Постанова № 74546189, 08.06.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа 761/28117/17 Головуючий в І інстанції: Піхур В.О.

апеляційне провадження № 22-ц/796/4648/2018 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розглядуцивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року в справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фундуклєєвський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ «Фундуклєєвський» про визнання недійсним протоколу загальних зборів в частині - повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, направити зустрічну позовну заяву до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.

Згідно п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України ухвала суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п.8 ч.1 1 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України в реакції Закону №2147VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно з ч. 6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

За змістом п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402- VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду в порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147- VIII від 03 жовтня 2017 року.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що об'єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є недоцільним, оскільки вимоги виникають з різних правовідносин, позови містять різний предмет, зміст вимог та різні обставини, які підлягають доказуванню.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСББ «Фундуклєєвський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В процесі розгляду справи, ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву в якій ставила питання про визнання недійсним протоколу загальних зборів в частині.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

З матеріалів справи слідує, що предметом первісного позову є вимога про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла через невиконання останньою рішення загальних зборів ОСББ «Фундуклєєвський» від 30 червня 2015 року, яким постановлено необхідність сплати обов'язкових внесків на утримання житлового комплексу у встановленому розмірі, як особами які зареєстрували своє право власності на нерухоме майно у житловому комплексі, так і особами, які хоч і не зареєстрували своє право власності, проте як інвестори будівництва житлового комплексу чи з інших законних підстав є власниками майнових прав на нерухоме майно у житловому комплексі або вважають себе власниками таких майнових прав.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_1 просила визнати недійсним протокол загальних зборів ОСББ «Фундуклєєвський» від 30 червня 2015 року в частині питання 3, пункту 14 порядку денного, а саме: в частині першій, п.14 питання 3, виключивши частину речення «або особи, які хоч і зареєстрували своє право власності , проте, як інвестори будівництва житлового комплексу чи з законних підстав, є власниками майнових прав на нерухоме майно у комплексу чи з законних підстав , є власниками майнових прав на нерухоме майно у житловому комплексі або вважають себе власниками таких прав». Частину 2 п.14 питання 3 вказаного протоколу просила виключити.

При цьому ОСОБА_1 заперечувала наявність між нею та ОСББ будь-яких договірних відносин, а прийняте загальними зборами членів ОСББ від 30 червня 2015 року рішення про формування коштів ремонтного фонду та про здійснення заходів з утримання житлового комплексу, яке було оформлене протоколом загальних зборів ОСББ «Фундуклєєвський», в частині затвердження розміру і порядку сплати внесків на утримання житлового комплексу та ремонтного фонду та їх кошторис, просить визнати недійсним, оскільки її право власності на квартиру у житловому комплексі не зареєстровано, отже вона не є власником/співвласником багатоквартирного будинку, а є суб'єктом, наділеним лише майновими правами на квартиру, крім того, відповідачка ніколи не була членом ОСББ «Фундуклєєвський», тому вважає неправомірними дії позивача щодо нарахування заборгованості, про стягнення якої заявлено в первісному позові.

Таким чином, обидва позови є взаємопов'язаними, виникають з одних правовідносин, і спільний їх розгляд є доцільним, й задоволення зустрічного позову може виключити можливість для задоволення первісного позову, що є безумовно підставою для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ЦПК України.

На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 заявнику.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність постановленої судом ухвали є обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2018 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 08 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: