Рішення № 74545550, 08.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2018 року № 826/20314/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (позивач-1) ОСОБА_2 (позивач-2) ОСОБА_3 (позивач-3)до третя особаДепартаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 прозобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ОСОБА_4 про зняття арешту з 1/2 частини земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4: накладений постановою АА 805694 відділу Державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ у м. Києві та зареєстрований Другою Київською державною нотаріальною конторою 22.05.2007, реєстраційний номер обтяження: 49998626; накладений рішенням державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в місті Києві Храбан Сергія Ігоровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 25897998 від 05.11.2015, номер запису про обтяження 11921039; накладений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, номер запису про обтяження 13476019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2017 справу №826/20314/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду справи неналежного відповідача - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві - замінено на належного - Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2014 за позивачами визнано право спільної часткової власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4. У подальшому з метою реєстрації договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки позивачі звернулись до нотаріуса, яким винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки наявний арешт, згідно з яким особою, майно якої обтяжується, є третя особа - ОСОБА_4, - який не є власником останньої.

У призначене судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явились. При цьому, від останніх через канцелярію суду надійшли клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, з огляду на що, судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.05.2016, щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, з кадастровим номером НОМЕР_4 застосовано наступні обтяження у вигляді арешту:

- номер запису про обтяження 13476019, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2016 №28478891) на підставі ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20.10.2015 у справі №753/10386/15-ц;

- номер запису про обтяження 11921039, зареєстрований державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Храбаном С.І. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.11.2015 №25897998) на підставі ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20.10.2015 у справі №753/10386/15-ц;

- номер запису про обтяження 4998626, зареєстрований Другою київською державною нотаріальною конторою 22.05.2007 на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 22.05.2007 АА805694.

В якості власника вказаної земельної ділянки у наведених записах про обтяження вказано ОСОБА_4.

Натомість, заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2014 у справі №752/21715/13-ц (провадження №2/752/1646/14) за ОСОБА_1 визнано право власності на 10/100 частку, за ОСОБА_3 - 57/100 частку та за ОСОБА_2 - 33/100 частку земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4 на праві спільної часткової власності.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 30.05.2016, право власності на вказану земельну ділянку за позивачами зареєстровано 26.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.

Звернувсь до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черкасової Н.Б. для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4, позивачами отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.05.2016 за вих. №129/02-31, в обґрунтування якої зазначено, що при підготовці до посвідчення правочину виявлено арешт на відчуження вищезазначеного нерухомого майна, що унеможливлює посвідчення договору купівлі-продажу.

Вважаючи на підставі викладеного, власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивачі звернулись з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У силу п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

При цьому, державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Приписами ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що державна реєстрація обтяжень є завершальною стадією для оформлення заборони розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка виникла на відповідній правовій підставі.

Як було зазначено вище, обтяження (арешт), щодо зняття яких позивачі звернулись до суду, виникло на підставі ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 20.10.2015 у справі №753/10386/15-ц та постанови Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 22.05.2007 АА805694.

З огляду на викладене слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Таким чином, підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав (обтяжень), у силу наведених законодавчих положень, є скасування на підставі рішення суду або рішення Міністерства юстиції України (прийнятого за результатами розгляду скарги) рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав.

Проте, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається того, що рішення про державну реєстрацію прав (записи) або документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав (обтяжень) (у даному разі - ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 20.10.2015 у справі №753/10386/15-ц та постанова Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві від 22.05.2007 АА805694), скасовані у встановленому порядку. Іншого особами, які беруть участь у справі, не доведено.

Отже, суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивачів є оскарження у відповідному порядку рішень та/або документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав (обтяжень), що одночасно не є предметом розгляду у даній адміністративній справі, а тому судом не надається оцінка останнім.

Крім того, слід зазначити, що досліджувані обтяження (арешт) застосовано до спірного майна до того, як за позивачами зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4, відтак, твердження позивачів про те, що вказані обтяження безпідставно обмежують реалізацію права власності останніх на спірний об'єкт, є необґрунтованими, з урахуванням також того, що у силу п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, зокрема, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні останніх.

Керуючись статтями 77, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_2) до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 40452947, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ОСОБА_4 (РНОКПП: відомості відсутні, адреса: АДРЕСА_3) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок