Постанова № 74548203, 04.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3741/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Запотічного І.І., Затолочного В.С.,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача – прокурора Цинайко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Маневицької районної ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Андрусенко О.О. в м. Луцьку, повне судове рішення складено 04.04.2018, у справі за адміністративним позовом Першого заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури до Маневицької районної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 регіонального розвитку Маневицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарський виробничий кооператив «Годомичі», Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря» про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом до Маневицької районної ради (далі – Маневицька РР), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 регіонального розвитку Маневицької районної державної адміністрації, Сільськогосподарський виробничий кооператив «Годомичі», Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря», у якому просить визнати протиправним та скасування рішення Маневицької РР від 09.11.2017 № 23/27 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Годомичі», «Зоря».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення, пунктом 1 якого вирішено відтермінувати повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарському виробничому кооперативу «Годомичі» на загальну суму 327 780,00 грн, а саме: п.1.1. до 01.11.2018 року 100 000 грн; п.1.2. до 01.12.2018 року 227 780 грн. Пунктом 2 зазначеного рішення також вирішено відтермінувати повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарському виробничому кооперативу «Зоря» на загальну суму 27 780 грн до 01.12.2018 року. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним з тих підстав, що відтермінування районною радою повернення коштів до районного бюджету на загальну суму 355 560,00 грн, які отримали СВК «Годомичі», СВК «Зоря», не передбачено чинним законодавством та виходить за межі повноважень, наданих органу місцевого самоврядування законодавцем, зважаючи на те, що зазначені грошові кошти є позикою, переданою вказаним суб'єктам господарювання на підставі двосторонніх договорів, додаткові угоди до яких не укладалися. Крім того, відповідачем були порушені вимоги частини тринадцятої статті 17 Бюджетного кодексу України (далі - БК України). Зазначає, що своїм рішенням відповідач відстрочує повернення до бюджету територіальної громади жителів Маневицького району коштів районного бюджету, які є значними, а тому їх ненадходження шляхом прийняття рішення про відтермінування строку повернення суперечить інтересам держави, які полягають у забезпеченні належного фінансування бюджетних програм та заходів. Також наголошує, що, управління регіонального розвитку Маневицької РДА з часу закінчення терміну дії договорів позики, маючи повноваження щодо вжиття заходів, спрямованих на повернення до районного бюджету 355560,00 грн, бездіє.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 позов задоволено повністю.

З вказаним судовим рішенням не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначає, що прийняте оскаржуване рішення на підставі висновків, що не відповідають обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, що в свою чергу призвело до неправильного його вирішення, а тому просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати правомірним та законним рішення Маневицької РР від 09.11.2017 № 23/27 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Годомичі», «Зоря».

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції неправильно надано правову оцінку спірним правовідносинам, а також неправильно застосовано статтю 17 БК України і зроблено помилковий висновок лише на підставі поверхневого аналізу і співпадіння терміну «позика (кредит)» у вказаній статті. Вважає, що виникнення відносин кредитування (позики) не підтверджено належними й допустимими доказами при розгляді справи судом першої інстанції. Висновок про виникнення відносин кредитування зроблено лише на підставі наявних договорів позики (кредиту), при тому не проаналізовано ці договори на наявність істотних умов. Звертає увагу, що районна рада при прийнятті оскаржуваного рішення діяла відповідно до норм Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування України». Враховуючи принцип бюджетної системи України як самостійність, районна рада вправі затверджувати бюджетні програми, затверджувати районний бюджет та вносити зміни до нього, а відтак, вправі і визначати терміни повернення коштів, виділених з районного бюджету на виконання затверджених районною радою бюджетних програм.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач з нею не погодився, вказуючи, що відповідачем не вірно зазначено, що судом апеляційної інстанції не встановлений факт передачі коштів на поворотній основі. Так як судом досліджено договори позики, які вказують конкретні терміни повернення коштів, а також досліджено Порядки надання та використання коштів районного бюджету на реалізацію Комплексних програм, затверджених рішеннями Маневицької РР № 5/19 від 17.03.2011 та № 14/10 від 27.04.2012. А також з посиланням на вимоги БК України зроблено висновок про необхідність повернення зазначених коштів до бюджету, надаючи оцінку в сукупності усім, без винятку, доказам. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що 23.12.2005 Маневицька РР рішенням № 24/7 затвердила Програму розвитку основних галузей агропромислового комплексу району на 2006 – 2010 роки (далі – Програма розвитку). 30.12.2010 рішенням від № 4/5 Маневицька РР затвердила Комплексну програму розвитку основних галузей агропромислового комплексу району на 2011 – 2015 роки (далі – Комплексна програма розвитку). Вказаними програмами передбачено виділення коштів з районного бюджету на фінансування розвитку основних галузей агропромислового комплексу.

