Рішення № 74547229, 25.04.2018, Миронівський районний суд Київської області

25.04.2018 Єдиний унікальний № 371/113/18

Провадження № 2/371/297/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

з секретарем Харченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Миронівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 13 жовтня 2016 року помер ОСОБА_4. Після його смерті залишилась спадщина у виді житлового будинку під номером 28 по вулиці Кондратовича міста Миронівка Київської області. Будучи спадкоємцями померлого за законом, вони подали заяви до ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину па нерухоме майно. Оформити спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок не мають змоги.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід’ємною частиною правовстановлюючого документа.

Померлий не мав правовстановлюючого документу на житловий будинок під номером 28 по вулиці Кондратовича міста Миронівка Київської області.

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 375977, виданого 26 серпня 2010 року ОСОБА_3 міською радою Київської області, ОСОБА_4 був власником земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: вулиця Кондратовича, 28, місто Миронівка Київської області, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням виконкому ОСОБА_3 міської ради від 20 вересня 2011 року № 218 ОСОБА_4 отримав дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівельна вказаній земельній ділянці. В лютому 2012 року він замовив та виготовив будівельний паспорт індивідуального житлового будинку та повідомив інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про початок виконання будівельних робіт.

Протягом 2012 - 2015 років житловий будинок по вулиці Кондратовича, 28 міста Миронівка Київської області був побудований, були укладені договори про користування електричною енергією та згідно робочого проекту газопостачання будинок було газифіковано. У 2015 році ОСОБА_4 замовив та виготовив технічний паспорт на житловий будинок

Будинок є побудованим, будівництво будинку закінчено, на будинок виготовлений технічний паспорт на ім’я ОСОБА_4, будинок фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але державна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно не була здійснена.

ОСОБА_3 районна державна нотаріальна контора Київської області повідомила про те, що не може видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок.

Просили визнати за кожною з них право власності на 1/2 частину житлового будинку під номером 28 по вулиці Кондратовича міста Миронівка Київської області.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 30 січня 2018 року відкрито провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не подав.

У судове засідання позивачі та представник позивачів не з’явились, в поданій до суду заяві представник позивачів просив розгляд справи проводити за його відсутності, від позову не відмовився.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Київської області в судове засідання не з’явився. В надісланій до суду заяві міський голова ОСОБА_5 проти задоволення позову не заперечив.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов’язання встановлено законодавством у зв’язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Відповідно до частини 1 статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що 13 жовтня 2016 року помер ОСОБА_4. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК № 381668, виданим 18 жовтня 2016 року ОСОБА_3 районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області Київської області.

Позивачі є спадкоємицями померлого ОСОБА_4 за законом у відповідності до ст. 1261 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 являється його дружиною, ОСОБА_2 є його дочкою.

Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про одруження серії І-БК № 204565, виданим 22 лютого 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану ОСОБА_3 районного управління юстиції Київської області, свідоцтвом про народження серії І-БК № 249121, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану ОСОБА_3 районного управління юстиції Київської області.

06 січня 2017 року, тобто у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк, позивач ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 у поданій нотаріусу заяві просила видати їй свідоцтво про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя на житловий будинок, від прийняття спадщини після смерті чоловіка відмовилась на користь дочки ОСОБА_2

Відповідно до правил підпунктів 1.1 пункту 1 глави 11 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Підпунктом 2.2 пункту 2 глави 11 передбачено, що в разі, якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку.

Згідно з підпунктами 4.12, 4.15, 4.18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У матеріалах спадкової справи міститься повідомлення нотаріуса від 03 січня 2018 року № 02/02-14, за змістом якого перешкодою у вчиненні нотаріальних дій є відсутність документів, що підтверджують право власності на житловий будинок.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи ОСОБА_4 № 06/2017.

Згідно з частиною 1 статті 190 ЦК України майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Права та обов’язки спадкодавця як забудовника є майновими, оскільки пов’язані із створенням та набуттям власності на нерухому річ, а тому є майном у розумінні частини 1 статті 190 ЦК України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що збудувавши об’єкт незавершеного будівництва, померлий ОСОБА_4 до моменту своєї смерті був його законним власником, а отже вказане майно входить до складу спадщини та може бути успадковане у передбаченому законом порядку.

При цьому відсутність державної реєстрації цього об’єкту жодним чином не вплинула на наявність в неї права власності на цей об’єкт, оскільки така реєстрація є лише підтвердженням з боку держави права, що виникло.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» за № 20 від 22 грудня 1995 року передбачено, що частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Згідно зі статтею 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала з померлим ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 22 лютого 2003 року до дня його смерті 13 жовтня 2016 року.

