Постанова № 74547181, 06.06.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року справа №234/4709/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Борисові А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_2

відповідач: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області (суддя – Пікалова Н.М.) від 05 березня 2018 року у справі № 234/4709/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління реєстраційних повноважень міської ради та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області про визнання рішення неправомірним, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії з реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління реєстраційних повноважень міської ради та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно № 34362187 (RRP-4НН5Е089) від 21.03.2017 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов”язання зареєструвати право власності на: - ? частину житлового будинку у складі 2 кімнат з західної сторони, розміром 11,9 мІ та 11,5 мІ з прибудовою розміром 1,4мІ та 1 кімнати розміром 12,3 мІ, що розташовані по вул.Ганни Тищенко, 57 (стара назва Комсомольська,57) у м.Краматорську Донецької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 22.11.1985 року та ОСОБА_4, померлої 22.06.1999 року; 1/6 частину житлового будинку у складі 1 кімнати, розміром 11,1 мІ, що розташована по вул.Ганни Тищенко, 57 (стара назва Комсомольська,57) у м.Краматорську Донецької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 10.12.1995 року.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 04 травня 2017 року закрито провадження по адміністративній справі на підставі того, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 жовтня 2017 року скасував ухвалу суду першої інстанції та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 05 березня 2018 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що посилаючись на п.40 постанови КМУ від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суд визнав, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Позивач зазначив, для державної реєстрації права власності надав державному реєстратору відповідно до вимог пп.9 п.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - рішення суду, що набрало законної сили щодо права власності на нерухоме майно та технічний паспорт. Позивач вважає, що судом не надано належної оцінки та не розглянуто висновок експертно технічного дослідження №2842 від 05.02.2018 року Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у якому зазначено, що житловий будинок, розташований за адресою по вул.Ганни Тищенко (Комсомольська), б.57, м.Краматорськ, Донецької області, є єдиним цілим будинком, який експлуатується за призначенням, складається з чотирьох кімнат та тамбура загальною площею 47,60 мІ, що складає 1/1 частку власності позивача.

Відповідачем на адресу суду апеляційної інстанції подано заяву про проведення розгляду справи за його відсутністю.

Відповідач у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач 15.03.2017р. звернувся до відповідача з заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок розташований Донецька область, м.Краматорськ, вул.Тищенко Ганни, 57.

Згідно картки прийому №82472359 позивачем до заяви були подані рішення Краматорського міського суду від 17.01.2017 року по справі №234/14782/2016 та технічний паспорт б/н, виготовлений станом на 03.03.2017 року ТБ «МЕГАПОЛИС».

Рішенням Краматорського міського суду від 17.01.2017 року по справі №234/14782/16-ц позовні вимоги ОСОБА_2 до Краматорської міської ради про визнання права власності на спадкове майно були задоволені та за ним визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку у складі 2 кімнат з західної сторони, розміром 11,9 квадратних метра та 11,5 квадратних метра з прибудовою розміром 1,4 квадратних метра, та 1 кімнати розміром 12,3 квадратних метра, що розташовані по вул. Ганни Тищенко, 57 (Комсомольска) у м.Краматорську Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 22.11.1985 року, померлої ОСОБА_4 22.06.1999 року; визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частину житлового будинку у складі 1 кімнати, розміром 11,1 квадратних метра, що розташована по вул. Ганни Тищенко, 57 (Комсомольска) у м.Краматорську Донецької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 20.12.1995 року.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 22 лютого 2017 року позивачеві відмовлено у задоволенні заяви щодо внесення до рішення суду доповнення про визнання частин будинку єдиною частиною у зв”язку з тим, що останні не були предметом позовних вимог.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_6 Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради від 21.03.2017 року № 34362187 у відповідності до вимог ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.18, п.23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затв. постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, відмовлено у державній реєстрації права власності.

Підставою для відмови стали ті обставини, що подані документи не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: технічна документація житлового будинку наведена в рішенні суду від 17.01.2017 року становить кількість кімнат (3 кімнати з прибудовою це 1/2 частка будинку, 4 кімната це 1/6 частка будинку), що за сукупністю складає 2/3 частки від усього будинку та площа кімнат не співпадають з технічною характеристикою, наданою у технічному паспорті, виготовленому 03.03.2017 року ТБ «Мегаполіс» (кількість усього кімнат з прибудовою в будинку 4 кімнати, що складає цілу частку, тобто 1/1). Таким чином, в технічному паспорті наявна відсутність кімнат та їх площа, які складають остаточну 1/3 частку будинку, що унеможливлює проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону №1952- IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015р. №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016р. №553) (далі Порядок №1127), згідно п. 40 якого державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

За приписами частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За приписами п.58 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об'єкта, також подається технічний паспорт на такий об'єкт.

За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об'єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об'єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об'єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об'єкта нерухомого майна відбулися у зв'язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Згідно п.20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затв.

постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1141, (в редакції, чинної у спірний період) з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості; 2) щодо об'єкта нерухомого майна, зокрема, тип об'єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо); призначення об'єкта нерухомого майна (житловий або нежитловий); площа об'єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєння літера, загальна та (за наявності) житлова площа об'єкта нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю).

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про проведення державної реєстрації позивачем було додано технічний паспорт, виготовлений ТБ «Мегаполіс» 03.03.2017 року, згідно якого кількість усього кімнат з прибудовою в будинку Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ганни Тищенко, 57 складає 4 - чотири, а саме кухня 10,40 мІ, жила кімната 12,40 мІ, жила кімната 12,40мІ, жила кімната 10,80 мІ, що складає цілу частку, тобто 1/1.

Суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що технічна документація, подана позивачем разом з рішенням суду унеможливлює проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме: до складу будинку входять 4-кімнати, які складають одну цілу частку майна, а в резолютивної частини рішення суду тільки ?частка будинку складає 3 кімнати, та ще 1 кімната це 1/6 частка будинку, що за сукупністю складає 2/3 частки будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 22 лютого 2017 року по справі №234/14782/16-ц позивачеві було відмовлено у задоволенні заяви щодо внесення до рішення суду доповнення про визнання частин будинку єдиною частиною у зв’язку з тим, що останні не були предметом позовних вимог.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від1 липня 2004 року N 1952-IV (далі Закон №1952- IV) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскільки надані позивачем документи містили різні дані про об'єкт нерухомого майна, що унеможливлює проведення державним реєстратором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до вимог чинного законодавства, то відповідачем правомірно було прийнято спірне рішення.

Статтею 11 Закону №1952- IV встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, з огляду на Закон N 1952-IV випливає, що державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, яка проводиться відповідно до визначених законом етапів, вчиненню реєстраційних дій передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства. Суд не може зобов'язати здійснити державну реєстрацію права за обставин, коли достеменно не встановлено, що всі подані документи належним чином оформлені, а всі етапи їх перевірки - завершені.

Рекомендаціями ОСОБА_7 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_7 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. У рішенні по справі «Класс та інші проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що у спірних правовідносинах суд не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції державного реєстратора.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Посилання позивача на висновок №2842 від 05.02.2018 року експертного будівельно-технічного дослідження про відшкодування матеріальної шкоди Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки він був складений після прийняття відповідачем спірного рішення. Крім того, наведений висновок не належить до переліку документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація речових прав на нерухоме майно.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05 березня 2018 року у справі № 234/4709/17 - залишити без задоволення.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05 березня 2018 року у справі № 234/4709/17 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 06 червня 2018 року.

Повне судове рішення складено 08 червня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 06 червня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Блохін А.А.

ОСОБА_1