Постанова № 74547999, 06.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2956/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Запотічного І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – не з’явився;

від відповідача - не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2018р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської обл. про визнання відмови протиправною; зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 06.03.2018р., м.Луцьк),-

В С Т А Н О В И В:

03.02.2018р. позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії відповідача ОСОБА_1 об’єднаного управління /ОУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України Волинської обл. щодо непроведення перерахунку та виплати із збільшенням їй пенсії на 1 (один) процент заробітку за зкожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років; зобов’язати пенсійний орган, починаючи з 10.10.2017р., провести перерахунок та виплату їй пенсії із її збільшенням на 1 (один) процент заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.3-4).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2018р. адміністративний позов задоволено повністю; визнано дії відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з врахуванням пільг, наданих ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправними; зобов’язано відповідача ОСОБА_4 ОУПФ України Волинської обл. провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 10.10.2017р. відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 (один) процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років, вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.41-42).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач ОСОБА_4 ОУПФ України Волинської обл., який покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить у поданій апеляційній скарзі рішення суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с.54-58).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що зі вступом у дію Закону України від 03.10.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії відповідно до норм діючого законодавства. Розмір пенсії позивача до проведеного перерахунку становив 2915 грн. 68 коп., а після перерахунку склав 4504 грн. 54 коп.

Перерахунок пенсії ОСОБА_2 за рішенням Любешівського районного суду Волинської обл. від 04.06.2013р. у справі № 162/544/13-а та Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014р. у справі № 876/9768/13 після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призведе до фактичного зменшення пенсійної виплати, яка буде складати 1758 грн. 96 коп. Вважає, що спеціалістами пенсійного органу був обраний найбільш вигідний спосіб проведення перерахунку пенсії позивача.

Крім того, для проведення перерахунку пенсії за рішенням суду не має підстав, оскільки призначення та перерахунок пенсії ОСОБА_2, що мав місце до 01.10.2017р., проводився на підставі ч.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно поданого відзиву позивач ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечує, наголосила на існуючій судовій практиці з наведеного питання; просить справу розглядати за її відсутності (а.с.82-87).

У зв’язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрала умови, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абз.1 цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Тому суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 повинен здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 з 05.06.1997р. перебуває на обліку в ОСОБА_1 ОУПФ України Волинської обл., є потерпілою від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується відповідним посвідченням серії Б № 622545 (а.с.11).

Позивачу призначено пенсію за віком на підставі ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; загальний стаж позивача складає 45 років 9 місяців 19 днів.

28.11.2017р. позивач звернулася із заявою до ОСОБА_1 ОУПФ України Волинської обл. про перерахунок призначеної їй пенсії з врахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно відповіді ОСОБА_1 ОУПФ України Волинської обл. № 2011/Ш-01 від 12.12.2017р. у проведенні такого перерахунку було відмовлено з покликанням на відсутність підстав для застосування ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.14-15).

Свою відмову пенсійний орган обґрунтовував внесеними змінами до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до постанови КМ України № 544 від 15.04.2003р. «Про підвищення розмірів трудових пенсій» максимальний розмір трудових пенсій за віком станом на 01.01.2004р. (на день набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») становив 150 грн. Тому проводити обчислення розміру пенсії згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» недоцільно. Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», її перерахунок може проводитися; за правилами цього Закону, а положення ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в даному випадку застосуванню не підлягають.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Частиною 2 ст.56 наведеного Закону визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Згідно п.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обставини справи свідчать про те, що позивач фактично обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Аналіз ст.56 наведеного Закону вказує про те, що вона визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Порядок перерахунку пенсій встановлений нормами абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, особам, на яких поширюються вимоги Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за рік.

Посилання відповідача на те, що перерахунок пенсії позивача після набрання чинності Закону України від 03.10.2017р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призведе до зменшення пенсійної виплати та буде складати 1758 грн. 96 коп.. з огляду на вищевикладене, не беруться апеляційним судом до уваги.

Оскільки ОСОБА_2 є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 3, тому пенсійним органом на момент перерахунку пенсії неправомірно визначено доплату до пенсії за понаднормативний стаж 30 років, при цьому спірну доплату слід було встановити за понаднормативний стаж 15 років.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує позицію Верховного Суду по аналогічній категорії справ (зокрема, постанову Другої судової палати Касаційного адміністративного суду від 06.02.2018р. у справі № 560/675/17).

Стосовно твердження відповідача щодо внесених змін до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи колегія суддів наголошує на наступному.

Нормою ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.

Водночас, як вказує пенсійний орган, відповідно до постанови КМ України № 544 від 15.04.2003р. «Про підвищення розмірів трудових пенсій» максимальний розмір трудових пенсій за віком станом на 01.01.2004р. (на день набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») становив 150 грн. Тому проводити обчислення розміру пенсії згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» недоцільно.

Отже, зміни, що були внесені до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосуються порядку обчислення фактичного середньомісячного заробітку для пенсії та не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв’язку із понаднормовим страховим стажем.

Аналогічні висновки викладені по аналогічній категорії справ, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015р. у справі 21-727а15.

Із наведеного випливає, що суд першої інстанцій вірно застосував норми вищевказаних Законів та дійшов до вірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що, вирішуючи питання про зобов'язання здійснити перерахунок та виплачувати належні платежі, суд, у разі відсутності спору про право особи на отримання пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_4 ОУПФ України Волинської обл.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2018р. в адміністративній справі № 803/201/18 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_4 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Дата складення повного судового рішення: 08.06.2018р.