Під час шлюбу подружжям зведено будинок під номером 28 по вулиці Кондратовича міста Миронівка Київської області, який набув статусу спільного майна подружжя. Частки подружжя у вказаному майні є рівними.

Встановлено, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 375977, виданого 26 серпня 2010 року ОСОБА_3 міською радою Київської області, ОСОБА_4 надана у власність земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: вулиця Кондратовича, 28, міста Миронівка Київської області. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Дана обставина підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, будівельним паспортом індивідуального житлового будинку.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Миронівського району Київської області № 218 від 20 вересня 2011 року ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво індивідуального одноповерхового 3-х кімнатного житлового будинку індивідуальному проекту з житловою площею 54,40 кв.м, загальною площею 111,84 кв.м та будівництво господарських будівель в місті Миронівка по вулиці Кондратовича, 28.

Дана обставина підтверджується рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Миронівського району Київської області № 218 від 20 вересня 2011 року.

В лютому 2012 року ОСОБА_4 замовив та виготовив будівельний паспорт індивідуального житлового будинку в місті Миронівка Київської області по вулиці Кондратовича, 28 та повідомив інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про початок виконання будівельних робіт. Такі фактичні дані підтверджуються будівельним паспортом індивідуального житлового будинку, повідомленням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про початок виконання будівельних робіт.

Після зведення житлового будинку були укладені договори про користування електричною енергією, згідно робочого проекту газопостачання будинок було газифіковано.

Встановлено, що будинок під номером 28 по вулиці Кондратовича міста Миронівка Київської області був побудований на земельній ділянці, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Будівництво будинку завершено.

08 лютого 2012 року ОСОБА_4 замовив та виготовив в ПП «Архбудренесанс» будівельний паспорт індивідуального житлового будинку по вулиці Кондратовича, 28 міста Миронівка Київської області.

Будинок має виготовлений 07 травня 2015 року КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» технічний паспорт, в якому не відображено, що будинок відноситься до категорії самовільних. Згідно відомостей технічного паспорту приналежністю будинку є такі господарські будівлі та споруди: погріб під частиною будівлі, прибудова, сарай - літня кухня, гараж, ганок, колодязь питний, хвіртка, ворота, огорожа, огорожа, яма вигрібна, вимощення. Будинок має загальну площу 105,00 кв.м, жилу площу 52,20 кв.м, підсобну площу 52,80 кв.м.

Будинок набутий ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 шляхом будівництва, державна реєстрація прав власності на нього не була здійснена.

Нотаріусом перевірено та встановлено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно у виді житлового будинку під номером 28 по вулиці Кондратовича міста Миронівка Київської області не здійснена на час звернення позивачів за оформленням спадкових прав, рекомендовано звернутися за судовим захистом.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Оскільки позивач ОСОБА_2, будучи спадкоємцем померлого ОСОБА_4, має перешкоди у оформленні спадкових прав відповідно до вимог законодавства у зв’язку із відсутністю документа, що підтверджує його право власності на житловий будинок під номером 28 Кондратовича міста Миронівка Київської області, її порушене право підлягає захисту.

Судовому захисту підлягає право позивача ОСОБА_1 як співвласника вказаного майна.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 328, 368, 370, 1216 - 1218, 1226, 1268 - 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст. 60 СК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» за № 20 від 22.12.1995 року, керуючись ст.ст. 13, 19, 95, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, паспорт серії СМ 537007, виданий ОСОБА_3 РВГУ МВС України в Київській області 15 травня 2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання : будинок під номером 50 по вулиці Козацька міста Миронівка Київської області, ОСОБА_2, паспорт громадянина України № 001349826, виданий 22 грудня 2017 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання : будинок під номером 50 по вулиці Козацька міста Миронівка Київської області, до ОСОБА_3 міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 04054984, місцезнаходження : будинок під номером 48 по вулиці Соборності міста Миронівка Київської області, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого 13 жовтня 2016 року ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку під номером 28 по вулиці Кондратовича міста Миронівка Київської області загальною площею 105,00 кв.м, житловою площею 52,20 кв.м, підсобною площею 52,80 кв.м.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого 13 жовтня 2016 року ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку під номером 28 по вулиці Кондратовича міста Миронівка Київської області загальною площею 105,00 кв.м, житловою площею 52,20 кв.м, підсобною площею 52,80 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту судового рішення 05 травня 2018 року.

Суддя підпис ОСОБА_6

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук