов'язано з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), що відображено через посилання на відповідні коди УКТЗЕД.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що у ДКПП відсутнє розподілення товару який ввозив позивач (персики) по класам. Для персиків визначений єдиний код « 0809 30 90 00» та одна позиція у класифікаторі.

Таким чином, твердження апелянта, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, оскільки контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Враховуючи викладене, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення, прийняте Одеською митницею ДФС, є необґрунтованим, а позовні вимоги ТОВ «Дунайська імпортна компанія» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач (апелянт), який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2018 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_4Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6