Постанова № 74547118, 21.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2018 року м.Дніпросправа № 804/6813/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 р. (суддя Сидоренко Дмитро Володимирович) по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в якому просив:

- зобов'язати відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в розмірах не більше 2,0 гектара.

В обґрунтування своїх вимог посилається на протиправність прийнятого відповідачем рішення, з огляду на виконання ним всіх вимог передбачених законодавством для отримання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову викладену в формі листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.08.2017 року №М-6092/1-5122/6-17.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.07.2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області

В решті вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити позивачу у позов них вимогах у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржником зазначено, про не дослідження судом першої інстанції питання щодо необхідності відповідності розташування земельної ділянки, яку особа бажає отримати у власність переліку земельних ділянок, сформованому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Шевченківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

Листом від 03.07.2017 року №М-6092/0-3192/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило позивача, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року під № 413 “Деякі питання удосконалення управління в сфері використання сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними”, що при розгляді графічних матеріалів, які були наявні в наданому пакеті документів, встановлено, що земельна ділянка не зарезервована для учасників АТО.

Листом від 16 серпня 2017 року №М-6092/1-5122/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровьскій області повідомило позивача, що на виконання вимог розпорядження КМУ "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. №898-р Головним управлінням забезпечується розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення земельних ділянок, а також розміщення відповідної інформації на сайті про ділянки, які можуть бути відведені вказаним особам. Зазначено про незначне зниження темпів передачі земельних ділянок і вжиття заходів на посилення темпів продажу прав оренди на відкритих аукціонах. Наголошено, що зарезервовані земельні ділянки для вказаних вище осіб будуть надаватися у власність виключно цій категорії громадян. Та запропоновано звернутись у наступному кварталі.

Ненадання відповідачем дозволу на розроблення проекту землеустрою за поданим ОСОБА_1 клопотанням, стало підставою для його звернення до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення відповідачем прийнято не у спосіб та не в порядку, що передбачені діючим законодавством, що регулюють спірні відносини.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, аналіз зазначених вище законодавчих норм свідчить, що за результатами розгляду заяви (клопотання) особи про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідач мав прийняти одне з таких рішень: надати дозвіл на розроблення відповідної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмовити у наданні відповідного дозволу із зазначенням передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови.

Як зазначалося вище, щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, позивача, останнім листом від 16 серпня 2017 року №М-6092/1-5122/6-17 було повідомлено, що на виконання вимог розпорядження КМУ "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" від 19.08.2015 р. №898-р Головним управлінням забезпечується розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення земельних ділянок, а також розміщення відповідної інформації на сайті про ділянки, які можуть бути відведені вказаним особам. Зазначено про незначне зниження темпів передачі земельних ділянок і вжиття заходів на посилення темпів продажу прав оренди на відкритих аукціонах. Наголошено, що зарезервовані земельні ділянки для вказаних вище осіб будуть надаватися у власність виключно цій категорії громадян. Та запропоновано звернутись у наступному кварталі.

Отже заяву позивача вирішено не у спосіб передбачений земельним законодавством України.

Крім того, згідно матеріалів справи, не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8 га у власність для ведення особистого селянського господарства вмотивоване постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 "Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", а отже місце розташування об'єкта (земельної ділянки) повинно відповідати вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, а саме постанові Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413.

Так, відповідно до вказаної Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними Стратегією передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні: формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області; щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок; надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції; враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян. Для реалізації Стратегії передбачено розроблення проектів нормативно-правових актів.

Таким чином, з огляду на предмет регулювання постанови КМУ від 07.06.2017р. №413, суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яких змін до самого порядку одержання дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченого Земельним кодексом України, у зв'язку із затвердженням вказаної Стратегії, не внесено. Цей нормативний акт не регулює питання виділення землі, оскільки таке регулювання чітко передбачено Земельним кодексом України.

Тому, доводи апеляційної скарги, з посиланням на постанову КМУ від 07.06.2017р. №413 є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, враховуючи положення вищенаведених норм Земельного кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення не відповідає встановленим законом вимогам, оскільки не містить підстав передбачених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, а посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, є безпідставними.

Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправним та скасував рішення відповідача, у формі листа, яким фактично відмовлено позивачу у наданні дозволу.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо неможливості задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою задоволенню, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки його дій та рішень.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У зв'язку з вищевикладеним, зобов'язання відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву з урахуванням висновків суду, та з прийняттям рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначеної площі або про мотивовану відмову з дотриманням вимог Земельного кодексу України є належним способом захисту прав позивача в цій справі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2017 р. – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: О.М. Лукманова