Постанова № 74547352, 07.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року справа №234/13734/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі судового засідання Борисові А.А., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 березня 2018 року (повний текст складено 05 березня 2018 року в м. Краматорськ) у справі № 234/13734/17 (суддя І інстанції – Ткачова С.М.) за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Слов’янської міської ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

11 вересня 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, третя особа Управління праці та соціального захисту населення Словянської міської ради про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії у якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про відмову ОСОБА_2 у виплаті заборгованості державної допомоги при народженні дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2, РПНПП НОМЕР_1 заборгованість по допомозі при народженні дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка створилась з червня 2016 року по жовтень 2016 року включно.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 02 березня 2018 року у справі № 234/13734/17 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про відмову ОСОБА_2 у виплаті заборгованості державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РПНПП НОМЕР_1 заборгованість по допомозі при народженні дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка створилась з червня 2016 року по жовтень 2016 року включно.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив оскаржене рішення суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки з питання призначення допомоги при народженні дитини позивач до управління звернулась 25.11.2016 року, відповідно допомога призначена з 01.11.2016 року.

Позивачем на адресу суду надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу зилишити без задоволення, а судове рішення без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до копії паспорта громадянина України виданого Микитівським РВ Горлівського МВ ГУМВС України в Донецькій області 04.06.2010 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: Донецька область, Горлівка- 7, вул. Дубиніна, 8-14. (а.с. 14-15).

Відповідно до п. 2 постанови КМУ № 595 від 07.11.2014 року, перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 7 листопада 2014 р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», м. Горлівка відноситься до міст на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Відповідно до абз. 1 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. №509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення» довідка є документом, який видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно довідки від 24.11.2016 №0000044291 про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. 20-років Жовтня, 11-3. Також, її діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають разом з матірю, що також підтверджуються довідками від 24.11.2016 №0000044357 та від 24.11.2016 №0000044412 (а.с. 11, 13,16).

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-НО № 178261 виданого Микитівським відділом реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції Донецької області, 24.02.2008 року народилася ОСОБА_4, матірю якої є ОСОБА_2 (а.с. 10).

Свідоцтвом про народження серія 1-НО № 508061, яке видано Микитівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції у Донецькій області 27.03.2013 року підтверджується, що ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

Позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради із заявою про призначення недотриманої нею допомоги при народжені другої дитини. Однак, згідно із повідомлення УПСЗН Краматорської міської ради від 28.08.2017 №01-08/6325 та від 02.06.2017 №01-08/4251 про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини у призначені допомоги при народжені другої дитини їй було відмовлено. Зі змісту вказаного повідомлення, також вбачається, що позивачу відповідачем були доведені до відома положення п. 54 постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року та п. 13 постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року. (а.с. 4-8).

Так, відповідно п. 13 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, допомога при народженні дитини, яка народилась після 8 квітня 2011 року, надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму,- на другу дитину і т.д. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами.

Статтею 3 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов'язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта.

За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2811-ХІІ документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, самостійно. За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин не може самостійно зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.

Про призначення державної допомоги чи про відмову в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Згідно ст. 11 Закону № 2811-ХІІ, для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Форма заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року N 441.

Згідно ст. 11 Закону № 2811-ХІІ, виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; у разі виникнення інших обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач в період з 01.08.2014 по 31.05.2016 знаходилася на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бахмутської держадміністрації, допомога при народженні їй була виплачена по 31.05.2016. Справа знята з обліку у звязку із зміною місця проживання.

18.07.2016 позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Словянської районної державної адміністрації Донецької області із питанням виплати допомоги при народженні дитини, проте, їй було відмовлено у призначенні допомоги, оскільки відповідно до листа Словянської районної державної адміністрації Донецької області від 08.06.2017, у звязку з тим, що при отриманні довідки про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи вона вказала, що фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, втім, було зясовано, що за вказаною адресою вона не проживає та ніколи не мешкала. (а.с. 9).

Отже, Управлінням праці та соціального захисту населення Словянської районної державної адміністрації Донецької області допомога при народженні дитини з 01.06.2016 позивачу не була призначена.

Крім того, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначено допомогу при народженні дитини 01.11.2016 по 31.03.2017.

Таким чином, встановлено, що позивач не отримувала допомогу в період з червня 2016 року по жовтень 2016 року включно. Зазначена обставина сторонами не заперечується.

Відповідно до п. 5.1. Інструкції про порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів всіх видів соціальної допомоги, надання соціальної допомоги припиняється та поновлюється у випадках, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, а також згідно із заявою отримувача допомоги.

За приписами пункту 8 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської областей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 595 (з наступними змінами), особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до 9.1. Інструкції у разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання (реєстрації) допомога призначається (подовжується її виплата) на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах.

Відповідно до статті 11 Закону № 2811-ХІІ допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Відповідно до абз. 33 пункту 13 постанови КМУ від 27.12.2001 № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, позивач має право на звернення до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради за призначенням допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 та отримання цієї допомоги.

Абзацом першим пункту 55 передбачено, що допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий час з моменту призначення, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у абзаці десятому пункту 35 цього Порядку.

Абзацом 2 вказаного пункту передбачено, що призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень.

Орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період відповідно до законодавства (пп. 6-15 Порядку).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач виховує дітей та належним чином виконує батьківські обов'язки.

Крім того, чинним законодавством не передбачені обмеження в часі щодо поновлення виплати допомоги при народженні дитини, припиненої не з вини одержувача.

Отже, враховуючи зазначене, обмежень в часі для звернення за поновленням виплати допомоги при народженні дитини немає. Позивач та її дитина як громадяни України мають право на соціальний захист від держави, який передбачає комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на захист добробуту кожного члена суспільства. Забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, держава зобов'язується забезпечити дитині захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. Позивач, в сім'ї якої виховуються та проживає неповнолітні діти, має право на державну допомогу, яка надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 року зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідач під час розгляду справи не довів правомірності свого рішення та законності підстав у відмові в поновленні виплат державної допомоги при народженні дитини.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 березня 2018 року у справі № 234/13734/17 - залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 02 березня 2018 року у справі № 234/13734/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 08 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_5