Постанова № 74546984, 07.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 рокусправа № 808/1253/17 (суддя 1-ї інстанції – Стрельнікова Н.В., м. Запоріжжя)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді-доповідача ОСОБА_1

суддів: Іванов С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №808/1253/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» 15 травня 2017 року звернулось до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_2, згідно з яким, просить:

- визнати дії відповідача щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31393487 від 15.09.2016 про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (номер запису про право власності 16392875); рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31998525 від 24.10.2016 року про реєстрацію права забудови земельної ділянки (суперфіцій); рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №34679107 від 07.04.2017 року, у проведенні державної реєстрації права власності за позивачем на земельну ділянку, що розташована Запорізька обл., м. Мелітополь, вулиця Вакуленчука, земельна ділянка 99/14В, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:022:0012 – незаконними;

- скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31393487 від 15.09.2016 про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (номер запису про право власності 16392875) на земельну ділянку що розташована Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, земельна ділянка 99/14В, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:022:0012 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1026837423107) та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №16392875 за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

- скасувати рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №34679107 від 07.04.2017 року, у проведенні державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, що розташована Запорізька обл., м. Мелітополь, вулиця Вакуленчука, земельна ділянка 99/14В, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:022:0012 за суб'єктом: ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС», податковий номер/серія, номер паспорта 35238712 та зобов'язати провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована Запорізька обл., м. Мелітополь, вулиця Вакуленчука, земельна ділянка 99/14В, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:022:0012 за суб'єктом: ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» (код СДРПОУ 35238712);

- скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31998525 від 24.10.2016 року та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №17041277 про реєстрацію права забудови земельної ділянки (суперфіцій) на підставі договору суперфіція, серія та номер: 2 виданий 17.10.2016, укладеного між землевласником ОСОБА_4 та правокористувачем ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 2310700000:02:022:0012, яка знаходиться за адресою: Україна, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Вакуленчука, 99/14В в для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, договір укладено на 50 років, загальна площа земельної ділянки 0,0870га. Позов обґрунтовано протиправністю дій відповідача щодо здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку 2310700000:02:022:0012 за ОСОБА_4, права забудови земельної ділянки (суперфіцій) та протиправністю відмови відповідача в державній реєстрації права власності позивача на спірну земельну ділянку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідач діючи на підставі та в межах своїх повноважень правомірно відмовив позивачу у здійсненні державної реєстрації права власності на земельну ділянку 2310700000:02:022:0012 з тих підстав, що подані позивачем документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Крім того, суд першої інстанції зробив висновок щодо наявності підстав у державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2310700000:02:022:0012 за ОСОБА_4, оскільки ним було надано весь необхідний перелік документів для вчинення реєстраційної дії.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги рішення суду по справі №908/3314/16 яким встановлено, що позивач є законним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 2310700000:02:022:0012 та повинен здійснити державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 03.04.2017 року ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» звернулось до Центру надання адміністративних послуг м. Мелітополя із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2310700000:02:022:0012, яка знаходиться за адресою: Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99/14в (а.с.82).

Як свідчить зміст реєстраційної справи №1026837423107 на земельну ділянку кадастровий номер 2310700000:02:022:0012, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99/14в, до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.04.2017 представником ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» було додано: - квитанцію про сплату адміністративного збору; копію паспорту громадянина України ОСОБА_5, серії СА №097180, виданий Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області; копію довідки платника податків №2913412250, виданої ДПІ у м. Мелітополі; довіреність №01/03 від 30.03.2017, видану ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» громадянину ОСОБА_5; рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 у справі №908/3314/16; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2303003262017, виданий Управлінням Держгеокадастру у Мелітопольському районі Запорізької області (а.с.83-93).

07.04.2017 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_2 було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №34679107, яким відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, земельна ділянка 99/14в, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:022:0012, за суб’єктом: ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» (а.с.94).

В рішенні Державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №34679107 від 07.04.2017 вказано як підставу для відмови в державній реєстрації права власності, що відповідно до поданих документів не можливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Крім того, право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано за іншим суб’єктом.

Правомірність дій відповідача щодо реєстрації права власності на земельну ділянку 2310700000:02:022:0012 за ОСОБА_4, права забудови земельної ділянки (суперфіцій) та законність і обґрунтованість рішення відповідача від 07.04.2017 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (надалі – Закон №1952-IV). Закон №1952-IV спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV).

Згідно з п. 1, абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV, державній реєстрації прав підлягають, в тому числі, право власності, право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори) (ч. 1 ст. 6 Закону №1952-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1952-IV, до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить:

1) забезпечення:

проведення державної реєстрації прав;

ведення Державного реєстру прав;

взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

формування та зберігання реєстраційних справ.

Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 11 Закону №1952-IV встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Як визначено частиною першою статті 18 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону №1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Частиною першою статті 27 Закону передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Частиною першою статті 21 Закону №1952-IV визначено, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1952-IV, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі – Порядок №1127).

Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно з абз. 1 п. 9 Порядку №1127, разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Абзацами першим, другим пункту 12 Порядку №1127 визначено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов’язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації (абз. 1 п. 18 Порядку №1127).

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав (п. 19 Порядку №1127).

Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру формує витяг з нього про проведену державну реєстрацію прав, який розміщується на веб-порталі Мін’юсту для доступу до нього заявника з метою його перегляду та з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено адміністративний збір, його завантаження і друку (п. 22 Порядку №1127). Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2016 року ОСОБА_4 було подано до Центру надання адміністративних послуг м. Мелітополя заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2310700000:02:022:0012, яка знаходиться за адресою: Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99/14в (а.с.43).