Рішенням № 5/19 від 17.03.2011 Маневицька РР затвердила Порядок надання та використання коштів районного бюджету на реалізацію Комплексної програми розвитку.

Згідно з розподілами виділених бюджетних асигнувань з рахунка № 35318002001498 від 23.06.2010 № 6, від 20.07.2010 № 10 та від 06.08.2010 № 19 кошти були виділені СВК «Годомичі» в сумі 50 000,00 грн на підставі рішення Маневицької РР від 10.06.2010 № 31/4 на реалізацію Програми розвитку. З листа Маневицької РДА від 02.11.2017 № 2708/39/2-17 вбачається, що остаточний термін повернення вказаних коштів є липень 2013 року.

Згідно з розподілами виділених бюджетних асигнувань з рахунка № 35315008012354 від 06.05.2014 № 2 та від 07.05.2014 № 3 СВК «Годомичі» кошти були виділені в сумі 27 780,00 грн та СВК «Зоря» в сумі 27 780,00 грн на підставі рішення Маневицької РР від 18.04.2014 року № 36/11 на реалізацію Комплексної програми розвитку. З договорів позики від 29.04.2014 видно, що остаточний термін повернення вказаних коштів є 30.11.2014.

Окрім вищезазначених 77 780,00 грн позики, СВК «Годомичі» були надані кошти на поворотній основі на підставі трьох договорів позики.

Згідно з розподілами виділених бюджетних асигнувань з рахунка № 35318002001498 від 29.03.2011 № 8, від 17.05.2011 № 17 та від 12.04.2011 № 1 кошти були виділені СВК «Годомичі» в сумі 85 000,00 грн на підставі рішення Маневицької РР від 17.03.2011 № 5/20 на реалізацію Комплексної програми розвитку. З листа Маневицької РДА від 02.11.2017 № 2708/39/2-17 вбачається, що термін повернення вказаних коштів є: 25% від суми позики – 01.12.2013 року, а решта суми (75%) – до 01.12.2014 року.

Згідно з розподілами виділених бюджетних асигнувань з рахунка № 35318002001498 від 26.03.2012 № 3, від 05.04.2012 № 5 та від 20.04.2012 № 7 кошти були виділені СВК «Годомичі» в сумі 100 000,00 грн на підставі рішення Маневицької РР від 16.03.2012 № 13/10 на реалізацію Комплексної програми розвитку. З листа Маневицької РДА від 02.11.2017 року № 2708/39/2-17 вбачається, що термін повернення вказаних коштів є: 25% від суми позики – 01.12.2014, а решта суми (75%) – до 01.12.2015.

Згідно з розподілами виділених бюджетних асигнувань з рахунка № 35318002001498 від 04.04.2013 № 6, від 13.03.2013 № 5 кошти були виділені СВК «Годомичі» в сумі 100 000,00 грн на підставі рішення Маневицької РР від 21.02.2013 № 23/8 на реалізацію Комплексної програми розвитку. З листа Маневицької РДА від 02.11.2017 № 2708/39/2-17 вбачається, що термін повернення вказаних коштів є: 25% від суми позики – 01.12.2015, а решта суми (75%) – до 01.12.2016.

Рішенням Маневицької РР від 25.12.2014 № 44/3 «Про надання дозволу сільськогосподарським виробничим кооперативам та фермерському господарству району на неповернення коштів до районного бюджету, виділених рішеннями районної ради від 08.04.2014 № 36/11 на виконання Комплексної програми розвитку основних галузей агропромислового комплексу району на 2011-2015 роки, затвердженої рішенням районної ради від 30.12.2010 року № 4/5, та відтермінування повернення коштів до районного бюджету» вирішено дозволити не повертати до районного бюджету кошти, виділені рішенням районної ради від 08.04.2014 № 36/11 на реалізацію Комплексної програми розвитку СВК «Годомичі», СВК «Зоря» в сумі 55 560,00 грн, а також кошти виділені СВК «Годомичі» рішенням районної ради від 10.06.2010 № 31/4 на реалізацію Програми розвитку згідно укладеного договору із ОСОБА_2 агропромислового розвитку райдержадміністрації від 14.06.2010 на суму 50 000 грн, а також вирішено відтермінувати СВК «Годомичі» повернення коштів до районного бюджету, виділених відповідно до рішень районної ради від 17.03.2011 № 5/20, від 16.03.2012 № 13/10 та від 16.03.2012 № 13/10 на розвиток сільськогосподарського виробництва (галузі тваринництва) згідно укладених договорів із управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації від 28.03.2011 на суму 85 000,00 грн та від 26.03.2012 в сумі 25 000,00 грн (25% від укладеного договірного зобов’язання) з терміном повернення 01.12.2014 на загальну суму 110 000,00 грн на термін до 01.12.2015.

Крім того судом встановлено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 у справі № 803/418/15-а за позовом прокурора Маневицького району в інтересах держави до Маневицької районної ради про визнання нечинним пункту рішення визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Маневицької районної ради від 25.12.2014 № 44/3 «Про надання дозволу сільськогосподарським виробничим кооперативам та фермерському господарству району на неповернення коштів до районного бюджету, виділених рішеннями районної ради від 08.04.2014 № 36/11 на виконання Комплексної програми розвитку основних галузей агропромислового комплексу району на 2011-2015 роки, затвердженої рішенням районної ради від 30.12.2010 № 4/5, та відтермінування повернення коштів до районного бюджету».

09.10.2015 Маневицька РР прийняла рішення № 52/12 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Мрія», «Годомичі», «Зоря», «Надія» та фермерському господарству «Росохи», згідно з пунктом 1.1 якого відтерміновано повернення коштів до районного бюджету на термін до 01.12.2016, що виділені рішенням районної ради від 18.04.2014 № 36/11 на реалізацію Комплексної програми розвитку для посіву ярих зернових культур урожаю 2014 року у розмірах: СВК «Годомичі» - 27 780,00 грн, СВК «Зоря» - 27 780,00 грн та відповідно до пункту 1.2 відтерміновано повернення коштів до районного бюджету на термін до 01.12.2016, виділені СВК «Годомичі» рішенням районної ради від 10.06.2010 № 31/4 на реалізацію Програми розвитку в розмірі 50 000,00 грн.

09.12.2016 Маневицька РР прийняла рішення № 14/5 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Мрія», «Годомичі», «Зоря», «Надія» та фермерському господарству «Росохи», згідно із пунктом 1 якого вирішила відтермінувати повернення коштів до районного бюджету на термін до 01.12.2017, що виділені: пунктом 1.1. рішенням районної ради від 18.04.2014 № 36/11 на реалізацію Комплексної програми для посіву ярих зернових культур урожаю 2014 року у розмірах: СВК «Годомичі» – 27 780,00 грн, СВК «Зоря» – 27 780,00 грн; пунктом 1.2. рішенням районної ради від 10.06.2010 № 31/4 на реалізацію Програми розвитку СВК «Годомичі» в розмірі 50 000,00 грн.

Крім того, пунктом 2 зазначеного рішення вирішено відтермінувати повернення до районного бюджету коштів, виділених СВК «Годомичі» рішеннями районної ради від 17.03.2011 № 5/20, від 16.03.2012 № 13/10, від 21.02.2013 № 23/8 на реалізацію Комплексної програми: на термін до 01.12.2017 року – 250 000,00 грн; на термін до 01.11.2017 року – 35 000,00 грн.

Вказане рішення прийнято Маневицькою РР за результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 регіонального розвитку Маневицької РДА від 07.11.2016 № 303/01-04/2-16, яким ініційовано відтермінування повернення коштів до районного бюджету у загальній сумі 150 000,00 грн, і вказана сума охоплена пунктом 1 рішення № 14/5 від 09.12.2016.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі № 803/578/17 за позовом першого заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури до Маневицької районної ради про визнання протиправним та скасування рішення визнано протиправним та скасовано рішення Маневицької районної ради від 09.12.2016 №14/5 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Мрія», «Годомичі», «Зоря», «Надія» та фермерському господарству «Росохи».

ОСОБА_2 фінансів Маневицької районної ради у довідці від 02.11.2017 № 418/02-06/2-17 повідомило, що згідно виписок надходжень за 27.10.2017 до районного бюджету повернуто 35 000 грн СВК «Годомичі» коштів наданих на реалізацію «Комплексної програми розвитку основних галузей агропромислового комплексу на 2011-2015», що були відтерміновані рішенням районної ради від 09.12.2016 № 14/5 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету СВК «Мрія», «Годомичі», «Зоря», «Надія» та фермерському господарству «Росохи».

Маневицькою районною радою 09.11.2017 прийнято рішення № 23/27 «Про відтермінування повернення коштів до районного бюджету сільськогосподарським виробничим кооперативам «Годомичі, «Зоря», згідно із пунктом 1 якого вирішила відтермінувати повернення коштів до районного бюджету СВК «Годомичі» на загальну суму 327 780,00 грн, а саме: згідно п.1.1 до 01.11.2018 - 100 000,00 грн; згідно п.1.2 до 01.12.2018 - 227 780,00 грн; згідно п.2 вирішено відтермінувати повернення до районного бюджету коштів СВК «Зоря» на загальну суму 27 780,00 грн до 01.12.2018.

Вказане рішення прийнято Маневицькою РР за результатами розгляду листа Маневицької районної державної адміністрації № 2708/39/2-17 від 02.11.2017, а також клопотань СВК «Годомичі» та СВК «Зоря» від 19.10.2017 та 08.11.2017, поданих безпосередньо до органу місцевого самоврядування.

У судових засіданнях суду першої інстанції представник СВК «Годомичі» подав докази сплати ще 25 000 грн заборгованості.

Таким чином, на час прийняття рішення судом першої інстанції заборгованість СВК «Годомичі» становила 302 780, 00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів неправомірність оскаржуваного рішення, натомість відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють вказані правовідносини, враховуючи наступне.

При тому місцевий суд вірно керувався тим, що згідно частини 2 статті 143 Конституції України обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Бюджетним кодексом України врегульовані відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

За визначенням пункту 31 частини 1 статті 2 БК України кредитування бюджету – це операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов’язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Відповідно до ст. 5 БК України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 8 ч.5 ст. 22 БК України унормовано, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії.

Абзацом 2 пункту 10.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року № 938, передбачено, що відповідно до встановлених повноважень органи Казначейства здійснюють контроль за наявністю відповідних бюджетних асигнувань для взяття бюджетних зобов’язань та відповідністю взятих бюджетних зобов’язань певним бюджетним асигнуванням за відповідними кодами економічної класифікації видатків та паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі). Відповідальність за взяті з порушенням бюджетного законодавства бюджетні зобов’язання та нецільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів згідно із законом.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що у випадку надання кредиту з бюджету на головного розпорядника таких коштів покладається обов’язок здійснювати контроль за своєчасним поверненням їх до бюджету в повному обсязі.

Також необхідно зазначити, що згідно ст. 50 БК України у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади).

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 17 БК України місцеві гарантії можуть надаватися за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної міської ради для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України, що належать до комунального сектору економіки, розташовані на відповідній території та здійснюють на цій території реалізацію інвестиційних проектів, метою яких є розвиток комунальної інфраструктури або впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом.

Правочин щодо надання державної (місцевої) гарантії оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повні найменування та місцезнаходження суб’єкта господарювання і кредитора (у разі гарантування виконання зобов’язань за кредитним договором); обсяг кредиту (позики); обсяг гарантійних зобов’язань та порядок їх виконання; умови настання гарантійного випадку; строк дії гарантії.

Обов’язковою умовою надання державної (місцевої) гарантії є укладення договору між Міністерством фінансів України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб’єктом господарювання про погашення заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за виконання гарантійних зобов’язань. Істотними умовами такого договору мають бути зобов’язання суб’єкта господарювання: внести плату за надання державної (місцевої) гарантії; надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за гарантією; відшкодувати витрати державного (місцевого) бюджету, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань; сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат. Пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені; надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб’єкта господарювання на користь гаранта.

Відповідно до частин 8, 9 ст. 17 БК України у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) гарантійних зобов’язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб’єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Якщо договором між Кабінетом Міністрів України (Радою міністрів Автономної Республіки Крим чи виконавчим органом міської ради за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи міської ради) та суб’єктом господарювання передбачаються зобов’язання такого суб’єкта господарювання з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань за договором тягне перехід до держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста) права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) зобов”язань за такими кредитами (позиками).

Прострочена заборгованість суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб’єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством закріплений обов’язок позичальника щодо повернення отриманого кредиту з бюджету за відсутності його реструктуризації, однак нормами законодавства не передбачено підстав для відтермінування заборгованості суб’єктів господарювання перед державою чи територіальною громадою за кредитами з бюджету.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з визначенням суду першої інстанції щодо природи укладених договорів позики між позивальниками СВК «Зоря» та СВК «Годомичі» з однієї сторони та позикодавцем ОСОБА_2 агропромислового розвитку Маневицької РДА з другої сторони, на підставі яких отримали кошти, які за своєю правовою суттю є кредитними, а отже на такі правовідносини поширюються норми статті 17 БК України.

Таким чином, Маневицька районна рада, керуючись ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою районні і обласні ради можуть розглядати і вирішувати на пленарних засіданнях й інші питання, віднесені до їх відання цим та іншими законами, за відсутності посилання на норми інших законів, які передбачають таке право, своїм рішенням № 23/27 від 09.11.2017 протиправно відтермінувала повернення до районного бюджету коштів, виділених на реалізацію Комплексної програми розвитку основних галузей агропромислового комплексу району на 2011-2015 роки, Програми розвитку основних галузей агропромислового комплексу району на 2006-2010 роки на суму 327 780, 00 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак таке судом першої інстанції вірно визнано протиправним та скасовано, чим задоволено позовні вимоги за підставністю та обґрунтованістю.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно з’ясованих обставинах, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, яке необхідно залишити без змін, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Маневицької районної ради залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року у справі № 803/133/18 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин – з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 08.06.2018.