Рішення № 74545648, 08.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2018 року № 826/16998/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Хозторг»до третя особаМіністерства економічного розвитку і торгівлі України Служба безпеки Українипровизнання протиправним та скасування наказу від 27 вересня 2017 року №1420

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хозторг» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - відповідач), третя особа - Служба безпеки України (далі по тексту - 3 особа) в якому просить визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 вересня 2017 року №1420 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності» в частині застосування спеціальної санкції до позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року відкрито провадження у справі №826/16998/17 за правилами загального позовного провадження, призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні 07 лютого 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно застосовано до позивача спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, оскільки останнім не вчинялось будь-яких порушень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Митного кодексу України, у діях позивача відсутні ознаки дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, а тому наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 вересня 2017 року №1420 підлягає скасуванню.

23 січня 2018 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

У підготовче засідання прибули представник позивача, відповідача та третьої особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2018 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання на 06 березня 2018 року для розгляду справи по суті, яке відкладалось на 04 квітня 2018 року, 12 квітня 2018 року, 19 квітня 2018 року, 25 квітня 2018 року для надання додаткових доказів за клопотанням сторін.

У судовому засіданні 25 квітня 2018 року представник позивача адміністративний позов підтримав, представник відповідача та представник третьої особи - заперечили проти позову, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження згідно частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 вересня 2017 року №1420 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України до іноземних суб'єктів господарської діяльності», на підставі подання Служби безпеки України від 21 серпня 2017 року №8/1/2-10662ДСК за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, порушення ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», статті 484 Митного кодексу України до іноземних суб'єктів господарської діяльності і, зокрема, до позивача у 40-денний строк з дня набрання чинності даним наказом застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України.

З подання Служби безпеки України від 21 серпня 2017 року №8/1/2-10662ДСК вбачається, що у ході здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави у зовнішньоекономічній сфері, отримано інформацію щодо порушення компанією-нерезидентом ООО «Хозторг» вимог чинного законодавства України. Так, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту через митний пункт пропуску «Успенка - Матвєєв Курган» з території Російської Федерації експортовано на адресу ПП «Апекс-Трейд» товарно-матеріальні цінності (побутові товари). Згідно з наказами ДФС України від 27 листопада 2014 року №331 та від 22 грудня 2014 року №385 вказаний митний пост ліквідовано та рух через нього припинено. Таким чином позивачем вчинено дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу. З урахуванням викладеного третя особа просить відповідача застосувати до позивача спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог ст. 2 та ч.1 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а саме, за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Судом встановлено, що спеціальні санкції до позивача застосовано на підставі ч.1 ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, порушення ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст.484 Митного кодексу України в зв'язку з тим, що позивач на виконання умов зовнішньоекономічного контракту через митний пункт пропуску «Успенка - Матвєєв Курган», який ліквідовано наказами ДФС України від 27 листопада 2014 року №331 та від 22 грудня 2014 року №385 та рух через нього припинено, з території Російської Федерації експортовано на адресу ПП «Апекс-Трейд» товарно-матеріальні цінності (побутові товари).

Не погоджуючись з правомірністю наказу, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Відповідно до положень статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ далі - Закон №959-ХІІ), за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.

Застосування санкцій, зазначених у цій статті, може бути оскаржено в суді.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27 вересня 2017 року №1420 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» в частині застосування до ТОВ «Хозторг» спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, прийнятим на підставі подання Служби безпеки України, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

Згідно п.2 ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана: здійснювати заходи контррозвідувального забезпечення дипломатичних представництв, консульських та інших державних установ, а також заходи, пов'язані з охороною державних інтересів у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, безпекою громадян України за кордоном.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про основи національної безпеки України» основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України в економічній сфері є забезпечення продовольчої безпеки; захист внутрішнього ринку від недоброякісного імпорту - поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань (ст. 8 Закону України «Про службу безпеки України»).

Порядок взаємодії Мінекономрозвитку України та СБУ з питань застосування спеціальних санкцій затверджено наказом Міністерства економіки України, Служби безпеки України від 08 листопада 2006 року №339/712 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1234/13108 (далі по тектсу - Порядок №339/712).

Пунктами 2.1, 2.3 зазначеного Порядку №339/712 встановлено, що Служба безпеки України на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України, готуються подання до Мінекономіки про застосування спеціальних санкцій.

Вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, визначається Службою безпеки України в залежності від змісту правопорушення згідно із вимогами статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Офіційне попередження Мінекономіки про можливість застосування спеціальних санкцій пропонується Службою безпеки України, якщо порушення допущено вперше та/або носить разовий характер, або обсяги допущених порушень незначні та суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб'єктом господарської діяльності взято зобов'язання в найкоротший термін вжити практичні заходи, що призведуть до ліквідації порушення або гарантують у подальшому ліквідацію наслідків здійсненого порушення.

