Постанова № 74548217, 30.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3318/18Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Святецького В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (суддя – Микуляк П.П., час ухвалення – 10:48 год., місце ухвалення – м.Ужгород, дата складання повного тексту – 23.03.2018 р.),

в адміністративній справі № 807/1548/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,

про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПП Національної поліції України, в якому, із врахуванням збільшення позовних вимог, просив: 1) визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача від 25.09.2017 року №1459 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення дисциплінарного стягнення на капітана поліції ОСОБА_1, попередження про неповну посадову відповідність; 2) визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача від 24.10.2017 року № 1580 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення з органів Національної поліції командира взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітана поліції ОСОБА_1; 3) визнати неправомірним та скасувати наказ відповідача від 07.11.2017 р. №474 о/с «По особовому складу» в частині звільнення командира взводу №1 роти №4 батальйону капітана поліції ОСОБА_1, зі служби в поліції; 4) зобов’язати відповідача поновити позивача на посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП з 07.11.2017 року; 4) стягнути з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 07.11.2017 року до дня поновлення на роботі; 5) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення із відповідача на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції України від 25.09.2017 року №1459 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладання на капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.10.2017 року №1580 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення з органів Національної поліції командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.11.2017 року №474 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції по Управлінню патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві командира взводу №1 роти №4 батальйону, капітана поліції ОСОБА_1. Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції з 07 листопада 2017 року. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2017 року по 12 березня 2018 року в розмірі 23878,75 грн.. Рішення в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді командира взводу №1 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць в розмірі 5826,37 грн. звернено до негайного виконання.

З цим рішенням суду першої інстанції від 13.03.2018 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття рішення та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що надаючи оцінку законності проведення службового розслідування та правомірності наказу від 25.09.2017 року №1459 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції прийшов до помилкового твердження про те, що строки проведення службового розслідування були порушені. 12.09.2017 року УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП направило начальникові ДПП НПУ вмотивований рапорт на продовження строків проведення службового розслідування. На підставі чого строки проведення службового розслідування було продовжено. Питання належної чи неналежної мотивації рапорту вирішуються безпосередньо службовою особою, яка вправі продовжувати строки службового розслідування. Рішення про продовження строків не повинно видаватися виключно у формі наказу чи розпорядження. Надаючи оцінку законності проведення службового розслідування та правомірності Наказу ДПП НПУ від 24.10.2017 року №1459 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з органів поліції, та Наказу ДПП НПУ від 07.11.2017 р. №474 о/с «По особовому складу», суд прийшов до висновку, що основною підставою звільнення капітана поліції ОСОБА_1 став факт оголошення 06.09.2017 року прокурором прокуратури Закарпатської області ОСОБА_2 про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.3 ст.357 КК України. Однак, такий висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи. Основною причиною звільнення стали систематичні порушення службової дисципліни та систематичні порушення нормативних актів, які регламентують діяльність Національної поліції України, що і зазначено у Наказі ДПП НПУ від 24.10.2017 року №1459 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Однак, дані обставини, які мають першочергове значення для справи, не були враховані судом першої інстанції.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 13.03.2018 р. та прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач апеляційної скарги не визнав, у суді апеляційної інстанції подав відзив, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з’явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з врахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що із 20.10.2008 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України (наказ т.в.о. начальника УМВС №447 о/с від 23.10.2008 року), а з 06.11.2015 року звільнений зі служби з органів внутрішніх справ згідно з пунктом 9 розділу XI ЗУ «Про Національну поліцію», у зв'язку з наказом УМВС №265 о/с від 06.11.2015 року. 07.11.2015 року позивач прийнятий на службу в поліцію відповідно до Наказу ГУНП в Закарпатській області №24 о/с від 07.11.2015 року (а.с. 27).

Наказом ДПП НПУ №1459 від 25.09.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність (а.с. 109-112).

Цей Наказ №1459 від 25.09.2017 року винесено за результатами проведеного службового розслідування і відповідного висновку службового розслідування від 22.09.2017 року. Це службове розслідування проведено на підставі наказу ДПП НПУ від 14.08.2017 року №3872, з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни командиром взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітаном поліції ОСОБА_1, за скаргою громадянина ОСОБА_3 щодо неправомірних дій працівників патрульної поліції (а.с. 75-108).

Наказом ДПП НПУ №1580 від 24.10.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» звільнено позивача капітана поліції ОСОБА_1 з органів Національної поліції з посади командира взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП (а.с. 146-152).

Цей Наказ №1580 від 24.10.2017 року винесено за результатами проведеного службового розслідування і відповідного висновку службового розслідування від 18.10.2017 року. Це службове розслідування проведено на підставі наказу ДПП НПУ від 11.09.2017 року №4330, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітаном поліції ОСОБА_1, у зв’язку з повідомленням прокурором 06.09.2017 року про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.357 КК України (а.с. 113-145).

Наказом ДПП НПУ №474 о/с від 07.11.2017 року «По особовому складу» звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005425), командира взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП, з 07.11.2017 року, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію». Підставою для винесення цього Наказу №474 о/с від 07.11.2017 року зазначено наказ ДПП №1580 від 24.10.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (а.с. 26).

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 КАС України (в редакції чинній із 15.12.2017 року), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини щодо звільненням зі служби в поліції врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Нормами спеціального законодавства є, зокрема, Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України №3460-IV від 22.02.2006 р..

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Статтею 17 цього Закону (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин) визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (ст.59 Закону).

Основні обов’язки поліцейського передбачені статтею 18 цього Закону. Так, поліцейський зобов’язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров’я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов’язки, пов’язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 вищевказаного Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ст. 77 вказаного Закону, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв’язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв’язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України №3460-IV від 22.02.2006 р. (надалі - Дисциплінарний статут), визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни є дисциплінарним проступком.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до ч.5 ст.18 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності та необхідності скасування оскарженого позивачем наказу ДПП НПУ №1459 від 25.09.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на позивача ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність, з врахуванням наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що наказ №1459 від 25.09.2017 року винесено за результатами проведеного службового розслідування і відповідного висновку службового розслідування від 22.09.2017 року.

Це службове розслідування проведено на підставі наказу ДПП НПУ від 14.08.2017 року №3872, з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни командиром взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітаном поліції ОСОБА_1, за скаргою громадянина ОСОБА_3 щодо неправомірних дій працівників патрульної поліції.

Колегія суддів зазначає, що наказом МВС України від 12.03.2013 року №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).

Відповідно до положень п.5.1 Інструкції, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення (п.5.2 Інструкції). Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (п.5.3 Інструкції).

В процесі проведення вказаного службового розслідування 12.09.2017 року УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП направило начальникові ДПП НПУ вмотивований рапорт на продовження строків проведення службового розслідування. За результатами розгляду вказаного рапорту від 12.09.2017 року начальником ДПП ОСОБА_4 на окремому аркуші паперу виконано напис «Дозволяю» (а.с. 79, 80).

Колегія суддів вважає, що питання належної чи неналежної мотивації вказаного рапорту від 12.09.2017 року щодо продовження строків проведення службового розслідування та наявності чи відсутності підстав для продовження такого строку належать до дискреційних повноважень відповідного суб’єкта владних повноважень, і вирішуються службовою особою, до повноважень якої віднесено вирішення цих питань.

Крім цього, недотримання вимог вказаної вище Інструкції щодо оформлення, зокрема відповідним наказом, владного рішення начальника ДПП про продовження строку проведення службового розслідування, не може бути підставою для визнання протиправними висновків такого службового розслідування.

Із змісту вказаних вище висновку службового розслідування від 22.09.2017 року та наказу №1459 від 25.09.2017 року видно, що на позивача ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог підпунктів 1, 3, 4, 10 частини 1, частини 2 статті 7, частини 1 статті 8 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог наказу НПУ №920 від 23.09.2016 року, та проявилося в порушенні ним п.2 ст.31 та ч.6 ст.34 цього Закону по обставинах щодо поведінки та неналежного оформлення адміністративних матеріалів відносно гр.ОСОБА_3 за ст.173 КУпАП.

Згідно цього наказу №1459 від 25.09.2017 року дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність накладено на позивача у відповідності до п.5 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту.

Визначені статтями 14, 16 і 18 Дисциплінарного статуту порядок і строк накладення та виконання вказаного дисциплінарного стягнення не було порушено. При цьому, слід зазначити, що виконання такого дисциплінарного стягнення як попередження про неповну посадову відповідність не потребує вчинення інших спеціальних дій (як-то видання наказу по особовому складу).

З врахуванням наведеного вище та відсутності в судовій адміністративній справі доказів, які б спростовувати (вказували на необ’єктивність) висновки службового розслідування від 22.09.2017 року та зміст наказу №1459 від 25.09.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення дисциплінарного стягнення на позивача ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість тверджень суду першої інстанції щодо протиправності цього Наказу та наявності підстав для задоволення відповідної позовної вимоги.

Відносно решта позовних вимог, тобто щодо оскарження наказів № 1580 від 24.10.2017 року, №474 о/с від 07.11.2017 р., поновлення на посаді та стягнення на користь позивача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, то суд апеляційної інстанції погоджується із відповідними висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення зазначених позовних вимог, з врахуванням наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що наказом ДПП НПУ №1580 від 24.10.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» звільнено позивача капітана поліції ОСОБА_1 з органів Національної поліції з посади командира взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП.

Цей Наказ №1580 від 24.10.2017 року винесено за результатами проведеного службового розслідування і відповідного висновку службового розслідування від 18.10.2017 року. Службове розслідування проведено на підставі наказу ДПП НПУ від 11.09.2017 року №4330, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП капітаном поліції ОСОБА_1, у зв’язку з повідомленням прокурором 06.09.2017 року про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.3 ст.357 КК України.

Наказом ДПП НПУ №474 о/с від 07.11.2017 року «По особовому складу» звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0005425), командира взводу №1 роти №4 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві ДПП, з 07.11.2017 року, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію». Підставою для винесення цього Наказу №474 о/с від 07.11.2017 року зазначено наказ ДПП №1580 від 24.10.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Із змісту вказаних вище висновку службового розслідування від 18.10.2017 року та наказу №1580 від 24.10.2017 року видно, що позивача ОСОБА_1 звільнено з органів НПУ за недобросовісне виконання службових обов’язків, вчинення дисциплінарного проступку, що виразилися у порушенні вимог підпунктів 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9 ч.1, ч.2 ст.7, частини 1, 2 ст.8 Дисциплінарного статуту, п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», ч.1 ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», та згідно повідомлення про підозру від 06.09.2017 року позивачу, що виразилося у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.3 ст.357 КК України, систематичні порушення службової дисципліни, систематичні порушення нормативних актів, які регламентують діяльність Національної поліції України, на підставі п.8 ч.1 ст.12 Дисциплінарного статуту.

Судом першої інстанції вірно враховано, що підставою для проведення вказаного службового розслідування був факт оголошення позивачу 06.09.2017 року прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Закарпатської області ОСОБА_2 підозри за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.3 ст.357 КК України.

Висновок ДПП НПУ про необхідність звільнення позивача з органів НПУ ґрунтується на тому, що зазначені в наказі №1580 від 24.10.2017 року порушення, такі як недобросовісне виконання службових обов’язків, вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», проявились у факті оголошення позивачу 06.09.2017 року підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Висновок службового розслідування від 18.10.2017 року обґрунтовується саме вчиненням позивачем 09.08.2017 року умисних злочинів у сфері службової діяльності.

Однак, згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, лише вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, яким встановлено чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, може бути використано як доказ в адміністративній справі.

Частина 2 ст.16 Дисциплінарного статуту встановлює, що у разі проведення за фактом учинення проступку кримінального провадження на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення накладається не пізніше одного місяця з дня закінчення кримінального провадження.

Тому, суд першої інстанції вірно зазначив, що лише оголошення позивачу 06.09.2017 року підозри у вчиненні кримінального правопорушення та відсутність обвинувального вироку суду виключають можливість для висновків про доведеність вини особи, зокрема позивача, у вчиненні вказаних вище порушень, а отже і для звільнення його з посади за цими підставами.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що у спірному наказі №1580 від 24.10.2017 року вказано, що звільнення позивача з органів НПУ зумовлено також систематичним порушенням службової дисципліни та систематичним порушенням нормативних актів, які регламентують діяльність Національної поліції України.

Саме про ці підстави для звільнення зазначає апелянт (відповідач) ДПП НПУ в апеляційній скарзі.

Однак, в матеріалах адміністративної справи немає і апелянтом не надано суду доказів про те, що позивач перед винесенням спірного наказу №1580 від 24.10.2017 року вчинив систематичні порушенням службової дисципліни та систематичні порушенням нормативних актів, які регламентують діяльність Національної поліції України. Також, не обґрунтовано ні у висновку службового розслідування від 18.10.2017 року, ні в апеляційній скарзі, в чому ж конкретно проявились і коли були допущені позивачем такі систематичні порушення.

В такій ситуації колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про передчасність, а отже і незаконність, звільнення позивача зі служби в поліції.

У зв’язку із наявністю підстав для поновлення позивача на службі в поліції на раніше займаній посаді, являється також обгрунтованими висновки суду першої інстанції про стягнення в користь позивача із відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2017 року по 12.03.2018 року в розмірі 23878,75 грн..

Правильність визначених періоду вимушеного прогулу та розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу перевірено судом апеляційної інстанції, з врахуванням наданої ДПП довідки №2300 від 13.12.2017 року про доходи позивача.

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції від 13.03.2018 року слід скасувати частково, а саме в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №1459 від 25.09.2017 р. щодо накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність, і прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні відповідної частини позовних вимог.

У решта частині, тобто щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів №1580 від 24.10.2017 року, №474 о/с від 07.11.2017 року, поновлення позивача на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та звернення частини рішення суду до негайного виконання, слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України – задоволити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року в адміністративній справі № 807/1548/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – скасувати частково, а саме, в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу №1459 від 25 вересня 2017 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», і прийняти в цій частині нову постанову.

Відмовити в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу №1459 від 25 вересня 2017 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» щодо накладення на капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність.

У решта частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: В.В. Святецький

ОСОБА_5

Повний текст постанови складено 07.06.2018 року