Рішення № 74545070, 30.05.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/773/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Дембіцького П.Д., суддів Григораша В.О., Лелюка О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України в якому просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №380-к від 28.09.2017 р. "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1Д."

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №380-к від 28.09.2017 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1Д." є протиправним та підлягає скасуванню. Водночас зазначила, що апарат Міністерства аграрної політики та продовольства України складає понад 340 працівників, однак вказані обставини, як ініціатором службового розслідування, так і комісією не враховувались, у зв’язку з чим вважає, що службове розслідування проведено упереджено та односторонньо, не досліджено подані доводи та заперечення, які надавалися комісії. Крім того вважає, що відповідач під час проведення службового розслідування та прийняття рішення діяв без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.06.200 року № 950.

Відповідачем до суду подано письмовий відзив на позову відповідно до яких зазначив, що доводи ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №380-к від 28.09.2017 р. "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1Д." є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. Просив відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить відмітка про отримання відповідачем поштового відправлення 07.03.2018 року. Про причини неявки не повідомив. (а. с. 204)

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення сторін, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 наказом № 355-к від 22.08.2016 року призначена на посаду директора Департаменту електронного документообігу та контролю апарату Міністерства аграрної політики та продовольства, присвоєно шостий ранг державного службовця, категорія Б. (т. 2 а. с. 175, 237).

16.06.2017 завідувачем сектору запобігання та виявлення корупції ОСОБА_2 на адресу директора Департаменту правової та законопроектної роботи ОСОБА_3 надано службову записку стосовно порушення вимог антикорупційного законодавства та Закону України «Про державну службу» директором Департаменту електронного документообігу та контролю апарату Мінагрополітики ОСОБА_1, зокрема, зловживання службовим становищем, не повідомлення про реальний конфлікт інтересів, а також порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, яка зареєстрована 16.06.2017 року за вх. № 17831/18. Із змісту службової записки видно, що на вказаній службовій записці відсутнє рішення керівника органу щодо проведення службового розслідування. (т. 2 а. с. 164).

21.06.2017 року рішенням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України відповідно до статті 71 Закону України «Про державну службу» з урахуванням змісту службової записки вирішено дисциплінарній комісії запропонувати провести службове розслідування у період з 22 червня 2017 року по 14 липня 2017 року за фактами виявленими Сектором запобігання та виявлення корупції Мінагрополітики. Також комісією вирішено видати наказ Мінагрополітики «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1Д.» у період з 22.06.2017 року по 14.07.2017 року, за результатами розслідування скласти відповідний висновок та продовжити роботу комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 168-169).

22.06.2017 року директором Департаменту правової та законопроектної роботи ОСОБА_3 видано наказ № 308 «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1Д.». Вказаним наказом дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України наказано провести службове розслідування стосовно ОСОБА_1 директора Департаменту електронного документообігу та контролю апарату, з 22 червня до 14.07.2017 року. (т. 2 а. с. 170)

11.07.2017 року на засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України вирішено видати наказ Мінагрополітики «Про продовження періоду проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1Д.», а також вирішено продовжити роботу комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 до 14 год. 12.07.2017 року, про що складено протокол № 2. У вказаному протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 (т.2 а.с. 37-38, 172-173)

12.07.2017 року ОСОБА_1 на адресу голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України надала письмове пояснення. (т. 2 а. с. 177-178).

12.07.2017 року працівники Департаменту електронного документообігу та контролю апарату на адресу голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України надали колективне звернення, щодо об’єктивного та неупередженого розгляду справи стосовно ОСОБА_1. Також просили об’єктивного підходу до розгляду справи та неупередженості при прийнятті рішення, характеризуючи її з позитивної сторони. (т. 2 а. с. 179)

Рішенням засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України від 12.07.2017 року продовжено роботу комісії з розгляду справи ОСОБА_1, про що складено протокол № 3. (т. 2 а.с.200).

13.07.2017 року наказом Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 від 13.07.2017 року № 349 продовжено проведення службового розслідування з 15.07.2017 року по 29.07.2017 рік, а також наказано скласти відповідний висновок. (т. 1 а с. 19).

Рішенням засіданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України від 27.07.2017 року продовжено роботу комісії з розгляду справи стосовно ОСОБА_1, до 28.07.2017 року, а також вирішено скласти відповідний висновок, про що складено протокол № 4. (т. 2 а.с. 201-202).

28.07.2017 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України прийняла рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 внести пропозиції Державному секретарю Міністерства аграрної політики та продовольства України андронова В.Є., про що складено протокол № 5. (т. 2 а. с. 203)

28.07.2017 року комісією за результатами службового розслідування, стосовно ОСОБА_1 складено висновок щодо наявності дисциплінарного проступку в її діях та надано свої пропозиції. Із змісту висновку встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 вирішено внести Державному секретарю Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4Є подання дисциплінарної комісії щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. (т. 2 а.с. 208-209).

Крім того, 28.07.2017 року Головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5 складно висновок про те, що комісія дійшла висновку щодо наявності дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 210)

14.08.2017 року ОСОБА_1 на адресу Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4Є надала зауваження щодо необ’єктивного службового розслідування, невідповідність обставин викладених у службовій записці та об’єктивним обставинам справи, а також не надання на її неодноразові звернення всіх матеріалів службового розслідування та на інші порушення, які допущені комісією. (т. 2 а.с. 211).

23.08.2017 року ОСОБА_1 на адресу Голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5 надала зауваження щодо необ’єктивного розслідування, невідповідність обставин викладених у службовій записці обставинам справи, а також не надання їй для ознайомлення всіх матеріалів розслідування та на інші порушення, які допущені під час службового розслідування. (т. 2 а.с. 213).

28.08.2017 року Голова дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5 на адресу Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4Є за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 одноособово вніс подання щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани. (т. 2 а. с. 212)

01.09.2017 року ОСОБА_1 на адресу Голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5 та Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 надала зауваження щодо невідповідності проведення службового розслідування, ненадання на ознайомлення матеріалів розслідування та акта розслідування для надання пояснення. (т. 2 а. с. 217)

01.09.2017 року ОСОБА_1 на адресу Голови дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5 направила зауваження щодо невідповідності проведення службового розслідування, яке отримано останнім о 16-35 год. 01.09.2017 року. У відповідних зауваженнях ОСОБА_1 вказала на допущенні порушення законодавства під час службового розслідування, зокрема у матеріалах відсутні докази порушень нею антикорупційного законодавства, трудового та іншого. На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надала лист роз’яснення Міністерства юстиції України від 21.08.2017 року № 32435/15918-0-26-17/13, роз’яснення НАЗК та інші матеріали в обгрунування своєї позиції, а всього надала матеріали на 20 аркушах. З урахуванням ст.ст. 75, 76 Закону України «Про державну службу» просила закрити дисциплінарне провадження, оскільки в її діях відсутній дисциплінарний проступок.

Проте, обставини зазначені у вказаних вище зауваженнях не враховані, не перевірені головою комісії, а також не враховані Державним секретарем Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 при прийняті оскаржуваного наказу, а також не надано на вимоги ухвали суду та відсутні у додатках до матеріалів службового розслідування, які надані суду. (т. 2 а. с. 218-219)

28.09.2017 року наказом № 380-к Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов’язків, а саме: грубого та систематичного порушення правил внутрішнього службового розпорядку Міністерства аграрної політики та продовольства України, затверджених протоколом загальних зборів державних службовців Мінагрополітики від 14.11.2016 року № 6. (т. 2 а. с. 220)

Вважаючи протиправним вказаний наказ, позивач звернулася до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Міністерство аграрної політики та продовольства України у своїй діяльності керується Конституцією України, Кодексом законів про працюю України від 10.12.1971 року № 322-VІІІ (далі – КЗпП України), Законом України «Про держану службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889-VIII), Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 (далі – Порядок № 950).

Статтею 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частиною 1 статті 8 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Статтею 17 Закону № 889-VIII визначено, що повноваження керівника державної служби здійснюють: у Секретаріаті Кабінету Міністрів України - Державний секретар Кабінету Міністрів України; у міністерстві - державний секретар міністерства, та інші.

Керівник державної служби: здійснює контроль за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі; розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В"; створює належні для роботи умови та їх матеріально-технічне забезпечення; здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Згідно статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Статтею 65 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення, або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Згідно статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Статтею 71 Закону № 889-VIII визначено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

До участі у проведенні службового розслідування суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці.

До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ'єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Як встановлено з матеріалів справи, службове розслідування додержання антикорупційного законодавства відповідно до п. 1 Порядку Затвердженого ПКМ України від 13 червня 2000 року № 950, статті 71 Закону України відносно ОСОБА_1 директора Департаменту електронного документообігу та контролю апарату, розпочато комісією 21.06.2017 року згідно наказу від 22.06.2017 року № 308 директора Департаменту правової та законопроектної роботи ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 168-169, т. 2 а. с. 170).

Наказом від 28.09.2017 року № 380-к Державного секретаря Міністерства аграрної політики та продовольства України на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження за неналежне виконання посадових обов’язків. Із змісту наказу встановлено, що вказаний наказ видано на підставі подання голови дисциплінарної комісії з розгляду справ у Мінагрополітики від 28.08.2017 року, тобто службове розслідування та прийняття оскаржуваного наказу відносно ОСОБА_1 тривало більше трьох місяців. ( т. 2 а. с. 220).

Відповідно до ст. 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно ст. 47 Закону № 889-VIII правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу (далі - правила внутрішнього службового розпорядку) визначаються: 1) початок та кінець робочого часу державного службовця; 2) перерви, що надаються для відпочинку та прийняття їжі; 3) умови і порядок перебування державного службовця в державному органі у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу; 4) порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів (розпоряджень) та доручень із службових питань; 5) загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки; 6) загальні правила етичної поведінки в державному органі; 7) порядок повідомлення державним службовцем про його відсутність на службі; 8) порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем; 9) інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим актам законодавства

Правила внутрішнього службового розпорядку затверджуються загальними зборами (конференцією) державних службовців державного органу за поданням керівника державної служби і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) на основі типових правил.

Правила внутрішнього службового розпорядку доводяться до відома всіх державних службовців під підпис.

Типові правила внутрішнього службового розпорядку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Наказом національного агентства України з питань державної служби № 50 від 03.03.2016 року затверджено Типові правила внутрішнього службового розпорядку (далі – Правила).

Відповідно розділу 4 Правил державний службовець повідомляє свого безпосереднього керівника про відсутність на роботі у письмовій формі, засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом.

У разі недотримання державним службовцем вимог пункту 1 цього розділу складається акт про відсутність державного службовця на робочому місці.

У разі ненадання державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на роботі він повинен подати письмові пояснення на ім'я керівника державної служби щодо причин своєї відсутності.

Із змісту висновку щодо наявності дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_1 від 28.07.2017 року встановлено, що комісія встановила порушення ОСОБА_1 правил внутрішнього службового розпорядку, зокрема відсутність на робочому місці до 3 годин – 7 разів; відсутність на робочому місці понад 3 годин – 3 рази, із них один раз з поважних причин 01.06.2017 року – брала участь у робочій нараді в клубі Кабінету Міністрів України, 08.06.2017 – можливо була залучена в організаційних заходах в рамках міжнародної виставки «АГРО-2017» та 31.05.2017 року щодо відсутності не надано пояснень та належних доказів, підтверджуючих її відсутність з поважних причин на робочому місці.

З урахуванням дослідження письмових доказів, судом встановлено, що у матеріалах службового розслідування відсутні докази, зокрема: акти про відсутність державного службовця ОСОБА_1 на робочому місці.

Крім того суд зазначає, що завідувач сектору запобігання та виявлення корупції у своїй службовій записці адресованій Директору Департаменту правової та законопроектної роботи зазначив, що діях ОСОБА_1 вбачає порушення вимог антикорупційного законодавства, зокрема зловживання службовим становищем, неповідомлення про конфлікт інтересів, а також інформує про порушення правил внутрішнього розпорядку, а тому просить провести службове розслідування.

Однак, завідувачем сектору запобігання та виявлення корупції не надано Директору Департаменту правової та законопроектної роботи, дисциплінарній комісії за весь період службового розслідування жодного письмового доказу, який би вказував на грубе, систематичне порушення правил внутрішнього службового розпорядку Міністерства, зокрема : актів про відсутність державного службовця на робочому місці, зокрема ОСОБА_1 Дисциплінарна комісія, керівник установи державний секретар не врахував обставини, а також не врахував обставини викладені ОСОБА_1 у зауваженнях при прийнятті оскаржуваного рішення до акту службового розслідування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці до 3 годин – 7 разів; відсутність на робочому місці понад 3 годин – 3 рази не підтверджені належними та допустимими доказами, спростовується відсутністю актів про відсутність державного службовця на робочому місці, як передбачено Типовими правилами внутрішнього службового розпорядку.

Посилання відповідача на докази фото та відео фіксації входу - виходу ОСОБА_1 з приміщення Міністерства, суд не бере до уваги, як належні, допустимі та достовірні докази, як передбачено ст. ст. 73, 74, 75, 76, 94 КАС України, оскільки не відповідають вимогам закону, одержані з порушенням закону, що відповідає позиції Верховного Суду справа №826/1460/16 від 13.02.2018 року.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає висновок дисциплінарної комісії, про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці без поважних причин безпідставним та необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази. При цьому, вищевказані висновки службового розслідування та подання на підставі якого було прийнято спірний наказ, не надано на ознайомлення та не ознайомлено позивача, як того вимагає Закон. (т. 2 а. с. 164-166, 208-210, 212).

Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

Відповідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ст. 1471 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Відповідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно ст. 152 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Як встановлено судом, у структурі Міністерства аграрної політики та продовольства України діє Департамент роботи з персоналом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Департамент у своїй діяльності керується про Положення про Департамент роботи з персоналом Міністерства аграрної політики та продовольства України затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2017 року № 51 (далі – Положення № 51).

Департамент відповідно до покладених на нього завдань за дорученням керівника державної служби – державного секретаря перевіряє дотримання законодавства про працю та державну службу, правил внутрішнього трудового розпорядку в Міністерстві та інше.

З урахуванням зазначених обставин, судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 417-р призначено ОСОБА_4 державним секретарем Міністерства аграрної політики та продовольства України. Державний секретар у своїй діяльності керується ст. 19 Конституції України, ст. 17 Закону № 889-VIII, а також згідно п. 2 Порядку № 950 приймає рішення щодо проведення службового розслідування.

Із змісту матеріалів службового розслідування, щодо порушень ОСОБА_1 антикорупційного законодавства видно, що в матеріалах службового розслідування відсутні належні докази, зокрема наказ Державного секретаря, щодо проведення службового розслідування та інші докази з обставин недодержання правил внутрішнього розпорядку, а також докази доведеності вини ОСОБА_1, що стало підставою для видачі наказу Державним секретарем міністерства аграрної політики та продовольства України про оголошення зауваження ОСОБА_1

З цього приводу суд зазначає, що зауваження є захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

При цьому, підставою застосування зауваження є вчинення працівником протиправного винного діяння (дія чи бездіяльність), яке визначається дисциплінарним проступком.

Протиправність поведінки працівника полягає у порушенні ним трудових обов’язків, передбачених КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавців. Під наявністю вини працівника у вчиненні діяння, розуміється ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків.

Тому необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є така ознака порушення трудової дисципліни як вина працівника, яка має бути обов’язково доведена роботодавцем. Не можна вважати порушення трудової дисципліни вчинення працівником певних протиправних дій чи бездіяльності з не залежних від нього причин.

Таким чином, відповідач не мав законних та обґрунтованих підстав для організації проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2010 року № 950 (далі – Порядок № 950).

Пунктом 1 Порядку № 950 визначено, що стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов'язки (далі - керівник органу).

За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Дія цього Порядку не поширюється на: державних службовців, крім випадку, визначеного абзацом п'ятим цього пункту; осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, права та обов'язки яких в частині додержання службової дисципліни, види заохочення та дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування щодо яких встановлюються дисциплінарними статутами або іншими нормативними актами.

Згідно п. 2 порядку № 950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Відповідно п. 3 Порядку № 950 рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Якщо рішення щодо проведення службового розслідування приймається на виконання припису Національного агентства, керівник органу зобов'язаний повідомити про таке рішення Національному агентству протягом десяти робочих днів з дня надходження припису.

Період проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності особою, стосовно якої проводиться службове розслідування, час її перебування у відпустці або службовому відрядженні чи відсутності з інших причин, час отримання інформації, що стосується предмета службового розслідування, від установ, підприємств, організацій іноземних держав, а також час ознайомлення такої особи з актом службового розслідування.

У разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися вчені, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Члени комісії з проведення службового розслідування у разі виникнення в них реального чи потенційного конфлікту інтересів зобов'язані письмово повідомити про це керівникові органу.

Керівник органу за результатами розгляду отриманого від члена комісії з проведення службового розслідування повідомлення про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів або з власної ініціативи забезпечує здійснення передбачених Законом заходів для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такого члена комісії.

Згідно п. 4 Порядку № 950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від здійснення повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, якщо інше не передбачено Конституцією України.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від здійснення повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.

Відповідно п. 5 Поряду № 950 керівник органу, за рішенням якого затверджено склад комісії з проведення службового розслідування, контролює роботу цієї комісії і у разі потреби дає обов'язкові для виконання доручення.

Згідно п. 6 Поряду № 950 члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується такого розслідування.

Членам комісії надається право: отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування; ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування; отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу; використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень; вести протокол засідання комісії.

У разі відмови особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт.

Відповідно п. 7 Поряду № 950 особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: 1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; 2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, необхідні для проведення службового розслідування; 3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування; 4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять; 5) звертатися до керівника органу у письмовій формі з обґрунтованим клопотанням про виведення із складу комісії з проведення службового розслідування осіб, в яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Згідно п. 8. Поряду № 950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

У разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення комісія подає керівникові органу пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Члени комісії мають право викласти письмово свою окрему думку, яка додається до акта.

Відповідно п. 9 Порядку № 950 акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику.

Перед поданням на розгляд керівника органу з актом службового розслідування ознайомлюється особа, стосовно якої проведено службове розслідування.

Про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повідомляється за день до ознайомлення із зазначеним актом.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може висловити свої зауваження, які додаються до акта.

У разі коли під час ознайомлення з актом службового розслідування до нього не висловлені зауваження або особа, стосовно якої проведено службове розслідування, не прибула у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомила комісію про причини своєї відсутності у день ознайомлення, акт службового розслідування вважається таким, що не має зауважень.

Особа, стосовно якої проведено службове розслідування, повинна підписати акт службового розслідування, а у разі відмови особи підписати такий акт члени комісії складають відповідний акт, який додається до акта службового розслідування.

У разі відсутності під час підписання акта службового розслідування члена комісії причина його відсутності зазначається в акті.

Знімати копії з акта службового розслідування до подання його на розгляд керівника органу забороняється.

Згідно п. 10 Поряду № 950 акт службового розслідування на вимогу особи, стосовно якої проведено службове розслідування, повинен розглядатися в її присутності.

За результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

У разі коли рішення щодо проведення службового розслідування було прийнято на виконання припису Національного агентства посадова особа (орган), якій (якому) його адресовано, інформує Національне агентство стосовно висновків комісії про причини та умови, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, пропозицій щодо усунення зазначених причин та умов, а також стосовно вжитих заходів за результатами службового розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Із матеріалів справи видно, що за результатами проведеного службового розслідування, акт не складався. Факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру; обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

У разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення комісія подає керівникові органу пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Натомість комісією складений висновок, в зазначеному висновку не зазначено рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді, стосовно, якої проведено службове розслідування, заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування. (т. 2 а. с. 210)

Крім того судом встановлено, що Департамент роботи з персоналом є самостійним структурним підрозділом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Із змісту Положення про Департамент роботи з персоналом Міністерства аграрної політики та продовольства України затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 лютого 2017 року № 51 (далі – Положення № 51) видно, що Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України "Про державну службу" та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, наказами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно розділу 2 Положення № 51 основними завданнями Департаменту є, зокрема: реалізація державної політики з питань управління персоналом, соціально-трудових відносин в апараті Міністерства; забезпечення здійснення керівником державної служби своїх повноважень з питань управління персоналом.

Відповідно розділу 3 Положення № 51 Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: проводить роботу щодо створення сприятливого організаційного та психологічного клімату, формування корпоративної культури у колективі, розв'язання конфліктних ситуацій; за дорученням керівника державної служби перевіряє дотримання вимог законодавства про працю та державну службу, правил внутрішнього службового розпорядку в Міністерстві; здійснює контроль за додержанням законодавства про державну службу, про працю та станом управління персоналом у ЦОВВ, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління Міністерства; ознайомлює державних службовців з правилами внутрішнього службового розпорядку Міністерства, посадовими інструкціями та іншими документами з проставленням ними підписів та дати ознайомлення.

Згідно розділу 4 Положення № 51 департамент має право, зокрема: спільно з іншими структурними підрозділами перевіряти і контролювати дотримання Правил внутрішнього службового розпорядку, вимог законодавства про працю та державну службу в апараті Міністерства, підпорядкованих структурах спільно з іншими структурними підрозділами.

Одержувати у встановленому порядку від структурних підрозділів апарату Міністерства, ЦОВВ, державних органів та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих структур інформацію, необхідну для виконання покладених на Департамент функцій.

Вносити керівництву Міністерства пропозиції з питань удосконалення роботи Департаменту, підвищення ефективності державної служби, залучати працівників структурних підрозділів Міністерства, за погодженням з їх керівниками, до виконання окремих завдань і заходів щодо дотримання трудового законодавства та законодавства про державну службу тощо.

Покладення на Департамент завдань, не передбачених цим Положенням і таких, що не стосуються питань управління персоналом, організаційного розвитку та державної служби, не допускається.

З урахуванням дослідження письмових доказів, законів, нормативно-правових актів судом встановлено, що наказ № 308 від 22.06.2017 року «Про проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1Д.» порушень антикорупційного законодавства видано не уповноваженою на те особою директором Департаменту правової та законопроектної роботи ОСОБА_3 оскільки, станом на 22.06.2017 року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 417-р призначено ОСОБА_4 Державним секретарем Міністерства аграрної політики та продовольства України.

У матеріалах службового розслідування відсутні відомості, письмові докази про те, що комісією встановлено та доведено факти зловживання службовим становищем, та інші обставини, які сталим підставою для проведення службового розслідування. Також у матеріалах відсутні докази про те, що Державним секретарем Міністерства аграрної політики та продовольства України прийнято рішення та надано доручення Департаменту по роботі з персоналом проводити перевірку дотримання правил внутрішнього розпорядку ОСОБА_1.

Водночас суд зазначає, що в матеріалах перевірки міститься два стандартних аркуші а. с. 184, 186 на яких зазначено періоди входу та виходу з Міністерства лише ОСОБА_1, а також фотокопії а. с. 191-196 т. 2 з яких не можливо встановити їх належність та хто саме на них зображено, які належним чином не посвідчені, не підписані посадовою особою відповідача.

Оскільки вказані додатки ніким не підписані, не посвідчені, у вказаних додатках не зазначено об’єктивно повну та достовірну інформацію, які поставлені в основу прийняття висновку та подання для притягнення до відповідальності ОСОБА_1, тому суд не бере до уваги вказані роздруківки, як належні, допустимі та достовірні докази, як передбачено ст. ст. 73, 74, 75, 76, 94 КАС України, оскільки вони одержані з порушенням закону, що відповідає позиції Верховного Суду справа № 826/1460/16 від 13.02.2018 року.

Водночас суд зазначає, що Головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ у Міністерстві аграрної політики та продовольства України ОСОБА_5, Державним секретарем Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_4 не враховано при прийнятті оскаржуваного рішення, надані зауваження ОСОБА_1 від 14.08.2017 року, 23.08.2017 року, від 01.09.2017 року з додатками на 20 арк. із роз’ясненнями Міністерства юстиції України від 21.08.2017 року № 32435/15918-0-26-17/13, роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо обставин, які стали підставою проведення службового розслідування, які також не надано суду. Також, не враховано порушення допущені комісією під час проведення службового розслідування та відсутність доказів, які б вказували на порушення антикорупційного та іншого законодавства ОСОБА_1

Також суд звертає увагу, що комісією у ході проведення службового розслідування не зібрано доказів щодо зловживання службовим становищем, не повідомлення про реальний конфлікт інтересів, порушень трудового розпорядку ОСОБА_1, які б вказували на ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, за яких вчинено проступок, а в матеріалах службового розслідування вказані докази відсутні.

Проте, відповідач приймаючи наказ № 380-к від 28.09.2017 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1Д.» прийняв його без додержання вимог Конституції України, Закону України «Про держану службу», Кодексу законів про працюю України, Законом України «Про запобігання корупції», постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2010 року № 950, якою затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи зазначені обставини по справі, вимоги законів, положення правових норм, а також керуючись принципом верховенства права, суд прийшов до висновку щодо встановлених порушень відповідачем порядку проведення службового розслідування, прийняття оскаржуваного рішення, що не відповідає вимогам закону у зв’язку з чим вказаний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.09.2017 року № 380-к Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 директора департаменту електронного документообігу та контролю апарату, у вигляді зауваження, є протиправним, у зв’язку чим підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийнятого рішення накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що в адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією № 9042 від 07.10.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №380-к від 28.09.2017 року "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1Д.".

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн (шістсот сорок гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства аграрної політики та продовольства України (ЄДРПОУ 37471967, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24)

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Головуючий суддя: П.Д. Дембіцький

Судді: В.О. Григораш

ОСОБА_6