Водночас, пунктами 3.1-3.3 Порядку №339/712 передбачено, що Мінекономіки інформує СБУ про результати розгляду подання про застосування (скасування, зміну виду, тимчасове зупинення дії) спеціальних санкцій у місячний строк з моменту надходження його від СБУ.

Мінекономіки з метою уточнення інформації щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, стосовно яких отримано подання про застосування спеціальних санкцій, може робити відповідні запити до СБУ або до інших органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного контролю, агентів валютного контролю про одержання додаткових матеріалів (інформації).

У разі наявності в Мінекономіки інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких СБУ пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасово зупинити дію) спеціальних санкцій, то ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення. Остаточне рішення щодо доцільності офіційного попередження про можливість застосування спеціальних санкцій, застосування індивідуального режиму ліцензування чи тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, скасування (зміни виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій приймається Мінекономіки на підставі матеріалів, отриманих разом із поданням, та інформації, яка наявна в Мінекономіки.

Так, отримавши інформацію про порушення ООО «Хозторг» вимог законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, Служба безпеки України відповідно до викладених вище правових норм та в межах повноважень звернулась до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з відповідним поданням щодо застосування до позивача спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Подання Служби безпеки України від 21 серпня 2017 року №8/1/2-10662 щодо застосування спеціальної санкції до ООО «Хозторг» мотивоване наступним обставинами: на виконання умов зовнішньоекономічного контракту через митний пункт пропуску «Успенка - Матвєєв Курган» з території Російської Федерації експортовано на адресу ПП «Апекс-Трейд» товарно-матеріальні цінності, про що свідчить наданий третьою особою витяг з митної бази Російської Федерації. Проте, наказами ДФС України від 27 листопада 2014 року №331 та від 22 грудня 2014 року №385 вказаний митний пост ліквідовано та рух через нього припинено. Таким чином позивачем вчинено дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу.

Так, матеріали Служби безпеки України в частині завдання шкоди інтересам національної безпеки стосуються, як зазначено у поданні, взаємовідносин позивача з ПП «Апекс-Трейд». Згідно роздруківки витягу з митної бази Російської Федерації (а.с.57-64) та пояснень третьої особи позивачем через митні пости, які ліквідовано та рух черех які припинено, поставлялись товарно-матеріальні цінності «ФЛП ОСОБА_1.», «ООО Торговый дом Стимул Трейд» «ЧП Торг опт услуга». Проте, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного ні відповідачем, ні третьою особою не надано.

При цьому, судом не приймаються до уваги долучені до матеріалів справи роздруківки витягу з митної бази Російської Федерації, надані третьою особою та не завірені належним чином, які слугували підставою для винесення подання, оскільки в силу положень ст. ст. 73, 74, 76 Кодексу адміністративного судочинства України вони не дають можливості встановити вчинення позивачем дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» санкції застосовуються за порушення цього або пов'язаних з ним законів України.

В частині, що стосується встановлених Службою безпеки України порушень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суд дійшов висновку про відсутність вказівки в поданні Служби безпеки України на порушення конкретної норми Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 488 Митного кодексу України встановлення порушень митних правил віднесено до компетенції відповідних митних органів.

Відповідними державними органами не надано суду протоколу в підтвердження порушень позивачем митних правил як це передбачено статтею 488 Митного кодексу України. Тим самим спростовується позиція Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо застосування санкцій в зв'язку із порушенням статті 484 Митного кодексу України.

За таких обставин, суд не вбачає у діях позивача порушень статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», статті 484 Митного кодексу України. Тому, застосування до нього, згідно із наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1420 від 27 вересня 2017 року санкцій є протиправним.

У зв'язку з наведеним суд дійшов до висновку про задоволення позову стосовно визнання протиправним наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1420 від 27 вересня 2017 року «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності України» в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозторг» спеціальних санкцій у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Відтак, заявлений позов підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи відповідачем такі висновки суду не спростовані та не доведено зворотного.

Судом не беруться до уваги твердження позивача стосовно порушення вимог законодавства при складанні Службою безпеки України подання, а саме, не зазначення ідентифікаційного коду позивача, оскільки воно відповідає вимогам статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а зазначення ідентифікаційного номера нерезидента нормами Закону не передбачено як обов'язковий реквізит.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу в частині застосування спеціальних санкцій до позивача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозторг» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозторг» (127276, Російська Федерація, м. Москва, вул. Ботанічна, буд. 10-Д, стр. 1, ІННПП/КПП 7715945980/771501001) задовольнити.

2. Визнати протиправним наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДР 37508596) №1420 від 27 вересня 2017 року «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності» в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозторг» (127276, Російська Федерація, м. Москва, вул. Ботанічна, буд. 10-Д, стр. 1, ІННПП/КПП 7715945980/771501001) спеціальних санкцій у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозторг» (127276, Російська Федерація, м. Москва, вул. Ботанічна, буд. 10-Д, стр. 1, ІННПП/КПП 7715945980/771501001) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. м. Грушевського, 12/2, код ЄДР 37508596) суму судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова