Постанова № 74545073, 07.06.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №287/577/16-ц Головуючий у 1-й інст. Волощук В. В.

Категорія 47 Доповідач Коломієць О.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Шевчук А.М., Галацевич О.М.

з участю секретаря

судового засідання: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №287/577/16-ц за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської об’єднаної територіальної громади Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання недійсним наказу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та зобов’язання її повернути,

за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської об’єднаної територіальної громади Житомирської області на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2018 року, яке ухвалено суддею Волощуком В.В. у м.Олевську

в с т а н о в и в:

В листопаді 2016 року заступник прокурора Житомирської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Олевської міської об’єднаної територіальної громади Житомирської області, у якому, просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Житомирській області № 6-1742/14-14-СГ від 01.10.2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2 га., у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2, на території Тепеницької сільської ради Олевського району (нині Олевської міської об’єднаної територіальної громади) Житомирської області, кадастровий номер: 1824487200:04:000:0269; скасувати рішення реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку ОСОБА_3, № 29799493 від 28.05.2016 року (договір купівлі-продажу №814 від 28.05.2016 року); витребувати із незаконного володіння на користь держави у ОСОБА_3 та зобов’язати її повернути земельну ділянку, площею 2 га., за кадастровим номером 1824487200:04:000:0269 до земель запасу Тепеницької сільської ради Олевського району (нині Олевської міської об’єднаної територіальної громади) Житомирської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що передача земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства проведена із порушенням вимог законодавства – без виготовлення агрохімічного паспорту земельної ділянки, Крім того, вказана земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, зокрема, з неї знятий верхній шар ґрунту. Відповідно до положень чинного законодавства надання агрохімічного паспорту земельної ділянки для затвердження проекту землеустрою є обов’язковим. За таких обставин на думку позивача зазначена земельна ділянка підлягає поверненню до земель запасу Олевської міської об’єднаної територіальної громади Житомирської області.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2018 року в задоволенні заявлених позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, заступник прокурора Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На підтвердження доводів апеляційної скарги, зазначає, що виготовлення агрохімічного паспорту є необхідною передумовою для передачі у власність фізичної особи земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. В свою чергу суд не застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про охорону земель» та проігнорував подану Тепеницькою сільською радою Олевського району Житомирської області інформацію щодо незаконного видобування бурштину на землях сільської ради, в тому числі, і на спірній земельній ділянці.

В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце її розгляду, в судове засідання не з’явились. Представники Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та управління економічного розвитку, інфраструктури, містобудування та з питань цивільного захисту Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, Олевської міської ради надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

З урахуванням наведеного, суд здійснює розгляд справи за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Держземагенства у Житомирській області (правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) № 6-1742/14-14-СГ від 01.10.2014 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність ОСОБА_2, для ведення особистого селянського господарства на території Олевського району, за межами населених пунктів Тепеницької сільської ради (нині - Олевської міської об’єднаної територіальної громади), кадастровий номер 1824487200:04:000:0269 (а.с.73).

На підставі даного наказу ОСОБА_2, отримав свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку.

В подальшому, ОСОБА_2, відчужено земельну ділянку за кадастровим номером 1824487200:04:000:0269, згідно договору купівлі-продажу № 814 від 28.05.2016 року на користь ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.67-68).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, оцінивши належність, допустимість і достовірність доказів, виходив з того, що відповідно до положень Закону України «Про землеустрій» наявність агрохімічного паспорту не входить до переліку необхідних документів для виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність. Крім того, прокурором не доведено та необґрунтовано наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Олевської міської об’єднаної територіальної громади (колишньої Тепеницької сільської ради Олевського району) Житомирської області, оскільки не надано доказів, що спірна земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3, перебуває в адміністративно-територіальних межах Олевської міської об'єднаної територіальної громади Житомирської області та на ній розташовані корисні копалини загальнодержавного значення бурштин сирець.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1,4,5,6 ст.37 Закону України «Про охорону земель» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на власників та землекористувачів, в тому числі орендарів, земельних ділянок покладений обов'язок здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.

Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при: передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки; зміні власника земельної ділянки або землекористувача; проведенні грошової оцінки земель; визначенні розмірів плати за землю; здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п.1.2 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №536 від 11 жовтня 2011 року, агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки - документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Пунктом 3.5 даного Порядку також передбачено, що наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з тим, законодавчими актами не визначено державний орган, який уповноважений видавати агрохімічний паспорт.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регулюється ст.118 ЗК України. При цьому даною нормою не передбачена наявність агрохімічного паспорта при передачі у власність земельної ділянки.

Окрім того, відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Наявність агрохімічного паспорта також не передбачена ст.50 Закону України «Про землеустрій».

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і зробив правильний висновок про те, що передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2, проведена із додержанням вимог ст.ст.116, 118, 122, 186-1 ЗК України, ст.50 Закону України «Про землеустрій».

Оскільки, Закон України «Про охорону земель» не містить заборони щодо надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність без виготовлення агрохімічного паспорту, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.

У відповідності з ч.1 ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.1 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На думку суду апеляційної інстанції, позивач не надав належних доказів наявності на спірній земельній ділянці корисних копалин, зокрема бурштину.

Надана до матеріалів справи копія довідки виданої Тепеницькою сільською радою Олевського району Житомирської області №769 від 13.04.2016 року, відповідно до якої на території сільської ради поблизу с.Обище ведеться незаконний видобуток бурштину на землях резерву запасу (розпайованих землях) сільської ради орієнтовною площею 60 га (а.с.69), не підтверджує доводів прокурора щодо незаконного видобутку корисних копалин саме на території спірної земельної ділянки.

Крім того, обставини щодо зняття невідомими особами верхнього родючого шару ґрунту земельної ділянки, її використання не за цільовим призначенням, виявлені у 2016 році не мають правового значення для вирішенні питання щодо правомірності наказу Головного управління Держземагенства у Житомирській області №6-1742/14-14-СГ від 01 жовтня 2014 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду позивачем не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської об’єднаної територіальної громади Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Олевського районного суду Житомирської області від 01 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 червня 2018 року.

Головуючий : Судді :