06.10.2016 року ОСОБА_3 було подано до Центру надання адміністративних послуг м. Мелітополя заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на земельну ділянку кадастровий номер 2310700000:02:022:0012, яка знаходиться за адресою: Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99/14в (а.с.66).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується змістом реєстраційної справи №1026837423107, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до Державного реєстратора було надано увесь необхідний перелік документів для вчинення реєстраційних дій.

З матеріалів справи вбачається, що до своїх заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було додано квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію іншого речового права та квитанцію за надання витягу з Державного реєстру прав, державний акт на право власності на земельну ділянку від 23.10.2000, серії І-ЗП №059070, що підтверджується відомостями реєстраційної справи, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.41-94).

Тобто, подані документи відповідали вимогам Закону №1952-IV та Порядку №1127, підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію чи для відмови у державній реєстрації відповідач не мав.

15.09.2016 року Державним реєстратором ОСОБА_2 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31393487, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, земельна ділянка 99/14в, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:022:0012, за суб’єктом: ОСОБА_4 та відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об’єкт нерухомого майна, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №16392875 про державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_4 (а.с.51).

24.10.2016 року Державним реєстратором ОСОБА_2 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31998528, яким вирішено провести державну реєстрацію іншого речового, права забудови земельної ділянки, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, земельна ділянка 99/14в, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:022:0012, за суб’єктом: ОСОБА_3, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №17041277 про державну реєстрацію права забудови (суперфіцію) на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_3 (а.с.78).

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника про те, що реєстрацію суперфіцію було проведено на 6 днів раніше від дня прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію, а саме: 18.10.2016 року, а рішення прийнято 24.10.2016 року, оскільки частиною 9 статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. Як встановлено судом, заяви про державну реєстрацію права забудови земельної ділянки було подано ОСОБА_3 18.10.2016 року, а тому саме ця дата вважається датою державної реєстрації (а.с.81).

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання незаконними дій відповідача щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31393487 від 15.09.2016 про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 (номер запису про право власності 16392875) та щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31998525 від 24.10.2016 року про реєстрацію права забудови земельної ділянки (суперфіцій), скасування цих рішень та вилучення із Державного реєстру записів на підставі цих рішень, не має.

Судом встановлено, що 03.04.2017 року ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» було подано до Центру надання адміністративних послуг м. Мелітополя заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2310700000:02:022:0012, яка знаходиться за адресою: Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, 99/14в. (а.с.82).

З реєстраційної справи №1026837423107 вбачається, що в якості правовстановлюючого документу позивачем до Державного реєстратора було подано рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 року у справі №908/3314/16 за первісним позовом ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» до ОСОБА_4 про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3, про визнання недійсним статуту (а.с.87-90).

Із тексту зазначеного рішення вбачається, що Господарським судом Запорізької області в межах розгляду вказаної справи розглядалися позовні вимоги за первісним позовом про визнання за ТОВ «ТОРГОВО- ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» права власності на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер 2310700000:02:022:0012, розташовану за адресою: вул. Вакуленчука, 99/14В в м. Мелітополь Запорізької області та за зустрічним позовом про визнання недійсним статуту ТОВ «ТОРГОВО- ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС», затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства №2/06 від 10.06.2008 та зареєстрованого 15.07.2008 року.

За результатом розгляду цієї справи господарським судом Запорізької області ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні первісного та зустрічного позовів.

Обгрунтовуючи своє рішення в частині первісного позову господарський суд Запорізької області, з чим погодився й Донецький апеляційний господарський суд в постанові від 28.08.2017 року у справі №908/3314/16, вказав про відсутність правових підстав для визнання права власності за ТОВ «ТОРГОВО- ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» на земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер 2310700000:02:022:0012, розташовану за адресою: вул. Вакуленчука, 99/14В в м. Мелітополь Запорізької області, на час розгляду справи в суді.

Як свідчать матеріали справи 07.04.2017 року Державним реєстратором ОСОБА_2 було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №34679107, яким відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, що розташована за адресою: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Вакуленчука, земельна ділянка 99/14в, кадастровий номер земельної ділянки 2310700000:02:022:0012, за суб’єктом: ТОВ «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС». В обґрунтування рішення вказано на те, що відповідно до поданих документів не можливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Крім того, Державним реєстратором вказано, що право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано за іншим суб’єктом (а.с.13).

Пунктом 23 Порядку №1127 встановлено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

З матеріалів справи вбачається, що в якості правовстановлюючого документу позивачем до державного реєстратора було подано рішення господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 року у справі №908/3314/16 (а.с.87-90). Інших документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності позивач державному реєстратору не надав.

При цьому, зазначене рішення суду не є правовстановлюючим документом в розумінні Закону №1952-IV, оскільки його резолютивна частина не містить вказівок щодо визнання права на земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер 2310700000:02:022:0012 за позивачем.

Висновок господарського суду у мотивувальній частині рішення відносно того, що позивач є законним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 2310700000:02:022:0012 та повинен здійснити державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку не підтверджує факт набуття речового права позивача на земельну ділянку, оскільки виключно висновки суду в резолютивній частині рішення - є приписами, що підлягають безумовному виконанню сторонами та третіми особами.

Саме резолютивна частина судового рішення за своїм формулюванням містить висновок про спосіб відновлення порушених прав позивача.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №34679107 від 07.04.2017 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №1952-IV та Порядком №1127, тому прийняте рішення є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи незначної складності, об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги які є аналогічними тим, що викладені в запереченнях на позов та мотивована оцінка яким вже була надана судом першої інстанції, їх не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИСТАВКОВИЙ ЦЕНТР АГРОСС» – залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №808/1253/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п.10 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 7 червня 2018 року.

Повне судове рішення складено 8 червня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко